Ухвала

від 07.12.2020 по справі 904/3274/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

07.12.2020м. ДніпроСправа № 904/3274/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Повного товариства "Ломбард "Золотой теленок" ТОВ "Казначей і Компанія" (м.Радомишль, Радомишльського району, Житомирської області)

до Приватного підприємства "Охоронна фірма "Глєб" (м. Дніпро)

про стягнення збитків у розмірі 30 600 грн. 00 коп. Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Повне товариство "Ломбард "Золотой теленок" ТОВ "Казначей і Компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Охоронна фірма "Глєб" (далі - відповідач) збитки у розмірі 30 600 грн. 00 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. та зазначає попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору охорони об`єкту за допомогою ПЦН № 633-СП від 21.10.2016, а саме: не забезпеченням виїзду групи мобільного реагування на об`єкт охорони та не вжиття жодних заходів, передбачених договором, у зв`язку з кримінальним правопорушенням, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, яке сталося в ніч на 31.10.2019 на об`єкті за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Першотравнева, 31-В. Так, в ніч на 31.10.2019 невідома особа шляхом пошкодження бетонної міжкімнатної стіни проникла в приміщення 31-В, звідки таємно викрадений ноутбук марки НРzbook 17 studioG 3, чим заподіяла матеріальну шкоду позивачу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. На підставі підпункт 5.2.1. пункту 5.2. розділу 5 договору позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані зловмисниками, які проникли на об`єкт, шляхом зламування, відкривання або руйнування дверей та вчинили крадіжку майна вартістю 20 000 грн. 00 коп. Крім того, в результаті пошкодження металевого ролету, у позивача виникла необхідність проведення ремонтних робіт, спрямованих на його відновлення. Вартість ремонтних робіт відповідно до товарного чеку від 01.11.2019 складає 3 000 грн. 00 коп. та для відновлення приміщення позивача були здійснені будівельні роботи на суму 600 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 22.06.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом було зауважено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, оскільки до суду повернулося поштове відправлення з ухвалою суду від 22.06.2020 з довідкою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Крім того, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, враховуючи відсутність доказів належного повідомлення відповідача, а також відсутність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку, що справу доцільно розглядати за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.08.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 08.09.2020.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 38676/20 від 25.08.2020), в якому він просив суд визнати причини неявки представника позивача поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на зайнятість адвоката в іншому судовому засіданні.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 40802/20 від 04.09.2020), в якому він також просив суд відкласти підготовче засідання на інший день, розгляд справи здійснювати за участю відповідача та встановити строк, не менший п`ятнадцяти днів, з урахуванням часу на поштове відправлення та отримання документів по справі, який дозволить відповідачу підготувати відзив та відповідні письмові докази, посилаючись на наступне:

- на теперішній час відповідачу з мережі Інтернет стала відома інформація про те, що судом відкрито провадження по справі та на 08.09.2020 призначено проведення підготовчого засідання;

- позовна заява та копії доданих до неї документів відповідачем не були отримані, у зв`язку із відсутністю за юридичною адресою підприємства та фактичним перебуванням представника підприємства за іншою адресою, яка вказана в клопотанні.

У підготовче засідання 08.09.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, при цьому, судом враховано наявність клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.09.2020 підготовче засідання було відкладено на 30.09.2020.

Від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. суду №43047/20 від 16.09.2020), у відповідності до якої представник відповідача (Клюшнев Д.С.) 16.09.2020 ознайомився з матеріалами справи та отримав необхідні фотокопії .

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 44141/20 від 22.09.2020), яке в подальшому надійшло в оригіналі (вх. суду № 45085/20 від 28.09.2020), в якому він зазначив про зайнятість його представника в іншому судовому процесі, а також неотримання від відповідача відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим позивач просив суд провести підготовче засідання 30.09.2020 без участі його представника та закрити підготовче провадження, призначивши справу до розгляду по суті.

У підготовче засідання 30.09.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, причин нез`явлення суду представник відповідача не повідомив.

При цьому, судом було зауважено, що відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей щодо отримання відповідачем ухвали суду, строк для надання відзиву на позовну заяву станом на 30.09.2020 не закінчився.

Отже, з метою надання можливості відповідачу скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважав за необхідне відкласти підготовче засідання у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.09.2020, з урахуванням ухвали суду від 23.10.2020, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 11.11.2020 та відкладено підготовче засідання на 30.09.2020.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 49590/20 від 20.10.2020), яке в подальшому надійшло в оригіналі (вх. суду № 50439/20 від 26.10.2020), в якому він просив суд провести підготовче засідання, призначене на 22.10.2020, без участі представника позивача та закрити підготовче провадження, призначивши справу до судового розгляду по суті, посилаючись на зайнятість його представника в іншому судовому процесі, а також неотримання від відповідача відзиву на позовну заяву.

У підготовче засідання 22.10.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, при цьому, судом враховано наявність клопотання позивача, яке було задоволено судом.

Щодо неявки представника відповідача та можливості проведення підготовчого засідання суд зазначив таке:

- поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилася ухвала суду від 30.09.2020, були повернуті за зворотною адресою з довідками Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою";

- на підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.06.2020, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49000, м. Дніпро, вулиця Яружна, будинок 71, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача;

- у клопотанні від 04.09.2020 відповідач просив суд повідомляти його про дати та час судових засідань за адресою: 25006, м. Кропивницький, провулок Сухумський, будинок 10;

- ухвала суду від 30.09.2020 була направлена відповідачу за двома вказаними вище адресами, але обидва відправлення були повернуті з довідками Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 105-114);

- до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи;

- відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається;

- судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву до суду поштовим зв`язком;

- однак, станом на 22.10.2020 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився. Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено;

- згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, участь у судовому засіданні його представника та вважав можливим провести підготовче засідання за відсутності представників позивача та відповідача.

В даному випадку, 22.10.2020 підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, були відсутні.

У підготовчому засіданні 22.10.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.10.2020 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.11.2020.

У судове засідання 10.11.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив; про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що вбачається з поштового повідомлення № 493001290299, відповідно до якого ухвала суду від 22.10.2020 була отримана відповідачем 02.11.2020 (а.с.141).

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 53202/20 від 10.11.2020), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка - ОСОБА_1 , яка працювала напередодні та наступного дня після вчинення крадіжки на об`єкті, що охоронявся відповідачем.

У судовому засіданні 10.11.2020 представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, а також надання позивачу можливості долучити до матеріалів справи додаткові докази. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.11.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 07.12.2020.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 57522/20 від 03.12.2020), яке в подальшому надійшло в оригіналі, в якому він просив суд долучити до матеріалів справи акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 57528/20 від 03.12.2020), яке в подальшому надійшло в оригіналі, в якому він зазначив, що докази понесення судових витрат будуть подані позивачем протягом 5 днів після ухвалення рішення судом.

У судове засідання 07.12.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили.

Суд відзначає, що позивач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи , оскільки його представник приймав участь у попередньому судовому засіданні 10.11.2020, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.145), а також вбачається з розписки (а.с.149).

Щодо неявки представника відповідача суд зазначає, що поштове відправлення на офіційну адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 10.11.2020 було повернуто за зворотною адресою з довідкою Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" форми 20.

В той же час, приймаючи до уваги:

- небажання відповідача протягом майже 6 місяців висловити свою правову позицію у даному спорі;

- незабезпечення відповідачем явки у всі попередні засідання по даній справі, про призначення яких він був обізнаний;

- обізнаність відповідача про наявність даного судового провадження щонайменше з 02.09.2020 (дата складання клопотання про відкладення підготовчого засідання, а.с.82-84);

- в ухвалі суду від 08.09.2020, яка була отримана відповідачем 15.09.2020 (а.с.90), як і в кожній іншій ухвалі по даній справі, судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\, отже, відповідач ознайомлений з ухвалою суду від 08.09.2020 та, відповідно, з можливістю додаткового отримання інформації в мережі Інтернет на сайті судової влади України ;

- згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень;

- відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин;

- згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу господарського суду від 10.11.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92733594) надіслано судом 10.11.2020, зареєстровано в реєстрі 10.11.2020 та оприлюднено 11.10.2020 ;

- суд наголошує, що ухвала суду від 08.09.2020 була отримана відповідачем ще 15.092020 (а.с. 90), отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень);

- учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження , про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, вчинення відповідних процесуальних дій та надано йому можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість відповідач, незважаючи на обізнаність про відоме йому судове провадження у цій справі, не вживав заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів. Більше того, справа є малозначною і перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження було здійснено з метою з`ясування всіх фактичних обставин справи, зокрема, фактичного повідолмлення відповідача про наявність даного судового провадження, надання йому можливості викласти свою правову позицію у даному спорі, про що було зазначено в ухвалі від 13.08.2020. При цьому, відповідач таким правом не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням інформації по справі на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем, неодноразовим відкладенням судових засідань, з метою надання можливості відповідачу висловити свою правову позицію у даному спорі.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, отже, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку .

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на те, що розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв`язку з нез`явленням представника відповідача у судове засідання та неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 21.10.2016 між Приватним підприємством "Охоронна фірма "Глєб" (далі - виконавець, відповідач) та Повним товариством "Ломбард "Золотой теленок" ТОВ "Казначей і Компанія" (далі - замовник, позивач) було укладено договір охорони об`єкту за допомогою ПЦН №633-СП від 21.10.2016 (далі - договір, а.с.15-17), відповідно до умов пункту 1.1. якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону за допомогою пульта централізованого спостереження об`єкти, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток № 1 до договору).

Відповідно до Додатку № 1 до договору - Дислокації об`єкту під спостереження, об`єктом охорони і спостереження є приміщення замовника, розташоване за адресою: Кіровоградська область, Голованіський район, смт. Побузьке, вул. Першотравнева, 31-В - приміщення ломбарду; час спостереження - робочі, передвихідні, вихідні дні - субота і неділя, передсвяткові та святкові дні (а.с.18).

Строк дії договору встановити судом було неможливо, оскільки до позовної заяви було додано позивачем лише три аркуші договору , а саме:

- арк. 1 - починаючи з преамбули до пункту 3.2.3. договору (а.с.15);

- арк. 2 - починаючи з пункту 4.2.5 до пункту 5.3. договору (а.с.16);

- арк. 3 - починаючи з пункту 10.5. до реквізитів сторін, отже останній аркуш договору (а.с.17).

Таким чином, між сторонами склалися господарські відносини з надання послуг з охорони об`єкта.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньо зобов`язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов`язками. На виконавця покладено обов`язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов`язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

За умовами правочину відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем охоронної сигналізації, встановленої на об`єкті, в якому знаходиться майно, що належить замовнику, а позивач у свою чергу зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих відповідачем послуг.

Відповідно до пункту 2.2 договору охорона об`єкта здійснюється шляхом спостереження за станом засобів сигналізації на Об`єкті та негайного виїзду ГМР (групи мобільного реагування, відповідно до преамбули договору) при їх спрацюванні з метою затримання сторонніх осіб, що незаконно проникли на Об`єкт в період охорони.

У преамбулі договору визначено поняття:

- взяття під охорону - переведення системи охоронної сигналізації з нормального стану в режим охорони;

- зняття з охорони - переведення системи охоронної сигналізації з режиму охорони в нормальний стан.

Згідно із підпунктом 4.2.9 пункту 4.2. виконавець зобов`язаний забезпечити виїзд групи мобільного реагування на Об`єкт замовника у максимально короткий термін - протягом 5-10 хвилин у випадку спрацювання сигналізації, а також обстеження об`єкту на предмет проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 розділу 5 договору виконавець несе перед замовником відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань по договору за збитки, завдані зловмисниками, які проникли на Об`єкт в період охорони, шляхом зламування, відкривання або руйнування заблокованих технічними засобами сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій, та вчинили крадіжку майна, що зберігалось на Об`єкті, якщо буде вина виконавця у її допущені в межах завданих збитків, але не більше: 20 000 грн. 00 коп. Факт скоєння протиправних дій щодо майна замовника зловмисниками, які проникли на Об`єкт охорони, та вина виконавця встановлюється в термін передбачених законами України. Розмір збитків, нанесених змовнику внаслідок неналежного здійснення договірних зобов`язань виконавцем, встановлюється уповноваженими працівниками сторін і повинен підтверджуватись відповідними документами та розрахунками вартості викраденого, пошкодженого чи знищеного майна, і звірятись з даними бухгалтерської звітності. Розмір збитків, нанесених замовнику внаслідок неналежного здійснення договірних зобов`язань виконавцем, встановлюється уповноваженими працівниками сторін і повинен підтверджуватися відповідними документами та розрахунками вартості викраденого, пошкодженого і знищеного майна, і звірятися з даними бухгалтерської звітності.

У позовній заяві позивач посилається на таке:

- при виявленні групою мобільного реагування виконавця ознак проникнення сторонніх осіб на об`єкті, вживати заходи щодо їх затримання, здійснювати охорону місця пригоди, сповіщати про це замовника, при необхідності сповістити району чергову частину МВС України організувати пошук по гарячих слідах зловмисників та майна (підпункт 4.2.2. договору).

- згідно із підпунктом 4.2.4 договору виконавець зобов`язаний здійснювати експлуатаційне обслуговування, програмування, заміну кодів сигналізації, усувати дрібні пошкодження засобів ОС (охоронної сигналізації) за заявкою замовника.

Однак, суд зазначає, що на підтвердження досягнення саме таких домовленостей між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять відповідних доказів, таким чином, вказані обставини не доведені позивачем належними доказами (матеріали справи не містять відповідних аркушів договору зі змістом наведених вище пунктів договору ).

Я зазначає позивач у позовній заяві, в ніч на 31.10.2019 на об`єкті за адресою: Кіровоградська область, Голованіський район, смт. Побузьке, вул. Першотравнева, 31-В , Ломбард, пультовий номер 7118, сталося кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12019120130000473 , дата реєстрації 31.10.2019, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, яке полягало в наступному: так, в ніч на 31.10. 2019 невідома особа шляхом пошкодження металевого ролету та віджиму металопластикових вхідних дверей проникла в приміщення 31-В по вулиці Першотравневій в селищі міського типу Побузьке Кіровоградської області Голованіського району, де шляхом пошкодження бетонної міжкімнатної стіни проникла в приміщення позивача, звідки таємно викрала та обернула на свою користь ноутбук марки НРzbook 17 studioG 3, чим заподіяла матеріальну шкоду позивачу.

Як зазначає позивач, згідно з товарним чеком від 13.02.2018 вартість ноутбуку марки НРzbook 17 studioG 3 складає 27 000 грн. 00 коп.

На виконання вимог вказаного вище пункту договору позивачем, для врегулювання питання відшкодування збитків мирним шляхом було направлено відповідного листа, з проханням направити уповноваженого представника для визначення розміру заподіяних збитків (а.с.39), але уповноваженого представника відповідача не було направлено, відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

Окрім того, як зазначає позивач, в результаті пошкодження металевого ролету, у позивача виникла необхідність проведення ремонтних робіт, спрямованих на його відновлення. Вартість ремонтних робіт відповідно до товарного чеку від 01.11.2019 складає 3000 грн. 00 коп. Крім того, для відновлення приміщення позивачем були здійснені будівельні роботи на суму 600 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату коштів, в якій зокрема зазначив, що в ніч на 31.10.2019 після здачі об`єкта під охорону на пульт централізованої охорони у позивача таємно викрадено ноутбук HPzbook 17 studio G3 вартість якого 27 000 грн. 00 коп., та пошкоджено ролети вартість ремонту яких складає 3 000 грн. 00 коп., а також позивачем здійснені ремонтні роботи на суму 600 грн. 00 коп. Загальна вартість збитків нанесених позивачу складає 30 600 грн. 00 коп. (а.с.37-38). Доказів надання відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.

В той же час, суд відзначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12019120130000473 (дата реєстрації 31.10.2019) вбачається, що подія за ним стосувалася торгового павільйону , який розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Незалежності , 31В (а.с.22).

Наявне в матеріалах справи повідомлення про початок досудового розслідування №7323/130-19 від 19.11.2019 також містить аналогічну інформацію - про подію у приміщенні торгового павільйону , який розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Незалежності , 31В (а.с.23).

При цьому, з відкритих джерел (peremvyluc16.pdf (kr-admin.gov.ua) вбачається, що колишня назва вулиці Незалежності у смт. Побузьке - це вул. Леніна. Крім того, позивач не надав з цього приводу будь-яких пояснень, а також не з`явився у судове засідання без повідомлення причин неявки 07.12.2020 для надання усних пояснень з цього приводу.

Більше того, у Рапорті № 2814 від 31.10.2019 старшого інспектора-чергового Голованіського ВП ГУНП в Кіровоградській області Горбатюка С.М. (первинне повідомлення про кримінальне правопорушення) в розділі якого - Зведення № 304 від 31.10.209 де, як зазначає позивач, вказано, що сигналізація спрацювала та продовжувала працювати до того часу, коли заявниця прибула на місце події, зазначено про те, що місцем скоєння крадіжки є Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Незалежності, 29 (магазин-ломбард) (а.с.24).

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В той же час слід відзначити, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи доказів, які б підтверджували фактичні обставини справи, неповність матеріалів справи та суперечливість даних, повідомлених у позовній заяві позивачем, а також даних, що містяться у доданих до позовної заяви доказах (що описано вище), унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення.

Отже, недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, неповність матеріалів справи та нез`явлення позивача для дачі пояснень з приводу фактичних обставин протягом строку, встановленого процесуальним законом для розгляду даної справи, перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими, письмових пояснень з приводу вказаних вище обставин позивач не надав, у судове засідання 07.12.2020 для надання усних пояснень представник позивача також не з`явився, що у своїй сукупності унеможливлює з`ясування всіх обставин справи судом .

В той же час, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на наступне:

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- в даному випадку позивач не повідомив суду причину неявки представника позивача у судове засідання 07.12.2020.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19 , в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також особливості її застосування:

- положеннями статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи;

- за приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою;

- водночас частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу;

- згідно з вимогами статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України;

- відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою;

- приписами статті 181 ГПК України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі;

- відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду;

- разом з тим частиною 4 статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

- згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

- аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

- отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

- у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;

- при цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання;

- відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

- отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи;

- разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду .

У судові засідання 08.09.2020, 30.09.2020 та 22.10.2020 представник позивача також явку не забезпечив, посилаючись на зайнятість в інших судових процесах.

При цьому, про причини неявки у судове засідання 07.12.2020 представник позивача суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

З приводу того, що ухвалою суду від 10.11.2020 явку у судове засідання було визнано не обов`язковою суд зазначає наступне.

Як було вказано вище, наявність вказаної обставини не змінює наслідків неявки представника позивача у судове засідання, оскільки в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19 висловлено такі висновки:

- "Верховний суд зауважує, що апеляційний господарський суд дійшов хибного висновку, що суд має право залишити позов без розгляду у зв`язку з невиконанням вимог суду позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність та зазначити про це в судовому рішенні, тоді як у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов`язковою. Аналогічних правових висновків дійшла об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15, на яку, зокрема, у своєму рішенні посилався апеляційний господарський суд".

В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 07.12.2020; про причини неявки представника позивач суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Аналогічних правових висновків дійшла об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.

Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Повного товариства "Ломбард "Золотой теленок" ТОВ "Казначей і Компанія" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Повного товариства "Ломбард "Золотой теленок" ТОВ "Казначей і Компанія" до Приватного підприємства "Охоронна фірма "Глєб" про стягнення збитків у розмірі 30 600 грн. 00 коп. - залишити без розгляду .

Роз`яснити Повному товариству "Ломбард "Золотой теленок" ТОВ "Казначей і Компанія", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 14.12.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.12.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко