Рішення

від 07.12.2020 по справі 910/10620/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2020Справа № 910/10620/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" , м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу Квазар-5 , м. Київ

про стягнення 614 369,76 грн,

Представники:

від позивача: Карандюк Ю.О.;

від відповідача: Олініченко А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ АК "Київводоканал" /позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Квазар-5 (далі - ЖБК Квазар-5 /відповідач) про стягнення 614 369,76 грн, у тому числі: 476 275,57 грн - основного боргу, 23 429,20 грн - інфляційних втрат, 13 358,92 грн - 3% річних, 6 050,96 грн - пені, 95 255,11 грн - штрафу.

Позовні вимоги ПрАТ АК "Київводоканал" обґрунтовує неналежним виконанням ЖБК Квазар-5 зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення №7796/4-08 від 24.03.2000 та договору реструктуризації боргу № 824/12/16-18 від 15.05.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.07.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 31.08.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 11.08.2020 повідомив сторін про перенесення підготовчого засідання з 31.08.2020 на 07.09.2020 у зв`язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці.

07.09.2020 суд відклав підготовче засідання на 19.10.2020 внаслідок задоволення клопотання сторін про надання часу для можливого врегулювання спору мирним шляхом.

19.10.2020 суд відклав підготовче засідання на 02.11.2020.

02.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких ПрАТ Київводоканал просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 25 000,00 грн, у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості в цій сумі.

02.11.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.12.2020.

07.12.2020 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача. Представник АК "Київводоканал" позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням додаткових пояснень у справі, а також просив суд покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі. Представник ЖБК Квазар-5 позовні вимоги визнав в повному обсязі, при цьому повторно просив суд відкласти судове засідання до можливого укладення мирової угоди.

Ураховуючи, що представник позивача заперечував проти відкладення судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Отже, як вбачається з пояснень позивача та доданих до нього документів, зокрема, платіжних доручень № 69 від 30.07.2020, № 49 від 29.05.2020, № 60 від 30.06.2020, відповідач здійснив оплату заборгованості за надані послуги на загальну суму 25 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ураховуючи, що відповідачем погашена заборгованість у розмірі 25 000,00 грн, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 451 275,57 грн - заборгованості за надані послуги, 23 429,20 грн - інфляційних втрат, 13 358,92 грн - 3% річних, 6 050,96 грн - пені, 95 255,11 грн - штрафу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2000 між Державним комунальним об`єднанням Київводоканал , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом Квазар-5 (далі - абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7796/4-08.

З пункту 1 договору вбачається, що постачальник зобов`язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняття від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов`язався сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65.

Згідно п. 2.1. договору постачальник зобов`язався: забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що абонент зобов`язується: 1) сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору; 2) представляти перелік об`єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогами Правил; 3) відповідати за збереження водолічильників, пломб, водомірних вузлів, з`єднань на водомірних вузлах та санітарний стан приміщення водомірного вузла; 4) мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів. Типорозмір нового лічильника встановлюється постачальником; 5) при зміні своїх реквізитів повідомляє про це постачальника у семиденний термін; 6) повинен оформитися як абонент у підприємстві Водозбут в порядку, визначеному Правилами. Без такого оформлення водокористування та користування каналізацією вважаються самовільними.

Згідно п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Відповідно до п. 3.4. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншими засобами, передбаченим п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Умовами п. 3.6. договору передбачено, що абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Згідно п. 3.7. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

У відповідності до п. 4.1. договору за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від несплаченої суми.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонемент сплачує пеню у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 5.1. договору).

У період з 01.05.2018 по 30.04.2020 позивачем надано відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 197 775,57 грн, проте ЖБК Квазар-5 розрахувався частково в сумі 84 500,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 113 275,57 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Крім того, 15.05.2018 між ПрАТ АК "Київводоканал" (далі - кредитор) та ЖБК Квазар-5 (далі - боржник) укладено договір реструктуризації боргу № 824/12/16-18, відповідно до якого боржник визнає перед кредитором заборгованість в розмірі 751 045,72 грн, що утворилася станом на 01.05.2018 в результаті неналежного виконання боржником умов договору № 7796/4-08 від 24.03.2000 на послуги з водопостачання та водовідведення, та зобов`язується сплатити вищевказану заборгованість у відповідності до умов даного договору реструктуризації.

Згідно п. 2.1. цього договору боржник зобов`язується сплатити вказану у п. 1.1 договору реструктуризації заборгованість в загальному розмірі 751 045,72 грн до 30.04.2020, згідно погодженого сторонами графіку, з обов`язковим посиланням на даний договір реструктуризації в графі Призначення платежу у відповідних платіжних дорученнях, шляхом добровільного перерахування коштів на рахунок кредитора.

В п. 2.5. цього договору сторони погодили, що у разі якщо боржник більше ніж 3 місяці не здійснює оплати в розмірі та в строки, що визначені п. 2.2 цього договору, кредитор має право подати позов до суду без додаткового повідомлення боржника щодо стягнення всієї суми заборгованості за договором (разом із поточною, що не врегульована даним договором) з нарахуванням інфляційних втрат, 3% річних, при цьому період прострочення зобов`язання визначається згідно зі строками оплати, встановленими умовами договору від 24.03.2000 № 7796/4-08 на послуги з водопостачання та водовідведення.

Разом із тим, в порушення умов договору реструктуризації боргу № 824/12/16-18 від 15.05.2018 відповідачем заборгованість погашена частково у розмірі 388 045,72 грн, відповідно залишилась непогашеною сума 363 000,00 грн.

Отже, станом на день звернення ПрАТ АК "Київводоканал" з цим позовом до суду загальна заборгованість ЖБК Квазар-5 за договором на послуги водопостачання та водовідведення №7796/4-08 від 24.03.2000 та договором реструктуризації боргу № 824/12/16-18 від 15.05.2018 становить 476 275,57 грн (113 275,57 грн + 363 000,00 грн).

Водночас, після звернення позивача до суду з цим позовом, відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 25 000,00 грн, відтак, сума боргу ЖБК Квазар-5 складає 451 275,57 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення №7796/4-08 від 24.03.2000 та договором реструктуризації боргу № 824/12/16-18 від 15.05.2018, позивач просить суд також стягнути з ЖБК Квазар-5 23 429,20 грн - інфляційних втрат, 13 358,92 грн - 3% річних, 6 050,96 грн - пені та 95 255,11 грн - штрафу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши договір на послуги водопостачання та водовідведення №7796/4-08 від 24.03.2000, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою, укладений між сторонами правочин містить елементи договору поставки (водопостачання) та надання послуг (водовідведення).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою регулюються Законом України Про питну воду та питне водопостачання .

За змістом ст. 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання визначено, що споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Судом встановлено, що 24.03.2000 між позивачем та відповідачем укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №7796/4-08, відповідно до якого у період з 01.05.2018 по 30.04.2030 ПрАТ АК "Київводоканал" надано ЖБК Квазар-5 послуги на загальну суму 197 775,57 грн, за які відповідач розрахувався частково в сумі 84 500,00 грн, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 113 275,57 грн.

Крім того, 15.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір реструктуризації боргу № 824/12/16-18, відповідно до якого ЖБК Квазар-5 зобов`язалось до 30.04.2020 погасити заборгованість, яка утворилася станом на 01.05.2018 за договором №7796/4-08 у розмірі 751 045,72 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, заборгованість за цими договорами відповідачем в повному обсязі непогашена.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Так, заборгованість ЖБК Квазар-5 перед ПрАТ АК "Київводоканал" станом на час прийняття рішення у цій справі становить 451 275,57 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору №7796/4-08 від 24.03.2000 та договору № 824/12/16-18 від 15.05.2018 в частині здійснення оплати за надані послуги з водовідведення та водопостачання у розмірі 451 275,57 грн, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 429,20 грн - інфляційних втрат, 13 358,92 грн - 3% річних, 6 050,96 грн - пені та 95 255,11 грн - штрафу.

Так, у відповідності до п. 4.1. договору на послуги водопостачання та водовідведення №7796/4-08 від 24.03.2000 за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від несплаченої суми.

Пунктом 4.2. договору на послуги водопостачання та водовідведення №7796/4-08 від 24.03.2000 передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонемент сплачує пеню у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення.

Крім того, в п. 2.5. договору реструктуризації боргу №824/12/16-18 від 15.05.2018 сторони погодили, що у разі, якщо боржник більше ніж 3 місяці не здійснює оплати в розмірі та в строки, що визначені п. 2.2 цього договору, кредитор має право подати позов до суду без додаткового повідомлення боржника щодо стягнення всієї суми заборгованості за договором (разом із поточною, що не врегульована даним договором) з нарахуванням інфляційних втрат, 3% річних, при цьому період прострочення зобов`язання визначається згідно зі строками оплати, встановленими умовами договору від 24.03.2000 № 7796/4-08 на послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, і встановлено, що їх обчислення здійснено арифметично вірно, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу Квазар-5 в частині стягнення основного боргу у розмірі 25 000,00 грн - закрити.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" в частині стягнення 451 275,57 грн - заборгованості за надані послуги, 23 429,20 грн - інфляційних втрат, 13 358,92 грн - 3% річних, 6 050,96 грн - пені, 95 255,11 грн - штрафу, задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Квазар-5 (04108, м. Київ, проспект Свободи, будинок 2; ідентифікаційний код 22894481) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 451 275 (чотириста п`ятдесят одну тисячу двісті сімдесят п`ять) грн 57 коп. - основного боргу, 23 429 (двадцять три тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 20 коп. - інфляційних втрат, 13 358 (тринадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 92 коп. - 3% річних, 6 050 (шість тисяч п`ятдесят) грн 96 коп. - пені, 95 255 (дев`яносто п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 11 коп - штрафу та 9 215 (дев`ять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 55 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 14.12.2020.

Суддя В.В. Бондарчук