ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/1690/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПЛЕР452" (далі - ТОВ "КЕПЛЕР452", скаржник, заявник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020
у справі №910/1690/20 (суддя - Картавцева Ю.В.)
за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"
про стягнення 24 151,60 грн
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 09.12.2020
ВСТАНОВИВ:
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "КЕПЛЕР452" про стягнення 24 151,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувало невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-91/01/18 від 02.01.2018 (далі - Договір), у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10 800 грн, інфляційні втрати у розмірі 41,73 грн, 3% річних у розмірі 109,87 грн, штраф у розмірі 1200 грн та суму дострокової сплати роялті у розмірі 12 000 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 позов задоволено повністю.
Ключовими мотивами рішення є:
- відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору стосовно строків оплати винагороди (роялті);
- оплата щомісячних платежів з червня 2019 року по жовтень 2019 року прострочена на строк, більший ніж чотири місяці, тому враховуючи положення пункту п. 3.6 Договору, вимоги позивача про стягнення 12000,00 грн суми дострокової сплати винагороди (роялті) (за період з березня 2020 по грудень 2020) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "КЕПЛЕР452" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Ключовим аргументом апеляційної скарги є:
- позивач не є організацією, яка уповноважена на здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, у зв`язку з чим Договір втрачає свою юридичну силу.
Від позивача - ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ключовими аргументами відзиву є:
- оскаржуване рішення прийнято із дотриманням п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав ;
- свідоцтво ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" не втратило свою чинність.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від 27.05.2020 вказана апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КЕПЛЕР452" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 у справі №910/1690/20 за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 суд перейшов зі спрощеного позовного провадження (без проведення судового засідання) до загального позовного провадження та розпочав розгляд справи №910/1690/20 зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до участі у справі для надання пояснень щодо статусу позивача - ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав", визнано явку всіх учасників процесу та представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України обов`язковою.
Від Мінекономіки надійшли пояснення щодо статусу позивача, у яких Мінекономіки зазначило, що починаючи з 22.04.2019 ПО УЛАСА не є організацією колективного управління.
Розпорядженнями керівника апарату від 12.08.2020 у зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПЛЕР452" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 у справі №910/1690/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Доманська М.Л., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 розгляд справи відкладено на 04.11.2020.
Розпорядженнями керівника апарату від 04.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2020 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПЛЕР452" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 у справі №910/1690/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v. Austria , висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання в силу припису ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 02.01.2018 між Приватною організацією Українська ліга авторських і суміжних прав (позивач, УЛАСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕПЛЕР452" (відповідач, користувач) укладено договір №КБР-91/01/18 (далі - Договір а.с. 21-24 Т 1).
Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а позивач надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів.
Згідно з положеннями п. 3.3. Договору відповідач зобов`язаний перераховувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних Додатках до Договору не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж.
Розмір щомісячного платежу складає 1200,00 грн. за кожен заклад Користувача, зазначений у відповідних додатках до Договору (п. 1.1. Додатку №2 до Договору).
Крім того, в пункті 3 Додатку № 2 до Договору сторонами погоджено, що виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.).
Додатком № 1 до Договору передбачено, що Користувач здійснює використання творів в одному закладі: Кафе Фаренгейт (м. Київ, вул. Болсуновська 13-15).
Якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж чотири місяці, то Користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 20% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання Винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі (пункт 3.6 Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02.01.2019 (п. 6.1. Договору).
У пункті 6.2. Договору визначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 6.1. дати, дія договору вважається продовженою на той самий строк і на таких же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист-повідомлення. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення.
У випадку втрати УЛАСПом статусу організації колективного управління цей Договір втрачає свою юридичну силу, якщо сторони не погодять інше шляхом підписання відповідної додаткової угоди (п. 6.9 Договору).
Як також вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач є організацією колективного управління, уповноваженою Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом про облік організації колективного управління №19/2011 від 24.01.2011.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері. Після втрати чинності свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій юридичні особи, які не були включені до Реєстру організацій колективного управління в порядку, визначеному цим Законом, зобов`язані вчинити дії, передбачені частиною четвертою статті 18 цього Закону.
Таким чином, до закінчення відповідного конкурсу, збирати та розподіляти винагороду (роялті) продовжують уповноважені організації, а після проведення конкурсу - акредитовані організації.
Отже, як правильно було встановлено судом першої інстанції, позивач мав повноваження надавати право на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання.
Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач не є організацією, яка уповноважена на здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління та що договір №КБР-91/01/18 в силу п. 6.9 Договору автоматично втратив юридичну силу.
Також колегія зауважує, що відповідач не скористався правом передбаченим п 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України та не подав до суду зустрічний позов про визнання договору недійсним.
За таких обставин, в спірний період договір був чинним, недійсним не визнавався, а тому був обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав про невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-91/01/18 від 02.01.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10800 грн, інфляційні втрати у розмірі 41,73 грн, 3% річних у розмірі 109,87 грн, штраф у розмірі 1200,00 грн та суму дострокової сплати роялті у розмірі 12000,00 грн.
Відповідач в спірний період дії договору не виконав належним чином зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно умов договору.
Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за спірний період в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не залучені.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі основного боргу у розмірі 10800 грн, інфляційні втрати у розмірі 41,73 грн, 3% річних у розмірі 109,87 грн, штраф у розмірі 1200,00 грн та суму дострокової сплати роялті у розмірі 12000,00 грн (відповідно до наданих та перевірених судом першої та апеляційної інстанцій розрахунків позивача), відповідно до умов укладеного та не визнаного недійсним (нечинним) договору від 02.01.2018 за №КБР-91/01/18.
Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач контр-розрахунків до суду не подавав.
Колегія суддів, зауважує, що ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути:
1) визнання права;
2) зміна правовідношення;
3) припинення правовідношення та інше.
Спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Отже, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання укладеного ним з позивачем договору припиненим/недійсним.
Інші доводи апеляційної скарги щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм процесуального закону стосовно оцінки доказів апеляційний суд відхиляє у зв`язку з їх недоведеністю.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі Проніна проти України зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 у справі №910/1690/20 ухвалено відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, ст. 276, ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1 . Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПЛЕР452" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 у справі №910/1690/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 у справі №910/1690/20 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу №910/1690/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді Б.В. Отрюх
В.О. Пантелієнко
повний текст складено 14.12.2020
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93496373 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Поляков Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні