Рішення

від 02.12.2020 по справі 904/4363/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020м. ДніпроСправа № 904/4363/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНТКОМ", м. Дніпро

до Комунального підприємства "БЛАГОУСТРІЙ МІСТА" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення матеріальних збитків

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНТКОМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального підприємства "БЛАГОУСТРІЙ МІСТА" Дніпровської міської ради та просить суд стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 321 000 грн та судовий збір у розмірі 4 815 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 03.09.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 відкладено підготовче засідання на 22.09.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 20.10.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 відкладено підготовче засідання на 04.11.2020.

04.11.2020 представник позивача подав письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 02.12.2020.

02.12.2020 здійснено розгляд справи по суті, встановлено обставини справи, досліджено наявні у справі докази.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

02.12.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що відповідач вчинив протиправні дії, що призвели до знищення належного позивачу нерухомого майна. Такі дії відповідача спричинили виникнення матеріальних збитків у розмірі 321 000,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

15.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАНТКОМ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОНД-ІНВЕСТ" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, зареєстрований в реєстрі за № 209 (арк.с.28).

Відповідно до пункту 1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає у приватну власність придатне для використання за призначенням нежитлове приміщення І, поз.1, загальною площею 24,0 кв.м, яке знаходиться у торгівельному павільйоні літ. А-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 18-М, і сплачує за нього грошову суму, визначену цим договором.

Пунктом 5 договору передбачено, що продаж нежитлового приміщення вчиняється між сторонами за 13 000,00 грн.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно торгівельний павільйон літ. А-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 18-М, загальною площею 24,0 кв.м, належить позивачу, про що 15.09.2016 внесено відповідний запис №16413745 (арк.с.29).

10.04.2020 представниками підрядної організації ТОВ Будівельна фірма Евроатлантбуд , у присутності представника КП Благоустрій міста , було виконано демонтаж нежитлової споруди, загальною площею 24,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 18-М, в районі будину 15 по ж/м Тополя-1, вул. Панікахи, 15.

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства Благоустрій міста Дніпровської міської ради, та просив суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №362 від 24.03.2020 Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста в частині п.37, п.38, п.73, п.74, п.76 Тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків, споруд господарського призначення, точок розташування виносної торгівлі, вхідних груп у місцях загального користування, що підлягають демонтажу , викладених у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №362 від 24.03.2020;

- визнати протиправними дії КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради щодо демонтажу нежитлового приміщення, загальною площею 24,0 кв.м. належне ТОВ Лантком , що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Панікахи, 18-М, біля будинку №15 ж/м Тополя-1 та скасувати приписи КП Благоустрій міста ДМР №2 666Д, № 2667Д №2668Д від 25.03.2020.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 160/4228/20 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунального підприємства Благоустрій міста Дніпровської міської ради щодо демонтажу нежитлового приміщення, загальною площею 24 кв.м., належне Товариству з обмеженою відповідальністю Лантком , що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Панікахи, 18-М, біля будинку №15 ж/м Тополя-1.

Вказане рішення набрало законної сили.

Рішення, зокрема, мотивовано таким.

24.03.2020 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради було прийнято рішення №362 Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста , яким вирішено:

- усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків, споруд господарського призначення, точок розташування виносної торгівлі у місцях загального користування згідно з переліком (додаток);

- Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради спільно з КП Благоустрій міста попередити власників тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків, споруд господарського призначення, точок розташування виносної торгівлі, вхідних груп про необхідність власними силами та за власні кошти усунути наслідки порушення Правил, звільнити займані земельні ділянки та привести їх до первісного стану для подальшого використання за функціональним призначенням;

25.03.2020 представником позивача було отримано приписи № 2666Д, № 2667Д, № 2668Д, щодо усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, відповідно до вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", по звільненню об`єктів благоустрою шляхом демонтування самовільно встановлених тимчасових споруд, що розташовані за адресою: ж/м Тополя-1, біля будинку 15, які були складені провідними спеціалістами-інспекторами КП "Благоустрій міста" ДМР. Однак, в приписах не вказано, які саме порушення були допущені позивачем, оскільки він є власником будівлі за адресою ж/м Тополя-1, вул.Панікахи, 18М.

При демонтажі об`єкту капітальної споруди позивач був присутній, представнику відповідача-2 були продемонстровані всі правовстановлюючі документи, однак, об`єкт нежитлового приміщення за адресою: вул. Панікахи, 18-М було демонтовано….

Таким чином, суд доходить до висновку, що під час демонтажу споруд визначених рішенням №362 від 24.03.2020 р. Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста , а саме: п.37 - тимчасова споруда Точка М , розташована за адресою: вул.Панікахи, буд.15; п.38 - тимчасова споруда без назви, розташована за адресою: вул.Панікахи, буд.15; п.73 - тимчасова споруда (зупиночний комплекс), розташована за адресою: ж/м Тополь 1, буд.15; п.74 - тимчасова споруда Ваш ломбард , розташована за адресою: ж/м Тополь 1, буд.15; п.76 - тимчасова споруда Ремонт телефонов , розташована за адресою: ж/м Тополь 1, буд.15 відповідачем-2 було знищено будівлю, яка належить на праві власності ТОВ Лантком , за адресою м.Дніпро, вул.Панікахи, 18-М, загальна площа нежитлового приміщення складає 24,0 кв.м.

За таких обставин суд доходить до висновку, що під час демонтажу нежитлового приміщення, загальною площею 24,0 кв.м. належного ТОВ Лантком , що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Панікахи, 18-М, біля будинку №15 ж/м Тополь-1 відповідач - КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради діяло не на підставі та не у спосіб передбачений чинним законодавством .

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процессуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 160/4228/20.

На підтвердження розміру збитків позивачем було замовлено у ПП Аверті проведення незалежної оцінки знищеного майна.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 27.07.2020 (арк.с.34) ринкова вартість об`єкта оцінки становить 321 000,00 грн без ПДВ.

У висновку зазначено, що для визначення ринкової вартості були використані дані пропозиції до продажу та передачі в оренду подібного майна відповідно до умов, що склались на ринку нерухомості, подібної до об`єкта оцінки.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення збитків у розмірі 321 000,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо права власності на спірне майно

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був власником нежитлового приміщення І, поз.1, загальною площею 24,0 кв.м, яке знаходиться у торгівельному павільйоні літ. А-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 18-М на підставі договору купівлі-продажу.

Вказаний договір не визнано недійсним, відповідно в силу статті 204 Цивільного кодексу діє презумція дійсності правочину.

Щодо наявності підстав для нарахування збитків

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування шкоди, є зобов`язання, які виникають внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Загальні правила відшкодування завданої особі не договірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вже зазначалось, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 160/4228/20 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунального підприємства Благоустрій міста Дніпровської міської ради щодо демонтажу нежитлового приміщення, загальною площею 24 кв.м., належне Товариству з обмеженою відповідальністю Лантком , що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Панікахи, 18-М, біля будинку №15 ж/м Тополя-1.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процессуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд уважає встановленими такі обставини: майна, яке належало позивачу на праві власності було демонтовано (знищено) відповідачем; такі дії відповідача були протиправними.

Суд вбачає наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями відповідача (демонтажем майна) та несприятливими наслідками, які у зв`язку з цим зазнав позивач.

Тому наявні підстави для відшкодування збитків.

Щодо розміру збитків

Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Як вже зазначалось, 15.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАНТКОМ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОНД-ІНВЕСТ" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, зареєстрований в реєстрі за № 209 (арк.с.28).

Відповідно до пункту 1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає у приватну власність придатне для використання за призначенням нежитлове приміщення І, поз.1, загальною площею 24,0 кв.м, яке знаходиться у торгівельному павільйоні літ. А-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 18-М, і сплачує за нього грошову суму, визначену цим договором.

Пунктом 5 договору передбачено, що продаж нежитлового приміщення вчиняється між сторонами за 13 000,00 грн.

На підтвердження розміру збитків позивач надав звіт про оцінку майна (арк.с. 34)

Суд критично ставиться до цього доказу, з огляду на таке.

У звіті зокрема зазначено, що оцінку проведено 11.05.2020. Натомість спірне майно було демонтовано 10.04.2020. Відтак, оцінку було проведено на підставі документів, наданих оцінювачу позивачем.

Перелік таких документів вказано у Додатку до звіту (арк.с.51). Позивачем оцінювачу було надано тільки договір купівлі-продажу майна від 15.09.2016.

Також у пункті 1.8 Звіту про оцінку вказано, що для проведення робіт з незалежної оцінки замовником були надані копії наступних документів: договір купівлі-продажу нерухомості від 15.09.2016; фото фіксації об`єкта нерухомості.

Дослідивши вказаний договір, суд зазначає, що у ньому не наведено з яких матеріалів виготовлено приміщення, чи має воно фундамент, яке планування воно має, якими комунікаціями оснащено тощо. Копія технічного паспорту на приміщення оцінювачу не надавалась.

Але, на сторінці 13 Звіту оцінювач вказує характеристики об`єкту, хоча й не зазначає, з яких джерел він отримав таку інформацію, враховуючи той факт, що на момент проведення оцінки, майно вже було знищено, а технічний паспорт оцінювачу не надавався.

Також у Звіті зазначено, що приміщення використовується для торгівлі і стан приміщення - добрий (стор. 13 Звіту). Але не зрозуміло з яких документів було взяту таку інформацію оцінювачем. Ймовірно, що ці відомості було повідомлено оцінювачу позивачем.

Окрім того, на сторінці 8 Звіту зазначено, що оцінку зроблено, використовуючи зокрема Методику оцінки майна, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891. Але, вказана Методика застосовується тільки для державного та комунального майна. Натомість, спірне майно яке підлягало оцінці не є ані державним, ані комунальним.

Фотоматеріали, по яким оцінювач робив оцінку у звіті не відображені.

Оцінювач для порівняння об`єкту оцінки з іншими схожими об`єктами зазначив об`єкти, які за своєю площею є значно більшими, ніж об`єкт, що оцінювався.

Ціль оцінки зазначена на другій сторінці Звіту (арк.с34). Ціллю оцінки є визначення ринкової вартості майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів.

Відповідно Звіт складався не для цілей його надання як доказу у судовій справі, що також враховуються судом, оскільки позивач не повідомив оцінювача про те, що вказаний Звіт буде надаватися до суду у якості доказу розміру збитків.

З наведених підстав, суд не приймає Звіт про оцінку у якості належного доказу.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що внаслідок демонтажу об`єкту нерухомого майна, позивачем понесено реальні збитки у розмірі 13 000,00 грн (вартість майна, придбаного позивачем за договором купівлі - продажу, яке належить йому на праві власності).

Позивачем належними доказами доведено протиправність дій відповідача щодо демонтажу об`єкту нерухомого майна, розмір спричинених збитків у сумі 13 000,00 грн, також причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та збитками, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 13 000,00 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судові витрати позивача у розмірі 195,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "БЛАГОУСТРІЙ МІСТА" Дніпровської міської ради (49005, м. Дніпро, вул. Д. Яворницького, 75, каб. 723; ідентифікаційний код 35609280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНТКОМ" (49000, м. Дніпро, вул. Філософська, 8; ідентифікаційний код 40597911) матеріальні збитки у розмірі 13 000,00 грн та судовий збір у розмірі 195,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 14.12.2020

Суддя Я.С. Золотарьова