Рішення

від 14.12.2020 по справі 905/1291/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.2020 Справа № 905/1291/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Бахмут Донецької області

про стягнення заборгованості по оплаті за неповернену зворотну тару у розмірі 14583,35грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Бахмут Донецької області про стягнення заборгованості по оплаті за неповернену зворотну тару у розмірі 14 583,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення зворотної тари після поставки товару за договором поставки продукції №ДО3493 від 05.06.2017 та невідшкодування відповідачем її вартості у розмірі 14 583,35 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 193, 202-208, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 51, 52, 598-609, 612, 617, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 45 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1291/20 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.07.2020 позовну заяву Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", м. Сєвєродонецьк Луганської області залишено без руху.

Листом господарського суду Донецької області від 03.08.2020 запитано інформацію у Бахмутської міської ради про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 23.09.2020 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1291/20.

У підготовчому судовому засіданні 16.11.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1291/20 до розгляду по суті на 14.12.2020 року.

У судове засідання 14.12.2020 представник позивача не з`явився, через електронну пошту господарського суду надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників відповідачів у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2017 року між Приватним підприємством Науково-виробнича фірма Поиск (далі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено договір поставки продукції №ДО3493 (далі - Договір), за умовами п.1. розділу 1 якого Постачальник зобов`язаний поставляти продукцію. Покупцю згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати ї вартість на умовах цього договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається Постачальнику у будь-який зрозумілій Сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв`язком, усно тощо).

Згідно з п.3 розділу 1 Договору продукція доставляється централізовано транспортом Постачальника або, за бажанням Покупця, шляхом самовивозу зі складу Постачальника. Місце поставки продукції узгоджується Сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття Покупцем продукції вважається підтвердження узгодження кількості, ціни та асортименту Продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки Продукції є підписана Сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна. Після підписання Сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) Продукції Постачальником не розглядаються.

Відповідно до п.1 розділу 2 Договору Постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги та балони (далі - зворотна тара) Покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених Сторонами в Додатку №2, що є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язується повертати зворотну тару у строк та на умовах, передбачених даним договором. Плашка, у якій міститься продукція, що продається Покупцю, є незворотною. Покупець зобов`язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана в тимчасове користування Постачальником, не змінювати за власною ініціативою місце зберігання зворотної тари, письмово погоджувати з Постачальником нові місця зберігання зворотної тари, не передавати свої права та обов`язки по даному договору третім особам.

За приписами п.6 розділу 2 Договору Покупець зобов`язаний повертати Постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара має бути повернена Покупцем Постачальнику в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше 7 діб - для теплих місяців (квітень - вересень), 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень - березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб.

Ризик випадкового знищення та (або) пошкодження зворотної тари несе Покупець з моменту її отримання та до моменту її повернення Постачальнику (п.7 розділу 2 Договору).

Умовами п.12 розділу 2 Договору визначено, що у разі порушення Покупцем кінцевого терміну повернення зворотної тари протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки або виявлення нестачі тари, Постачальник залишає за собою право, сповістивши Покупця продати йому зворотну тару, а Покупець зобов`язується її оплатити. При цьому Сторони погоджуються, що реалізована заставна тара відпускається Покупцю по заставним цінам, встановленим на момент виставлення рахунку. Постачальник виставляє рахунок Покупцю, а Покупець повинен прийняти і оплатити рахунок окремим платіжним дорученням впродовж трьох календарних днів з моменту отримання. Після оплати рахунка, Постачальник надає покупцю податкову та видаткову накладну. Зворотна тара вважається проданою Постачальником та придбаною Покупцем з моменту оплати останнім рахунку та отримання податкових та видаткових накладних.

Договір підписаний Сторонами у встановленому чинним законодавством порядку.

На виконання умов спірного договору, позивачем здійснено поставку продукції у зворотній тарі на користь відповідача, а саме кеги: 50 л. у кількості 5 одиниць, що підтверджується товарно-транспортними накладними №П-00029573 від 30.10.2018, №П-00008498 від 11.05.2018, №П-00017475 від 20.07.2018, №П-00026236 від 03.10.2018 та №П-00025952 (а.с.10-12).

Претензією №176 від 01.10.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, зокрема, негайно повернути зворотну тару: кега 50 л. у кількості 5 шт., вартістю за одиницю - 2500,00 грн. (а.с.7).

Зазначена претензія направлення на адресу відповідача - 16.10.2019, що підтверджується відбитком штемпелю Укрпошта на описі вкладення про відправлення цінного листа, який повернуто відправнику - 06.11.2019 за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.13).

27 листопада 2020 року позивачем виставлено рахунок на оплату №П-000023890 на оплату кег 50 л у кількості 5 шт. загальну суму 14 583,35 грн. з ПДВ (а.с.12).

Посилаючись на неповернення зворотної тари після поставки товару за договором поставки продукції №ДО3493 від 05.06.2017, позивач наполягає на стягненні з відповідача заставної вартості у розмірі 14 583, 35 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Сутність первісного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування вартості тари після поставки товару за договором поставки продукції №ДО3493 від 05.06.2017 внаслідок її неповернення у встановлені договором строки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу норм ст.628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою договір №ДО3493 від 05.06.2017 є змішаним договором у розумінні ст.628 ЦК України та містить елементи договору поставки та договору купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 264 ГК).

За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, пунктом 12 Постачальник залишає за собою право, сповістивши Покупця продати йому зворотну тару, а Покупець зобов`язується її оплатити. При цьому Сторони погоджуються, що реалізована заставна тара відпускається Покупцю по заставним цінам, встановленим на момент виставлення рахунку. Постачальник виставляє рахунок Покупцю, а Покупець повинен прийняти і оплатити рахунок окремим платіжним дорученням впродовж трьох календарних днів з моменту отримання.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір №ДО3493 від 05.06.2017 є належною підставою для виникнення у останнього зобов`язань з оплати вартості тари у строк, визначений його умовами, а саме п.12 розділу 2 спірного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні тари, а саме кеги у кількості 5 шт. передані відповідачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними №П-00029573 від 30.10.2018, №П-00008498 від 11.05.2018, №П-00017475 від 20.07.2018, №П-00026236 від 03.10.2018 та №П-00025952.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з оплати вартості тари у строк згідно умов спірного договору.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором №ДО3493 від 05.06.2017 утворилась та має місце заборгованість останнього в сумі 14 853,35 грн.

При цьому, Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст.76 цього Кодексу належних доказів повернення спірної тари чи оплати її вартості до матеріалів справи не надано.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення зобов`язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам покупець вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

В свою чергу, як встановлено судом, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 30.01.2019 року здійснено запис про припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Згідно з ч.8 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Разом з цим, згідно з п.6 ч.1 статті 231 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Тобто, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Отже, з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 05.06.2018р. у справі №338/180/17.

Отже приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з фізичної особи - ОСОБА_1 вартості неповернутої тари у розмірі 14 583,35 грн. повністю.

Судовий збір у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, ч.2 ст.231, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", м. Сєвєродонецьк Луганської області до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Бахмут Донецької області про стягнення заборгованості по оплаті за неповернену зворотну тару у розмірі 14583,35грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Артемівським ТВ ГУ ДМС України в Донецькій області; ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ПОИСК" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 34; код ЄДРПОУ 23486040) заборгованість по оплаті за неповернену зворотну тару у розмірі 14583,35 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/