Ухвала

від 14.12.2020 по справі 921/170/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/170/19

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши cкаргу від 07.12.2020 вих.№ 567 Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", 46006, м.Тернопіль, вул. Шептицького, 20 на дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 46022, м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8

по справі № 921/170/19 за позовом: Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації, 47740, Тернопільська обл.., Тернопільський р-н, смт.ВеликіБірки, вул..Шкільна, 1 /поштова адреса: 46027, м.Тернопіль, вул..Степова, 45/

до відповідача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз , 46008, м.Тернопіль, вул.. Шептицького, 20

про стягнення 716 841,74 грн. безпідставно набутих коштів

За участі представників:

Скаржник: Панчук С.М.. - представник ПАТ "Тернопільміськгаз";

Стягувач: Тхорик Р.Д. - представник Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації

Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: не з`явився

Встановив: Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18 червня 2019 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз, 46008, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 20, ідентифікаційний код 21155959 на користь Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації, 47740, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт.ВеликіБірки, вул..Шкільна, 1 /поштова адреса: 46027, м.Тернопіль, вул.Степова, 45/, ідентифікаційний код 02146044 - 716 841 грн. 74 коп. безпідставно набутих коштів та 10 752 грн. 63 коп. судового збору.

На виконання рішення господарського суду 12 липня 2019 року видано наказ.

07.12.2020 Приватне акціонерне товариство Тернопільміськгаз , 46006, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 20 звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою на дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 46022, м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8.

Свої вимоги, викладені в скарзі, мотивує тим, що 23.11.2020 державним виконавцем Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено Постанову ВП № 59772263 про арешт коштів боржника. На виконання вказаної Постанови було арештовано грошові кошти, що містяться, зокрема, на розрахункових рахунках у відділенні № 4 АТ ПУМБ м.Тернопіль , які використовуються ПрАТ Тернопільміськгаз для виплати заробітної плати працівникам та усіх необхідних нарахувань на заробітну плату, сплату інших обов`язкових платежів до бюджетів. Приватне акціонерне товариство Тернопільміськгаз вважає накладення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції арешту на кошти, що знаходяться на вищезазначених поточних рахунках підприємства неправомірним, оскільки спричиняє невиплату працівникам підприємства заробітну плату, чим порушує їхні права, передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.ст. 339, 342 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.12.2020 скаргу Приватного акціонерного товариства Тернопільміськгаз , 46006, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 20 на дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції призначено до розгляду в судовому засіданні на 14 грудня 2020 року. Запропоновано Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 46022, м.Тернопіль, вул..Грушевського, 8 надати господарському суду письмові пояснення щодо поданої скарги та матеріали виконавчого провадження.

Представник ПАТ Тернопільміськгаз в судовому засіданні вимоги, викладені в скарзі на дії державного виконавця, підтримав в повному обсязі.

Представник стягувача пояснив суду, що кошти, безпідставно набуті боржником ПрАТ Тернопільміськгаз також були призначені для виплати заробітної плати вчителям району, вихователям дитячих садочків.

Представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не прибув, будь яких заяв, клопотань, заперечень суду не надав.

Розглянувши в судовому засіданні 14.12.2020 року скаргу від 07.12.2020 вих.№ 567 Приватного акціонерного товариства Тернопільміськгаз , 46006, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 20 на дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 46022, м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8, дослідивши наявні матеріали скарги, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у скарзі обставин, скаржник - Приватне акціонерне товариство Тернопільміськгаз є відповідачем та боржником за рішенням Господарського суду Тернопільської області 18.06.20.2019 року у справі № 921/170/19.

На підставі виданого 12.07.2019 року, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області 18.06.2019 року у справі № 921/170/19, наказу, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП № 59772263 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти ПрАТ Тернопільміськгаз , що містяться на всіх рахунках, відкритих в банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору - 5 421 099,13грн.

Як зазначає скаржник, на виконання постанови ВП 59772263 від 23.11.2020 року про арешт коштів боржника від 12.06.2020 року було арештовано грошові кошти, що містяться, зокрема, на розрахункових рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у відділенні №4 АТ ПУМБ м.Тернопіль. Водночас, вказані розрахункові рахунки використовуються ПрАТ`Тернопільгаз для виплати заробітної плати працівникам та усіх необхідних нарахувань на заробітну плату, сплату інших обов`язкових платежів до бюджетів.

З огляду на арешт коштів на розрахункових рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у відділенні №4 АТ ПУМБ та необхідності проведення виплати заробітної плати працівникам, ПрАТ Тернопільсьміськгаз звернулось до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із листом № 485 від 01.12.2020 року про зняття арешту із вищевказаних рахунків в межах місячного фонду оплати праці.

Однак, відповіді на зазначений лист ПрАТ Тернопільміськаз не отримало та арешт з коштів на виплату заробітної плати працівникам боржника органом примусового виконання рішень не знято.

З огляду на відсутність можливості проведення виплат заробітної плати та беручи до уваги те, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надано відповіді на лист № 485 від 01.12.2020 року не надано відповіді щодо зняття арешту із вищевказаних рахунків в межах місячного фонду оплати праці,

Враховуючи вищевикладене, Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" звернулось до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця в порядку ст.341 ГПК України, та вважає, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів боржника ВП №59772263 від 23.11.2020 року є неправомірною та підлягає скасуванню в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунках ПрАТ Тернопільміськгаз №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 відділенні № 4 АТ ПУМБ м.Тернопіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (положення ч. 1 ст. 327 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 339, п. а ч. 1 ст. 341 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (положення ч. 1 ст. 13 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Приписами ч. 1-4 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, зокрема, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно з довідкою у № ТР4-07,8/73 від 03.12.2020, боржником у відділенні №4 АТ ПУМБ м.Тернопіль відкрито поточні рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які використовуються Приватним акціонерним товариством "Тернопільміськгаз" для виплати заробітної плати та для виплати коштів ті інших обов`язкових платежів.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтями 8, 9, 68 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Враховуючи викладене, накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи встановлення судом порушень вимог чинного законодавства в діях органу ДВС при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 23.11.2020 року, суд визнає доводи скаржника правомірними, а скаргу такою, що підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 42, 46, 339-345, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу вих. № 567 від 07.12.2020 Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", 46006, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 20 на дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 46022, м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8 - задовольнити.

2. Постанову державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП 59772263 від 23.11.2020 року про арешт коштів боржника скасувати в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунках ПрАТ "Тернопільміськгаз" №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 відділенні №4 АТ "ПУМБ" м.Тернопіль.

3. Копію ухвали направити стягувачу Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації, 47740, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт.Великі Бірки, вул..Шкільна, 1 /поштова адреса: 46027, м.Тернопіль, вул..Степова, 45/; Приватному акціонерному товариству "Тернопільміськгаз", 46006, м.Тернопіль, вул..Шептицького, 20 та Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 46022, м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст ухвали підписано 14.12.2020.

Суддя А.М. Сидорук