Постанова

від 11.12.2020 по справі 328/2540/20

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2540/20

11.12.2020

3/328/1066/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2020 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності голови ліквідаційної комісії Селянського (фермерського) господарства Землероб (код ЄДРПОУ 22142077) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП,

встановила:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 259 від 30 жовтня 2020 року складений головним державним ревізором-інспектором Токмацького сектору перевірок платників-юридичних осіб правління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Чиркою С.В. за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Селянського (фермерського) господарства Землероб (код ЄДРПОУ 22142077) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 року по 18.10.2020 року юридична адреса: 71754, Запорізька область, Токмацький район, с. Трудове, вул. Трудівська, буд. 85А, або посадова особа голова ліквідаційної комісії Селянського (фермерського) господарства Землероб ОСОБА_1 , вчинив правопорушення: ведення податкового обліку з порушенням внаслідок чого донараховано: 1) штрафні санкції в сумі 1020 грн. в результаті порушення п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, платником податків до перевірки документи надано не в повному обсязі за 2018-2020 роки; 2) п. 292-1.1 ст. 292-1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результатів чого занижено суму єдиного податку четвертої групи за 2018 рік на 386,89 грн.

Суть правопорушення: 1) Селянське (фермерське) господарство Землероб до перевірки не надано журнали - головні книги та касові книги за 2018-2020 роки та журнали-ордери. В результаті надання документів не в повному обсязі відділом перевірки було складено акт про не надання документів від 21.10.2020 року № 56/08-01-07-21/22142077, 2) занижено площу сільськогосподарських угідь для розрахунку єдиного податку четвертої групи на 1,789 га та занижено суму єдиного податку четвертої групи на 386,89 грн.

Під час позапланової перевірки Селянського (фермерського) господарства Землероб за результатами якої складено акт від 30.10.2020 р. № 279/08-01-07-21/22142077з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.01.2018 року по 18.10.2020 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення № 259 від 30 жовтня 2020 року додано копію акту про результати позапланової виїзної перевірки Селянського (фермерського) господарства Землероб від 30.10.2020 р. № 279/08-01-07-21/22142077 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.01.2018 року по 18.10.2020 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2018 року по 18.10.2020 року; копію податкового повідомлення-рішення від 20.11.2020 року за № 00029840721, копію розрахунку штрафних санкцій, копію податкового повідомлення-рішення від 20.11.2020 року за № 00029990721, копію розрахунку штрафних санкцій, копію рішення № 1 Селянського (фермерського) господарства Землероб від 13 серпня 2020 року, копію паспорту та копію ідентифікаційного номера ОСОБА_1

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що йому було виділено для ведення фермерського господарства, в довічне спадкове володіння земельну ділянку загальною площею 53,4 га та видано державний акт на право користування землею. Відповідно до акту про встановлення меж ділянки в натурі виділена в постійне користування земельна ділянка загальною площею 53,4 га складається з: ріллі - 50,0 га, лісосмуг - 2,7 га, госп.доріг - 0,7 га. Відповідно до довідки виданої виконкомом Остриківської сільської ради фермерському господарству Землероб (голова ОСОБА_1 ) за ним дійсно закріплена земельна ділянка загальною площею 53,4 га в тому числі ріллі - 50,0 га. Земельна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарської продукції.

Податки сплачувалися виходячи з даних документів, після присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру з`ясувалося, що дійсний розмір відведеної земельної ділянки трохи більший після чого сплачувались податки виходячи з дійсного розміру земельної ділянки. В підтвердження своїх пояснень надав відповідні документи. Крім того, пояснив, що ведення податкового обліку здійснювалося у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі його відсутність на підприємстві, установі, організації, а також в неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків.

Згідно Закону України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону; аудиторські послуги - це аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, то надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема головні бухгалтери).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу,так й у формі необережності.

З диспозиції зазначеної частини статті КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, тобто ряду окремих незаконних діянь, які передбачені законодавством України.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Тому дані обставини, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.

В порушення зазначених вимог, в протоколі не зазначено місце та час, дата вчинення кожного правопорушення.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України п латники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: - введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; - ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; - самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно: - визначає облікову політику підприємства; - обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; - розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; - затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; - може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідно до п. 292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

ОСОБА_1 було виділено для ведення фермерського господарства, в довічне спадкове володіння земельну ділянку загальною площею 53,4 га та видано державний акт на право користування землею. Відповідно до акту про встановлення меж ділянки в натурі виділена в постійне користування земельна ділянка загальною площею 53,4 га складається з: ріллі - 50,0 га, лісосмуг - 2,7 га, госп.доріг - 0,7 га. Відповідно до довідки виданої виконкомом Остриківської сільської ради фермерському господарству Землероб (голова ОСОБА_1 ) за ним дійсно закріплена земельна ділянка загальною площею 53,4 га в тому числі ріллі - 50,0 га. Земельна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарської продукції.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 259 від 30 жовтня 2020 року неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону правопорушення.

В протоколі міститься посилання на акт від 21.10.2020 року за № 56/08-01-07-21/22142077, який взагалі не додано до протоколу.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України , Малофєєва проти Росії , суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 1, 7, 9, 10, 11, 163-1 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

постановила:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: