Ухвала

від 07.04.2010 по справі 22ц-1015-2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О Л Т А В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Справа № 22ц-1015 Головуючий по першій

2010 рік інстанції Васильєв а Л.В.

Суддя-допов ідач Акопян В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 квітня 2010 року коле гія суддів судової палати у ц ивільних справах апеляційно го суду Полтавської області в складі:

головуючої судді Акопян В .І.,

суддів Лобова О.А., Новохатн ьої В.А.

при секретарі Фадєйкіній Н .Б.

розглянула у відкритому су довому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляцій ною скаргою Управління Пенсі йного фонду України Київсько го району у м.Полтаві на поста нову Київського районного су ду м.Полтави від 3 листопада 200 9 року у справі за позовом ОС ОБА_3 до Управління Пенсійн ого фонду України Київського району у м.Полтаві про зобов?я зання нарахувати недоплачен і суми соціальної допомоги д итині війни.

Колегія суддів, засл ухавши суддю-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2009 року О СОБА_3. звернулася до суду із вказаним позовом, просила ух валити рішення, яким зобов?яз ати відповідача нарахувати н едоплачену суму соціальної д опомоги як дитині війни за 2006 - 2009 роки.

Заявлені вимоги моти вовані тим, що відповідач усу переч закону не виплачує у по вному обсязі встановлене ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист ді тей війни» підвищення до пен сії у розмірі 30% від мінімальн ого розміру пенсії за віком.

Постановою Київсько го районного суду м.Полтави в ід 3 листопада 2009 року позов за доволений частково: визнана протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київського району у м.Полтаві у частині не нараху вання позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», у періоди з 09 липня 2007 ро ку по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 с ічня 2009 року по 30 червня 2009 року; з обов?язано відповідача перер ахувати позивачу розмір пенс ії за вказані періоди з підви щенням на 30% від розміру мінім альної пенсії за віком, встан овленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальн ообов?язкове пенсійне страху вання» та здійснити відповід ні виплати з урахуванням про ведених виплат

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України Київського району у м.Полтаві, посилаючись на пор ушення судом норм матеріальн ого права, просить постанову суду першої інстанції скасу вати, ухвалити нову про відмо ву у задоволенні позову.

В обґрунтування вимо г апеляційної скарги зазначе но, що з 01 січня 2008 року і по тепе рішній час ст.6 ЗУ «Про соціаль ний захист дітей війни» діє у редакції ЗУ «Про Державний б юджет України на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України».

Окрім того, з 22 травня 2008 року є чинною постанова КМУ №530, якою встановлені конкрет ні розміри підвищення до пен сії для осіб, які мають статус дитини війни.

Судом не взято до уваг и, що органи Пенсійного Фонду України вправі здійснювати виплати лише у межах коштів, о триманих з Державного бюджет у України на такі цілі, а у 2007 ро ці бюджетні кошти не виділял ися.

Висновок суду про зас тосування величини мінімаль ної пенсії за віком згідно ЗУ «Про загальнообов?язкове де ржавне пенсійне страхування » для обрахування підвищення пенсії дітям війни є помилко вим та таким, що суперечить за кону.

Колегія суддів, пере віривши матеріали справи в м ежах доводів апеляційної ска рги та позовних вимог, заявле них в суді першої інстанції, д ійшла висновку, що апеляційн у скаргу слід відхилити з нас тупних підстав:

Відповідно до ст.308 Ц ПК України апеляційний суд з а результатами розгляду апел яційної скарги на рішення су ду першої інстанції вправі в ідхилити апеляційну скаргу т а залишити рішення без змін, я кщо визнає, що суд першої інст анції ухвалив рішення з доде ржанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанц ії встановлено, що позивачка згідно ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відноси ться до категорії громадян, я кі мають статус дітей війни, о тже відповідно до ст.6 цього За кону (надалі - Закон №2195) позив ачка має право на отримання д ержавної соціальної допомог и у виді підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за ві ком.

У період 2006 - 2009 років д ержавна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не виплачу валася.

Суд першої інстанції повн о і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтован ого висновку про часткове за доволення позову.

При цьому суд першої інстан ції виходив з того, що не нарах ування та, відповідно, невипл ата позивачу державної соціа льної допомоги у розмірі 30% мі німальної пенсії за віком у п еріод з 09 липня 2007 року по 31 груд ня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 г рудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року є протиправ ною.

Такий висновок суду відпов ідає обставинам справи та ґр унтується на доказах, яким на дано правильну оцінку.

Відносно вимоги п ро нарахування і виплату доп омоги у 2007 році, то колегія суд дів виходить з наступного.

Статтею 6 Закону № 2195-IV (у редакції, чинній на час вин икнення спірних правовіднос ин) передбачено, що дітям війн и пенсії або щомісячне довіч не грошове утримання чи держ авна соціальна допомога, що в иплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімально ї пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 ЗУ від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюд жет України на 2007 рік” дію стат ті 6 Закону № 2195-IV зупинено на 2007 р ік із урахуванням статті 111 ць ого Закону. Проте Рішенням Ко нституційного Суду України в ід 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнан о такими, що не відповідають К онституції України (є неконс титуційними), положення пунк ту 12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-V.

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом із цим, у силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України орга ни державної влади та органи місцевого самоврядування, ї х посадові особи зобов' язан і діяти лише на підставі, в меж ах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір і задовольн яючи позов частково, суд перш ої інстанції правомірно вих одив з того, що відповідач як о рган, якому делеговано повно важення щодо призначення і в иплати пенсій та доплат до ни х, повинен був діяти у відпові дності з вимогами ст.6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відп овідні нарахування за той пе ріоду часу, коли дія цієї норм и не була зупинена, але у поруш ення вимог указаної статті т аких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну б ездіяльність.

Доводи відповідача щодо пр авомірності своїх дій з поси ланням на відсутність бюджет них коштів для повної реаліз ації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки пита ння фінансування цих видаткі в не виступає предметом дано го спору. Проблеми надання бю джетних коштів органам Пенсі йного фонду України для вико нання покладених на них обов ' язків у справах цієї катег орії виходять за межі заявле них вимог і судом не розгляда лися.

Що стосується вимог про н арахування і виплату допомог и у 2008 році, то колегія суддів в иходить з наступного.

Законом України «Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни» (п.41 розділ 2) стаття 6 За кону № 2195-IV викладена у новій ре дакції, а саме вставлено, дітя м війни до пенсії або щомісяч ного грошового утримання чи державної соціальної допомо ги, що виплачується замість п енсії, виплачується підвищен ня у розмірі надбавки, встано вленої для учасників війни, т обто 10% від прожиткового мінім уму для осіб які втратили пра цездатність.

Рішенням Конституці йного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано некон ституційними положення п.41 ро зділу 2 ЗУ «Про Державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України».

У пунктах 5,6 резолютив ної частин вказаного судовог о рішення зазначено, що полож ення п.41 розділу 2 ЗУ «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втрачають чинність з дня ухв алення Конституційним Судом України цього Рішення, яке ма є преюдиційне значення для с удів загальної юрисдикції пр и вирішенні спорів, що виникл и дії положень закону, який ви знаний неконституційним.

Таким чином, з огляду на мотиви, наведені вище, почи наючи з 22 травня 2008 року, стаття 6 Закону № 2195-IV почала діяти у по передній редакції, отже відп овідач з цієї дати повинен бу в проводити нарахування пенс ії або щомісячного довічного грошового утримання чи держ авної соціальної допомоги, щ о виплачується замість пенсі ї, з підвищенням на 30% мінімаль ної пенсії за віком.

Колегія суддів вважає безп ідставними посилання апеляц ійної скарги на положення по станови КМУ №530 від 28 травня 2008 р оку, оскільки відповідно до с т.3 Закону № 2195-IV державні соціа льні гарантії дітям війни, вс тановлені цим Законом, не мож уть бути обмежені або скасов ані іншими нормативно-правов ими актами.

Окрім того, за загаль ним правилом (ч.4 ст.8 ЦПК Україн и) у разі конкуренції норм пра ва, застосуванню підлягає та норма, яка має вищу юридичну с илу.

Що стосується вим ог про нарахування і виплату допомоги у 2009 році, то колегія суддів зауважує наступне.

Статтею 71 ЗУ "Про Державний б юджет України на 2009 рік" Кабіне ту Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, я кі відповідно до законодавст ва визначаються залежно від розміру мінімальної заробіт ної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбач ених за відповідними бюджетн ими програмами.

Згідно Закону № 2195-IV розрахун ок соціальних виплат здійсню ється, виходячи з розміру мін імальної пенсії за віком.

Відповідно дія ст.71 ЗУ "Про Де ржавний бюджет України на 2009 р ік" не поширюється на спірні в ідносини.

Отже, нарахування та виплат а у 2009 році дітям війни підвище ння до пенсії або щомісячног о грошового довічного утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, повинні здійсн юватися відповідно до норм З акону № 2195-IV.

Не заслуговують уваги дово ди апеляційної скарги щодо н еправомірності застосуванн я величини мінімальної пенсі ї за віком відповідно до ЗУ «П ро загальнообов?язкове пенсі йне страхування» для нарахув ання розміру виплат, встанов лених ст.6 Закону № 2195-IV.

За змістом ч.7,8 ст. 8 ЦПК України при вирішенні спору , якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд зобов?язаний застосовувати аналогію закону чи аналогію права та невправі відмовити у розгляді справи з мотивів в ідсутності, неповноти, нечіт кості або суперечності закон одавства, що регулює спірні п равовідносини.

Оскільки законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст.28 З У "Про загальнообов' язкове державну пенсійне страхуван ня", іншого нормативно-правов ого акта, який би визначав цей розмір або встановлював інш ий розмір, немає, то при розрах унку 30% доплати до пенсії дітя м війни, відповідач повинен в иходити з розміру мінімально ї пенсії за віком, встановлен ої ст.28 ЗУ "Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування",

Апеляційна скарга н е містить нових засобів дока зування, її доводи не спросто вують висновків суду, отже рі шення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутн і.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п .1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, кол егія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району у м.Полтаві відхилити.

Постанову Київського рай онного суду м.Полтави від 3 лис топада 2009 року залишити без зм ін.

Ухвала набирає зако нної сили з моменту її прогол ошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Вер ховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги без посередньо до суду касаційно ї інстанції.

Головуюча В.І. Акопян

Судді О.А. Лобов

В.А. Новохатня