Постанова

від 03.12.2020 по справі 914/968/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. Справа №914/968/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадельф" б/н від 04.10.2019

на рішення Господарського суду Львівської області від 05 вересня 2019 року (повний текст рішення складено 16.09.2019, суддя Мороз Н.В.)

у справі № 914/968/19

за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мюзік Україна", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадельф", м. Київ

про виплату компенсації у зв`язку із порушенням майнових прав суб`єкта авторського права в сумі 245888,00 грн.

представники:

від позивача - Сербуль О.Ю.,

відповідача - Шимін О.П.

16.05.2019 до Господарського суду Львівської області звернулася Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (надалі - ПО ОКУАСП ) із позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) Ворнер Мюзік Україна про стягнення з відповідача ТзОВ Аквадельф 245888 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об`єкта правового захисту - музичного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява мотивована тим, що 25.04.2019 в приміщені дельфінарію Оскар (м.Трускавець, вул. Городище, 18) для фонового озвучення закладу було використано музичний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 (автори музики та тексту ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виконавець Daft Punk feat. Pharrell Williams), майнові авторські права щодо якого належать ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна . Використання відповідачем вказаного твору відбулося без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, чим допущено порушення пункту а) статті 50 Закону України Про авторське право та суміжні права .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 5 вересня 2019 року позов у даній справі задоволено.

Вказане рішення обґрунтовано наступним:

1) позивач на підставі належних та допустимих доказів довів своє право на звернення до господарського суду з позовом про захист майнових прав суб`єкта авторського права щодо музичного твору " ІНФОРМАЦІЯ_1 ";

2) факт використання відповідачем спірного музичного твору в своїй господарській діяльності підтверджується актом фіксації №16/04/18 від 25.04.2018, складеним представником ПО ОКУАСП Михайлівим Михайлом Михайловичем, відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 25.04.2018, квитком від 25.04.2018, а також рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/8122/17, з якого випливає, що господарську діяльність в закладі здійснює ТзОВ Аквадельф . При цьому, суд наголосив, що доказів перебування чи ведення господарської діяльності у приміщенні дельфінарію іншою особою суду не надано;

3) в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірного музичного твору, що свідчить про те, що таке відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, з огляду на його незаконність, необґрунтованість та ухвалення поза межами позовних вимог, у зв`язку з чим просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

У своїй апеляційній скарзі (а також додаткових поясненнях) скаржник послався на наступне:

1) згідно заявленої позовної вимоги, стягненню з відповідача підлягала компенсація на користь ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна в особі ПО ОКУАСП , а не тільки на користь ПО ОКУАСП , як про це зазначено в рішенні;

2) з протоколу судового засідання від 05.09.2019 вбачається, що засідання у даній справі тривало 10 хвилин, однак вказаного часу недостатньо для дослідження усіх доказів у даній справі (в т.ч. відеозапису порушення). Крім того, у протоколі не зазначено про вихід суду до нарадчої кімнати, що, на думку скаржника, свідчить про те, що рішення у даній справі було прийнято в присутності секретаря судового засідання, що є порушенням ст. 220 ГПК України;

3) з травня 2019 року ТзОВ Аквадельф не орендує приміщень за адресою: к.Київ, вул. Дегтярівська, 48, каб.610, у зв`язку з чим відповідач не одержував поштових відправлень, які суд направляв на цю адресу. Відмітка на повідомленнях про вручення поштових відправлень із зазначенням прізвищ ОСОБА_2 та Кузоменко не свідчить про їх отримання відповідачем, оскільки головний бухгалтер відповідача ОСОБА_3 була відсутня в м.Києві у відповідний період. Про вказані обставини свідчить акт службового розслідування ТзОВ Аквадельф від 01.10.2019. Крім того, на адресу відповідача не надходило позовної заяви з додатками, а про даний судовий спір адвокату відповідача стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Більше того, оскаржуване рішення у справі суд першої інстанції прийняв без представників сторін, не врахувавши клопотання відповідача про ознайомлення із матеріалами справи

Вищенаведене в сукупності свідчить, на думку скаржника, про те, що відповідач був позбавлений можливості захистити свої права в суді першої інстанції та подати докази на свою користь, а також про те, що суд першої інстанції не створив відповідачу необхідних умов для захисту його прав, чим порушив фундаментальні принципи рівності та змагальності сторін;

4) факт здійснення господарської діяльності у приміщенні дельфінарію Оскар суд обґрунтовує покликанням на акт фіксації порушення, вхідні квитки та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/8122/17. Однак, в акті фіксації порушення не міститься відомостей про представника суб`єкта господарювання, який відмовився від підпису; на вхідних квитках до дельфінарію також відсутня інформація про суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність у відповідному приміщенні; рішення у справі №910/8122/17 стосується періоду травня-вересня 2017 року, а не квітня 2018 року. Більше того, докази, якими володіє відповідач, свідчать про те, що станом на 25.04.2018 діяльність у приміщенні дельфінарію здійснювала фізична-особа підприємець Чекурда Юрій Миколайович. Вказані докази відповідач вважає за необхідне долучити до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, про що, зокрема, просив суд в прохальній частині апеляційної скарги.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначив наступне:

1) вся кореспонденція у даній справі направлялась відповідачу за адресою, яку він сам і вказав у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач не довів, що його юридична адреса в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (на яку йому відправлялась кореспонденція) була без його відому і без його волі змінена або вписана проти його волі;

2) суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив із тих обставин, які були у справі. Вини суду в неявці відповідача в судові засідання немає. Відповідачу направлялись всі необхідні матеріали та повідомлення як судом, так і позивачем;

3) з огляду на наведене і на положення ч. 3 ст. 269 ГПК України не вбачається підстав для прийняття нових доказів у справі. Крім того, ті матеріали, які відповідач вважає доказами у справі, не можуть спростувати факту користування ним приміщенням дельфінарію. Так, фактичне використання особою (відповідачем) приміщення і наявність певного договору щодо здачі такого приміщення в оренду (повністю або частково) абсолютно реально можуть співіснувати. Якщо відповідач продовжує вести свою господарську діяльність на території, яка з певного моменту в часі ним вже не орендується, то це не позбавляє його від відповідальності за незаконне використання чужих творів. Свідчень же того, що відповідач до моменту порушення припинив господарську діяльність у приміщенні, в якому мало місце порушення, у справі немає.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05 листопада 2019 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі (головуюча суддя Данко Л.С., судді Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С.). Надалі, розгляд даної справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторін, у зв`язку з неявкою сторін в судові засідання, через зміни в складі колегії суддів та у зв`язку із встановленням на території України карантину з метою запобігання розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19.

26 серпня 2020 року, у зв`язку з відставкою головуючої судді Данко Л.С., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду було проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі та визначено нову головуючу суддю - Орищин Г.В.

02 вересня 2020 року був сформований поточний склад судової колегії - головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А. та Мирутенко О.Л.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

Приватна організація Організація колективного управління авторськими і суміжними правами є організацією колективного управління, що підтверджується свідоцтвом про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011.

24.01.2014 між ПО ОКУАСП і ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна (видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору, видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії цього договору будуть йому належати, а саме дозволяти або забороняти використання об`єктів авторського права третіми особами відповідно до умов цього договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладання організацією договорів на право використання об`єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату.

Згідно з пунктом 5.1.1 договору, публічним використанням вважається, зокрема, публічне виконання об`єктів авторського права як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав видавнича на об`єкти авторського права, повноваження на управління якими передані організації за договором.

У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право (пункт 9.2):

- пред`являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу організації (пункт 9.2.1);

- вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника (пункт 9.2.2).

Пунктами 9.4 та 9.5 договору передбачено, що: дії, визначені в пункті 9.2.1 договору, організація має право здійснювати без узгодження з видавником; дії, визначені в пункті 9.2.2 договору, організація здійснює за умов отримання попередньої письмової згоди видавника.

Відповідно до пункту 12, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково.

ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна надало декларацію №562 від 07.04.2017, відповідно до якої заявлено наявність майнових авторських прав щодо музичного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 (автори музики та тексту: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6, Найл Роджерс; виконавець: Daft Punk Feat. Pharrell Williams).

Наявність у позивача виключних майнових авторських прав щодо зазначеного в декларації музичного твору, підтверджується ліцензійним договором №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, укладеним із ТзОВ Ворнер/Чаппел (дія якого відповідно до п. 11.1 поширюється на період з 01.01.2014).

В свою чергу ТзОВ Ворнер/Чаппел підтвердило станом на 07.04.2017 факт передачі прав позивачу підписавши роздруківку із каталогу музичних творів до даного договору (п. 2.2).

Договір №ВЧ-01112014/02-д укладений в письмовій формі, діє безстроково (п. 11), передбачає отримання позивачем виключних майнових прав в тому числі щодо публічного виконання (п.п. 2.3, 2.3.1), надання права на використання іншим особам (п.2.7), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п.п. 8, 11.1), а також регулює територію на якій діють права - Україна (п. 1.9).

25 квітня 2018 року в приміщені дельфінарію Оскар , що розташований за адресою: м.Трускавець, вулиця Городище, 18, для фонового озвучення при здійсненні господарської діяльності подавалася низка музичних творів, зокрема, музичний твір Get Lucky виконавців Daft Punk Feat. Pharrell Williams.

Факт відтворення вказаного музичного твору підтверджується актом фіксації №16/04/18 від 25.04.2018, складеним представником ПО ОКУАСП Михайлівим Михайлом Михайловичем, відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 25.04.2018 та квитком від 25.04.2018.

Зокрема, на відеозаписі, що є додатком до акта фіксації, починаючи з 01:03 хв. першого відеозапису зафіксована назва закладу; починаючи з 00:18 хв., з 01:00 хв. першого відеозапису та з 06:00 хв. другого відеозапису зафіксовано обладнання, яке наявне в закладі; починаючи з 09:55 хв. другого відеозапису зафіксовано публічне виконання спірного музичного твору.

За твердженням позивача, господарську діяльність в приміщені дельфінарію Оскар закладі здійснює ТзОВ Аквадельф , що вбачається як зі змісту акта фіксації №16/04/18 від 25.04.2018, так і з рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/8122/17, у якому встановлено цю обставину.

Доказів на спростування зазначених обставин, ТзОВ Аквадельф до суду першої інстанції не подало.

Колегія суддів відхиляє покликання ТзОВ Аквадельф на його необізнаність про наявність спору у даній справі, неналежне інформування судом першої інстанції про дати та час судових засідань та про порушення судом першої інстанції принципів рівності та змагальності сторін при розгляді даної справи.

З відомостей, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що місцезнаходженням ТзОВ Аквадельф є м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, кабінет 610. Відомості про вказане місцезнаходження наявні як в матеріалах справи у період її розгляду судом першої інстанції, так і містяться в Єдиному державному реєстрі станом на час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що копія позовної заяви з додатками була направлена саме на цю адресу відповідача. Крім того, за вказаною адресою відповідача здійснювалися всі судові виклики та повідомлення судом першої інстанції. До суду від ТзОВ Аквадельф поверталися відповідні повідомлення про вручення із проставленою відміткою про вручення поштових відправлень (а.с. 89, 108, 116, 137, т.1).

Відповідно до ст. 8 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Частиною 3 статті 120 ГПК України встановлено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частина 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

З огляду на вищенаведені обставини та положення чинного законодавства, колегія суддів відхиляє доводи відповідача (скаржника), що базуються на акті службового розслідування та твердженнях про отримання кореспонденції невідомою особою з прізвищем Кузьменко/Кузоменко. Повторно суд наголошує на тому, що станом на даний час зареєстрованим місцем ТзОВ Аквадельф залишається адреса: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, кабінет 610.

Відповідно до ч.3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зважаючи на вищенаведене, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про даний судовий розгляд, судова колегія відмовляє в його клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів в підтвердження факту здійснення господарської діяльності в приміщенні дельфінарію Оскар іншим суб`єктом господарювання. Таким чином, відповідно до положень ч.1 ст. 269 ГПК України, справа підлягає перегляду судом апеляційної інстанції за наявними у ній доказами станом на момент її вирішення судом першої інстанції.

При цьому, відповідно до ч.4 вказаної статті, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що на порушення пунктів 9.2 та 9.5 договору №АВ-24012014/01, ПО ОКУАСП , діючи як представник позивача, не подала доказів вчинення дій з отримання попередньої письмової згоди ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна на вжиття заходів судового захисту.

Відповідно до статті 45 Закону України Про авторське право і суміжні права , суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 вказаного Закону, можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб`єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб`єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб`єктам.

За наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону України Про авторське право і суміжні права , що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права.

При цьому організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права та (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Оскільки предметом спірних правовідносин у даному випадку, зокрема, є порушення майнових авторських прав та вчинення організацією дій, необхідних для захисту майнових авторських прав, суд першої інстанції повинен був дослідити повноваження ПО ОКУАСП на вчинення дій, необхідних для захисту прав відповідно до доручень суб`єкта авторського права та (або) суміжного права та статутних повноважень.

Обставини щодо наявності чи відсутності в ПО ОКУАСП права на представництво інтересів ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна у суді (включаючи права на пред`явлення позову) у даній справі мають істотне та першочергове значення, оскільки, згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Як зазначалося вище, відповідно до підпункту 9.2.2 пункту 9.2 договору, ПО ОКУАСП з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень має право вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника за умови отримання попередньої письмової згоди видавника.

Вимога щодо необхідності письмової згоди ТзОВ "Ворнер Мьюзік Україна" міститься також у пункті 9.5 договору.

На порушення пунктів 9.2, 9.2.2 та 9.5 договору, ПО ОКУАСП , діючи як представник позивача, не подала доказів вчинення дій з отримання попередньої письмової згоди ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна на вжиття заходів судового захисту, що свідчить про недоведеність наявності у ПО ОКУАСП повноважень на звернення до суду в інтересах позивача з даним позовом, у зв`язку з чим в позові у даній справі слід відмовити.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 925/350/18, від 16.04.2019 у справі № 910/5186/18, від 18.07.2019 у справі № 911/2384/18, від 12.09.2019 у справі №911/2523/18, від 12.11.2019 у справі №910/2506/19, від 05.12.2019 у справі №910/10437/18, від 24.12.2019 у справі №910/4012/19. Вказані постанови стосуються аналогічних спорів за участю ПО ОКУАСП при представництві нею інтересів ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна .

Судова колегія відхиляє доводи, висловлені представником позивача в судовому засіданні 03.12.2020 щодо наявності у даній справі доказів попередньої письмової згоди ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна , що вбачається переліку додатків до позовної заяви, у якому зазначено про наявність завіреної копії листа ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна (додаток №7) .

Відповідно до акта №102 від 20.05.2019, складеного Господарським судом Львівської області, при розкритті конверта, надісланого від ПО ОКУАСП , виявлено недоліки, а саме, відсутність у позовній заяві додатка №7 - завіреної копії листа ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна . При цьому, ні зі змісту позовної заяви, ні з інформації про вказаний лист ТзОВ Ворнер Мьюзік Україна , що зазначена у переліку додатків до позовної заяви, неможливо встановити ідентифікуючі ознаки вказаного листа (дату, номер, тощо) та його зміст.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв`язку з вищевикладеним, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню у зв`язку з нез`ясуванням обставин справи.

У зв`язку із скасуванням рішення місцевого господарського суду та ухваленням апеляційним господарським судом нового рішення про відмову в задоволенні позову, судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадельф" задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 05 вересня 2019 року у справі № 914/968/19 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, ідентифікаційний код 37396151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аквадельф (04112, м.Київ, вул. Дегтярівська, будинок 48, каб. 610, ідентифікаційний код 37269648) 5532,48 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно статтей 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 14.12.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік