Постанова

від 11.12.2020 по справі 464/4481/20

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа№464/4481/20

пр. № 3/464/2519/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2020 м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді- Сабари Л.В.

за участю: секретаря судового засідання Козир О.Ю.

прокурорів- Верхоляк Р.Є., Вітковської І.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Дегтяренко О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі Сихівського районного суду м.Львова протоколи про вчинення адміністративних правопорушень пов`язаних з корупцією, які надійшли від управління стратегічних розслідувань у Львівській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мала Березовиця, Збаражського району Тернопільської області та жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, заміжньої, працює головним державним ревізором-інспектором Дрогобицького управління ГУ ДПС у Львівській області, в минулому до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч. 1 ст. ст. 172- 7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Сихівського районного суду м. Львова скеровано протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 згідно яких остання перебуваючи на посаді головного державного ревізора-інспектора Дрогобицького управління ГУ ДПС у Львівській області не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчиняла дії та приймала рішення в умовах реального конфлікту інтересів при проведенні 19.12.2018 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 ТзОВ Будівельна компанія Райт-Сіті (ЄДРПОУ 40246600) керівником якого є її батько ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки на розгляд суду надійшло дві справи про адміністративні правопорушення №464/4481/20 та №464/4483/20, які стосуються однієї і тієї ж особи, одночасно розглядаються в суді, то такі відповідно до ст.36 КУпАП судом об`єднані в одне провадження з присвоєнням №464/4481/20.

11.11.2020 захисником Дегтяренко О.О. подано заяву про закриття провадження у справі, в якій посилається на те, що стягнення на ОСОБА_1 може бути накладено в межах тримісячного строку, передбаченого ч.3 ст.38 КУпАП. Так, відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП в редакції, яка діяла станом на 14.08.2020 року (день складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ), адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15,212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. ОСОБА_1 провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року ТзОВ "Будівельна компанія "Райт-Сіті" (ЄДПОУ 40246600) 19.12.2018. Моментом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 00 год. 00 хв. 19.12.2018 року. 24.07.2020 року слід для ОСОБА_1 вважати датою виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, через що останнім трьохмісячним днем накладення стягнення є 24.10.2020 року. Просить провадження у справі закрити.

В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник заяву підтримали просили провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення.

Прокурор проти такого клопотання заперечила, вказала, що згідно із Законом України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019, який набрав чинності 19.04.2020, ст. 38 КУпАП викладено в новій редакції, зокрема, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212 -15 , 212 -21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Разом з тим, днем виявлення правопорушення слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на вказану дату отримано докази, які свідчать про його вчинення. У зв`язку із цим вважає, що клопотання безпідставне, так як строки щодо накладення стягнення на ОСОБА_1 не пройшли, просила у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали долучені до протоколів про адміністративні правопорушення суд встановив наступне.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 172-7 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Згідно диспозиції ч.2 ст. 172-7 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

З примітки до ст. 172-7 КУпАП вбачається, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Одночасно, зі змісту статті слідує, що диспозиція вказаних норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів - правил, положень, інструкцій.

Згідно ст. 2 Закону України Про запобігання корупції відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами, що визначено як законодавство у сфері запобігання корупції.

Відповідно до підпункту в п.1 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції (далі Закону) суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 зобовяззані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Разом з тим, згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 247 КУпАП врегульовано питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень вказаної статті встановлюються обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, закінчення встановленого законом шестимісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня виявлення правопорушення, та не пізніше як 2 роки з дня його вчинення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Одночасно встановлено, що вказана норма набула чинності 19.04.2020, у зв`язку із прийняттям Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019, на підставі якого вказану статтю викладено в новій редакції.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Так, ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення . Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Як зазначив Конституційний Суд України, принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є також гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє нинішнє становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Отже, під час практичного застосування, принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів тісно пов`язаний із принципом правової визначеності, як основної складової принципу верховенства права.

Так, згідно із частиною першою статті 8 Основного Закону в Україні визнається й діє принцип верховенства права . Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основою якого є ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам. Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року N 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011).

З вищевикладеного слідує, що до події, факту, суд, застосовує той закон, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на частину 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що встановлення юридичного факту є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП).

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення № 405 та № 406 датою вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією є 19.12.2018 та 21.12.2018.

З урахуванням вищевикладеного, для вирішення питань передбачених ст. 247 КУпАП, необхідно керуватися положеннями ст. 38 КУпАП діючої на момент вчинення адміністративного правопорушення, оскільки положення норми в редакції із України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 є такою, що погіршує становище особи, а тому не має зворотної дії в часі.

Так, згідно ч.3 ст. 38 КУпАП в редакції від 29.04.2018 згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави від 27.02.2018, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення датою виявлення адміністративних правопорушень є 14.08.2020.

З твердженням, що датою виявлення адміністративного правопорушення є 14.08.2020 суд не погоджується виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що основна частина документів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, Управлінням стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР НП України отримані від Головного управління ДПС у Львівській області 27.07.2020, про що свідчить штам про їх реєстрацію за вхідним номером 1675, та відповідно ці, та інші матеріали 28.07.2020 за вихідним номером 3850\55\112\01-2020 скеровані начальнику управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Львівської області для погодження.

Беручи до уваги, що обставини погодження матеріалів перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення не передбачено вимогами КУпАП, тому в даному випадку, суд при визначенні дати виявлення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією керується вимогами ч.2 ст. 254 КУпАП.

З огляду на таке, датою виявлення правопорушень слід вважати дату 28.07.2020.

Одночасно, з урахуванням вищевикладеного, суд критично розцінює доводи захисника, що датою виявлення адміністративного правопорушення слід вважати 24.07.2020.

Крім того, суд зазначає, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України зазначено, що в силу ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 17.08.2020 року. У відповідності з ч. 3 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-7 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв`язку з неявкою особи, що притягується до адміністративної відповідальності, через її хворобу, що підтверджено належними та допустимими доказами. Наведені обставини унеможливили розгляд справи у визначені законом строки.

За таких обставин, суд зазначає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 28 жовтня 2020 закінчилися строки накладення адміністративного стягнення за правопорушення пов`язані з корупцією, що є безумовною підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справ про адміністративне правопорушення №464/4481/20 та №464/4483/20 об`єднати в одне провадження з присвоєнням №464/4481/20.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мала Березовиця, Збаражського району Тернопільської області та жительки АДРЕСА_1 , за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Сабара Л.В.