Рішення

від 14.12.2020 по справі 160/11327/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Справа № 160/11327/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "ДОЦЕНКО П" до Відповідача-1: Державної податкової служби України, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №1527792/30094009 від 16.04.2020р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

17.09.2020р. Фермерського господарства "ДОЦЕНКО П" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Державної податкової служби України, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1527792/30094009 від 16.04.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 27.03.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену та направлену для реєстрації позивачем.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що по взаємовідносинах із ТОВ «Катеринославський Елеватор» позивачем була складена та направлена для реєстрації у ЄРПН податкова накладна №1 від 27.03.2020р. Зазначена податкова накладна була прийнята контролюючим органом, однак, її реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем було направлено контролюючому органу повідомлення про подачу копій документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, проте, контролюючим органом було прийнято оскаржуване рішення №1527792/30094009 від 16.04.2020р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р. з підстав не надання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а згідно додаткової інформації: не надано пояснення та документи щодо придбання посівного матеріалу, добрив, ПММ, необхідних для вирощування зернових. Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН нормативно і документально необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем на адресу контролюючого органу надано вичерпний перелік документів, передбачений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165, а саме: направлено пояснення та копії документів щодо здійснення господарської операції, по якій спірна податкова накладна була заблокована, а також копії документів щодо господарських операцій, здійснених позивачем за весь цикл вирощування соняшнику; отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, тобто контролюючим органом не визначено вичерпного переліку документів, надання яких дало б позивачеві можливість зареєструвати податкову накладну; оскаржуване рішення Відповідача-2 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивачем. Також, позивач зазначає, що за приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246, наявні всі підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 27.03.2020р. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та постанову Верховного Суду від 20.08.2019р. у справі №2540/3009/18.

Ухвалою суду від 12.10.2020р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано Відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.63).

03.11.2020р. засобами електронного зв`язку та 05.11.2020р. до канцелярії суду, на виконання вимог вказаної ухвали суду, Відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) подано до суду відзив на позов, у якому Відповідач-2 просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також порядок та умови для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та Наказом Мінфіну України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» . Відповідач-2 вказує на те, що підприємством подано на реєстрацію податкову накладну №1 від 27.03.2020р. виписану на користь "Катеринопільський елеватор", однак до повідомлення про разблокування податкової накладної платником не надано первинних документів щодо придбання насіння, добрив, ПММ, згідно наданої ТТН №1 від 27.03.2020р. отримувач соняшника - ПрАТ Оріль-Лідер , замовник перевезення - продавець - відсутній договір з перевізником, на підставі чого відповідно до пункту 10 та пункту 11 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято Рішення від 16.04.2020р. №1527792/30094009 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 27.03.2020р. №1. У зв`язку із наведеним Відповідач-2 вважає, що вимоги позивача є безпідставними, недоведеними, а отже, такими, що не підлягають задоволенню (а.с.69-70, 75-76).

Відповідач - 1 (Державна податкова служба України), у строки встановлені ухвалою суду від 12.10.2020р., відзиву на позов суду не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та позовну заяву з додатками отримав 19.10.2020р., що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с.67).

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 14.12.2020р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Фермерське господарство «ДОЦЕНКО П» з 13.08.1998р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 51254, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н., село Миколаївка, вул. Шкільна, буд. 21, основним видом діяльності господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується змістом копії Витягу з ЄДРПОУ (а.с.50-52).

Між Фермерським господарством «ДОЦЕНКО П» (Контрагент) та ТОВ «Катеринопільський Елеватор» (МХП) було укладено договір поставки №20099/к від 17.03.2020р., за яким, на умовах даного Договору, Контрагент зобов`язується у встановлені строки передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності Товар (соняшник), а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за товар, що підтверджується копією відповідного договору (а.с.16-17).

На виконання умов наведеного договору поставки позивачем реалізовано соняшник у кількості 10,94т. на загальну суму 111588,00 грн. у т.ч. ПДВ - 18598,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 27.03.2020р., наявною у матеріалах справи (а.с.18).

Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, у зв`язку із здійсненням наведеної господарської операції позивачем була оформлена податкова накладна №1 від 27.03.2020р., що підтверджується її копією (а.с.13).

Вказана вище податкова накладна була надіслана позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копії Квитанції від 31.03.2020р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаної накладної було зупинено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копією відповідної квитанції (а.с.14).

З метою проведення реєстрації вищевказаної податкової накладної, позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №1 від 12.04.2020р. про надання пояснень та копій документів, які необхідні для проведення реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р., що підтверджується копіями відповідного повідомлення та Квитанції №2 про його прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.15,57).

Відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) було прийнято рішення №1527792/30094009 від 16.04.2020р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р. з підстав не надання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а згідно додаткової інформації: не надано пояснення та документи щодо придбання посівного матеріалу, добрив, ПММ, необхідних для вирощування зернових, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.49).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача із рішенням контролюючого органу про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 27.03.2020р., у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправними і скасувати наведене вище рішення від 16.04.2020р., а також і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати наведену податкову накладну в ЄРПН посилаючись на те, що обґрунтовані підстави для прийняття оспорюваного рішення у Відповідача-2 були відсутні через надання позивачем усіх документів, які підтверджують реальність господарської операції за наведеною податковою накладною.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

За приписами п.74.3 ст.74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» .

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Разом з тим, як свідчить зміст копії Квитанції від 31.03.2020р. про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р. з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості, вказана Квитанція не містить зазначення конкретного виду критерію, який встановлений підпунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також не містить пропозиції про те, які саме конкретні документи слід подати, яких не вистачає (а.с.14).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р. у ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаної податкової накладної, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.10-11 Порядку №1165.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник | податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).

Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Так, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 за Повідомленням №1 від 12.04.2020р. були надані пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній, що підтверджується копіями відповідного повідомлення та Квитанції №2 про його прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.15, 57).

Разом з тим, комісією регіонального рівня, 16.04.2020р. було прийнято оспорюване рішення №1527792/30094009 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №1 від 27.03.2020р. з підстав не надання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а згідно додаткової інформації: не надано пояснення та документи щодо придбання посівного матеріалу, добрив, ПММ, необхідних для вирощування зернових, що підтверджується його копією (а.с. 49).

Вивчивши зміст вказаного оспорюваного рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем, що підтверджують реальність виконання господарської операції, оформленої позивачем за податковою накладною №1 від 27.03.2020р., проаналізувавши і зміст Порядку №1165, який був підставою для прийняття вказаного вище рішення, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення від 16.04.2020р. №1527792/30094009 не відповідає вимогам вказаного Порядку №1165, є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваного рішення було встановлено, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішенні повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, зокрема, які саме копії документів, надані платником податків, складені з порушенням законодавства, а які копії документів не надані.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення від 16.04.2020р. №1527792/30094009 вбачається, що вказане оспорюване рішення контролюючого органу є необґрунтованим, оскільки воно не містить чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваного рішення про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкову накладну у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів, які підтверджують реальність господарської операції за вказаною податковою накладною, а також наведене рішення і не містить доводів та обґрунтувань відносно того, які саме документи не були надані позивачем з урахуванням того, що форма рішення передбачає конкретне визначення контролюючим органом, які саме документи не надані платником податків та не зазначено з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних не були враховані контролюючим органом.

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення від 16.04.2020р. №1527792/30094009, суд також виходить із того, що оспорюване рішення є актом індивідуальної дії, який породжує у позивача обов`язкові до виконання вимоги суб`єкта владних повноважень.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, як свідчить зміст оспорюваного рішення від 16.04.2020р. №1527792/30094009, вказане рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, Відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваного рішення з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем та аналізу наведених норм податкового законодавства.

При цьому, є безпідставними та відхиляються судом як необґрунтовані доводи Відповідача-2 у відзиві про те, що до повідомлення про разблокування податкової накладної платником не надано первинних документів щодо придбання насіння, добрив, ПММ, згідно наданої ТТН №1 від 27.03.2020р. отримувач соняшника - ПрАТ Оріль-Лідер , замовник перевезення - продавець - відсутній договір з перевізником, а також і зазначення у оспорюваному рішенні від 16.04.2020р. №1527792/30094009 у додатковій інформації цього рішення про ненадання пояснень та документів щодо придбання посівного матеріалу, добрив, ПММ, необхідних для вирощування зернових, оскільки такі конкретні документи контролюючим органом не вимагались під час зупинення реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, про що свідчить зміст проаналізованих Квитанцій. Окрім того, слід зазначити, що спірні взаємовідносини по зупиненню реєстрації податкової накладної стосувалися поставки позивачем, як постачальником, товару - соняшник, а не його перевезення чи придбання самим позивачем, а тому вимога контролюючого органу про надання документів, які не стосуються господарських операцій заборонена та суперечить ч.5 ст.85 Податкового кодексу України.

В той же час, позивачем надано достатньо доказів та наведено підстав, які свідчать про протиправність оспорюваного рішення Відповідача-2 у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, які слугували прийняттю оспорюваного рішення від 16.04.2020р. №1527792/30094009 є неправомірними та необґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є таким, що прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що Відповідачем-2, при прийнятті вищенаведеного оспорюваного рішення від 16.04.2020р. №1527792/30094009, порушені права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №1527792/30094009 від 16.04.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню виходячи з вимог ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 27.03.2020р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Також і згідно п.19, п.20 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі Порядок №1246), у редакції постанови Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р., які набрали чинності з 24.03.2018р., податкова накладна, реєстрація якої зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно Порядку №1246 залишилися за Державною податковою службою України і з 24.03.2018р., та суд наділений повноваженнями зазначати у судових рішеннях дату, з якої необхідно провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН згідно до приписів ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 27.03.2020р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Окрім того, при прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №0.0.1835250951.1 від 15.09.2020р. у розмірі 2102,00 грн. (з урахуванням розміру судового збору за подання даного позову з однією вимогою немайнового характеру, встановленого ст.4 Закону України "Про судовий збір") - (а.с.12).

Керуючись 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства "ДОЦЕНКО П" до Відповідача-1: Державної податкової служби України, до Відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №1527792/30094009 від 16.04.2020р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1527792/30094009 від 16.04.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 27.03.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №1 від 27.03.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену та направлену для реєстрації Фермерським господарством "ДОЦЕНКО П" (51254, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н., село Миколаївка, вул. Шкільна, буд. 21; код ЄДРПОУ 30094009).

Стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Фермерського господарства "ДОЦЕНКО П" (51254, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н., село Миколаївка, вул. Шкільна, буд. 21; код ЄДРПОУ 30094009). - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва