Ухвала

від 29.11.2020 по справі 402/902/20

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 402/902/20

РІШЕННЯ

іменем України

"30" листопада 2020 р. м. Благовіщенське

Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондаренка А.А.,

секретар судового засідання Хименко О.А.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження у місті Благовіщенське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Гончарука О.О. звернувся до суду з позовом до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. На обґрунтування позову вказав, що наказом директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району за № 65 о/с від 12.10.2017 року з 15 жовтня 2017 року був прийнятий на посаду машиніста котельні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району 3-го тарифікаційного розряду на період опалювального сезону з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

10.11.2017 року позивачем був укладений контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України і з 10.11.2017 року ОСОБА_1 був призначений командиром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону згідно контракту на 6 місяців.

8 травня 2018 року позивача було звільнено із Збройних Сил України.

Після звільнення зі Збройних Сил України позивач звернувся до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району, де йому повідомили, що 16.11.2017 року його звільнено. При цьому розрахункові кошти позивачеві виплачені не були.

Посилаючись на ч.3 ст.119 КЗпП України вважає своє звільнення незаконним і на підставі ч.1 ст. 235 КЗпП України просить суд визнати незаконним і скасувати наказ про його звільнення, поновити його на роботі та на підставі ч.3 ст.235 КЗпП України просить суд стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.11.2017 року по день подання позову у розмірі 30332 грн. 40 коп.

Також у позові заявлено клопотання про поновлення позивачеві строку звернення до суду за вирішенням вказаного трудового спору. В якості причини пропуску строку названо такі обставини:

- позивач дізнався про незаконне звільнення лише у травні 2018 року,

- після служби у Збройних силах у позивача був реабілітаційний період;

- у осінньо-зимовий період 2018 2019 років позивач продовжив службу по контракту у Збройних силах України.

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району (відповідач) направив до суду відзив, у якому проти позову заперечив за безпідставністю. На заперечення проти позовних вимог у відзові зазначив:

Відповідач підтвердив те, що позивач 12.10.2017 року був прийнятий на роботу машиністом котельні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району 3-го тарифікаційного розряду на період опалювального сезону. Опалювальний сезон на 2017 /2018 роки був встановлений з 15 жовтня 2017 року по 15 квітня 2018 року. 16.11.2017 року був звільнений з роботи у зв`язку з укладеним контрактом про проходження військової служби на підставі п.3 ст.36 КЗпП України. При цьому відповідач заперечив поширення на позивача гарантій, передбачених частинами третьою та четвертоюстатті 119 цього Кодексу. Також відповідач послався на порушення позивачем вимог абз.3 ч.2 гл.2 Постанови Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995 року при обчисленні середньої заробітної плати для стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Крім того відповідач подав заяву про застосування до позову позивача строків позовної давності, а у відзові висловився проти поновлення вказаних строків через відсутність поважних причин їх пропуску. На обґрунтування зазначив, що позивач отримав трудову книжку 22.05.2018 року, тому даний позов поданий із значним порушенням строку. На підтвердження відсутності поважних причин пропуску строків відповідач повідомив, що позивач вже звертався з аналогічним позовом 08.08.2018 року, однак позов був залишений без розгляду на підставі заяви позивача. Крім того, 22.08.2019 позивач повторно звернувся з позовом до відповідача про поновлення на роботі, однак ухвалою Ульяновського районного суду від 13.07.2020 року позов був залишений без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою в судові засідання. Крім того відповідач повідомляє, що позивач не повідомив, у чому полягав та скільки тривав реабілітаційний період.

З досліджених письмових доказів судом встановлено:

З копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 встановлено, що 15 жовтня 2017 року наказом № 65 від 12.10.2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду машиніста котельні 3-го тарифікаційного розряду на період опалювального сезону. Відповідно до наказу начальника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району за № 70 о/с від 16.11.2017 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади машиніста котельні третього кваліфікаційного розряду на підставі п.3 ст.36 КЗпП України (а.с.12, зворот).

Згідно копії контракту б/н від 10.11.2017 року ОСОБА_1 зобов`язався проходити військову службу у Збройних Силах України 6 місяців (а.с.13-14, зворот).

Згідно копії витягу із наказу командира 25 окремої повітрянодесантної бригади МОУ № 181-РС від 10.11.2017 року ОСОБА_1 був призначений командиром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону на 6 місяців (а.с.15).

Згідно копії витягу із наказу № 233 від 10.11.2017 року командира військової частини НОМЕР_2 від 10.11.17 року ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону на 6 місяців (а.с.16).

Згідно копії витягу із наказу командира військової частини МОУ № 88 від 08.05.2018 року ОСОБА_1 з 8 травня 2018 року було звільнено із Збройних Сил України (а.с.17).

Згідно копії наказу директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району від 6 жовтня 2017 року № 62 о/с розпочато опалювальний сезон в територіальному центрі з 15 жовтня 2017 року (а.с.18, зворот).

Згідно копії наказу директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району від 5 квітня 2017 року № 18 о/д припинено опалювальний сезон в територіальному центрі з 15 квітня 2018 року (а.с.19).

Згідно копії наказу директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району від 12 жовтня 2017 року № 65 о/с ОСОБА_1 з 15 жовтня 2017 року був прийнятий на посаду машиніста котельні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району 3-го тарифікаційного розряду на період опалювального сезону (а.с.21).

Відповідно до довідки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району від 27 грудня 2018 року № 466 ОСОБА_1 дійсно працював у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району 3-го тарифікаційного розряду на період опалювального сезону з 15 жовтня 2017 року по 16 листопада 2018 року за сезонним місцем роботи та займав посаду машиніста котельні. За жовтень 2017 року йому було нараховано 2374, 25 грн., стягнуто податків 462, 98 грн., до сплати належало 1911, 27 грн., за листопад 2017 року йому було нараховано 994, 59 грн., нараховано компенсації за невикористану відпустку 125, 86 грн., стягнуто податків 218, 49 грн., до сплати належало 901, 96 грн. Всього нараховано заробітна плата 3368,84 грн., нараховано компенсації за невикористану відпустку 125, 86 грн., стягнуто податків 681,47 грн., сплачено 2813,23 грн. (а.с.22)

При розгляді справи судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що наказом директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району від 12 жовтня 2017 року № 65 о/с ОСОБА_1 з 15 жовтня 2017 року був прийнятий на посаду машиніста котельні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району 3-го тарифікаційного розряду на період опалювального сезону. Згідно наказів директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району від 6 жовтня 2017 року № 62 о/с та наказу від 5 квітня 2017 року № 18 о/с опалювальний сезон в територіальному центрі тривав 15 жовтня 2017 року по 15 квітня 2018 року.

Згідно контракту б/н від 10.11.2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу у Збройних Силах України строком на 6 місяців. Наказом командира військової частини МОУ № 88 від 08.05.2018 року ОСОБА_1 8 травня 2018 року був звільнений з Збройних Сил України.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що 16.11.2017 року він був звільнений з роботи у зв`язку з укладеним контрактом про проходження військової служби на підставі п.3 ст.36 КЗпП України.

До встановлених судом відносин сторін підлягають застосуванню такі норми законодавства про працю:

Відповідно до змісту ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п.3) ч.1 ст.36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно дочастин третьої та четвертоїстатті 119 цього Кодексу.

Таким чином з огляду на те, що відповідно дочастини третьоїстатті 119 цього Кодексу за позивачем зберігається місце роботи, звільнення його відповідачем на підставі п.3) ч.1 ст.36 КЗпП України було незаконним.

Разом з цим суд бере до уваги і положення ч.1 ст.233 КЗпП України, відповідно до яких працівник можезвернутися ззаявою провирішення трудовогоспору безпосередньодо районного,районного умісті,міського чиміськрайонного судуу справахпро звільнення-в місячнийстрок здня врученнякопії наказупро звільненняабо здня видачітрудової книжки.

З копії Книги обліку руху трудових книжок та вкладишів Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району судом встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення отримав трудову книжку 22.05.2018 року. Тому строк звернення позивача до суду закінчився 22.06.2018 року.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску вказаного строку та підстав для поновлення строку звернення до суду, суд виходить з таких мотивів:

Як встановлено з копії ухвали Ульяновського районного суду у справі № 402/902/18 від 20.11.2018 року позивач звертався з позовом до відповідача про поновлення на роботі, однак позов був залишений без розгляду на підставі заяви позивача.

Крім того, як встановлено з копії ухвали Ульяновського районного суду у справі № 402/902/20 від 20.10.2020 року позивач звертався з позовом до відповідача про поновлення на роботі, однак позов був залишений без розгляду на заяви позивача.

Крім того, як встановлено з копії ухвали Ульяновського районного суду у справі № 402/1037/19 від 13.07.2020 року позивач звертався з аналогічним позовом 08.08.2018 року, однак позов був залишений без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою в судові засідання

З огляду на те, що позивач тричі звертався до суду з аналогічним позовом і в усіх випадках розгляд справи припинявся з його ініціативи, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску ним строків звернення до суду з цим позовом та про те, що клопотання позивача про поновлення йому строку звернення до суду є необґрунтованим і тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на те, що відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог позивача строків позовної давності, у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом встановлено наступне.

Згідно п. 13 ч. 2ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», в даному випадку, судовий збір не справляється за подання до суду позовної заяви.

Витрати позивача з надання правничої допомоги підлягають залишенню за позивачем.

Враховуючи вищевикладене,на підставіп.3)ч.1ст.36,ст. 119, ч.1ст.233 КЗпП України, ч.4 ст.267 ЦК України, керуючись ст.ст.2,4,5,10-13,76-83,89,258,259,263-265,267, 268,273-275,278,279,354 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 у визнанні поважними причин пропуску строків позовної давності та поновлення строків звернення до суду щодо вирішення трудового спору з приводу його звільнення.

Відмовити ОСОБА_1 у визнанні незаконним і скасуванні наказу начальника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району за № 70 о/с від 16.11.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади машиніста котельні третього кваліфікаційного розряду.

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні на посаді машиніста котельні третього кваліфікаційного розряду у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.11.2017 року в сумі 30332, 40 грн.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП, НОМЕР_3 .

Відповідач: Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Благовіщенського району, 26400, Кіровоградська обл.. м.Благовіщенське, вул. Б.Хмельницького, 8, ЄДРПОУ 30665089.

Суддя: А. А. Бондаренко