Рішення

від 08.12.2020 по справі 418/4007/20

МІЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 418/4007/20

2-о/418/92/20

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2020 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді: Гуцола М.П.

секретаря с/з: Вороніної І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 заінтересована особа, що не заявляє самостійних вимог Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2020 року представник заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Міловського районного суду Луганської області із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

В обґрунтування своїх вимог представник заявниці посилається на те, що ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 з моменту укладення шлюбу з 25 вересня 1976 року все життя проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті у місті Довжанськ (Свердловськ) Луганської області чоловік заявниці помер.

Разом з втратою чоловіка заявник ОСОБА_2 втратила основне джерело існування, бо розмір пенсії її чоловіка була значно більше, ніж розмір мінімальної пенсії призначеної їй за віком.

Метою звернення до суду є встановлення факту перебування на утриманні померлого чоловіка для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Іншої можливості встановлення зазначеного факту немає, у зв`язку з чим представник заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із даною заявою.

18.11.2020 року від представника Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшов відзив на заяву, у якому представник просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_2 посилаючись на те, що заявник та померлий були зареєстровані як внутрішньо переміщенні особи за різними адресами. Більш того доказів про те, що чоловік заявника надавав їй допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, до суду не надано.

08.12.2020 року від представника заявника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому останній заперечує проти відзиву Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області та просить суд задовольнити заяву у повному обсязі.

Представник заявниці ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надавши на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник заінтересованої особи, Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у судове засідання не з`явилась, надавши на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечує проти задоволення заявлених вимог.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, про необхідність задоволення вимог виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Свердловським МВ УМВС України в Луганській області 18.10.2001 року, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Червонопартизанськ Луганської області з ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Свердловським МВ УМВС України в Луганській області 16.10.2001 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Свердловськ Луганської області та з 23.06.2005 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Свердловським міським відділом ЗАГС Ворошиловградської області від 25.09.1976 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.09.2020 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років у місті Довжанськ (Свердловськ) Луганської області.

З акту № 75 від 20.10.2020 року виданого ЦНАП м. Довжанськ (Свердловськ) слідує, що ОСОБА_2 мешкала разом з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно копії господарської книги за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 25 березня 2003 року ОСОБА_3 був пенсіонером за віком.

ОСОБА_3 перебував на обліку в Біловодському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримував пенсію за віком у розмірі (за квітень 2020 року) 9435, 38 грн, що вбачається з довідки Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 799 від 16.11.2020 року.

ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Біловодському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримує пенсію за віком у розмірі (за жовтень 2020 року) 2114, 25 грн, що підтверджується копією довідки Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 747 від 02.11.2020 року.

Згідно копії довідки ВПО від 17.10.2017 року № 16418 заявник ОСОБА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії довідки ВПО від 13.06.2017 року № 2072 чоловік заявника - ОСОБА_3 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 .

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058- IV) непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 цього Закону встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058-IV).

Аналіз норм статтей 4, 5,10,26,36 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку про те, що чоловік (дружина) став непрацездатними, а саме, досягнув пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, мають право на отримання пенсії (за їх вибором) за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, за умов, що вони були на повному утриманні померлого годувальника, та за умов наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"Пленуму Верховного Суду України, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Частиною 2ст. 256 ЦПК Українипередбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Згідност. 38 Закону України Про пенсійне забезпечення члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та отримувала пенсію, розмір якої значно менший за пенсію, яку отримував її чоловік.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію вразі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити,чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Стосовно доказів, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, зокрема акт № 75 від 20.10.2020 року виданий ЦНАП м. Довжанськ (Свердловськ), згідно якого ОСОБА_2 мешкала разом з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Місто Довжанськ (Свердловськ) Луганської області, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, є тимчасово окупованою територією, не підконтрольною українській владі.

На підставі зазначеного, враховуючи положення ст.3,8,9 Конституції України, Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей , відповідних постанов ВРУ та розпоряджень КМУ, а також практику Міжнародного суду ООН щодо сформування так званих намібійськіх винятків , ЄСПЛ, Верховного Суду, суд бере до уваги відомості, які містяться у вказаному акті, в якості доказу по справі. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що заява представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Довжанськ (Свердловськ) Луганської області .

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його постановлення до Луганського апеляційного суду шляхом її направлення через Міловський районний суд Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги на рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник заявника: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Міловського МЦ за довіреністю від 16.10.2020 року № 03-0000930), місцезнаходження: вул. Миру, буд. 37, смт. Мілове,Луганської області, 92500, код ЄРДПОУ 40302559.

Заінтересована особа, що не заявляє самостійних вимог: Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 77, смт. Біловодськ, Луганська область, 92800,код ЄРДПОУ 41247269.

Суддя: М.П. Гуцол