Ухвала

від 11.12.2020 по справі 923/973/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

11 грудня 2020 року м.Херсон Справа № 923/973/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо", м.Херсон, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14118917

до Відповідача : Акціонерного товариства "Херсонобленерго" м.Херсон, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05396638

про зобов`язання вчинити дії

За участю представників:

від позивача - не прибули

від відповідача - Дереза Т.І., юрисконсульт, довіреність № 07/021-20 від 02.01.2020, дійсна до 31.12.2020 (включно), трудовий договір від 26.12.2019, витяг з наказу № 2135-к від 17.12.2010

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" в якому просить суд прийняти рішення, яким просить зобов`язати відповідача встановити комерційні засоби обліку у дточках визначених додатком 7.2. до Договору про постачання електроенергії №1875 від 30.09.2004р. "Однолінійна схема". Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020р. справа розподілена судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою від 05.10.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

02.11.2020р. відповідач подав до суду відзив по суті позовних вимог, яким повідомив наступне. Взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем врегульовані, зокрема Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного згідно заяви-приєднання від 28.11.2018р. на умовах договору про постачання електричної енергії за особових рахунком №1875 від 30.09.2004р. (далі - Договір №1875), Правилами роздрібного .ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП 14.03 2018р за №312 які набрали чинності з 11.06.2018р. (далі - ПРРЕЕ, Правила) та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018р. (далі - ККО).

Відповідно до п. 1.1.1 ККО цей Кодекс визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Дія цього Кодексу поширюється на відносини у сфері забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також усіх учасників ринку електричної енергії, адміністратора комерційного обліку та постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (п.1.1.2 ККО).

Пунктом 5.1.1 ККО визначено, що улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії необхідно здійснювати відповідно до цього Кодексу, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 (далі - ПУЕ), Правил роздрібного ринку електричної енергії та проектних рішень.

Згідно приписів п.5.1.2 ККО місце розміщення вузла обліку має бути захищеним від доступу сторонніх осіб, тварин, птахів, комах тощо, які можуть пошкодити обладнання, віддаленим від займистих матеріалів на відстань не менше 1,5 метра в усіх напрямах, безпечним і доступним для проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання, відповідати вимогам правил безпеки та інших відповідних нормативних документів.

За змістом п.5.1.3 ККО вузли обліку необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу споживачів, учасників ринку та інших заінтересованих сторін до нього для цілей контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.

В розумінні п. 1.2.1 ККО вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

Згідно п.2.3.1 Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (п.2.3.2 ПРРЕЕ).

Пунктом 2.3.3 ПРРЕЕ встановлено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

Відповідно до приписів п.5.1.4 ККО вузол обліку та відповідні точки вимірювання в електричних мережах мають розміщуватися на комерційній межі учасників ринку.

На виконання зазначених вище норм матеріального права та з метою комерційного обліку електричної енергії на об`єкті Позивача за Договором №1875, який розташований по вулиці Привокзальна, 1 в м.Херсоні останній 22.10.2020 року було забезпечено трьома вузлами обліку №01536422, №02008049, №02549716, розміщених на фасаді ТП (трансформаторна підстанція)-71, у зв`язку із між Позивачем та Відповідачем підписано двосторонні Акти про опломбування №230897, №230898, №230884 від 22.10.2020р.

Приписами п. 1.2.15 Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Згідно п.2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (абз.2 п.2.1.7 Правил).

Статтею 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (пп.1 ч.І ст.208ЦКУ).

Відповідно до ч.І ст.205 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин зважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин зважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

АТ "Херсонобленерго" в підтвердження своїх заперечень проти позову, а також в спростування його правових підстав надає суд копії Актів про опломбування № 230897, №230898, 230884 від 22.10.2020р., листів № 06/14-051243 від 07.10.2020р., № 66-052940-10 від 16.10.2020р., № 80 від 18.09.2020р., Наказу №12 від 02.01.2020р., паспорту ОСОБА_1 , які підтверджують, що Сторони досягай згоди з усіх істотних умов щодо розміщення на об`єкті Позивача за Договором №1875, який розташований по вулиці Привокзальна, 1 в м.Херсоні трьох вузлів обліку №01536422, №02008049, №02549716.

А отже, все вищезазначене свідчить про те, що Позивач і Відповідач шляхом обміну листами, а саме: ТОВ "МБТКП "Кредо" звернувся з листом за вих.№ 80 від 18.09.2020р. за підписом уповноваженої особи останнього з проханням встановити лічильники в місці, яке б забезпечило доступ Позивача до візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника на який АТ "Херсонобленерго" надало відповідь листами на за вих.№№.06/14-051243 від 07.10.2020р., 66-052940-10 від 16.10.2020р., результатом обміну яких слугував фактом підписанням двосторонніх Акті про опломбування узгодили місце розташування вузлів обліку №01536422, №02008049, №02549716, що свідчить про юридичний факт, тобто породження (зміну) правовідносин по Договору 1875.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За таких обставин, Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження правових підстав позову.

Згідно приписів ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію правовідносин та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (п.85 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).

Окремо, АТ "Херсонобленерго" зазначає наступне.

Частиною 8 ст.165 ГПК України встановлено, що Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст.113 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Приписами ст.2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.І ст.115, ч.І ст.116 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч.5 ст.116 ГПК України).

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до чч.І, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

За змістом ч.5 ст.119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Положеннями ч.4 ст.119 ГПК України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

На виконання вимог вказаної норми АТ "Херсонобленерго" разом із заявою про поновлення процесуальних строків подало до суду відзив на позовну заяву.

При цьому за змістом частин 6-8 ст.119 ГПК України поновлення або відмова в поновленні процесуального строку є окремою процесуальною дією суду, за наслідками вчинення якої суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

У судовому засіданні 02.11.2020р. відповідач підтримав свою позицію про те, що станом на день розгляду справи предмет спору між сторонами відсутній.

В судовому засіданні 02.11.2020р. на клопотання представника позивача оголошено перерву до 16.11.2020р. для консультацій з відповідальними особами позивача.

В судове засідання 16.11.2020р. представник відповідача прибув. Представник позивача не прибув. Ухвалою від 16.11.2020р. розгляд справи відкладено на 11.12.2020р.

В судове засідання 11.12.2020р. представник відповідача прибув. Представник позивача не прибув. Разом з тим, у цей день на електронну пошту суду та до канцелярії надійшла заява позивача від 11.12.2020р. № 108 про те, що дійсно між сторонами відсутній предмет спору, відповідач здійснив перенос приладів комерційного обліку на зовнішню стіну. Таким чином, відбулась зміна обставин справи, між Сторонами відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши подані документи разом із заявою відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про те, що у даній справі відсутній предмет спору, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Керуючись п.2 ч.1 ст. 231, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

постановив :

1. Закрити провадження у справі № 923/973/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо" до Акціонерного товариства Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ: 05396638) про зобов`язання відповідача встановити комерційні засоби обліку у точках визначених додатком 7.2. до Договору про постачання електроенергії № 1875 від 30.09.2004р. "Однолінійна схема".

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили 11.12.2020р., відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено: 14.12.2020р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна