Рішення

від 31.08.2020 по справі 160/4402/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Справа № 160/4402/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось з позовною заявою Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради в якій просило:

- Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 88-А Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ - 26369725), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 22.01.2020 по 27.01.2020 проведено позапланову перевірку Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 88- А. Актом перевірки об`єктів Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 27.01.2020 №4/26 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 №974, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за№ 1229/29359 (далі - ППБУ для закладів освіти), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Національного стандарту України Двері металеві протипожежні. Загальні технічні умови (далі - ДСТУ Б В.2.6-77:2009), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01). Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005). зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів (далі - Положення про паспортизацію). Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України ПКМУ №733 від 27.09.2017 Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту (далі - ПКМУ №733), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (далі - Порядок забезпечення). Подальша експлуатація об`єктів КЗ "ДНЗ (ясла-садок) №227" КМР із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, в зв`язку із чим позивач звертається до суду із даним позовом.

Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вимагає суд відмовити в задоволенні позову. Мотивуючи доводи вказує на те, що комунальний заклад не є суб`єктом господарювання та існує на бюджетні кошти і не має можливості вчиняти заходи спрямовані на облаштування пожежної охорони через відсутність належного фінансування.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, на строк дії карантину продовжено процесуальні строки.

Відповідно до п. 2 II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17 липня 2020 року. Відповідно строки, які були продовжені відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються 06 серпня 2020 року.

Таким чином, 31.08.2020 року (у зв`язку з перебування судді у відпустці) судом розглянуто вказану справу.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 22.01.2020 по 27.01.2020 проведено позапланову перевірку Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Соборності, 88- А. Актом перевірки об`єктів Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 27.01.2020 №4/26 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 №974, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за№ 1229/29359 (далі - ППБУ для закладів освіти), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Національного стандарту України Двері металеві протипожежні. Загальні технічні умови (далі - ДСТУ Б В.2.6-77:2009), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01). Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005). зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за №970/11250 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів (далі - Положення про паспортизацію). Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України ПКМУ №733 від 27.09.2017 Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту (далі - ПКМУ №733), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (далі - Порядок забезпечення), а саме:

- ППБУ Розділ Ш, п. 2.16 ППБУ по закладам освіти Розділ III, п.14 - Допускається встановлення ґрат на вікнах приміщення медичного блоку, а саме: У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

- ППБУ Розділ IV п.1.21.ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 10 - Об`єкт не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а саме: Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ EN 62305-1:2012 Блискавкозахист .

- КЦЗ № 5403- VI від 02.10.2012 року, ст.69., наказ МНСУ № 338 від 18.12.2000 року.п.7 - Не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки, згідно наказу МНС України від 23.02.2006 року за№ 98.

- ПКМУ № 1200 від 19.08.2002 року п.6-8 - Не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу освіти, засобами радіаційного та хімічного захисту.

- КЦЗ № 5403-VI від 02.10.2012 року., ст.35 ПКМУ № 1200 від 19.08.2002 року п.2.,пп. а , п.2 - Не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту

- ППБУ Розділ IV п.1.18.ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 3 - Допускається користування пошкодженою розеткою у приміщенні кабінету костиляни, група № 2, приміщенні басейну та медблоку, а саме: Забороняється користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.

- ППБУ Розділ IV п.1.18.ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 3 - Допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) у приміщенні підвалу, а саме: Забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів.

- Розділ V, п. 2.2, п.п. 2 ППБУ - Пожежні кран-комплекти № 14, 15 не укомплектовані пожежними рукавами та стволами.

- Розділ II, п. 21, п. 22 ППБУ, п.9.3 ДБНВ.2.5- 64:2012 - Внутрішній протипожежний водогін не виконано з металу в підвальному приміщенні навчальної будівлі та будівлі навчальної майстерні (виконано з пластику), а саме: Система протипожежного водопостачання (вводи, розподільні трубопроводи, стояки) треба виконувати з металевих труб (окрім чавунних та мідних) .

- ППБУ Розділ IV п.1.18. - Не закрито кришкою відгалужувальна та з`єднувальна коробка з негорючих або важкогорючих матеріалів у приміщеннях: підвалу, слюсаря, електрощитової, а саме: В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів

- ППБУ Розділ IV п.1.1. - Відкрито прокладені електропроводи, які живлять освітлення дошкільного закладу та підвалу не розміщені в електротехнічні плінтуса, короба тощо, а саме: Електропроводку в приміщеннях слід виконувати із можливістю заміни: приховано в каналах будівельних конструкцій, замонолічених трубах; відкрито в електротехнічних плінтусах, коробах тощо.

- Розділ III п. 2 п.п. 2.1. ППБУ - Приміщення підвалу дошкільного закладу не очищено від горючого сміття, а саме: Усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об`єкта або підприємства.

- ПКМУ № 733 від 27.09.2017 року п. 25 - Не забезпечено встановлення у приміщеннях закладу радіотрансляційних точок для передачі інформації з питань цивільного захисту.

- Розділ III п.2.3. ППБУ Розділ IV п. 5.2.9 ДСТУ Б В.2.6- 77:2009 - Протипожежні двері в приміщенні електрощитової не обладнані приладом для самозачинення (дозакривачем), а саме: Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах та Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові , Двері повинні бути обладнані приладом для самозачинення (дозакривачем). Дозакривач повинен довести відкрите на (10 ±2) градусів полотно дверей до площини коробки і зафіксувати його.

- ППБУ Розділ IV п.1.8 ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 4 - Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в приміщенні підвалу, овочевому приміщенні, а саме: Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються.

- ППБУ Розділ IV п.1.6.ППБУ по закладам освіти Розділ V, п. 5 - Допущено з`єднання жил проводів (кабелів) шляхом скруток без опресування, зварювання, паяння або затискачів, у приміщенні підвалу, приміщенні, групі № 5, а саме: З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів .

- ППБУ п. 1.12 Розділ IV - Допускається приховане прокладання проводів (кабелів) за підвісною стелею в коридорі на 2- му поверсі без підтверджуючого акту проведення прихованих робіт, а саме: Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт .

- ППБУ Розділ V п.1.2. ДБН В.2.5-56:2014 п.5.8 Розділ 5 - Не виведено на пульт пожежного спостерігання тривожні сповіщення від приладів приймально - контрольних пожежних систем протипожежного захисту, якою обладнано приміщення дошкільного закладу, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- ППБУ Розділ V п.1.2. ППБУ по закладам освіти Розділ VI, п. 6 ДБН В.2.5- 56:2014 п.5.1; Додаток Б, табл. Б1, п. 5.1 - Будівля дошкільного закладу не обладнана системою керування евакуюванням людей, а саме: Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

- КЦЗ № 5403-VI від 02.10.2012 року ст.53,п.З, ПКМУ № 733 від 27.09.2017 року, ПІ6. - Не створено об`єктову систему оповіщення на об`єкт з масовим перебуванням людей.

- ППБУ Розділ III п.2.27, п.2.37 ППБУ по закладам освіти Розділ III, п. 14 - Двері евакуаційного виходу з будівлі дошкільного закладу на 1 - му поверсі зачинені та не виконані такими, що замикаються лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа, а саме: За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа та Не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах .

- ППБУ Розділ V п. 2, п.п. 2 - Не укомплектовано кожен пожежний кран- комплект важелем для полегшення відкривання вентиля.

- ППБУ Розділ III п.2.12 - Допущено захаращення приміщення електрощитової сторонніми предметами, а саме: Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.

Так позивач зазначає, що відсутність виводу сигналу від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження спричинить до збільшення часу передачу інформації про пожежу, в зв`язку з чим збільшиться час прибуття пожежних підрозділів, та в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину.

При не виконання грат на вікнах розкривними, розсувними або такими, що знімаються вимог, унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При допущенні експлуатації пошкодженої розетки, вимикача або іншого електроприладу, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні умов експлуатації розподільчих коробок та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту розподільчих коробок, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик розподільчих коробок, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність приладів для самозачинення дверей створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При прокладанні електричних проводів по горючій основі, призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність системи оповіщення призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

В розумінні статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служби.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів у разі недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що на позивача покладено обов`язок щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) шляхом проведення планових та позапланових перевірок. При цьому, у відповідача як суб`єкта господарювання, за результатами проведення заходу державного контролю виникає обов`язок щодо усунення виявлених порушень, а після усунення таких порушень - право на звернення із письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) з метою підтвердження здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.

При цьому, згідно із пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей", а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

Вирішуючи питання наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, є створення суб`єктом господарювання загрози життю.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування за порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі №320/5849/18, від 15 квітня 2020 року у справі №804/6756/17.

Суд вважає, що виявлені під час перевірки об`єкта Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради порушення дійсно створюють загрозу життю та/або здоров`ю дітей, працівників та відвідувачів, які перебувають у будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 88- А. Суд вважає, що підтвердженням дотримання суб`єктом господарювання обов`язків у сфері цивільного захисту, в тому числі і факту усунення виявлених порушень за результатами перевірки такого суб`єкта господарювання, є проведення контрольних заходів у вигляді планових та позапланових перевірок.

В матеріалах справи відсутні докази щодо повідомлення відповідачем позивача про повне усунення виявлених порушень у будівлях за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 88- А - Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради, згідно вимог ч.5 ст.4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 22 жовтня 2019 року по справі №520/8595/18.

Законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29 квітня 2020 року по справі № №812/2061/17.

Суд враховує, що частиною другою статті 53 Конституції України визначено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про освіту основними завданнями законодавства України про освіту зокрема є: забезпечення права дитини, у тому числі дитини з особливими освітніми потребами, на доступність і безоплатність здобуття освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи освіти.

При цьому, неусунуті порушення відповідачем у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю учнів, викладачів, персоналу навчального закладу, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу та невідворотних негативних наслідків.

Порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до приміщення шкільного закладу є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення.

З матеріалів справи, вбачається, що відповідач є комунальним закладом, зареєстрований як окрема юридична особа та є самостійним суб`єктом господарювання.

Крім того, згідно з положеннями Кодексу цивільного захисту України можливість застосування заходів реагування ставиться до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки.

Відтак, перекладення відповідачем обов`язку дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та несення відповідальності за порушення у цій сфері, на власника чи балансоутримувача майна, є безпідставним.

Також суд зазначає, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року по справі №812/1262/18.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що не дивлячись на часткове усунення з боку Криворізького професійного гірничо-технологічного ліцею встановлених порушень, низка з них станом на даний час ухвалення рішення залишаються такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

За наведених обставин, з метою захисту життя і здоров`я людей, які перебувають у будівлі Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради, а також задля можливості подальшого виконання рішення суду, виникає необхідність застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: нежитлової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 88- А.

Щодо позовної вимоги про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи нормативно-праві акти, які урегульовують діяльність позивача, судом не встановлено будь-яких норм, які б визначали право позивачу самостійно (на власний розсуд) обирати спосіб захисту порушеного права

Іншими словами, Управління ДСНС, як орган державної влади, має діяти саме у межах повноважень, тобто повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами та у спосіб, передбачений законодавством, а саме зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

На думку суду, у разі невиконання у добровільному порядку вимог позивача і відповідного рішення суду, таке виконання повинно відбуватись не інакше як у примусовому порядку, органами виконавчої служби, які в свою чергу мають забезпечити умови і спосіб, за яких має бути повністю припинено експлуатацію об`єктів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява у цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів до повного усунення порушень є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, з зв`язку із чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Разом з тим, оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Зобов`язати Комунальний заклад Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №227 комбінованого типу Криворізької міської ради зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 88-А до повного усунення порушень, встановлених в акті від 27.01.2020 №4/26.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова