Рішення

від 24.11.2020 по справі 120/3877/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 листопада 2020 р. Справа № 120/3877/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

представника позивача: Сушака А.О.,

представника відповідача: Тимошевської Ю.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "МПТ-71" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "МПТ-71" (далі - позивач, ПАТ "МПТ-71") з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що викладені в акті перевірки факти є такими, що зроблені безпідставно, з порушеннями норм Конституції та податкового законодавства, а тому вважає, що винесені рішення є незаконними та такими що підлягають скасуванню.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 20.08.2020.

Ухвалою від 20 серпня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Наступне підготовче засідання призначено на 09 вересня 2020 року.

В зв`язку з неявкою сторін в підготовче судове засідання призначене на 09 вересня 2020 року, отримання від представника позивача про відкладення розгляду справи з причин, які судом визнано поважними, підготовче судове засідання відкладено на 13 жовтня 2020 року.

Ухвалою від 13 жовтня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено на 26.10.2020.

Ухвалою від 13 жовтня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого судового засідання та задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання з підстав перебування останнього на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначено на 12 листопада 2020 року.

Ухвалою від 12 листопада 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та, за письмовою згодою всіх учасників справи, вирішено розгляд справи по суті розпочати у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Однак в подальшому, в судовому засіданні 12 листопада 2020 року судом оголошено перерву до 18 листопада 2020 року.

В судовому засіданні 18 листопада 2020 року судом оголошено перерву до 24 листопада 2020 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив від 26.10.2020 за вх. №33863. Зокрема зазначив, що на недоліки допущені відповідачем в частині процедури проведення документальної планової виїзної перевірки, адже зазначений в Акті перевірки Наказ ГУ ДПС у Вінницькій області про призначення перевірки №1867 від 04.11.2019 позивач не отримував. Також стороною позивача вказано, що Акт перевірки складено з грубим порушенням строків визначених статтями 77 і 78 ПК України.

Також, представник позивача вказує, що на сторінці 14 Акту перевірки зазначено, що у підприємства на початок жовтня 2016 року існувала заборгованість зі сплати військового збору в сумі 32 315,21 грн. Однак, на переконання сторони позивача, дане твердження є невірним, адже за його підрахунками станом на 01.10.2016 кредитове сальдо становило 14640,84 грн.

З приводу протиправності рішення № 0003303306 від 31.01.2020, яким до ПАТ "МПТ-71" застосовано штрафні санкції в розмірі 1705,88 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, представник позивача зазначає, що, на його переконання, для визначення та перевірки своєчасності виплати єдиного внеску важливо перевірити, чи сплачувався єдиний внесок одночасно із виплатою заробітної плати, незалежно від того, своєчасно виплачена зарплатня чи ні. Позивач покликаючись на надані до матеріалів позовної заяви відомості на виплату заробітної плати за 2018-2019 роки та виписку з електронного кабінету платника податків ДФС по ЄСВ, в яких зазначаються дати зарахування коштів до бюджету за кодом платежу ЄСВ за період з 2018 по 2019 роки, вказує, що за період червня, липня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2018 року та січня, лютого, березня, квітня 2019 року товариством виплачено єдиний внесок одночасно із виплатою заробітної плати, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. При цьому, стороною позивача наголошено на тому, що протягом 2014-2015 років податковим органом на ПАТ "МПТ-71" було накладено більше 10 ППР з застосуванням штрафів та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ, тобто за вказане порушення товариство вже було притягнуто до відповідальності. При цьому, відповідно до положень ч. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Обґрунтовуючи протиправність ППР №0003243306 та №0003283306 від 31.01.2020, яким до ПАТ "МПТ-71" застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та військового збору представник позивача зазначає, що відповідно до п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПК України (за порушення яких накладено штрафні санкції) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з розрахунками до даних ППР, за періоди лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 р. та січень, лютий, березень, квітень 2019 року ПДФО та військовий збір сплачувались не одночасно з виплатою заробітної плати.

Водночас, відповідно до відомостей на оплату праці Приватбаику, відомостей на виплату готівки (заробітної плати) за 2018-2019 роки та платіжних доручень, відомостей з електронного кабінету платника податків щодо сплати ПДФО та Військовий збір за 2018-2019 роки за вказаний період сплата ПДФО та Військовий збір проводились одночасно або передувала виплатам по заробітній платі, що вказує на дотримання позивачем вимог до сплати таких платежів, передбачених п.п. 168.1 2 п. 168.1 ст.168 ПК України.

Окрім того, відповідно до п. 127.1 ст.127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169,4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Актом перевірки (стор. 9-10) встановлено, що станом на 30.09.2019 (тобто кінець періоду, що перевірявся) по рахунку 641 (ПДФО) рахується дебетове сальдо у сумі 20 021,08 грн., у т.ч. по податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників. Тобто на лату перевірки у підприємства була переплата за ПДФО, що „взагалі унеможливлює застосування до нього будь-яких штрафних санкцій.

Також, за підрахунками позивача (врахувавши значення кредитового сальдо з військового збору на жовтень 2016 - 14640,84 грн.), по рахунку 6412 (Військовий збір) станом уже на листопад 2018 року рахується дебетове сальдо у сумі 879,61 грн., у т.ч. по військовому зборі. Тобто, на переконання сторони позивача, на дату перевірки у підприємства була значна переплата по Військовому збору, тому збільшення суми грошового зобов`язання до сплати, що зазначене в ППР №0003283306, є невірним та взагалі унеможливлює застосування до нього будь-яких штрафних санкцій.

Також представник позивача вважає. що оскільки вищенаведеним доводиться незаконність прийнятих відповідачем ППР №0003243306 та №0003283306, скасуванню підлягають й ППР № 0003253306, №0003263306, та№0003293306, як такі, що були складені податковим органом без жодних на те правових підстав.

Окрім того, позивач вважає. що відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Таким чином, позивач вважає неправомірними та безпідставними висновки про донарахування відповідачем податкових зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та податку на додану вартість, а також незаконним є застосування штрафних санкцій, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву від 26.08.2020 за вх. №23942.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24.11.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16.12.2019 по 27.12 2019, на підставі направлення від 12.12.2019 №1211, згідно із ст. 20, п. 77.2 та п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, на підставі наказу від 04 11.2019 за №1867 ГУ ДПС у Вінницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "МПТ-71" з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10 2016 по 30.09.2019 та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2016 по 30.09.2016.

Результати перевірки оформлено актом від 09.01.2020 №19/33-06-09/03327670. Актом перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168 та ч. "а" п. 171.2 ст. 171 ПК України. Встановлено, що ПАТ "МПТ-71"несвоєчасно перераховувало податок па доходи фізичних осіб із сум нарахованої заробітної плати (заробітна плата нараховувалась але не виплачувалась) чим порушено строки сплати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 102026,25 гри. в тому числі: за квітень 2017 року в сумі 2522,34 грн., за травень 2017 року в сумі 20440,58 грн., за червень 2017 року в сумі 13873,10 грн., за липень 2017 року в сумі 11485,49 грн., за серпень 2017 року в сумі 8504,51 грн., за вересень 2017 року в сумі 8244,52 грн., за жовтень 2017 року в сумі 9378,93 грн., за листопад 2017 року в сумі 10229,15 грн., за грудень 2017 року в сумі 8966,61 грн., за січень 2018 року в сумі 8381,02 грн.;

- п.п. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168. п.п. 168.1.4. п. 168.1 ст.168 та ч. "а" п.171.2 ст. 171 ПК України. Встановлено, що ПАТ "МПТ-71" несвоєчасно перераховувало податок на доходи фізичних осіб із сум нарахованої заробітної плати одночасно із виплатою заробітної плати чим порушено строки сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст.168, п.п. 168.1.4. п. 168.1 ст.168 ПК України на загальну суму 53286,69 грн. в тому числі: за лютий 2018 року в сумі 9237,97 грн., за березень 2018 року в сумі 21613,05 грн., за квітень 2018 року в сумі 1340,28 грн., за травень 2018 року в сумі 1574,83 грн., за червень 2018 року в сумі 2010,42 грн., за липень 2018 року в сумі 2010,42 грн., за серпень 2018 року в сумі 2010,42 грн., за вересень 2018 року в сумі 2010,42 грн., за жовтень 2018 року в сумі 3228,86 грн., за листопад 2018 року в сумі 4810,77 грн., за грудень 2018 року в сумі 670,14 грн., за січень 2019 року в сумі 751,14 грн., за лютий 2019 року в сумі 751,14 грн., за березень 2019 року в сумі 751,14 грн., за квітень 2019 року в сумі 492,69 грн.;

- п.п. 168.1.5, п.168.1 ст.168, ч. "а" п.171.2 ст. 171 пп.1.4 п. 16 Підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення ПК України. Встановлено, що ПАТ "МПТ-71" несвоєчасно перераховувало військовий збір із сум нарахованої заробітної плати (заробітна плата нараховувалась але не виплачувалась) чим порушено строки сплати військового збору відповідно до п.п. 168.1.5. п.168.1 ст.168 ПК України на загальну суму 47610,44 грн., в тому числі: заборгованість з військового збору станом на 01.10.2016 в сумі 31285,21 грн., за жовтень 2016 року в сумі 927,43 грн., за листопад 2016 року в сумі 965,12 гри., за грудень 2016 року в сумі 1205,88 грн., за січень 2017 року в сумі 1057,81 грн., за лютий 2017 року в сумі 1006.68 грн., за березень 2017 року в сумі 1407,82 грн., за квітень 2017 року в сумі 920,90 грн., за травень 2017 року в сумі 1763.85 грн., за червень 2017 року в сумі 1362,56 грн., за липень 2017 року в сумі 998,30 гри., за серпень 2017 року в сумі 744,81 грн., за вересень 2017 року в сумі 776,43 грн., за жовтень 2017 року в сумі 829,58 грн., за листопад 2017 року в сумі 900,41 грн., за грудень 2017 року в сумі 759,23 грн., за січень 2018 року в сумі 698,42 грн.;

- п.п.168.1.2. п.168.1 ст.168, п.п.168.1.4, п.168.1 ст.168 та ч. "а" п.171.2 ст. 171 ПК України. Встановлено, що ПАТ "МПТ-71" несвоєчасно перераховувало військовий збір із сум нарахованої заробітної плати одночасно із виплатою заробітної плати чим порушено строки сплати військовою збору на загальну суму 4440,68 грн. в тому числі: за лютий 2018 року в сумі 769,84 гри., за березень 2018 року в сумі 1803,05 грн., за квітень 2018 року в сумі 111,69 грн., за травень 2018 року в сумі 131,24 грн., за червень 2018 року в сумі 167,54 грн., за липень 2018 року в сумі 167,55 гри., за серпень 2018 року в сумі 167,54 грн., за вересень 2018 року в сумі 167,55 грн., за жовтень 2018 року в сумі 269,07 гри., за листопад 2018 року в сумі 400,90 грн., за грудень 2018 року в сумі 55,85 грн., за січень 2019 року в сумі 62,60 грн., за лютий 2019 року в сумі 62,60 грн., за березень 2019 року в сумі 62,60 грн., за квітень 2019 року в сумі 41,06 грн.;

- абз.2 п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Встановлено, що посадовими особами ПАТ "МПТ-71" виплачувалась заробітна плата без одночасної сплати нарахованого на ці виплати єдиного внеску (далі - ЄСВ), а саме: за червень 2018 року в сумі ЄСВ 1951,22 грн., за липень 2018 року в сумі ЄСВ 1951,22 грн., за вересень 2018 року в сумі ЄСВ 1951,22 грн., за жовтень 2018 року в сумі ЄСВ 3440.43 гри., за листопад 2018 року в сумі ЄСВ 3580,34 гри., за грудень 2018 року в сумі ЄСВ 819,06 гри., за січень 2010 року в сумі ЄСВ 918,06 грн., за лютий 2010 року в сумі ЄСВ 918,06 гри., за березень 2019 року в сумі ЄСВ 918,06 грн., за квітень 2019 року в сумі ЄСВ 602,17 грн.

Висновки перевірки покладені контролюючим органом в основу прийнятих 31.01.2020:

- Рішення №0003303306, прийнятого на підставі пункту 6 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вирішено застосувати штрафні санкції до ПАТ "МПТ-71" у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум у розмірі 1705,88 грн.;

- ППР №0003263306, яким зобов`язано ПАТ "МПТ-71" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 18 595,89 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 92 979,45 гри.;

- ППР №0003253306, яким зобов`язано ПАТ "МПТ-71" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 904,68 коп. за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 9 046,80 грн.;

- ППР №0003293306, яким зобов`язано ПАТ «МПТ-71 сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2 886,54 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 14 432,70 гри.;

- ППР №0003243306, яким ПАТ "МПТ-71" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 29 742,32 грн. та нараховано пеню відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України у розмірі 8 800,66 грн.;

- ППР №0003283306, яким ПАТ "МПТ-71" збільшено суму грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням з військового збору на 5 002,14 грн. та на 2 494,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та нараховано пеню відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України у розмірі 4 487,08 грн.

Таким чином, зазначеними рішенням та податковими повідомленнями-рішеннями позивача зобов`язано сплатити грошові зобов`язання та штрафні санкції на загальну суму 74 620,02 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятими на їх підставі рішенням та ППР, позивач 14.02.2020 звернувся до податкового органу зі скаргою, в які просив їх скасувати.

За наслідком розгляду поданої позивачем скарги, відповідач прийняв рішення від 07.04.2020, яким відмовив в її задоволенні, а прийняті за результатом проведеної планової виїзної документальної перевірки ПАТ "МПТ-71" рішення залишив чинними.

Не погоджуючись з висновками документальної перевірки та вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Так, представник позивача обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень вказує на допущені з боку податкового органу процедурних порушень проведення планової виїзної документальної перевірки, а саме: в частині не вручення наказу від 04.11.2019 №1867 на проведення відповідної перевірки, який зазначений в Акті перевірки та порушення встановлених ст.ст. 77 і 78 ПК України строків складання Акту перевірки.

Надаючи оцінку вищезазначеним аргументам представника відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п 77.4 ет.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

З наданих представником відповідача пояснень, які знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи, судом встановлено, що ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято наказ №2364 від 29.11.2019 щодо проведення планової виїзної документальної перевірки ПАТ "МПТ-71". 02.12.2019 зазначений наказ надіслано позивачу рекомендованим листом №2103002026229, та отримано керівником товариства Сидоренком В.В. особисто під підпис 09.12.2019 (том 1 а.с. 178).

Отже, вищенаведеними доказами спростовуються твердження сторони позивача, в частині допущення з боку посадових осіб ГУ ДПС у Вінницькій області порядку проведення планової виїзної документальної перевірки ПАТ "МПТ-71".

Разом з тим, стосовно аргументів позивача щодо невірного зазначення в Акті перевірки номеру та дати наказу на проведення перевірки, представник відповідача пояснила, що під час складання Акту планової виїзної документальної перевірки ПАТ "МПТ-71", на першій сторінці акту було допущено технічні помилки, а саме вказано невірний помер та дату наказу, та назву підприємства відносно якого була проведена перевірка.

Про факт допущення саме технічної помилки (описки) в Акті перевірки свідчать, як наданий до відзиву до позовну заяву Наказ №2364 від 29.11.2019 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ "МПТ-71", так і направлення на перевірку від 12.12.2019 за №1211, в якому зазначений вірний номер та дата наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ "МПТ-71", який відповідає реквізитам Наказу отриманого стороною позивача під розписку 09.12.2019.

За наведених міркувань, суд зазначає, що вказані позивачем недоліки оформлення акту перевірки не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним податкових рішень за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Відповідна позиція щодо дефектності рішень викладені у постанові ВС від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16.

Надаючи оцінку доводам представника позивача в частині недотримання відповідачем, визначених ст.ст. 77 і 78 ПК України, строків складання Акту суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до розпорядження КМУ від 10.01.2019 за № 7-р "Про перенесення робочих днів у 2019 році» було перенесено робочі дні із вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня. Та відповідно розпорядження КМУ від 23.10.2019 № 995-р "Про перенесення робочих днів у 2020 році" було перенесено робочі дні із понеділка 6 січня на суботу 11 січня.

Як вбачається з акту перевірки останнім днем проведення перевірки є 27.12.2019. П`ятиденний строк на складання Акту включає в себе п`ять робочих днів, а саме: 28.12.2019, 02.01.2020, 03.01.2020, 08.01.2020 та 09.01.2020.

Досліджуючи Акт планової виїзної документальної перевірки ПАТ "МПТ-71" за номером №19/33-06-09/03327670 судом встановлено, що останній складений та зареєстрований 09.01.2020.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги твердження представника позивача щодо порушення відповідачем встановлених ст.ст. 77 і 78 ПК України строків складання Акту перевірки, оскільки такі не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В свою чергу, визначаючись з приводу правомірності сформованих в Акті висновків податкового органу в частині допущення з боку ПАТ "МПТ-71" порушень абз.2 п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , внаслідок чого відповідачем прийнято рішення №0003303306 від 31.01.2020, яким до позивача застосовані штрафні санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ у розмірі 1705,88 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.2 п.8 ст.9 ЗУ Про збір та облік єдиною внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або па інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані і послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

На порушення абз.2 п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування посадовими особами ПАТ "МПТ-71" виплачувалась заробітна плата без одночасної сплати нарахованого на ці виплати єдиний внесок, а саме:

- за червень 2018 року нарахована заробітна плата в сумі 11169,00 грн., сума ЄСВ 1961,22 грн. ((7446,00*22%) + (3727,00*8,41 %)). Відповідно до виписки банку заробітна плата за червень 2018 року була виплачена 07.07.2018 в сумі 8991,03 грн., сума ЄСВ складала 1961,22 грн. Станом на 07.07.2018 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 449398,51 грн.;

- за липень 2018 року нарахована заробітна плата в сумі 11169,00 грн., сума ЄСВ 1951,22 грн. ((7446,00*22%) + (3723,00*8,41%)). Відповідно до виписки банку 17.07.2018 був виплачений аванс по заробітній платі за липень 2018 року в сумі 3000,00 грн., сума ЄСВ складала 660,10 грн. Станом па 17.07.2018 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 449398,51 грн.;

- за вересень 2018 року нарахована заробітна плата в сумі 11169,00 грн., сума ЄСВ 1951,22 грн. ((7446,00*22%) + (3723,00*8,41 %)). Відповідно до видаткового касового ордеру №1 від 20.09.2018 був виплачений аванс по заробітній платі за вересень 2018 року в сумі 3000,00 грн., сума ЄСВ складала 660,10 грн., та відповідно до видаткового касового ордеру №2 від 28.09.2018 було виплачено заробітну плату за вересень 2018 року в сумі 5991,03 грн., сума ЄСВ склала 1291,12 грн. Станом на 20.09.2018 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 451226,92 грн., та станом на 28.09.2018 заборгованість складала 439580,29 грн.;

- за листопад 2018 року нарахована заробітна плата в сумі 18615,00 гри., сума ЄСВ 3589,34 гри. ((14892,00*22%) + (3723,00*8,41%)). Відповідно до видатковою касового ордеру №15 від 30.11.2018 була виплачена заробітна плата за листопад 2018 року в сумі 14985,00 грн., сума ЄСВ складала 3589,34 грн. Станом на 30.11.2018 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 530746,35 грн.;

- за грудень 2018 року нарахована заробітна в сумі 3723,00 грн., сума ЄСВ 819,06 грн. (3723,00*22%). Відповідно до видаткового касового ордеру №27 від 27.12.2018 була виплачена заробітна плата за грудень 2018 року в сумі 2997,01 грн., сума ЄСВ складала 819,06 гри. Станом на 27.12.2018 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 530746,35 грн.;

- за січень 2019 року нарахована заробітна плата в сумі 4173,00 грн., сума ЄСВ 918,06 грн. (4173,00*22%). Відповідно до видаткового касового ордеру №3 від 11.02.2019 була виплачена заробітна плата за січень 2019 року в сумі 3359,26 грн., сума ЄСВ складала 918,06 грн. Станом на 11.02.2019 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 472508,49 гри.

- за лютий 2019 року нарахована заробітна плата в сумі 4173,00 грн., сума ЄСВ 918,06 грн. (4173,00*22%). Відповідно до видаткового касового ордеру №4 від 11.02.2019 був виплачений аванс по заробітній платі за лютий 2019 року в сумі 2000,00 грн., сума ЄСВ складала 546,62 грн. та відповідно до видатковою касового ордеру №6 від 28.02.2019 було виплачено заробітну плату за лютий 2019 року в сумі 1359,26 грн., сума ЄСВ складала 371,44 гри. Станом на 11.02.2019 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 472508,49 гри., та станом на 28.02.2019 заборгованість складала 383480,67 грн.

- за березень 2019 року нарахована заробітна плата в сумі 4173,00 грн., сума ЄСВ 918,06 грн. (4173,00*22%). Відповідно до видаткового касового ордеру №11 від 29.03.2019 була виплачена заробітна плата за березень 2019 року в сумі 3359,26 грн., сума ЄСВ складала 918,06 гри. Станом на 29.03.2019 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 194047,73 гри., за квітень 2019 року нарахована заробітна в сумі 2737,14 грн., сума ЄСВ 602,17 гри. (2737,14*22%). Відповідно до видаткового касового ордеру №12 від 29.03.2019 були виплачені відпускні за квітень 2019року, та відповідно до видаткового касового ордеру №13 від 29.03.2019 була виплачена компенсація за невикористану відпустку в сумі 209,84 грн., сума ЄСВ складала 602,17 грн. Станом на 29.03.2019 загальна заборгованість зі сплати ЄСВ складала 194047,73 грн.

З отриманих в судовому засіданні пояснень посадової особи відповідача, який безпосередньо проводи планову документальну перевірку позивача, суд встановив, що вищевказане порушення перевіряючим встановлено на підставі наданих позивачем до перевірки первинних документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей за 2016-2019 роки. ВКО, банківських (платіжних документів) за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, відомостей нарахування заробітної плати.

При цьому, як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, нарахування штрафних санкцій податковим органом здійснено саме з сум, які фактично були сплачені позивачем, а відтак посилання останнього на не вірне визначення наявного в ПАТ "МПТ-71" розміру заборгованості по сплаті ЄСВ, яка обліковувалась за підприємством станом на 01.10.2016 (дата початку періоду за який проводилась перевірка) не впливає на розмір нарахованих підприємству штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ.

Враховуючи отримані з боку сторони відповідача пояснення суд зазначає, що відповідальність за вказані порушення передбачена пунктом 6 частини одинадцятої статті 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , відповідно до якою за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Наведені норми законодавства, що регулюють порядок сплати та зарахування ЄСВ сплаченого відповідними платниками, зокрема тими, що визначені абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , дають підстави для висновку, що суми недоїмки, штрафних санкцій та непі погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску саме у порядку календарної черговості їх виникнення. Таким чином, погашення сум штрафних санкцій та пені у порядку їх календарної черговості з коштів, що надійшли від платника, є законодавчо визначеним обов`язком контролюючого органу, як особи, на яку законодавством покладено повноваження здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №825/2359/15-а.

З огляду на наведені у відзиві на позовну заяву та документально підтверджені матеріалами справи розрахунки суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ, що були застосовані до ПАТ "МПТ-71" рішенням №0003303306 від 31.01.2020, зважаючи на вищенаведені правові норми, суд вважає зазначене рішення правомірним та таким, що прийнято відповідачем у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що вищезазначеним рішенням відповідач за одне й те саме правопорушення повторно застосував до ПАТ "МПТ-71" штрафні санкції, адже як вбачається з отриманих в судовому засіданні пояснень представника відповідача, первинно до позивача в автоматичному режимі були застосовані штрафні санкції за порушення та у порядку визначеному положеннями ПК України.

В свою чергу, оскаржуване в даній справі рішення №0003303306, прийняте на підставі пункту 6 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату, неповну або несвоєчасну сплату позивачем суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладене, суд враховує, що нарахування позивачу штрафних санкцій в першому та другому випадках пов`язано із сплатою ЄСВ, однак їх застосування врегульовано різними нормативно правовими актами, які передбачають штрафні санкції в різних розмірах та за дещо різні порушення.

Таким чином, твердження представника позивача щодо повторності притягнення ПАТ "МПТ-71" до відповідальності за одне й те саме порушення не відповідають дійсним обставинам справи.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Вінницькій області ППР №0003243306 від 31.01.2020 суд зазначає, що останнє прийнято внаслідок встановлення під час проведення перевірки порушення ПАТ "МПТ-71" п.п. 168.1.2. п.168.1 ст. 168, п.п. 168.1.4. п. 168.1 ст. 168 та ч. "а" п. 171.2 ст. 171 ПК України. Зокрема, перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку па доходи фізичних осіб із заробітної плати встановлено, що підприємством порушено строки сплати (перерахування) до бюджету нарахованого (утриманою) податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку па доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п.176,2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Податковий агент відповідно з положенням абз. 2 п.57.1 ст. 57 ПК України, зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.31.1 ст. 31 ПК України момент виникнення податковою обов`язку податковою агента визначається календарною датою.

При цьому, згідно з п. 36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податкового збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п.35.3 ст.35 ПК України порядок сплати податків та зборів встановлюється Кодексом для кожного податку окремо.

Визначення суми податкових та/або грошових зобов`язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів регулюється главою 4 ПК України.

Відповідно до п.54.2 ст.54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що піддягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з положенням п.п. 168.1.6 п.168.1 ст.168 ПК України для цілей розділу IV цього Кодексу (регулює питання щодо справляння податку на доходи фізичних осіб) та п.54.2 ст.54 Кодексу під терміном граничний термін сплави до бюджету податку розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Відповідно до п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання), та з 01.01.2018 протягом трьох банківських днів, з дня що настає за днем такого нарахування.

Як вбачається зі змісту Акту, перевіркою встановлено порушення п.п. 168.1.2. п. 168.1 ст.168. п.п. 168.1.4. п.168.1 ст. 168., п.п. 168.1.5. п.168.1 ст.168, та ч. "а" п. 171.2 ст. 171 ПК України, а саме встановлено, що ПАТ "МПТ-71" несвоєчасно перераховувало податок на доходи фізичних осіб із сум нарахованої заробітної плати одночасно із виплатою заробітної плати чим порушено строки сплати податку па доходи фізичних осіб відповідно до п.п.168.1.2. п.168.1 ст.168. п.п, 168.1.4, п.168.1 ст.168 ГІКУ на загальну суму 53286,69 грн, та наведено по періодах в вигляді таблиці на стор.13. Акту перевірки.

Вищевказане порушення встановлено на підставі наданих до перевірки первинних документів: оборотно-сальдових відомостей за 2016-2019 роки (рах. №№661, 641), ВКО, банківських (платіжних документів) за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, відомостей нарахування заробітної плати.

Відповідальність за вказані порушення передбачено п.127.1 ст. 127 ПК України.

Відповідно до п.п. 87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, оскільки станом на кожен день виплати заробітної плати за ПАТ "МПТ-71" рахувався борг минулих періодів, то суми перерахованого податку па доходи фізичних осіб зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, з огляду на вищенаведені правові норми, наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву пояснення, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачем доведено правомірність оскаржуваного ППР №0003243306.

Визначаючись щодо правомірності висновків податкового органу щодо порушення позивачем строків сплати (перерахування) до бюджету нарахованого (утриманого) військового вбору, внаслідок чого прийнято ППР №0003283306, яким ПАТ "МПТ-71" збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору та нараховано пеню на загальну суму 11984,05 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1.4 п.16-1 Підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.6 п. 16-1 Підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення ПК України, платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Перевіркою з питання повноти та своєчасності перерахування військового збору до бюджету при нарахуванні та виплаті заробітної плати за період, що перевірявся встановлено порушення позивачем п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п.168.1.4 п. 168.1 ст.168, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 та ч. "а" п. 171.2 ст. 171 та пп. 1.4 п.16-1 Підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме встановлено, що ПАТ "МПТ-71" несвоєчасно перераховувало військовий збір із сум нарахованої заробітної плати одночасно із виплатою заробітної плати , чим порушено строки сплати військового збору.

Помісячний розмір виплаченої заробітної плати та нарахованих сум військового збору наведена відповідачем в таблиці до акту перевірки (том. 1 зворотній бік а.с. 37)

Також, як вбачається з акту перевірки (том 1 а.с. 38), вищевказане порушення встановлено перевіряючим на підставі наданих до перевірки первинних документів: оборотно-сальдових відомостей за 2016-2019 роки (рах. №№ 661, 642), ВКО, банківських (платіжних документів) за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, відомостей нарахування заробітної плати.

Відповідальність за вказані порушення передбачено п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Відповідно до п.п. 87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача , оскільки станом на день виплати заробітної плати за ПАТ "МПТ-71" рахувався борг минулих періодів, то суми військового збору зараховувались в рахунок погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідні обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи та не були спростовані представником позивача в судовому засіданні.

При цьому, з огляду на особливості зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення наявного податкового боргу визначені п.п. 87.9 ст.87 ПК України, суд критично оцінює пояснення представника позивача з приводу виконання підприємством свого обов`язку в частині вчасної сплати сум військового збору, адже такі були зараховані саме в рахунок погашення наявної на той час у підприємства заборгованості. Сам факт добровільного погашення підприємством наявного в перевіряємий період податкового боргу, не звільняє його від відповідальності, адже останнє не спростовує самого факту допущення ПАТ "МПТ-71" порушення саме строків сплати як заробітної плати так і військового збору, за які, згідно норм ПК України, суб`єкт господарювання повинен нести відповідальність в розмірах визначених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на вищенаведені правові норми, наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву пояснення, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачем доведено правомірність оскаржуваного ППР №0003283306.

З мотивів, які є аналогічними тим, за яких судом визнано правомірними прийняті ГУ ДПС України у Вінницькій області ППР №0003243306 та №0003283306 від 31.01.2020, суд вважає правомірними ППР №0003253306, №0003263306 та 0003293306, які прийняті відповідачем на підставі відображених в Акті перевірки висновків податкового органу щодо допущення з боку підприємства порушень п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст.168 та ч. "а" п. 171.2 ст. 171 ПК України, пп.1.4 п.16-1 Підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме, що підприємством порушено строки сплати (перерахування) до бюджету нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Також, суд, надаючи оцінку доказам, а саме розрахункам коригування показників щодо сплати військового збору, ПДФО та ЄСВ, які були надані представником позивача у судовому засіданні, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача надав ряд розрахунків, з арифметичними показниками, які не відповідають відомостям, зазначеним в акті перевірки.

Викликаний з ініціативи суду в судове засідання ревізор пояснив, що у акті перевірки він вказав ті арифметичні показники, які були відображені у оборотно-сальдових відомостях та головній книзі підприємства, а також відомостях щодо виплати заробітної плати, які йому були надані для перевірки, так як інших первинних документів для перевірки йому надано не було. Зазначений факт також не заперечувався представником позивача.

Згідно приписів ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

У судовому засіданні представнику позивача було запропоновано надати до суду первинні бухгалтерські документи, на підставі яких було сформовано розрахунок підприємства щодо нарахувань та сплати військового збору з урахуванням коригування показників на жовтень 2016 року (т.1, а.с. 244) та інші надані суду розрахунки. Однак, на пропозицію суду стороною позивача в підтвердження відомостей наведених у наданих до позовної заяви розрахунках не було надано, в зв`язку з чим розгляд справи судом здійснено на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій в межах приписів, встановлених чинним податковим законодавством, а тому вони є правомірними, та такими, що не підлягають скасуванню.

Інші доводи та аргументи учасників справи не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведені обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак у задоволенні даного позову слід відмовити.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Приватне акціонерне товариство "МПТ-71" (вул. Гудзія, 13, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 03327670)

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна