Рішення

від 11.12.2020 по справі 321/1222/20

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1222/20

Провадження № 2/321/496/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2020 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Михайлівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області, про позбавлення батьківських прав. Позов мотивований тим, що її дочка відповідач ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , батько неповнолітньої дитини, помер. Після його смерті відповідач по справі ОСОБА_2 не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться процесом виховання дитини, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на фізичний розвиток, як складову виховання. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи за її відсутності. Просила прийняти відмову від вимоги про стягнення з відповідача судових витрат. В іншій частині вимог наполягала на їх задоволенні та просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_4 . Додатково позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_2 є її дочкою, яка з лютого 2020 року покинула дім та змінила місце проживання, яке їй не відомо. Крім того, в лютому 2020 року відповідач знялась з місця реєстрації за місцем проживання дитини та позивача.

Згідно заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній просить задовольнити позов ОСОБА_1 до його матері ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Зазначає, що мати ОСОБА_2 з лютого 2020 року не приймає участі в його житті, не цікавиться ним та не виходить на зв`язок.

Від представника позивача адвоката Тимошенко С.В. надійшло клопотання, згідно якого, враховуючи позицію позивача по справі, просить судове засідання провести без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, відзив не подала, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. За таких обставин, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, в порядку статей 280, 281 ЦПК України.

Представник Органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області Озмитель Д.Д. в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи без їх участі. Заперечень проти задоволення позову не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено під час розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Михайлівського районного управління юстиції у Запорізькій області. (а.с. 13).

Згідно свідоцтва про народження, виданого 27 січня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації народжень 27 січня 2004 року зроблено відповідний запис № 80 (а.с. 14).

Розпорядженням голови Михайлівської районної державної адміністрації від 11 серпня 2020 року № 62 тимчасово влаштовано на виховання та спільне проживання в сім`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітню дитину, яка залишилася без батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав матері дитини ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , піклуватись про підопічного, створювати належні умови для його розвитку та виховання. (а.с. 8).

Згідно з актом - довідкою депутата Михайлівської селищної ради від 10.08.2020 року № 672 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті обстеження встановлено, що за цією адресою фактично зареєстровані та постійно проживають: ОСОБА_1 її син ОСОБА_5 та онук ОСОБА_4 , 2004 року народження. ОСОБА_4 має окрему кімнату, повністю облаштовану для занять та відпочинку. В будинку газове опалення, вода, ванна кімната, туалет. (а.с.10).

Відповідно до довідки з місця навчання, ОСОБА_1 займається вихованням свого онука, ОСОБА_4 , який є учнем 9 - В класу Опорного КЗ Михайлівський НВК ЗОШ I - III ст.- гімназія . Мати з сім`єю не проживає, участі у вихованні сина не бере і до школи жодного разу не з`являлася, батько помер. (а.с. 9).

Згідно акту обстеження умов проживання служби у справах дітей Михайлівської райдержадміністрації від 11.08.2020 року житловий будинок на праві власності належить ОСОБА_1 Загальна площа будинку 69,1 кв.м., житлова площа - 43 кв.м. В будинку 4 житлові кімнати, ванна кімната, кухня, газове опалення. В наявності всі побутові прилади, меблі. Для хлопця відведена окрема кімната, яка облаштована меблями, є сезонні речі, взуття, шкільне приладдя, ноутбук, мобільний телефон, інтернет. На момент обстеження мати ОСОБА_2 відсутня. Зі слів її сина вона з лютого місяця не проживає з ним.

Відповідно до висновку Михайлівської районної державної адміністрації від 18.09.2020 року № 02-39/0316, у зв`язку з тим, що мати не займається вихованням дитини, не цікавиться її життям, станом здоров`я, фізичним та духовним розвитком, не утримує матеріально, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, на комісію був запрошений неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який підтримує бабусю в бажанні позбавити батьківських прав матір. Повідомив, що з матір`ю не спілкується, не зустрічався з нею з лютого 2020 року. Вона не телефонує, не цікавиться його успіхами в навчанні. Не вітає на дні народження. Матеріально не утримує. Пенсію по втраті годувальника, яка йому призначена після смерті батька, використовує не за призначенням (а.с. 7).

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача з`ясовувалися службою у справах дітей та судом. Так, судом встановлено, що відповідачка вихованням дітей не займається, коштів на їх утримання не надає.

Характер поведінки відповідачки, її особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни її ставлення до виховання дітей; відсутні підстави для надання переваги інтересам відповідача, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, потребує захисту своїх прав. Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи, суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов`язків, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів малолітньої дитини, і водночас, санкція за протиправну винну поведінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отже, позбавлення відповідача батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками, що знайшло підтвердження під час розгляду справи, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитини спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 маючи можливість виконувати свої обов`язки відносно своєї дитини, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини, а саме: не проявляє до неї ніякої батьківської турботи, не займається її вихованням, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на її утримання, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обов`язків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, вона має право бути поновленою у батьківських правах відносно своєї дитини відповідно до положень ст. 169 СК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа: Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області, Код ЄДРПОУ 02126320, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 36, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко