Рішення

від 14.12.2020 по справі 917/1710/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 Справа № 917/1710/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран-Альянс"

про стягнення 16983,57 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран-Альянс" про стягнення 16983,57 грн., у тому числі 11561,94 грн. - інфляційних та 5421,63 грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість за кредитним договором, приєднання до якого було за заявою про відкриття поточного рахунку від 12.12.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив заборгованість за кредитом в сумі 60175,51 грн., наявність якої підтверджена рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.03.2015 у справі № 917/416/15.

Ухвалою суду від 02.11.2020 було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов (а.с.40-41).

Ухвала від 02.11.2020р. вважається врученою відповідачу 18.11.2020р., що підтверджується довідкою поштового відділення на конверті (а.с.46). Отже, останнім днем подачу суду відзиву на позов є 03.12.2020р.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.37).

Ухвалою суду від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі № 917/1710/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.40-41).

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 10.11.2020р. про вручення ухвали суду (а.с.43, 44).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.11.2020р., надіслана відповідачу на адресу: вул. Визволення, буд. 22, м. Полтава, Полтавська область, 36029, повернулася до суду з довідкою поштового відділення про відсутність адресата за адресою (а.с.45-48).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран-Альянс" зареєстроване за адресою: вул. Визволення, буд. 22, м. Полтава, Полтавська область, 36029 (а.с.39).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до ст.242 ГПК України ухвала суду вважається врученою відповідачу.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведе зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, на офіційному сайті Судової влади України 25.11.2020 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.50).

Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Господарським судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

12.12.2012 р. між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кран-Альянс" (далі - відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява); (а.с.15).

Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі-Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua . які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 12.12.2012 р. (далі - Кредитній Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Кредитного Договору (а.с.16-25).

За умовами Кредитного договору Банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки та інші платежі, передбачені умовами договору, в обумовлені цим договором терміни.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості з відповідача.

24.03.2015 року Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення у справі № 917/416/15 між цими ж сторонами, яким суд встановив наступні обставини:

-позивач та відповідач уклали Кредитний договір шляхом приєднання відповідача до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі-Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua . які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 12.12.2012 р.,

- Банк встановив відповідачу кредитний ліміт по поточному рахунку відповідача у цьому Банку;

- позивач надав відповідачу кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 62000,00 грн.;

- відповідач порушив зобов`язання за Кредитним договором та не повернув отриманий кредит у повному обсязі,

- станом на 27.01.2015 відповідач має перед позивачем заборгованість за Кредитним договором у сумі 60170,51 грн. основного боргу з повернення кредиту (а.с.26-28).

За результатом розгляду справи суд задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором, у тому числі й 60170,51 грн. основного боргу з повернення кредиту.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду Полтавської області від 24.03.2015 року у справі № 917/416/15 набрало законної сили 06.04.2015 року (а.с.51).

На виконання вказаного рішення Господарським судом Полтавської області був виданий відповідний наказ від 06.04.2015 (а.с.29).

Позивач зазначає, що відповідач не виконав рішення суду та не погасив заборгованість за Кредитним договором, у тому числі заборгованість за тілом кредиту у розмірі 60170,51 грн. В підтвердження вказаного позивач надав виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран-Альянс" за період 01.01.2000 - 23.09.2020 (а.с.30, 31).

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу до сплати 5421,63 грн. - 3% річних за період 23.09.2017 - 23.09.2020 та 11561,94 грн. інфляційних за період жовтень 2017 - серпень 2020р. (а.с.32).

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч.1 ст.1067 ЦК України).

За статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346-III визначено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкга (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10; від 4 липня 2011 р. у справі № 3-65гс11; від 12 вересня 2011 р. у справі № 3-73гс11; від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-89гс11.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому зобов`язання відповідача зі сплати суми боргу триває, оскільки не виконано останнім.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено те, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В ч. 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18 (провадження №12-302гс18).

Таким чином, зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитом триватиме до моменту фактичною виконання грошового зобов`язання у повному обсязі. Відтак, позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення.

Відповідно до ст.13, ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заборгованість за кредитом в сумі 60170,51 грн. підтверджена рішенням господарського суду Полтавської області від 24.03.2015р. у справі № 917/416/15, яке набрало законну силу.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказів сплати вказаної у судовому рішенні суми боргу за кредитом відповідач суду не надав.

Заяви про застосування строків позовної давності до заявлених вимог відповідач суду не подав.

Правильність наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних перевірено судом.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 5421,63 грн. - 3% річних та 11561,94 грн. - інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № IHB94B3AFT від 24.09.2020. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 25.09.2020 (а.с.6, 38).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран-Альянс" (вул. Визволення, буд. 22, м. Полтава, Полтавська область, 36029; ідентифікаційний код 38378105) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 14360570) 11561грн. 94 коп. - інфляційних, 5421грн. 63 коп. - 3% річних, 2102грн. 00 коп . - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Дата складення повного судового рішення: 14. 12.2020.

Суддя Т. М. Безрук