Постанова

від 01.12.2020 по справі 921/713/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. Справа №921/713/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Мирутенка О.Л.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Олійник Н.

за участю представників сторін:

від позивача : Лукащук В.М.-представник

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпреса" б/н від 12.03.2020 року (вх. № ЗАГС 01-05/1574/20 від 04.05.2020 року),

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року (повний текст рішення складено 17.02.2020 року, м. Тернопіль, суддя Андрусик Н.О.)

у справі № 921/713/19

порушеній за позовом

позивача: Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпреса", м. Тернопіль

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Управління агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації, м. Підгайці Тернопільської області;

2) ОСОБА_1 , м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області;

3) ОСОБА_2 , м. Тернопіль,

про скасування запису про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

Тернопільська міська рада, м.Тернопіль, звернулася 07.11.2019 до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпреса", м.Тернопіль, про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №31951181 про державну реєстрацію права власності на торгове приміщення площею 4,6м 2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внесеного державним реєстратором Гречкосій Галиною Василівною згідно рішення за індексним номером 47301613 від 11.06.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що запис про державну реєстрацію права власності на торгове приміщення площею 4,6м 2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ "Торгпреса" вчинено з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995 (чинних на момент укладення договору купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом від 16.01.1996), з огляду на те, що фактично право власності зареєстровано на кіоск, тобто тимчасову споруду. Даною реєстраційною дією порушуються права територіальної громади міста в особі Тернопільської міської ради на земельну ділянку, площею 0,00054га, на якій розташований кіоск за кадастровим номером 6110100000:13:012:0020.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року у справі № 921/713/19 позовні вимоги задоволено. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис номер 31951181 від 06.06.2019 про державну реєстрацію права власності ТОВ Торгпреса на торгове приміщення, площею 4,6м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849711061101. Стягнено з ТОВ Торгпреса на користь Тернопільської міської ради - 1 921,00 грн в повернення сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що встановлені у справі обставини свідчать про відсутність у державного реєстратора законних підстав для прийняття рішення та внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Торгпреса" на торгове приміщення, загальною площею 4,6м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 м.Тернопіль, яке не мало ознак нерухомого майна, і такі документи для реєстрації не були надані відповідачем.

ТОВ "Торгпреса" подано апеляційну скаргу б/н від 12.03.2020 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року у справі № 921/713/19 та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що обставини порушення прав позивача та саме відповідачем ТОВ Торгпреса є недоведеними. Право власносності на торгове приміщення станом на дату подання позову та винесення рішення належить залученим до справи третім особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зареєстровані за ними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, на думку скаржника, запису про право власності ТОВ Торгпреса станом на сьогодні не існує, а отже вказаний відсутній запис не порушує прав позивача. Нові власники не були залучені як належні відповідачі у справі, вимога про скасування запису про їх право власності, які на даний час наявні в реєстрі, не заявлялась.

Також скаржник зазначає, що Тернопільська міська рада не є та ніколи не була власником вищезазначеного торгового приміщення та не просить визнати за нею це право. Отже, позивач обрав неправильний спосіб захисту.

Тернопільською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на правомірність та законність висновків суду першої інстанції та безпідставність доводів скаржника з мотивів, викладених у цьому відзиві, а також зазначає, що судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що відповідачем не надано усіх необхідних для державної реєстрації права власності документів саме у зв`язку із передачею майна у власність юридичної особи як внеску (внесення майна до статутного (складеного) капіталу, котрі визначені п.48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Звернення Тернопільської міської ради із даним позовом обумовлено необхідністю захисту приваного інтересу територіальної громади, як власника земельної ділянки від порушень, вчинених державним реєстратором, наслідком яких стала державна реєстрація права власності ТОВ Торгпреса на об`єкт нерухомого майна, що розташований на землях комунальної власності.

ТОВ Торгпреса подано письмові пояснення від 01.09.2020 в яких зазначає,що судом помилково розглянуто справи в порядку господарського судочинства.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду, відповідно до п.9 ст.32 ГПК України, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку із звільненням головуючого судді Данко Л.С. у відставку, проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі №921/713/19.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 31.08.2020 змінено склад колегії суддів у справі №921/713/19, розподілено колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Мирутенка О.Л., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 розгляд даної справи призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2020.

20.10.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді Галушко Н.А. у відпустці з 19.10.2020 по 23.10.2020 та тимчасовою непрацездатністю останньої з 26.10.2020 по 06.11.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 розгляд даної справи призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.12.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Мирутенка О.Л., Скрипчук О.С.

Представник позивача в судовому засіданні виклав заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

З огляду на те, що учасники судого процесу належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, скаржник мав можливість надати усі необхідні пояснення та аргументи щодо суті спору, неявка скаржника та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи, участь в судовому засіданні скаржника та третіх осіб обов`язковою не визнавалась, судова колегія прийшла до висновку про розгляд справи без участі представника скаржника та третіх осіб.

Відповідно до ст.240 ГПК України у судовому засіданні 01.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.01.1996 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області як продавцем та трудовим колективом обласного державно-комунального торгово-роздрібного підприємства "Торгпреса" укладено договір купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі 07.02.1996 за №3-864 (том І а.с.20-22).

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов`язався передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу обласного державно - комунального торгово-роздрібного підприємства "Торгпреса", згідно з переліком, що додається (по м.Тернопіль - 32 об`єкти, по районах області - 50 об`єктів).

Право власності на об`єкт переходить з моменту підписання акта прийому-передачі майна (п.1.2 договору).

Як вбачається з додатку №1 до вказаного договору "Розташування кіосків ОДКТРП "Торгпреса" по м.Тернополю", у ньому не значиться кіоск по АДРЕСА_1. Натомість під номером 14 додатку №1 до договору значиться кіоск по АДРЕСА_1

Відповідач вважає, що спірний кіоск передано у власність товариства в складі цілісного майнового комплексу за договором купівлі-продажу від 16.01.1996.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з актом передачі державного майна від 05.04.1996 продавцем передано, а покупцем прийнято викуплене державне майно ОДКТРП "Торгпреса", що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Дівоча, 3, а саме: основні засоби (по залишк. вартості) на суму 2165906карб.; обігові кошти в сумі 7685174 карб.; разом в сумі 9851080 карб.; всього за результатом конкурсу в сумі 7000000карб (том І а.с.85)

На підставі договору від 16.01.1996 та Акту передачі державного майна від 05.04.1996 обласному державно - комунальному торгово-роздрібному підприємству "Торгпреса" видано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області Свідоцтво про власність на майно за реєстраційним НОМЕР_5 від 11.04.1996 (том І а.с.86) .

З Статуту ТОВ "Торгпреса" (в новій редакції, затвердженій Зборами учасників Товариства, оформленій протоколом №27 від 10.11.2016), вбачається, що Обласне державно-комунальне підприємство "Торгпреса" було реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгпреса" через приватизацію шляхом об`єднання майнових вкладів його учасників (приватизаційних сертифікатів та грошових коштів) відповідно до чинного приватизаційного законодавства з метою здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку (том І а.с.87-93).

24.05.2012 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано ТОВ "Торгпреса" Паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - ТС стаціонарної тимчасової споруди за адресою: вул. Миру (реєстраційний номер 83/12). Термін дії Паспорту прив`язки встановлено до 30.06.2019 (з урахуванням продовження терміну його дії) (том І а.с.28-29).

Згідно копії Схеми розміщення стаціонарної тимчасової споруди, така розташована по вул.Миру на земельній ділянці, площею 4,8м 2 .

04.08.2015 між Тернопільською міською радою та ТОВ "Торгпреса" на підставі рішення Тернопільської міської ради №6/60/245 від 30.06.2015 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого для обслуговування кіоску по реалізації друкованої продукції в орендне строкове платне користування ТОВ "Торгпреса" передано земельну ділянку, площею 0,00054га за кадастровим номером 6110100000:13:012:0020 по АДРЕСА_1 (п.п.1-3, 8, 15 договору оренди) (том І а.с.30-32).

12.09.2015 здійснено державну реєстрацію права землекористування за ТОВ "Торгпреса", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №43941897 від 16.09.2015 (номер запису про речове право: 11194499) та інформацією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6101374862014 від 13.11.2014, згідно якого дана земельна ділянка належить до земель комунальної власності (том І а.с.33,52).

На підставі рішення Тернопільської міської ради №7/14/151 від 04.04.2017 строк дії договору оренди землі від 04.08.2015 було продовжено до 30.06.2017, про що сторонами 10.05.2017 укладено додаткову угоду.

За наявними записами у Інформаційній довідці №189420239 від 20.11.2019 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що строк дії договору оренди землі від 04.08.2015 продовжено до 30.06.2019.

У квітні 2019 році на замовлення ТОВ "Торгпреса" ТОВ "Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області" виготовлено Технічний паспорт на одноповерхове торгове приміщення АДРЕСА_1, з якого вбачається, що стіни приміщення виконані з металевого каркасу і утеплені мінеральною ватою; приміщення розташовано на бетонному фундаменті, площа основи складає 4,9 м 2 ; площа приміщення становить 4,6 м 2 (том І а.с.153-155).

Згідно Інформаційних довідок №183325002 від 02.10.2019, №189420239 від 20.11.2019 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Управління агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації Гречкосій Галиною Василівною 11.06.2019 прийнято рішення №47301613 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого здійснено державну реєстрацію права власності на торгове приміщення, загальною площею 4,6м 2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 м.Тернопіль, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849711061101, за ТОВ "Торгпреса".

Підставою виникнення права власності вказано: договір купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом, серія та номер: 3-864, виданий 07.02.1996; Статут; Свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 11.04.1996, видане Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (том І а.с.56).

04.07.2019 право власності ТОВ "Торгпреса" на торгове приміщення, загальною площею 4,6м 2 , припинено на підставі рішення приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу №47631165 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу між ТОВ "Торгпреса" як продавцем та ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 25.11.1997, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 від 22.06.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) як покупцями, котрий посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Миськів М.М. за реєстровим №895.

Того ж дня, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №47631165 від 04.07.2019 за покупцями проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності (записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №№32256690, 32256689).

Згідно повідомлення Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради №498/97 від 21.10.2019 у Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів відсутня інформація щодо нежитлового приміщення (торгового приміщення) стосовно торгового приміщення по АДРЕСА_1 ; адресний номер торговому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , не присвоювався (лист Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №1901/14 від 22.10.2019), а згідно обліку технічної інвентаризації відсутні будь які відомості на торгове приміщення, площею 4,6м 2 , розташоване по АДРЕСА_1 (лист ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" №1405/07-2 від 21.10.2019).

Оскільки, на думку позивача 06.06.2019 державним реєстратором Управління агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації Гречкосій Г.В. до Державного реєстру прав на нерухоме майно незаконно було внесено запис №31951181 про реєстрацію за ТОВ"Торгпреса" права власності на тимчасову споруду, такими діями порушуються права територіальної громади міста Тернополя щодо вільного володіння та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності міста.

Зазначене стало підставою для звернення Тернопільської міської ради з позовом про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №31951181 про державну реєстрацію права власності на торгове приміщення, площею 4,6м 2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внесеного державним реєстратором Гречкосій Галиною Василівною згідно рішення за індексним номером 47301613 від 11.06.2019.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб зазначене порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Крім того, Конституційний Суд України в мотивувальній частині рішення від 25.12.1997р. зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Через норму частин 1,2 статті 4 ГПК України реалізується принцип доступності правосуддя. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України господарський суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб`єктів господарювання передбачено визнання наявності або відсутності прав.

Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч.2 ст.16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (зазначена позиція викладена у постанові від 27.10.2020 у справі № 5019/592/12 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду).

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як зазначалось вище, способом захисту свого цивільного права (інтересу) у даній справі Тернопільською міською радою визначено скасування запису про проведення державної реєстрації права власності відповідача - ТОВ "Торгпреса".

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України , право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.128 ЦК УРСР (чинного на час придбання майна відповідачем) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст.20, 22 Закону України "Про власність" суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про власність" об`єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Судом першої інстанції правомірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.01.1996 трудовий колектив ОДКТРП "Торгпреса" (реорганізоване у подальшому через приватизацію у ТОВ "Торгпреса") набув у власність на підставі договору купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом майно цілісного майнового комплексу Обласного державно - комунального торгово - роздрібного підприємства "Торгпреса", до якого належать кіоски по м.Тернопіль - 32 об`єкти, по районах області - 50 об`єктів.

Як зазначалось вище, визначене у договорі купівлі-продажу майно передано покупцю (відповідачу у справі) за актом передачі державного майна від 05.04.1996. У долученому до договору купівлі-продажу Переліку об`єктів, кіоск по АДРЕСА_1 не значиться, а натомість під №14 вказано кіоск по АДРЕСА_1

Однак, скаржник вважає, що згідно договору товариству передано усі кіоски, в тому числі й спірний, у складі цілісного майнового комплексу.

Згідно Технічного паспорту, виготовленого 23.04.2019 на замовлення відповідача ТОВ "Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області", торгове приміщення АДРЕСА_1 є одноповерховою будівлею, стіни приміщення виконано з металевого каркасу утепленого мінеральною ватою; приміщення розташовано на бетонному фундаменті, площа основи якого складає 4,9м 2 ; загальна площа приміщення складає 4,6м 2 .

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що державним реєстратором Управління агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації Гречкосій Галиною Василівною 11.06.2019 прийнято рішення за індексним номером 47301613 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію за ТОВ "Торгпреса" права власності на торгове приміщення, загальною площею 4,6м 2 , за адресою: АДРЕСА_1 м.Тернопіль, реєстраційний номер об`єкта 1849711061101. Підставою виникнення права власності ТОВ "Торгпреса" вказано: договір купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом, серія та номер: 3-864, виданий 07.02.1996, видавник: державний нотаріус; Статут; Свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 11.04.1996, видане Регіональним відділення Фонду держаного майна України по Тернопільській області. 06.06.2019 державним реєстратором в Реєстрі внесено запис про прав власності за №31951181, що вбачається з інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №189420239 від 20.11.2019, №183325002 від 02.10.2019 (том І а.с.24).

Згідно з ч.ч.1-2 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Положеннями ч.4 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з п.п.6, 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Частиною 2 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Як вбачається із пояснень без номеру від 05.12.2019 (том І а.с.97-98) державного реєстратора Гречкосій Г.В., рішення №47301613 від 11.06.2019 про реєстрацію права власності на торгове приміщення було прийнято на підставі п.48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.

У відповідності до п.48 Порядку для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Згідно ч.2 ст.115 ЦК України внеском учасника можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові та інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 86 ГК України вкладами учасників та засновників господарського товариства до статутного капіталу можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об`єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Майно до статутного капіталу передається за актом приймання-передачі. Складається такий акт у довільній формі, але такий повинен містити необхідні реквізити: найменування сторони, що передає і приймає, дата складання, найменування майна, що передається, його вартість. При цьому справжність підписів на акті приймання - передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат".

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що в переліку документів, наданих відповідачем для державної реєстрації права власності, акти приймання - передачі майна або інших документів, що підтверджують факт передачі такого майна до статутного капіталу товариства не містяться.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

При розгляді вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, суд перевіряє, в тому числі, факт наявності або відсутності у державного реєстратора законних підстав для внесення записів до Державного реєстру прав на підставі ст.ст.26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на вищенаведені норми закону, перевіривши факт наявності або відсутності у державного реєстратора законних підстав для внесення записів до Державного реєстру прав на підставі ст.ст.26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", судова колегія прийшла до висновку, що скаржником не було надано усіх необхідних для державної реєстрації права власності документів саме у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внеску (внесення майна до статутного (складеного) капіталу, котрі визначені пунктом 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Окрім того, згідно з Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001, єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом по Акту передачі державного майна від 05.04.1996 трудовим колективом ОДКТРП "Торгпреса" (реорганізоване у подальшому через приватизацію у ТОВ "Торгпреса") набуто у власність майно цілісного майнового комплексу обласного державно - комунального торгово-роздрібного підприємства "Торгпреса".

Однак, в ході розгляду справи скаржником не надано суду відомостей про виділення спірного майна зі складу цілісного майнового комплексу, фактичного існування самостійного об`єкта цивільно-правових відносин та присвоєння йому адресного номера у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30, 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки; у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Отже, судом першої інстанції, проаналізувавши зібрані у ході розгляду справи докази, правомірнго встановлено, що 24.05.2012 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради було видано ТОВ "Торгпреса" паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - ТС стаціонарної тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 83/12 на строк до 24.05.2013 (в подальшому строк його дії продовжувався щорічно, востаннє, до 30.06.2019). Із матеріалів, які додано до Паспорту прив`язки вбачається, що стаціонарна тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності встановлена товариством тимчасово, без улаштування фундаменту.

Факт отримання відповідачем Паспорту прив`язки, оформлення ним права землекористування для розташування та обслуговування спірного кіоску по продажу друкованою продукцією скаржник не заперечив та вказані обставини свідчать, що ТОВ "Торгпреса" для здійснення господарської діяльності було отримано дозвіл на розміщення саме тимчасової споруди.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання і підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, відсутня інформація щодо об`єкту нерухомості - торгового приміщення по АДРЕСА_1; у Відділі державного архітектурно - будівельного контролю за вказаною адресою відсутні документи на проведення підготовчих та будівельних робіт, а також введення в експлуатацію вказаного торгового приміщення. Крім того ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" повідомило про відсутність будь яких даних щодо об`єкту (торгового приміщення) по АДРЕСА_1.

Правовий аналіз наведених законодавчих положень та досліджені докази дають підстави стверджувати, що торгове приміщення, загальною площею 4,6м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 м.Тернопіль, є тимчасовою спорудою.

Посилання скаржника на здійснення технічної інвентаризації майна не спростовують обставин необхідності введення об`єкту нерухомого майна в експлуатацію, як це вимагає закон.

В силу вимог ч.4 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що із встановлених в ході розгляду справи обставин вбачається відсутність у державного реєстратора законних підстав для прийняття рішення та внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Торгпреса" на торгове приміщення, загальною площею 4,6м 2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 м.Тернопіль, яке не мало ознак нерухомого майна, і такі документи для реєстрації не були надані відповідачем.

Згідно з частинами першою, другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 04.09.2018 у справі №915/127/18, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, зокрема, в яких зазначено, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права та інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права

Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Вищенаведене також спростовує позицію скаржника щодо того, що Тернопільська міська рада не є та ніколи не була власником вищезазначеного торгового приміщення та не просить визнати за нею це право, а також те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту. Зокрема, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №31951181 про право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 4,6кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, на земельній ділянці комунальної власності, порушує права Тернопільської міської ради як власника землі, котрий наділений повноваженнями вільно розпоряджатися своєю власністю, та свідчить про наявність правових підстав для скасування запису №31951181 від 06.06.2019, незалежно від факту припинення права власності, адже таке має місце у зв`язку з відчуженням даного об`єкта (реєстраційний №1849711061101).

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2019 у справі №910/6090/18 (провадження №12-269гс18), спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Предметом спору у даній справі є приватний інтерес Тернопільської міської ради, що стосується насамперед захисту її прав як власника земельної ділянки від порушень, вчинених державним реєстратором.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до норми ч.1, 2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. У спірному випадку - Тернопільська міська рада.

Матеріалами справи підтверджується та зазначалось вище, що торгове приміщення, реєстрація права власності на яке здійснена за ТОВ "Торгпреса", знаходиться на земельній ділянці, що надавалася товариству в орендне користування на підставі договору оренди землі від 04 серпня 2015 року. Дана земельна ділянка належить до земель комунальної власності, тобто належить територіальній громаді міста.

Відповідно до ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як зазначалось вище, на момент розгляду даного спору, спірне приміщення (кіоск) відчужено на користь третіх осіб внаслідок укладення договору купівлі-продажу 04.07.2019, а відтак, у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (особи, які його придбали) виникло безумовне та гарантоване законом право вимагати в органу місцевого самоврядування надання у орендне користування земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:13:012:0020, загальною площею 0,00054га, з огляду на приписи ст.120 Земельного кодексу України, що безпосередньо впливає на права та обов`язки Тернопільської міської ради як власника земель комунальної власності.

Посилання скаржника на припинення права власності товариства на спірне торгове приміщення та, відповідно, неможливістю порушення прав Тернопільської міської ради, судовою колгеіяєю до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №31951181 від 06.06.2019 здійснено з порушенням вимог законодавства в сфері здійснення реєстраційних дій. Натомість припинення права власності товариства пов`язано не з усуненням порушень вимог закону, а з відчуженням спірного приміщення, первинна державна реєстрація якого (речового права) здійснена з порушенням закону.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене пояснення, які надавалися учасниками справи, судовою колегією розглядалися в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2020 у справі № 921/713/19 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України,-

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпреса" б/н від 12.03.2020 року (вх. № ЗАГС 01-05/1574/20 від 04.05.2020 року) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року у справі № 921/713/19 залишити без змін.

3 .Судові витрати зі сплати судового збору залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 14.12.2020.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Скрипчук О.С.

суддя Мирутенко О.Л.