Рішення

від 09.12.2020 по справі 922/3013/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3013/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт", м. Харків про розірвання договору та стягнення 92381,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - Шевцова О.М., дов. № 282/10 від 20.12.2020 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт", м. Харків, в якому просить суд розірвати договір поставки від 21 березня 2019 року № 650-2-ХКБМ, укладений між Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт" та стягнути з відповідача кошти в розмірі 71645,65 грн. В позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2020 року на 11 годин.

Протокольною ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 03 листопада 2020 року на 11:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 03 листопада 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 листопада 2020 року на 10 годин.

Судове засідання, призначене на 23 листопада 2020 року, не було проведено у зв`язку з відсутністю судді Хотенця П.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2020 року призначено проведення судового засідання на 09 грудня 2020 року на 12:20 годин.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі від 23 вересня 2020 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

21 березня 2019 року між Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт" (відповідачем, постачальником) укладено договір поставки № 650-2-ХКБМ.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник за цим договором зобов`язується передати у власність покупця ТМЦ паливо-мастильні матеріали (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 1.2. договору сторонами погоджено, що найменування, кількість, умови та строки поставки товару для кожної окремої партії, визначаються на підставі проведеного тендеру або комерційної пропозиції, після чого постачальник виставляє відповідний рахунок-фактуру.

Відповідно до пункту 4.1. договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі, в національній валюті України та за умовами, що указані в тендері та/або комерційній пропозиції та рахунку-фактурі.

Згідно пункту 4.2. договору загальна сума договору орієнтовано складає 604000,80 грн. у тому числі ПДВ 20%: 100666,80 грн. і визначається шляхом додавання вартості кожної партії товару за всіма видатковими накладними.

Відповідно до умов, запропонованими продавцем під час участі в тендерному конкурсі, загальна вартість товару за пропозицією учасника торгів (Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт") склала 503 334,00 грн., умови оплати - передоплата 85 %, термін поставки - 2 календарні дні.

Таким чином, умовами договору встановлено обов`язок покупця частково оплатити товар на суму 427833,90 грн. (85 % від заявленої під час тендеру загальної вартості товару) до його передання постачальником (попередня оплата).

На виконання цих умов Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" платіжним дорученням № 941 від 08 травня 2019 року на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт" перераховано авансовий платіж в розмірі 487108,29 грн., тобто зобов`язання щодо попередньої оплати виконані навіть в більшому обсязі, ніж передбачено досягнутими домовленостями.

Згідно пункту 3.1. договору поставки (передача) товару за цим договором здійснюється за рахунок постачальника за умовами та в строки, що указані в тендері та/або в комерційній пропозиції на склад покупця. В разі поставки, згідно тенедеру та/або в комерційній пропозиції частинами, покупець зобов`язаний повідомити письмово або в телефонному режимі постачальника за 5 календарних днів до необхідної дати поставки товару.

Враховуючи, що умовами тендеру передбачено термін поставки 2 календарних дні та ті обставини, що передоплата здійснена 08 травня 2019 року, гранична дата поставки становить 10 травня 2019 року.

Відповідно до пункту 3.8 договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної, про що свідчить підпис уповноваженого представника покупця про приймання товару.

На теперішній час фактично постачальником поставлено товару на суму 425423,23 грн., що підтверджено видатковими накладними від 14 травня 2019 року № РН-0000090 на суму 105243,84 грн., від 29 листопада 2019 року № РН- 0000216 на суму 105243,84 грн., від 11 березня 2020 року № PH - 0000012 на суму 110859,84 грн., від 16 квітня 2020 року на суму 104075,71 грн. Решта Товару не поставлена, в тому числі на суму перерахованого авансу в розмірі 61685,06 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" неодноразово в досудовому порядку зверталося до відповідача з вимогою здійснити поставку товару в повному обсязі (листи від 27 лютого 2020 року № 953/20, від 03 червня 2020 року № 20696/20, від 18 червня 2020 року № 2253/20), проте вимоги не були задоволені.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на означене, статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зі змісту пункту 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення господарських зобов`язань згідно статті 174 Господарського кодексу України зокрема можуть бути господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Аналогічні норми містяться в пункті 2 статті 509 та пункті 2 статті 11 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов`язання виникають з підстав, встановлених зокрема у договорах та інших правочинах.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 193 Господарського кодексу України, статтей 526, 529 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до пункту 9.1 договору він діє до 31 грудня 2019 року. Якщо будь - яка зі сторін не пізніше, ніж за 15 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не заявить про намір припинити подальші відносини, даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 9.2 договору він може бути достроково розірваний за згодою сторін. При цьому сторона, зацікавлена в розірванні договору, письмово повідомляє про це іншу сторону за 30 днів до бажаної дати розірвання. Також договір може бути достроково розірваний також у разі не виконання будь - якою зі сторін своїх зобов`язань за договором (пункт 9.3 договору).

Покупка товару здійснювалась в рамках виконання державного замовлення для Міністерства оборони України за кредитні кошти під гарантії уряду України. На теперішній час зобов`язання Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" перед державним замовником виконані в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що держаний контракт, для виконання якого замовлявся товар, вже виконано, на теперішній час відпала необхідність в даному товарі, а договір втратив свою рентабельність.

У зв`язку з істотним порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, яке полягає в його несвоєчасному та неповному виконанні, недоотриманні Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" відповідного товару, на який воно розраховувало, вилученням із господарського обігу залучених під державні гарантії грошових коштів на перерахування авансу, які підлягають поверненню банківській установі, керуючись пунктом 9.3 договору, позивачем на юридичну та фактичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт" було направлено пропозицію щодо розірвання договору, що підтверджується листом № 2886/20 від 31 липня 2020 року. Пропозиція одержана відповідачем 18 серпня 2020 року. Проте до теперішнього часу відповідь від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт" не надійшла, додаткова угода про розірвання договору не оформлена та не повернута на адресу позивача.

За правилами статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Пунктами 2 та 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

На підставі зазначеної правової норми Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" на суму попередньої оплати нараховані проценти в загальному розмірі 9 960,59 грн.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки від 21 березня 2019 року № 650-2-ХКБМ, укладений між Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт" (61018, м. Харків, вул. Сумгаїтська, буд. 5, оф. 56, код ЄДРПОУ 31633393) на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ Укексімбанк м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 14310299) кошти в розмірі 71645,65 грн. (з них аванс у розмірі 61685,06 грн., проценти нараховані на попередню оплату в розмірі 9960,59 грн.) та 4204,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "14" грудня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець