Ухвала

від 03.12.2020 по справі 915/275/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

03 грудня 2020 року Справа № 915/275/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про стягнення судових витрат ОСОБА_1 по справі

за позовом ОСОБА_1 (код ІНН НОМЕР_1 )

місце проживання: АДРЕСА_1

адреса представника: АДРЕСА_2

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Веста-126", вул. Космонавтів, 126/2, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 42590064)

про визнання недійсним рішення загальних зборів, рішення правління та скасування реєстраційної дії

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд (з урахуванням заяви про усунення недоліків від 27.03.2020 року вх. № 3845/20):

1. Визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Веста-126" прийняте 08.12.2019 року про переобрання нового складу правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Веста-126".

2. Визнати недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Веста-126", яке затверджено протоколом № 2 від 19.12.2019 року, про обрання голови правління, звільнення та виключення з складу підписантів колишнього голову правління ОСОБА_1 .

3. Скасувати реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін щодо прізвища, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, а саме керівника ОСОБА_2 .

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3073/20 від 10.03.2020 року) до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Веста-126" про визнання недійсним рішення загальних зборів, протоколу засідання правління та скасування реєстраційної дії залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження без зазначення дати підготовчого засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі, а також про строки подачі заяв по суті спору (ст. 161 ГПК України) учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.08.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 10.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.10.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 03.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 24.11.2020 року.

В судовому засіданні 24.11.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

24.11.2020 року до закінчення судових дебатів у справі представником позивача зроблено усну заяву в порядку ст. 129 ГПК України, про намір подати докази на підтвердження розміру судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (зафіксовано в протоколі судового засідання 24.11.2020).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.11.2020 року позов задоволено.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) на 03.12.2020 року.

Встановлено позивачу ОСОБА_1 строк на подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) до 30 листопада 2020 року (включно).

Судом встановлено, що 02.12.2020 року (30.11.2020 року відповідно до штампу поштової установи) від ОСОБА_1 надійшли наступні документи:

- попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс від 27.03.2020 (вх. № 15392/20 від 02.12.2020 року);

- заява про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат (вх. № 15390/20 від 02.12.2020 року) з додатками;

- заява про стягнення судових витрат (вх. № 15391/20 від 02.12.2020 року), в якій позивач просить суд стягнути з ОСББ Веста-126 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 7 00, 00 грн.;

- заява від 05.10.2020 про стягнення додаткових судових витрат (вх. № 15393/20 від 02.12.2020 року), в якій позивач просить суд стягнути з ОСББ Веста-126 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 4 500, 00 грн. та додатково сплачені 2 500, 00 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 6 306, 00 грн.;

- договір про надання правової допомоги від 05.03.2020.

Вищевказані заяви з додатками судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду. Докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано у встановлений судом строк.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 03.12.2020 року не забезпечили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (представники сторін були присутні на оголошенні вступної та резолютивної частин рішення).

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

03.12.2020 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшла заява (вх. № 15443/20), в якій представник просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Подану заяву судом розглянуто та задоволено.

Враховуючи, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 03.12.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ІІ. ОБСТАВИНИ У СПРАВІ.

Розглянувши питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

В позовній заяві (з урахуванням уточненої позовної заяви вх. № 3846/20 від 27.03.2020 року) (арк. 47-50) позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, а саме:

1. 6 306, 00 грн. (судовий збір);

2. 4 500, 00 грн. професійна правнича допомога.

Крім того, в позовній заяві зазначено наступне:

1. Представник ОСОБА_1 - Нікітіна Ю.В. витратила три години робочого часу на усну консультацію з вивченням документів та правовий аналіз договорів. Вартість послуг представника становить 500 грн./год.

Таким чином, розмір витрат на правову допомогу складає: 500 грн. х 3 год. = 1500 грн.

2. Вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів зайняла 1 год. Вартість послуг представника становить 500 грн./год.

Таким чином, розмір витрат на правову допомогу складає: 500 грн. х 2 год. = 500 гри.

3. Представник ОСОБА_1 - Нікітіна Ю.В. витратила чотири години робочого часу на написання позову. Вартість послуг представника становить 500 грн./год.

Таким чином, розмір витрат на правову допомогу складає: 500 грн. х 4 год. = 2000 грн.

4. Представник ОСОБА_1 - Нікітіна Ю.В. витратила 1 годину робочого часу на консультацію та визначення правової позиції з клієнтом відносно написаного позову. Вартість послуг представника становить 500 грн./год. Таким чином, розмір витрат на правову допомогу складає: 500 грн. х 1 год. = 500 грн.

Загальна вартість послуг складає 4500 (чотири тисячі п`ять сот) грн.

Як зазначалось вище, 02.12.2020 року позивачем подано суду заяву про стягнення судових витрат (вх. № 15391/20), в якій позивач зазначає, що в ході розгляду справи позивачем було додатково витрачено 2 500, 00 грн. на правову допомогу, а саме: представник ОСОБА_1 - Нікітіна Ю.В. витратила п`ять годин робочого часу на написання відповіді на відзив відповідача по справі. Вартість послуг представника становить 500 грн./год.

Таким чином, розмір витрат на правову допомогу складає: 500 грн. х 5 год. = 2500 грн.

Отже, загальна сума понесених витрат складає 7 000 грн.

Витрати позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підтверджуються наступними доказами:

- договором про надання правової допомоги від 05.03.2020 року, укладеним між адвокатом Нікітіною Ю.В. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) (арк. 240);

- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК № 000797 від 28.09.2017 року (арк. 32);

- ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВЕ № 1009094 від 03.03.2020 року (арк. 33);

- розрахунковою квитанцією № 00037 серія АА № 00037 від 03.03.2020 року на суму 4 500 грн. з призначенням платежу "підготовка та подача позову від ОСОБА_1 до ОСББ "Веста-126" (арк. 34);

- розрахунковою квитанцією № 00040 серія АА № 00040 від 05.10.2020 року на суму 2 500 грн. з призначенням платежу "підготовка та подача відповіді на відзив від ОСОБА_1 до ОСББ "Веста-126" (арк. 199);

- розрахунком судових витрат, що були понесені ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7 000, 00 грн.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 11145/20від 03.09.2020 року) відповідач зазначив, що заперечує заявлений позивачем розмір судових витрат.

Відповідач вважає неспівмірним розмір витрат на оплату послуг адвоката із наступних підстав:

1. Зважаючи на предмет спору, не зрозуміло яким саме договорам надавав правовий аналіз три години представник позивача;

2. Час на вивчення останньої судової практики також є неспівмірним, оскільки Ленінський районний суд м. Миколаєва відмовляючи у відкритті провадження по справі надав позивачу роз`яснення із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду;

3. Витрачання чотирьох годин на написання позовної заяви є неспівмірним, виходячи із складності справи та враховуючи той факт, що основні доводи були зазначені в позовній заяві наданій до Ленінського районного суду м. Миколаєва, яка з часом була перероблена для подачі в господарський суд Миколаївської області.

ІІІ. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited" проти України , від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 10.11.2020 року у праві № 910/7275/19).

Відповідно до ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу , акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року у праві № 638/7748/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення .

У постанові Верховного Суду від 09.10.2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу .

За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Актом приймання-передачі послуг підтверджується волевиявлення сторін та породжуються відповідні юридичні наслідки - набуття та припинення відповідних прав. Такий двосторонній акт свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін на набуття певних прав та обов`язків.

Отже, договором про надання правової допомоги, актом приймання-передачі послуг може підтверджуватись обсяг наданих послуг на професійну правничу допомогу і виконаних робіт та їх вартість (постанова Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі № 910/6029/17).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу позивачем ОСОБА_3 надано суду договір про надання правової допомоги від 05.03.2020 року, розрахункові квитанції на суму 7 000, 00 грн. та ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Проте, позивач не надав суду інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Позивачем не надано суду ані акту приймання-передачі наданих послуг, ані детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. 129, 233-235, 238, 244, 254-255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш