Рішення

від 12.11.2020 по справі 361/6793/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/3518/20, cправа № 361/6793/20

12.11.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Петренко С.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просить визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,0860 га, кадастровий номер: 3221282001:02:006:0003, для ведення особистого селянського господарства за адресою:

АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, кадастровий номер: 3221282001:02:006:0003, для ведення особистого селянського господарства. При житті останній розпорядився належним йому вищезазначеним нерухомим майном, склавши 21 березня

2019 року на користь позивача заповіт, посвідчений старостою села Шевченкове виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, зареєстрований у реєстрі № 6-05.

У визначений законом строк позивач як спадкоємець за заповітом звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Листом від 10 серпня 2020 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори Юхта Л.М. відмовила позивачу в оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у вигляді вищевказаної земельної ділянки, так як розмір земельної ділянки зазначений у заповіті не співпадає із розміром земельної ділянки зазначеної у державному акті від 11 квітня 2005 року серії КВ № 112575. З підстав визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, позивач звернулася до суду.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилися, 12 листопада 2020 року її представник ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд даної справи без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області у судове засідання представника не направила. 10 листопада 2020 року від представника селищної ради Ткача Ю.В. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа Броварська районна державна нотаріальна контора у судове засідання представника не направила, 30 жовтня 2020 року до суду надійшов лист завідувача нотаріальної контори про розгляд даної справи без представника нотаріальної контори.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 03 червня 2019 року виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, актовий запис № 134.

Зі спадкової справи № 694/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що 21 березня 2019 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений старостою села Шевченкове виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, зареєстрований у реєстрі № 6-05, яким земельну ділянку площею 0,0800 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Жердівської сільської ради Броварського району Київської області заповів ОСОБА_1 21 вересня

2019 року позивач звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Листом від 10 серпня 2020 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори Юхта Л.М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у вигляді спірної земельної ділянки, так як розмір земельної ділянки зазначений у заповіті не співпадає із розміром земельної ділянки, зазначеним у державному акті від 11 квітня 2005 року серії КВ № 112575.

З матеріалів справи вбачається, що при житті ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 0,0860 га, кадастровий номер: 3221282001:02:006:0003, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 112575, виданий 11 квітня 2005 року та відомості про право власності/право постійного користування.

Згідно із статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Правилами статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду, земельну ділянку.

У силу частин першої та другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Повно та всебічно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача та визнання за нею права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом. Так, при розгляді даної справи по суті достовірно встановлено, що спадкодавцю при житті належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0860 га. Право власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 112575, виданим 11 квітня 2005 року. При житті померлий розпорядився належним йому майно, склавши заповідальне розпорядження щодо безпосередньо належного йому майна. Наявність розбіжності у написанні площі земельної ділянки у заповіті від 21 березня 2019 року та державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому 11 квітня 2005 року, позбавляє позивача можливості оформлення спадкових прав.

Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, площею 0,0860 га (кадастровий номер: 3221282001:02:006:0003, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства) за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 );

відповідач - Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області (місцезнаходження: Київська область, Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, вулиця Бобрицька, будинок № 1-б);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області (місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок № 39).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області, або ж безпосередньо до суду апеляційної інстанції, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин