Рішення

від 03.12.2020 по справі 904/6247/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.2020м. ДніпроСправа № 904/6247/19 за позовом Приватного підприємства "СТС"

до Відповідача -1 - Дніпровської міської ради

Відповідача - 2 - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради

про стягнення 1 497 422,76 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Пересунько Б.Б. ордер серії 1018231 від 11.03.2020 (адвокат)

Відповідача -1 - Кузюр О.О. дов. № 7/10-2585 від 02.10.2020 (головний спеціаліст відділу регуляторної політики департаменту правового забезпечення)

Відповідача -2 - Амбразевич О.С. ордер серії АЕ № 1000948 від 18.06.2019 (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та заяви щодо предмету позову, просить стягнути з Відповідачів 1 214 348,26 грн., з яких: 999 997,00 грн. - основного боргу, 153 693,91 грн. - індексу інфляції, 60 657,35 грн. - 3% річних.

У письмових поясненнях та відзиві на позовну заяву Відповідач -2 вказав, що починаючи з 2005 року всі активи платника податку КВ ЖРЕП Індустріального району знаходилося у податковій заставі, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 30.10.2012. 29.07.2011 Дніпровською міською радою прийняте рішення №40/14 щодо припинення діяльності Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району шляхом ліквідації. З проміжного ліквідаційного балансу боржника встановлено, що загальний показник активів боржника складає - 974,9 тис.грн., з яких основні засоби - 155,8 тис.грн.; матеріальні цінності - 144,7 тис.грн.; дебіторська заборгованість - 674,4 тис.грн. Кредиторська заборгованість складає 4108357,93 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2012 порушено провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Постановою господарського суду від 10.10.2012 у справі №29/5005/10280/2012 КВ ЖРЕП Індустріального району визнано банкрутом. Ухвалою суду від 10.12.2013 припинено процедуру ліквідації та введено процедуру санації на 12 місяців, до 10.12.2014. В ухвалі суду від 10.12.2013 зазначено: до суду надійшов лист виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №7/11-2401 від 10.12.2013, у якому зазначено про доцільність введення процедури санації відносно боржника, оскільки запобігання ліквідації комунального підприємства є безумовним пріоритетом для міськради. В процедурі санації на розрахунковий рахунок КВ ЖРЕП Індустріального району, ПП "СТС" перераховано 999 997,00 грн., які були направлені на погашення реєстрових вимог кредиторів згідно з планом санації у справі №29/5005/10280/2012. В період реалізації плану санації, 27.07.2016 Дніпровська міська рада прийняла рішення №32/12 "Про визначення баолансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська". Згідно з п.1 Рішення, визначено балансоутримувачами житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська та тимчасовими виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг в Індустріальному районі - КП "Жилсервіс -6" Дніпропетровської міської ради; визнано таким, що втратив чинність п.1 рішення міської ради від 25.12.2013 п. "Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська та виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій": - Індустріальному районі - КВ ЖРЕП Індустріального району. Новому балансоутримувачу - КП "Жилсервіс -6" доручено забезпечити належне утримання будинків, споруд та прибудинкових територій до моменту початку дії положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" стосовно визначення управителя будинків на конкурсній основі (п.5 рішення). Тобто, Дніпровська міська рада, реалізовуючи свої повноваження, передала функції балансоутримувача іншому комунальному підприємству, чим позбавила КВ ЖРЕП Індустріального району можливості вести статутну діяльність. В подальшому, рішенням міської ради №24/7 від 21.12.2016 КВ ЖРЕП Індустріального району включено до переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення зазначеного Закону про банкрутство. Ухвалою суду від 12.12.2017 припинено провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство КВ ЖРЕП Індустріального району на підставі вказаного рішення міської ради. Питання щодо кредиторської заборгованості КВ ЖРЕП Індустріального району рішенням міської ради №24/17 від 21.12.2016 не вирішено. На теперішній час відкрито 38 виконавчих проваджень по стягненню заборгованості КВ ЖРЕП Індустріального району, залишок по рахунку КВ ЖРЕП Індустріального району становить 87 947,19 грн. Комунальне унітарне підприємство є підприємством-невласником, оскільки майно, закріплене за ним Дніпровською міською радою залишається у комунальній власності, тому КВ ЖРЕП Індустріального району може відповідати за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. З огляду на велику кредиторську заборгованість, КВ ЖРЕП Індустріального району не має фінансової можливості виконати вимогу Позивача щодо повернення отриманих в рамках процедури санації грошових коштів у сумі 999 997,00 грн.

Відповідач -1 позов заперечує з підстав викладених у відзиві та поясненнях, мотивуючи тим, що 29.11.2012 порушено провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради. 21.12.2016 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №24/7 про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 29.02.2012 "Про затвердження переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно з яким КВ ЖРЕП Індустріального району включено до переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення зазначеного Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У п.8. ч.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинним на момент прийняття рішення №47/21 від 29.02.2012) передбачено, що положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об`єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього. У зв`язку з цим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017, на підставі клопотання Дніпровської міської ради, провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство КВ ЖРЕП Індустріального району припинено. Відповідно до ч.3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Як вбачається зі змісту статуту КВ ЖРЕП Індустріального району Дніпропетровської міської ради, майно закріплене за підприємством знаходиться в оперативному управлінні і є комунальною власністю територіальної громади міста. Прийняття рішень від 17.06.2016 №20/10, від 27.07.2016 №32/12 "Про визначення балансоутримувача житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська", та рішення №47/21 від 29.02.2012 та 24/17 від 21.12.2016 "Про затвердження Переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" жодним чином не порушували права та охоронювані законом інтереси ПП "СТС" та не були оскаржені в судовому порядку. На думку Відповідача -1, якщо Позивач вважає, що його права були порушені, йому необхідно звернутися до КВ ЖРЕП Індустріального району про стягнення коштів, а не до Дніпровської міської ради. З урахуванням відсутності прямої норми, яка б передбачала повну субсидіарну відповідальність територіальної громади за зобов`язаннями створеної нею юридичної особи, Дніпровська міська рада не повинна нести субсидіарну відповідальність за боргами КВ ЖРЕП Індустріального району. У рішеннях суду у справах №9/5005/14871/2011, №7/5005/15290/2011, №15/5005/15549/2011, №16/5005/15106/2011 встановлено, що власність територіальної громади міста на спірні об`єкти нерухомого майна та відсутності субсидіарної відповідальності територіальної громади міста Дніпропетровська за боргами (зобов`язаннями) створеного нею в особі Дніпропетровської міської ради комунального підприємства є беззаперечною.

Позивач у письмових поясненнях вказав, що 02.12.2019 звернувся до Відповідача -2 з вимогою про повернення отриманих в період реалізації плану санації грошових коштів у розмірі 999 997,00 грн., однак, 09.12.2019 отримав відповідь про відсутність грошових коштів та арешт рахунків в рамках виконавчих проваджень, у зв`язку з великою кредиторською заборгованістю перед енергопостачальним підприємством. Спірні відносини прямо врегульовано за допомогою відсильної норми ч.10 ст. 78 ГК України та ч.7 ст. 77 цього Кодексу, що виключає необхідність застосування до таких відносин аналогії закону або права. При цьому, умовою покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за змістом ч.7 ст. 77 ГК України та ч.10 ст. 78 цього Кодексу є недостатність коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства. Таким чином, випадки, в яких територіальна громада відповідає за зобов`язаннями створеної нею юридичної особи, регулюються ч.7 ст. 77 та ч. 10 ст. 78 ГК України, якими передбачено, що орган місцевого самоврядування несе субсидіарну відповідальність у разі недостатності коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства. Як вбачається з визначення, наведеного у ст. 78 ГК України та змісту Статуту КВ ЖРЕП Індустріального району, останній є комунальним унітарним некомерційним підприємством, майно КВ ЖРЕП Індустріального району закріплено за підприємством на праві оперативного управління. Тому, на підставі системного аналізу норм ч.5 ст. 24, ч. 10 ст. 78, ч. 7 ст. 77 ГК України, ч.1 ст. 176 ЦК України у їх взаємозв`язку, слідує висновок, що дані норми є прямою вказівкою закону, відповідно до яких, орган до сфери управління якого входить юридична особа КВ ЖРЕП Індустріального району (територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради) несе відповідальність за зобов`язаннями комунального підприємства. У справах №9/5005/14871/2011, №7/5005/15290/2011, №15/5005/15549/2011, №16/5005/15106/2011 не брали участь ні ПП "СТС", ні КВ ЖРЕП Індустріального району, вказані підприємства не є особами стосовно яких зазначеними рішеннями встановлені певні обставини, будь-які факти вказаними рішеннями також не установлювались. Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, зазначені рішення не мають преюдиційного значення. В період проведення процедури санації боржника - Відповідача -2, Дніпропетровською міською радою були прийняті рішення від 17.06.2016 №20/10 "Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська" та від 27.07.2016 №32/12 "Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська". Згідно з п.1 вказаних рішень, визначено балансоутримувачами житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська та тимчасовими виконавцями послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг в Індустріальному районі - КП "Жилсервіс - 6" Дніпропетровської міської ради; визнано таким, що втратив чинність п.1 рішення міської ради від 25.12.2013 п. "Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська та виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій": Індустріальному районі - КВ ЖРЕП Індустріального району Дніпропетровської міської ради. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпро від 04.07.2016 у справі №200/11264/16а позов задоволено, визнано дії Дніпропетровської міської ради щодо прийняття рішення "Про визнання балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська" №20/10 від 17.06.2016 протиправним. Встановлено відсутність компетенції (повноважень) Дніпропетровської міської ради на прийняття рішення "Про визнання балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська" №20/10 від 17.06.2016. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської міської ради "Про визнання балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська" №20/10 від 17.06.2016. Рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №32/12 "Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська" також було оскаржено в судовому порядку, в позові було відмовлено, однак апеляційний суд в своїй постанові у справі №200/1368/16-а від 01.12.2016 зазначає наступне: "з огляду на відсутність доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку (позивачі) набули права власності на багатоквартирні будинки у встановленому законом порядку, пройшовши процедуру передачі багатоквартирних будинків з комунальної до приватної власності, а також на те, що попередні виконавці послуг (КВ ЖРЕП Жовтневого району та КВ ЖРЕП Індустріального району) оголошені судовими рішеннями банкрутами, призначення спірними рішеннями тимчасових виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-15" ДМР до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг не суперечить приписам чинного законодавства. Однак, в подальшому 21.12.2016 Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №24/17, яким до переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення зазначеного Закону про банкрутство, включено КВ ЖРЕП Індустріального району. Однак, приймаючи вказане рішення власник (засновник) Дніпровська міська рада не визначила для Боржника - КВ ЖРЕП Індустріального району інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами.

Позивач подав заяву про доповнення підстав позову, у якій вказав, що дії Дніпровської міської ради (з прийняття рішень по ліквідації КВ ЖРЕП Індустріального району, затвердження проміжного ліквідаційного балансу), спочатку завели підприємство у процедуру банкрутства (за рішенням власника) та надали можливість отримати кошти від інвестора у процедурі санації (за погодженням з органом місцевого самоврядування), а в подальшому були направлені на припинення порушеної процедури банкрутства шляхом прийняття рішення про включення КВ ЖРЕП Індустріального району до переліку підприємств, відносно яких не застосовується Закон України про банкрутство. Саме через дії Дніпровської міської ради, КВ ЖРЕП Індустріального району не мало змоги виконувати свої обов`язки перед інвестором за планом санації, оскільки міська рада прийняла рішення про незастосування до КВ ЖРЕП Індустріального району процедури банкрутства. Позивач вважає, що міська рада діяла недобросовісно (з порушенням ст. 3, 13 ЦК України), оскільки при прийнятті такого рішення не вирішила питання про відшкодування коштів інвестору. Така суперечлива поведінка Дніпровської міської ради під час прийняття рішень, не відповідає таким засадам цивільного законодавства, як розумність, справедливість та добросовісність, оскільки прийняття рішень від 29.07.20111 №40/14, від 14.11.2012 №64/28 та погодження плану санації, зумовили виникнення правомірних очікувань у Позивача, відповідно до яких він виступаючи інвестором КВ ЖРЕП Індустріального району сподівався на реалізацію плану санації та отримання результату визначеного планом санації. Однак вчиняючи дії по прийняттю рішення №24/17 від 21.12.2016, міська рада не тільки позбавила Позивача можливості отримати результат передбачений планом санації, а й спричинила настання шкоди в сумі 999 997,00 грн. Тому, завдання шкоди є наслідком саме дій міської ради, оскільки Відповідач -2 не був самостійним суб`єктом у спірних правовідносинах, а на кожному етапі був підконтрольний та підпорядкований раді і діяв на виконання прийнятих нею рішень. Дніпровська міська рада, як орган місцевого самоврядування та засновник комунального підприємства, в межах своїх повноважень мала право на прийняття кожного із зазначених рішень. Але реалізація всіх наведених рішень у сукупності, свідчить по наявність ознак зловживання правом та недобросовісність міської ради, що порушує ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України. Керуючись ст. 1173 ЦК України, Позивач вважає, що шкода завдана Дніпровською міською радою в результаті дій направлених на прийняття рішень 29.07.2011 №40/14, від 14.11.2012 №64/28, від 21.12.2016 №24/17 і тому доповнює предмет позову в цій частині.

12.08.2020 від Позивача надійшла заява про залучення до участі у справі співвідповідача - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району Дніпропетровської міської ради. Клопотання задоволено судом. Додатком до наведеної заяви, Позивач подав заяву щодо предмету позову, у якій просить стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача стягувану суму. Вимоги до Відповідача -1 Позивач обґрунтовує заподіянням майнової шкоди, що потягло втрату майна Позивачем, внаслідок вчинення Відповідачем -1 протиправних дій. Вимоги до Відповідача -2 обґрунтовуються безпідставним одержанням 999 997,00 грн. та невжиттям заходів для повернення зазначених коштів.

Судом досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2011 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №40/14 щодо припинення діяльності КВ ЖРЕП Індустріального району (Відповідача -2) шляхом ліквідації.

29.11.2012 Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство Відповідача -2.

10.12.2012 постановою суду Відповідача -2 визнано банкрутом.

Ухвалою суду від 10.12.2013 припинено процедуру ліквідації Відповідача -2 та введено процедуру санації.

Ухвалою суду від 25.12.2014 затверджено план санації та продовжено строк процедури санації.

Ухвалою суду від 22.10.2015 затверджено нову редакцію плану санації.

Відповідно до затвердженого плану санації (нова редакція), визначено, що основним інструментом фінансового оздоровлення підприємства є його реструктуризація, як ефективний засіб відновлення платоспроможності підприємства, яка повинна була відбуватися в наступні етапи:

Перший етап: корегування в бухгалтерському обліку вартості статутного фонду КВ ЖРЕП Індустріального району.

Другий етап: реструктуризація шляхом перетворення організаційно-правової форми КВ ЖРЕП Індустріального району на товариство з обмеженою відповідальністю.

Третій етап: збільшення статутного капіталу боржника на суму рівну сумі реєстрової кредиторської заборгованості (5 312 278,30 грн.). Враховуючи, що загальний розмір вимог кредиторів КВ ЖРЕП Індустріального району складає 5 312 278,30 грн., то з метою їх повного задоволення планом санації передбачається збільшення статутного капіталу боржника саме на 5 312 278,30 грн.

Четвертий етап: вибір співзасновника ТОВ.

Позивача визначено співзасновником ТОВ. Обов`язковою умовою для співзасновника є внесення в статутний капітал реструктурованого підприємства грошових коштів, величина яких еквівалентна сумі реєстрової кредиторської заборгованості (5 312 278,30 грн.). Внесення грошових коштів до статутного капіталу ТОВ здійснюватиметься рівними частинами протягом терміну, що не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження плану санації господарським судом.

Статутний капітал КВ ЖРЕП Індустріального району складає 5 714 706,28 грн. (Дніпропетровська міська рада). Статутний капітал реструктурованого підприємства буде складатися із частки Дніпропетровської міської ради 5 714 706,28 грн. (51,82 %) та внеску співзасновника - Позивача - 5 312 278,30 грн. (48,18 %).

Позивач перерахував на санаційний рахунок Відповідача -2 грошові кошти у розмірі 999 997,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №135 від 17.09.2015 на суму 100 000,00 грн., №136 від 13.10.2015 на суму 100 000,00 грн., №136 від 28.12.2015 на суму 199 997,00 грн., №1 від 25.01.2016 на суму 300 000,00 грн., №3 від 23.02.2016 на суму 100 000,00 грн., №4 від 16.03.2016 на суму 200 000,00 грн., з призначенням платежу внесення інвестицій відповідно до плану санації у справі №29/5005/10280/2012.

Ухвалою суду від 01.03.2016 продовжено строк процедури санації до 17.03.2016.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 17.06.2016 №20/10 "Про визначення балансоутримувача житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська" визначено балансоутримувачами житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська та тимчасовими виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг: в Індустріальному районі - Комунальне підприємство "Жилсервіс - 6" Дніпропетровської міської ради.

Рішенням Дніпровської міської ради від 21.12.2016 №24/17 "Про затвердження Переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вирішила внести зміни та доповнення до рішення міської ради від 29.02.2012 №47/21 "Про затвердження Переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", зокрема, доповнити Перелік підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пунктами 92-96 згідно з додатком, КВ ЖРЕП Індустріального району включено до зазначеного переліку.

На підставі клопотання Дніпровської міської ради, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство КВ ЖРЕП Індустріального району - припинено.

Позивач направив Відповідачеві -2 вимогу №26/12 від 26.12.2017, у якій вимагав у строк семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити на користь Позивача 999 997,00 грн.

Позивач звернувся до Відповідача -2 з вимогою №2/12 від 02.12.2019, у якій вимагав у строк семи календарних днів сплатити на користь Позивач 999 997,00 грн. боргу, 438 768,41 грн. - індексу інфляції, 60 657,35 грн. - 3 % річних.

Відповідач -2, листом №799 від 09.12.2019 повідомив Позивачеві, що не має фінансової можливості повернути отримані від Позивача в процедурі санації інвестиції в розмірі 999 997,00 грн. та сплатити 438 768,41 грн. - інфляційного збільшення, 60 657,35 грн. - 3 % річних, з огляду на відсутність грошових коштів та арешти рахунків в рамках виконавчих проваджень, відкритих по стягненню кредиторської заборгованості на користь енергопостачального підприємства.

Позивач вважає, що припинення справи про банкрутство Відповідача -2 на підставі рішення №24/17 від 21.12.2016, яким внесено зміни до рішення №47/21 від 29.02.2012, спричинило порушення прав Позивача як інвестора.

У заяві щодо предмету позову від 12.08.2020, Позивач просить стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача стягувану суму. Вимоги до Відповідача -1 Позивач обґрунтовує заподіянням майнової шкоди, що потягло втрату майна Позивачем, внаслідок вчинення Відповідачем -1 протиправних дій. Вимоги до Відповідача -2 обґрунтовуються безпідставним одержанням 999 997,00 грн. та невжиттям заходів для повернення зазначених коштів.

Позивач, з посиланням на ст. 625 ЦК України, урахуванням заяви про зменшення позовних, нарахував Відповідачам 153 693,91 грн. - індексу інфляції за період з 13.12.2017 по 20.12.2019, 60 657,35 грн. - 3% річних за період з 13.12.2017 по 20.12.2019.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для солідарного стягнення грошових коштів з Відповідачів, правомірність нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 76 ГК України казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.

У статті 77 ГК України визначено, що казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управління якого воно входить.

Казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Казенне комерційне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить казенному комерційному підприємству, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов`язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Фонд державного майна України виступає організатором продажу нерухомого майна в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Джерелами формування майна казенного підприємства є:

державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення;

кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства;

цільові кошти, виділені з Державного бюджету України;

кредити банків;

частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяльності, передбачена статутом;

інші джерела, не заборонені законом.

Казенне підприємство одержує кредити для виконання статутних завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить підприємство.

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства.

Порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства визначається фінансовим планом, який затверджується у порядку, встановленому статтею 75 цього Кодексу для державних комерційних підприємств.

Інші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4, 10 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства. Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч.1 ст. 1190 ЦК України).

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1214 встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі позов заперечують з вище наведених підстав.

Перевіривши доводи сторін, суд частково погоджується з позицією Позивача, а частково з позицією Відповідачів.

Так, 29.11.2012 порушено провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради (Відповідача -2).

10.12.2012 постановою Господарського суду Дніпропетровської області Відповідача -2 визнано банкрутом.

Ухвалою суду від 10.12.2013 припинено процедуру ліквідації Відповідача -2 та введено процедуру санації.

Ухвалою суду від 25.12.2014 затверджено план санації та продовжено строк процедури санації.

Ухвалою суду від 22.10.2015 затверджено нову редакцію плану санації.

Відповідно до плану санації Позивача визначено співзасновником ТОВ. Обов`язковою умовою для співзасновника є внесення в статутний капітал реструктурованого підприємства грошових коштів, величина яких еквівалентна сумі реєстрової кредиторської заборгованості (5 312 278,30 грн.). Внесення грошових коштів до статутного капіталу ТОВ здійснюватиметься рівними частинами протягом терміну, що не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження плану санації господарським судом.

Статутний капітал КВ ЖРЕП Індустріального району складає 5 714 706,28 грн. (Дніпропетровська міська рада). Статутний капітал реструктурованого підприємства має складатися із частки Дніпропетровської міської ради 5 714 706,28 грн. (51,82 %) та внеску співзасновника - Позивача - 5 312 278,30 грн. (48,18 %).

Позивач перерахував на санаційний рахунок Відповідача -2 грошові кошти у розмірі 999 997,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №135 від 17.09.2015 на суму 100 000,00 грн., №136 від 13.10.2015 на суму 100 000,00 грн., №136 від 28.12.2015 на суму 199 997,00 грн., №1 від 25.01.2016 на суму 300 000,00 грн., №3 від 23.02.2016 на суму 100 000,00 грн., №4 від 16.03.2016 на суму 200 000,00 грн., з призначенням платежу внесення інвестицій відповідно до плану санації у справі №29/5005/10280/2012.

21.12.2016 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №24/7 про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 29.02.2012 "Про затвердження переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно з яким КВ ЖРЕП Індустріального району включено до переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення зазначеного Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У п.8. ч.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинним на момент прийняття рішення №47/21 від 29.02.2012) передбачено, що положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об`єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього. У зв`язку з цим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017, за клопотанням Дніпровської міської ради, провадження у справі №29/5005/10280/2012 про банкрутство КВ ЖРЕП Індустріального району припинено.

Позивач направив Відповідачеві -2 вимогу №26/12 від 26.12.2017, у якій вимагав у строк семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити на користь Позивача 999 997,00 грн.

Повторно Позивач звернувся до Відповідача -2 з вимогою №2/12 від 02.12.2019, у якій вимагав у строк семи календарних днів сплатити на користь Позивач 999 997,00 грн. боргу, 438 768,41 грн. - індексу інфляції, 60 657,35 грн. - 3 % річних.

Відповідач -2, листом №799 від 09.12.2019 повідомив Позивачеві, що не має фінансової можливості повернути отримані від Позивача в процедурі санації інвестиції в розмірі 999 997,00 грн. та сплатити 438 768,41 грн. - інфляційного збільшення, 60 657,35 грн. - 3 % річних, з огляду на відсутність грошових коштів та арешти рахунків в рамках виконавчих проваджень, відкритих по стягненню кредиторської заборгованості на користь енергопостачального підприємства.

З урахуванням зазначених обставин, виходячи з положень ст. 1212 ЦК України, суд вважає, що у Позивача виникло право вимоги, а у Відповідача -2 обов`язок повернення безпідставно одержаних коштів, внесених у якості інвестиції у процесі санації підприємства банкрута, оскільки підстави на яких Відповідач -2 одержав кошти на свій рахунок відпали.

Крім того, враховуючи, що дія ст. 265 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення, на невиконане зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів Відповідача -2, Позивач має право нарахування річних та індексу інфляції на прострочене зобов`язання, з моменту коли у Відповідача -2 виник обов`язок повернення безпідставно одержаних коштів.

Що ж до вимог про солідарне стягнення з Відповідача -1 зазначеної суми (заява Позивача від 12.08.2020 про доповнення підстав позову), то, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану суму одержував саме Відповідач -2. При цьому, Позивач не довів, що йому було завдано шкоди спільними діями або бездіяльністю Відповідачів.

Тому, на думку суду, вимоги Позивача з посиланням на ст. 1190 ЦК України є необґрунтованими.

Стосовно посилання Позивача на ст. 1173 ЦК України, якою передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями , дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, то з матеріалів справи не вбачається незаконності рішень Відповідача -1 №24/7 від21.12.2016, оскільки воно прийняте в межах повноважень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Як вбачається зі змісту статуту КВ ЖРЕП Індустріального району Дніпропетровської міської ради, майно закріплене за підприємством знаходиться в оперативному управлінні і є комунальною власністю територіальної громади міста. Відповідно до п.1.8 статуту підприємства Відповідача -2, підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, є планово-збитковим, одержує дотації з бюджету на покриття збитків від господарської діяльності. За таких обставин, прийняття рішень від 17.06.2016 №20/10, від 27.07.2016 №32/12 "Про визначення балансоутримувача житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська", та рішення №47/21 від 29.02.2012 та 24/17 від 21.12.2016 "Про затвердження Переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не порушили права та охоронювані законом інтереси Позивача.

За викладених обставин, суд вважає, що Позивач не довів умислу Відповідача -1 на завдання шкоди Позивачеві, при прийнятті вищенаведених рішень.

Доказів звернення до Відповідача -1 з вимогою про прийняття рішення щодо порядку повернення (відшкодування) спірних коштів Позивач суду не надав, тому вимоги до Відповідача -1, як солідарного відповідача, заявлені передчасно.

З урахуванням викладеного, до стягнення з Відповідача -2 належить 999 997,00 грн. - основного боргу, 60 657,35 грн. - 3 % річних, 153 693,91 грн. - індексу інфляції

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача -2.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "СТС" до Відповідача -1 - Дніпровської міської ради Відповідача - 2 - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району Дніпропетровської міської ради (49051, м. Дніпро, вул. Петра Калнишевського, 11, код 05432916) на користь Приватного підприємства "СТС" (49005, м. Дніпро, узвіз Лоцманський, 3Б, код 32090891) 999 997,00 грн. - основного боргу , 60 657,35 грн. - 3 % річних, 153 693,91 грн. - індексу інфляції, 18 215,22 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У позові Приватного підприємства "СТС" (49005, м. Дніпро, узвіз Лоцманський, 3Б, код 32090891) до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код 26510514) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 14.12.2020

Суддя С.Г. Юзіков