Рішення

від 19.11.2020 по справі 917/86/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 року Справа № 917/86/20

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539

до Приватного підприємства "Явір-2000", вул. Степана Кондратенка, 6, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 31175036

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшов позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача Приватного підприємства "Явір-2000" про стягнення збитків, завданих державі, на суму 444 541,04 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.02.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Приватного підприємства "Явір-2000" про стягнення збитків у сумі 444 541,04 грн. в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року визначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 30.07.2020 року підготовче засідання в справі відкладено на 30.07.2020 року на 11:00.

У зв`язку з перебуванням судді Білоусова С.М. на лікарняному засідання суду в цей день не відбулося.

Враховуючи вихід судді Білоусова С.М. з лікарняному, ухвалою від 31.08.2020 року призначено підготовче засідання у справі на 17.09.2020 року на 10:30.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року підготовче засідання в справі відкладено на 15.10.2020 року на 10:30 та зобов`язано позивача надати відповідь на відзив, відповідачу - заперечення (за наявності).

Ухвалою суду від 15.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 917/86/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2020 року на 10:15.

Позивач у своїй позовній заяві посилається, що об`єкту незавершеного будівництва, реабілітаційному центру мануальної терапії за адресою м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, повернутого у державну власність за рішенням суду, завдано збитків за час володіння ним відповідачем внаслідок розбирання, вартість майна об`єкта приватизації станом на дату його повернення у державну власність зменшилася у порівнянні з його вартістю, визначеною на дату відчуження об`єкта, внаслідок чого державі було завдано збитків на суму 444 541,04 грн.

У відзиві на позов та у доповненні на відзив, відповідач заперечує у повному обсязі проти задоволення позовних вимог та посилається на те, що розбирання об`єкту незавершеного будівництва, реабілітаційного центру мануальної терапії за адресою м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6 було однією з умов договору купівлі-продажу об`єкту приватизації, крім того, позивачем не було проведено відповідно до вимог чинного законодавства інвентаризації об`єкта станом на дату набрання чинності рішення суду та порушено порядок проведення звіряння результатів інвентаризації, звіт з незалежної оцінки майна, яким визначено розмір збитків не є належним доказом, державі не завдано збитків, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі матеріали, суд встановив:

23.06.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (надалі - продавець, позивач) та Приватним підприємством «Явір-2000» (надалі - покупець, відповідач) було укладено нотаріально посвідчений Договір № 8 купівлі-продажу державного майна - об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційний центр мануальної терапії, розташований за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору (п. 1.1.), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві об`єкт незавершеного будівництва під розбирання - реабілітаційний центр мануальної терапії розташований за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6 на земельній ділянці, відведеної під об`єкт розміром 7,522 га, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт незавершеного будівництва та сплатити за нього ціну передбачену в цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договору, початкова вартість продажу об`єкта незавершеного будівництва під розбирання на аукціоні склала 147 423,60 грн. з ПДВ.

Остаточна ціна продажу об`єкта склала 162 500,00 грн, з урахуванням ПДВ. (п. 1.5.).

Передача об`єкту продавцем і прийняття об`єкту покупцем здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами (п. 3.2.)

Право власності на об`єкт виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 1.2.).

Відповідно до п. 5.3. Договору, покупець зобов`язався закінчити розбирання об`єкта незавершеного будівництва та привести будівельний майданчик в належний стан протягом 5 місяців з моменту нотаріального посвідчення договору.

Покупцем сплачено за придбаний об`єкт приватизації суму 162 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

15.08.2006 р. продавець передав, а покупець прийняв об`єкт незавершеного будівництва - реабілітаційний центр мануальної терапії за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, під розбирання, за актом приймання-передачі з додатками про перелік та кількість конструкцій, що підлягали розбиранню по кожному об`єкту.

Перелік проданого майна зазначений в акті обстеження будівельного майданчика від 31.03.2006 р. (п. 8.2. Договору), який є невід`ємним додатком до договору купівлі-продажу.

В Акті обстеження будівельного майданчика та технічного стану об`єкту незавершеного будівництва від 31.03.2006 р. зазначений склад і технічний стан об`єкту, міститься перелік будівель із зазначенням ступеню готовності будівель, із переліком конструкцій, що підлягали розбиранню.

До Акту обстеження від 31.03.2006 р. складені відомості по кожній будівлі об`єкту незавершеного будівництва з переліками конструкцій та зазначенням їх найменування, марки, та кількості.

Відповідно до п. 7.3 договору, у разі невиконання покупцем умов цього договору, продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього договору та повернення об`єкту у державну власність за рішенням суду.

Відповідно до п. 11.1. договору, сторони вносили зміни до договору щодо продовження термінів розбирання об`єкта.

Додатковою угодою № 6 від 17.07.2013 р. термін розбирання об`єкту продовжено до 30 червня 2018 року, всі інші умови договору залишені без змін.

Як вказує позивач у позовній заяві, рішенням господарського суду Полтавської області від 09.10.2018 р. по справі № 917/1108/18, договір купівлі-продажу державного майна № 8 від 23.06.2006 р. - об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційного центру мануальної терапії за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, був розірваний, зобов`язано відповідача повернути у державну власність об`єкт незавершеного будівництва в державну власність в особі регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області за актом приймання-передачі.

З метою повернення у державну власність об`єкта приватизації, наказом регіонального відділення ФДМУ по Полтавській області № 758 від 29.11.2018 р. прийнято рішення про проведення інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційного центру мануальної терапії за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, який повертається у державну власність за рішенням суду та затвердження інвентаризаційної комісії. До складу інвентаризаційної комісії було включено генерального директора та головного бухгалтера ПП «Явір-2000» .

04.12.2018 р. інвентаризаційною комісією було проведено огляд будівельного майданчика об`єкту та складено Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційного центру мануальної терапії за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, в якому зазначено, що під час обстеження на території будівельного майданчика виявлено:

- конструктивні елементи в чотири поверхи з залишками стін (місце розташування відповідає частині будівлі стаціонару);

- конструктивні елементи в три поверхи з залишками стін (місце розташування відповідає лікувальному корпусу);

- конструктивні елементи в три поверхи (місце розташування відповідає частині будівлі поліклініки);

- колони та конструкції фундаменту (місце розташування відповідає будівлі пансіонату),

- колони та конструкції фундаменту (місце розташування відповідає будівлі котельні та розподільчого пункту);

- по всій території будівельного майданчику наявні демонтовані залізобетонні конструкції.

04.12.2018 р. інвентаризаційна комісія провела інвентаризацію об`єкта незавершеного будівництва та склала Інвентаризаційний акт, в якому зазначила, що об`єкт наявний частково, технічний стан об`єкту описаний в Акті обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта.

Як зазначає позивач, відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 04.12.2018 р., встановлено, що об`єкт наявний частково.

Інвентаризаційною комісією прийнято рішення подати на затвердження органу приватизації результати інвентаризації та надати Комісії з повернення в державну власність об`єкта приватизації матеріали інвентаризації з метою проведення нею звіряння результатів інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва.

У позовній заяві позивач зазначає, що на засіданні Комісії з питань повернення в державну власність об`єкта приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договору купівлі-продажу такого об`єкта 05.12.2018 р. було проведено звіряння результатів інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційного центру мануальної терапії за адресою: м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, та було встановлено, що об`єкт зазнав змін внаслідок його розбирання. Відсоток розбирання в порівнянні від стану на момент приватизації встановити неможливо. В довідці ПП "Явір 2000" від 27.06.2018 р. № 755 зазначено, що залишилося виконати 9% демонтажних робіт від загального обсягу.

Комісія з питань повернення зазначила, що відповідно до Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 166, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів, вирішено провести незалежну оцінку об`єкта з метою визначення збитків, завданих об`єкту оцінки. Вид вартості - вартість ліквідації.

Відповідно до п. 81 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 р. визначення вартості об`єкта в матеріальній формі - об`єкта приватизації, що повертається у державну власність, у тому числі за рішенням суду, проводиться за видом вартості та в порядку, встановленому для його приватизації.

Відповідно до п. 58 Методики оцінки майна передбачено, що для об`єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об`єкти, об`єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (капітального ремонту, реконструкції, модернізації, реставрації тощо), у разі коли умови продажу майбутнього договору, у зв`язку з яким проводиться оцінка, містять зобов`язання покупця розібрати, демонтувати об`єкт незавершеного будівництва та провести рекультивацію порушених земель (продаж під розбирання), під час оцінки визначається вартість ліквідації.

Вартістю ліквідації є вартість, яку очікується отримати за об`єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій (п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» ).

Вартість ліквідації розраховується як сума валових доходів, які очікується отримати від реалізації об`єкта оцінки, як єдиного цілого або його складових частин виходячи з принципу найбільш ефективного використання за вирахуванням очікуваних витрат, пов`язаних з такою ліквідацією (п. 24 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» ).

Позивач зазначає, що ним проведено роботу по визначенню розміру збитків завданих державі в процедурі повернення об`єкта приватизації за рішенням суду шляхом проведення незалежної оцінки об`єкта суб`єктом оціночної діяльності (ПП «Науково-консультаційний ЕКСПОЦЕНТР» ), відібраного на конкурентних засадах.

На замовлення позивача, суб`єктом оціночної діяльності ПП «Науково-консультаційний ЕКСПОЦЕНТР» було виготовлено Звіт про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва від 09.01.2019 р., затвердженого наказом № 38 від 23.01.2019 р. Регіонального відділеня ФДМУ по Полтавській області, згідно висновків якого, вартість збитків станом на 09.11.2018 р. склала 444 541,04 грн., вартість ліквідації об`єкта оцінки до розкрадання склала 1 205 312,61 грн., вартість ліквідації об`єкта оцінки після розкрадання склала 760 771,57 грн.

Звіт з незалежної оцінки отримав позитивну рецензію, а висновок про вартість затверджено наказом регіонального відділення ФДМУ по Полтавській області № 38 від 23.01.2019 р. .

08.02.2019 р. позивач на адресу відповідача направив претензію № 11-105-0453 щодо відшкодування збитків завданих об`єкту приватизації.

Вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

У своєму позові позивач зазначає, що 11.03.2019 р. Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Полтавській області на адресу ПП «Явір-2000» було направлено Акти приймання-передачі об`єкта приватизації, що повертається у державну власність об`єкту незавершеного будівництва - реабілітаційного центру мануальної терапії за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6.

У зв`язку із невиконанням відповідачем рішення господарського суду Полтавської області від 09.10.2018 р., 17.10.2019 р. на підставі заяви Регіонального відділення ФДМУ по Полтавській та Сумських областях Постановою Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 17.10.2019 р. відкрите виконавче провадження щодо повернення об`єкта незавершеного будівництва у державну власність за актом приймання-передачі.

Наказ суду перебуває на виконанні у органі державної виконавчої служби.

Відповідно до наказу Фонду Державного майна України № 555 від 11.06.2019 р. затверджено зміни до Положення про Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумських областях, відповідно до яких Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумських областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області.

Обгрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається на те, що державою понесені збитки в сумі 444 541,04 грн., що завдані відповідачем розбиранням об`єкта приватизації під час володіння ним.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Cт. 653 Цивільного кодексу України визначено загальні наслідки розірвання договорів:

- з моменту розірвання договору зобов`язання сторін припиняються;

- сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом;

- у визначених випадках на сторону договору може бути покладено зобов«язання з відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 3 ст. 623 Цивільного кодексу України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до статті 386 ЦК України власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частинами 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Спеціальне законодавство про приватизацію на момент укладення договору

Відповідно до ст. 1 Розділу 1 Закону України Про приватизацію державного майна № 2163-X11 від 04.03.1992 р. (втратив чинність 07.03.2018 р.), приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» № 1953-III від 14.09.2000 р. (втратив чинність 07.03.2018 р.) обов`язковими умовами приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є:

- встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва;

- забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обгрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягав розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

За загальним правилом, цивільний закон не має зворотньої дії в часі, крім випадку, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність (ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна від 18.01.2018 р. № 2269-V111 (далі - Закон № 2269-V111), який діє з 07.03.2018 р., у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Згідно ч. 11 ст. 26 Закону № 2269-V111, порядок повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Фондом державного майна України.

Повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об`єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно з цим Законом та/або договором купівлі-продажу), протягом п`яти робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації.

Повернення коштів покупцям здійснюється в сумі, отриманій державними органами приватизації в результаті повторного продажу об`єктів, але не може перевищувати суми, сплаченої покупцем під час попереднього продажу.

У разі якщо об`єкт приватизації визнано банкрутом, кошти від повторного продажу покупцю не повертаються.

У разі повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об`єкта у порядку, визначеному цим Законом.

Частини 10, 11 статті 26 Закону № 2269-V111 визначають спеціальні, порівняно із ст. 653 Цивільного кодексу України, наслідки розірвання договорів про приватизацію в частині повернення об«єкта приватизації в державну власність та відшкодування покупцям коштів, сплачених за такі об`єкти.

На момент набрання чинності рішення суду, повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів регулювалося Порядком повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001 р. № 32 (далі - Порядок № 32), який втратив чинність 26.12.2018 р.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку № 32, у разі повернення у державну власність пакета акцій вносяться зміни до реєстру власників акцій акціонерного товариства, пакет акцій якого повертається у державну власність або здійснюються відповідні операції зберігачем акцій та/або депозитарієм, та приймається рішення щодо його повторного продажу.

Якщо у державну власність повертаються інші об`єкти приватизації, то проводиться інвентаризація та оцінка об`єкта, потім приймання його державним органом приватизації.

Пунктом 6 Порядку № 32 передбачено, що інвентаризація об`єкта приватизації (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11.08.1994 р. № 69, станом на день прийняття судом відповідного рішення.

Склад інвентаризаційної комісії та порядок її роботи визначаються державним органом приватизації.

Результати інвентаризації затверджуються державним органом приватизації.

Пунктом 7 Порядку № 32 передбачено, що оцінка об`єкта приватизації (крім пакета акцій), що повертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду проводиться згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Умовами пункту 8 Порядку № 32 передбачено, що з метою виявлення збитків, що могли бути завдані об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації.

Порядок проведення звіряння та визначення наявності збитків визначається Фондом державного майна. При цьому, враховуються всі результати господарювання покупця на об`єкті.

Звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертався в державну власність регулювалося «Порядком проведення звіряння результатів інвентаризації об`єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об`єкта до приватизації, та затвердження його результатів» , затверджений наказом ФДМУ № 2107 від 14.11.2001 р., який діяв на момент набрання чинності рішення суду та втратив чинність 26.12.2018 р. (далі - Порядок звіряння № 2107).

Пунктом 3 Порядку звіряння № 2107, визначено, що під звірянням результатів інвентаризацій та оцінок об`єкта слід розуміти порівняння даних інвентаризаційних описів майна, коштів, фінансових зобов`язань, даних балансів, актів оцінки одного й того самого об`єкта, складених відповідно під час підготовки до його продажу та на день набрання чинності відповідним рішенням суду.

Відповідно до Порядку звіряння № 2107, інвентаризація об`єкта проводиться інвентаризаційною комісією на день набрання рішення суду згідно з Інструкцією про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 від 11.08.1994 р. (втратила чинність на підставі наказу Міністерства Фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» - далі Положення № 879).

Таким чином, станом на день набрання чинності відповідного рішення суду, основним нормативно-правовим документом, що регулював інвентаризацію незавершеного виробництва (незавершених капітальних інвестицій), було Положення № 879, пунктом 3.2. якого, передбачено, що в інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій вказується найменування об`єкта, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Згідно п. 10 Порядку звіряння № 2107, з урахування специфіки кожного конкретного випадку процедура звіряння проводиться шляхом порівняння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об`єкта органом приватизації.

Відповідно до п. 11 Порядку звіряння № 2107, комісія з повернення об`єкта в державну власність (далі - комісія), у разі виявлення, у результаті порівняння даних результатів інвентаризації та оцінки об`єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об`єкта органом приватизації, зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей, рішення щодо зарахування їх до збитків, які повинні бути відшкодовані покупцем (або про відсутність необхідності у цьому) приймається комісією.

При цьому комісія повинна врахувати всі результати господарювання покупця на об`єкті: зміни фінансово-економічного стану об`єкта, умов праці та рівня її оплати, стану використання робочої сили, інших показників, які характеризують ефективність господарської діяльності підприємства.

У разі поліпшення цих показників у порівнянні з рівнем, що мав місце на момент укладення договору купівлі-продажу, комісія може зробити висновок про відсутність підстав для віднесення обсягу зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей до збитків і відшкодування їх покупцем.

Якщо зменшення вартості майна об`єкта (вартості об`єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей не встановлено, то комісією приймається рішення про відсутність збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для настання відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Позивачем не доведено наявність та розмір збитків, з огляду на наступне.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу, Продавець зобов`язується передати покупцеві об`єкт незавершеного будівництва під розбирання - реабілітаційний центр мануальної терапії, який знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кобеляки, вул.Мануальна, 6, а згідно п. 5.3. Договору, Покупець зобов`язаний у 5-місячний термін з моменту нотаріального посвідчення цього Договору розібрати Об`єкт та привести будівельний майданчик у належний стан, з додержанням правил техніки безпеки та санітарно-екологічних норм, передбачених чинним законодавством України і здати земельну ділянку місцевим органам самоврядування.

У разі невиконання Покупцем умов цього Договору, Продавець має право на розірвання цього Договору та повернення Об`єкту у державну власність за рішенням суду. (п. 7.3., 11.2 Договору).

В обгрунтування своїх заперечень на позов, відповідач зазначає, що після укладення договору купівлі-продажу та приймання у власність об`єкта приватизації - реабілітаційного центру мануальної терапії, який знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кобеляки, вул. Мануальна, 6, він діяв правомірно, і на виконання своїх зобов`язань по умовам договору здійснював демонтажні роботи по розбиранню конструкцій об`єкту незавершеного будівництва.

Виконань умов договору по розбиранню об`єкту контролювалися представниками позивача, а саме щорічно з виїздом на місце розташування об`єкту незавершеного будівництва здійснювалися поточні перевірки виконання умов договору купівлі-продажу в частині розбирання конструкцій об`єкта покупцем, як це передбачено нормами ст. ст. 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» представники позивача .

Зазначені обставини підтверджуються Актами поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційний центр мануальної терапії (під розбирання) за період 2007-2018 роки, складеними посадовими особами позивача за участю представників відповідача, в п. 3.4. яких зафіксовано, що розбирання об`єкта незавершеного будівництва фактично виконується покупцем: повністю виконані роботи по розбиранню (демонтажу) конструкцій перекриття, стінових панелей, ригелів та балок на об`єктах: харчоблоку, котельня, два відстійника, пансіонат, підстанція, насосна станція, пожежні резервуари, їдальня, перехід, на потязі 2016-2017рр. проводилися роботи по вивозу будівельних матеріалів і вивозу будівельних відходів.

Позивач також підтверджує обставини щодо розбирання об`єкта у своїй позовній заяві, зокрема зазначає, що 27.06.2018 р. внаслідок здійснення поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, представником позивача було зафіксовано невиконання умов покупцем в частині повного розбирання об`єкта в термін до 30.06.2018 р., у зв`язку з чим, Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення від 09.10.2018 р. про розірвання договору та повернення об`єкту незавершеного будівництва у державну власність.

Таким чином, відповідач після укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації - реабілітаційного центру мануальної терапії, який знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, діяв правомірно по розбиранню конструкції об`єкта незавершеного будівництва, а ствердження позивача, що об`єкту завдано збитків внаслідок розбирання під час володіння ним покупцем суперечать умовами договору купівлі-продажу та спростовуються Актами поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що ним була проведена інвентаризація об`єкта незавершеного будівництва та посилається на матеріали інвентаризації від 04.12.2018 р., на Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва від 04.12.2018 р. та Інвентаризаційний акт від 04.12.2018 р., в яких, зазначено, що об`єкт наявний частково, з залишками стін.

Надані позивачем Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва від 04.12.2018 р. та Інвентаризаційний акт від 04.12.2018 р. не містять необхідних відомостей щодо об`єкта (об`єктів), зокрема обсягу незавершеного будівництва за видами, конструктивними елементами, устаткуванням, тому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази проведення інвентаризації виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001 р. № 32, у разі повернення у державну власність проводиться інвентаризація та оцінка об`єкта, потім приймання його державним органом приватизації.

Згідно пункту 3.2. наказу Міністерства Фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» передбачено, що в інвентаризаційних описах незавершених капітальних інвестицій вказується найменування об`єкта, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Тому, вищезазначені матеріали інвентаризації від 04.12.2018 р. не є матеріалами інвентаризації у розумінні Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань № 879 від 02.09.2014 р.

Суд приходить до висновку, що на дату набрання чинності рішення Господарського суду Полтавської області 09.11.2018 р., інвентаризація об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційного центру мануальної терапії розташований за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6 не була проведена.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що Комісія з питань повернення в державну власність об`єкта приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договору купівлі-продажу такого об`єкта 05.12.2018 р. провела звіряння результатів інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційного центру мануальної терапії за адресою: м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, на момент відчуження та момент повернення об`єкта приватизації, та було встановлено, що об`єкт зазнав змін внаслідок його розбирання, результати звіряння відображені в Протоколі комісії з питань повернення від 05.12.2018 р.

Але, Протокол засідання комісії з повернення в державну власність об`єкта приватизації від 05.12.2018 р., на який посилається позивач в підтвердження своїх вимог, не відповідає вимогам пункту 3 Порядку проведення звіряння № 2107, оскільки матеріали інвентаризації від 04.12.2018 р. не містять відомостей із переліком конструкцій (найменування, марки, кількості), які залишилися на будівлях об`єкту приватизації на дату набрання чинності рішення суду, тобто необхідних даних для проведення звіряння з даними інвентаризації на момент приватизації об`єкта незавершеного будівництва.

Позивач не надав доказів проведення інвентаризації об`єкта приватизації станом день набрання чинності рішенням суду про повернення об`єкта приватизації, неможливо здійснити звіряння результатів проведених двох інвентаризацій (на момент відчуження та на момент повернення об`єкта інвентаризації), що позбавляє можливості, відповідно до умов законодавства, виявити та оцінити збитки.

Таким чином, ствердження позивача про проведення звіряння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта незавершеного будівництва, реабілітаційного центру мануальної терапії на дату набрання чинності рішення суду з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації не підтверджується належними та достатніми доказами.

Таким чином, розмір заподіяних збитків був визначений всупереч приписів норм чинного законодавства про приватизацію.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 Порядку повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.01.2001 р., приймання об`єкта приватизації, що повертається у державну власність, здійснюється у двомісячний термін після затвердження результатів інвентаризації та встановлення розміру збитків державним органом приватизації із складанням відповідного акту, в якому зокрема, відображаються такі відомості: розмір збитків; стан відшкодування збитків колишнім власником об`єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання; висновок щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов`язаних із стягнення з колишнього власника об`єкта приватизації такого відшкодування в судовому порядку.

Згідно Порядку повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом ФДМУ № 1331 від 18.10.2018 р., акт приймання-передачі (повернення) майна складається органом приватизації за формою наведеною у вищевказаному Порядку.

Такий акт приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на адресу ПП «Явір-2000» не направлявся. Доказів складення та направлення на адресу відповідача акту приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва реабілітаційного центру мануальної терапії розташований за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Мануальна, 6, позивач суду не надав.

В обгрунтування своїх позовних вимог, на підтвердження розміру збитків, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях посилається на Звіт про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва від 09.01.2019 р.

Як вбачається із матеріалів Звіту про оцінку вартості об`єкту, зокрема п. 5.4.3., експерт провів розрахунок вартості ліквідації об`єкту оцінки, зокрема, розрахунок фактичних витрат на об`єкт незавершеного будівництва (демонтажні роботи) та вартість будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які перебували на будівельному майданчику - з дати, на яку такі витрати були освоєні до дати оцінки збитків.

Відповідно до положень Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів № 1891 від 10.12.2003 р. (далі - Методика оцінки), вартість ліквідації - вартість, яку очікується отримати за об`єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій; вартість ліквідації розраховується як сума валових доходів, яку очікується отримати від реалізації об`єкта оцінки його складових частин (у нашому випадку, конструктивних елементів об`єкту незавершеного будівництва), виходячи з принципу найбільш ефективного використання за вирахуванням очікуваних витрат, пов`язаних з його ліквідацією.

Виходячи з матеріалів Звіту про оцінку, суб`єктом оціночної діяльності було визначено:

·вартість ліквідації об`єкта на момент приватизації це валовий дохід, який очікується отримати від реалізації складових частин будівлі: було вирахувано шляхом визначення вартості залізобетонних виробів за мінусом вартості демонтажних робіт станом на 31.03.2006 р. з урахуванням індексації зміни вартості демонтажних робіт та збільшення на відповідні коефіцієнти - за основу експертом були взяті дані кошторисів за цінами на 16.04.2006 р. (п. 5.4.3.1. );

·вартість об`єкту (на момент розірвання договору) це валовий дохід, який очікується отримати від реалізації складових частин будівлі: було вирахувано шляхом визначення вартості залізобетонних виробів за мінусом вартості демонтажних робіт за цінами станом на 16.12.18р. (п. 5.4.3.2. Звіту);

·розмір реальних збитків дорівнює вартості об`єкта оцінки, визначеній на дату оцінки виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення (псування), зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену виходячи з його стану після розкрадання, нестачі, знищення (псування) (як зазначено у п.5.4.4. Звіту).

Згідно висновків Звіту про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва від 09.01.2019 р.:

·вартість об`єкта оцінки до розкрадання становить 1 205 312,61 грн. (п. 5.4.3. звіту)

·вартість об`єкта оцінки після розкрадання становить 770 771,57 грн. (табл. 5.8. звіту)

·вартість збитків складає 444 541,04 грн. (п. 5.4.4. звіту).

Експертом було зроблений висновок про збитки в сумі 444 541,04 грн., завдані об`єкту внаслідок розкрадання, нестачі, знищення (псування), але по суті, внаслідок розбирання покупцем об`єкту незавершеного будівництва починаючи з моменту продажу до моменту розірвання за рішенням суду договору купівлі-продажу об`єкту приватизації.

Суд зазначає, що вказаний Звіт не є належним та допустимим доказом наявності завданих відповідачем збитків об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем виходячи з наступного. Порядком проведення звіряння чітко встановлено, що результати інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6, 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації, однак на дату оцінки не було інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації станом на день набрання чинності рішення суду, що унеможливлює визначення розміру збитків.

Наявні в Звіті про оцінку вартості об`єкту незавершеного будівництва. матеріали інвентаризації від 04.12.2018 р. не містять необхідних відомостей щодо об`єкта, зокрема обсяг незавершеного будівництва за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Суд звертає увагу, що експертом при проведені розрахунків залишкової вартості залізобетонних виробів були використані дані щодо кількості цих виробів, конструктивних елементів по кожній будівлі об`єкту незавершеного будівництва, яких немає в матеріалах інвентаризації від 04.12.2018 р. (табл. 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.7 Звіту).

В матеріалах справи відсутні докази проведення інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації станом на день набрання чинності рішенням суду про повернення об`єкта приватизації, внаслідок чого неможливо провести звіряння результатів проведених двох інвентаризацій (на момент відчуження об`єкта та на момент повернення у державну власність).

Заперечень чи претензій з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області щодо розбирання відповідачем об`єкту в Актах поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - реабілітаційний центр мануальної терапії (під розбирання) позивач суду не надав.

Крім того, звертаємо увагу суду, що відповідно до висновків експерта у Звіті (п. 5.4.3.2.) валовий дохід, який очікується отримати органом від реалізації складових частин будівель об`єкту незавершеного будівництва за поточними цінами визначений в розмірі 770 771,57 грн., що означає відсутність збитків після проведення ліквідації (демонтажних робіт) об`єкта приватизації.

Незважаючи на висновки експерта щодо дохідності ліквідації об`єкту незавершеного будівництва та всупереч пп. 5 п. 11 ст. 26 Про приватизацію державного і комунального майна від 18.01.2018 р. № 2269-V111, відповідач не прийняв рішення щодо повторного продажу такого об`єкта у порядку, визначеному цим Законом.

Суд приходить до висновку, що всупереч п. 11 Порядку проведення звіряння № 2107, Комісія з повернення в державну власність об`єкта приватизації РВ ФДМУ в Полтавській області, не врахувавши умови договору купівлі-продажу та інші показники, зробила висновок про наявність підстав для віднесення обсягу зменшення вартості об`єкта до завданих збитків.

Нормами чинного законодавства про приватизацію, зокрема статтею 29 Про приватизацію державного і комунального майна від 18.01.2018 р. № 2269-V111, не передбачена відповідальність покупців за невиконання умов договору купівлі-продажу у вигляді відшкодування збитків, завданих таким невиконанням.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позивач не підтвердив належними доказами наявність збитків, протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками в розмірі 444 541,04 грн.

Відповідно до положень ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора, повинні надати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень.

Якщо письмовий доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити письмово суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними .

За змістом ст. ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1)протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2)шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Отже, позивач не підтвердив належними та допустимими доказами свої ствердження щодо неправомірності дій відповідача по розбиранню об`єкта приватизації, Позивачем не обгрунтовано, в чому саме полягають збитки завдані державі, не підтверджено розмір збитків, порушено порядок звіряння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта незавершеного будівництва, реабілітаційного центру мануальної терапії на дату набрання чинності рішення суду з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації.

Таким чином, в позові РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях не наведені та не підтверджені належними доказами елементи правопорушення, наявність яких дає підстави для відшкодування завданих збитків.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем не доведено відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ГПК України власне ствердження про завдання відповідачем своїми діями збитків, з яким позивач, пов`язує факт спричинення збитків.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Копії рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 01.12.2020 року.

Суддя Білоусов С. М.