Рішення

від 10.01.2020 по справі 200/12910/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2020 р. Справа№200/12910/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

представника відповідача Коваленко Г.О.,

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрнадророзробка до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

встановив:

05 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрнадророзробка (далі - позивач, ТОВ Укрнадророзробка ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), надісланий на адресу суду 01 листопада 2019 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 04 вересня 2019 року № Ю-62-46 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 31 серпня 2019 року на загальну суму 795 707,15 грн у повному обсязі.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

11 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/12910/19-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням викликом сторін; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази; призначив судове засідання на 10 грудня 2019 року.

Про відкриття провадження в адміністративній справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

09 грудня 2019 року позивач надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

В судовому засіданні 10 грудня 2019 року оголошена перерва до 10 січня 2020 року для надання позивачем додаткових доказів.

09 січня 2020 року позивач надав письмові пояснення та витребувані судом докази; просив провести судове засідання, призначене на 10 січня 2020 року, за відсутності його представника; а також постановити ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження на підставі ч. 3 ст. 257 КАС України з метою забезпечення правильного, своєчасного та всебічного розгляду даної справи по суті.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута по суті 10 січня 2020 року за відсутності представника позивача.

10 січня 2020 року суд постановив ухвалу про залишення без задоволення заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі ч. 1 ст. 229 КАС України здійснювалося повне фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач доводив, що вимога ГУ ДПС у Донецькій області від 04 вересня 2019 року № Ю-62-46 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 795 707,15 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Стверджував, що саме перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464).

Покликаючись на ст. ст. 2, 11 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669), п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, від 02 грудня 2015 року № 1275-р, просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Покликаючись на положення Закону № 2464, відповідач доводив, що позивач є платником єдиного внеску, а тому зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Стверджував, що у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 795 707,15 грн, а тому, діючи у відповідності до вимог ст. 25 Закону № 2464 та п. п. 3-4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 квітня 2016 року за № 609/28739), ГУ ДПС у Донецькій області правомірно сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 вересня 2019 року № Ю-62-46.

Вважав необґрунтованими доводи позивача, які стосуються застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1669 та п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464.

Зауважував, що Верховний Суд в рішенні від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18 зазначив, що Закон № 2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску, а надає можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Обов`язки платника єдиного внеску, встановлені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, кореспондуються з іншими нормами цього ж Закону.

Зокрема, до таких норм Закону № 2464, дія яких не зупинена для окремих категорій платників, належать норми ст. 7 щодо бази нарахування єдиного внеску, ст. 8 щодо розміру єдиного внеску та пропорції його розподілу, ст. 9, яка встановлює порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Відповідач вважав, що в даному випадку норми ст. 6 Закону № 2464 співвідносяться з нормами ст. ст. 7-9 цього Закону як загальна і спеціальна, у разі колізії між якими пріоритет надається спеціальній нормі.

Наголошував, що п. 9-4 розділу VIII № 2464 не зупиняв дію спеціальних норм ст. ст. 7-9 цього Закону, отже вони поширюються на всіх платників єдиного внеску, незалежно від місця їх перебування на обліку.

За таких умов норми п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464 не можуть тлумачитись як абсолютне та безумовне звільнення певних платників єдиного внеску від виконання всіх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону, а повинні застосовуватися відповідно до тих обов`язків, які платник не мав можливості виконати з об`єктивних обставин через проведення антитерористичної операції. В контексті спірних правовідносин такі обставини відсутні, що унеможливлює звільнення позивача від сплати єдиного внеску.

Відповідач також зауважував, що незалежно від поширення на позивача норм п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464, ці приписи не звільняли орган доходів і зборів від виконання обов`язку щодо формування вимоги про сплату боргу.

Відповідач стверджував, що п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464 втратив чинність з 01 січня 2016 року на підставі Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Як наслідок, норми п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки до вимоги, яка є предметом спору, включена заборгованість, що виникла за 2018-2019 роки.

На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, просила відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Правом на подання відповіді на відзив та заперечення сторони не скористалися.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Укрнадророзробка (ідентифікаційний код: 40950488, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, буд. 56) зареєстроване як юридична особа 09 листопада 2016 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 274 102 0000 012873; в стані припинення не перебуває.

Основним видом господарської діяльності позивача є код КВЕД 05.10 Добування кам`яного вугілля.

Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку з 09 листопада 2016 року в ГУ ДФС у Донецькій області (Маріупольське управління, Центральна ДПІ (Центральний район м. Маріуполя) за реєстраційним номером 10000000760002.

Ці обставини встановлені на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 липня 2018 року; відомостей з ЄДР та ідентифікаційних даних платника єдиного внеску, наданих відповідачем.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) зареєстроване як юридична особа 31 липня 2019 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 274 102 0000 017695.

В структуру ГУ ДПС у Донецькій області входить Маріупольське управління (код ЄДРПОУ ВП: 43196651) без статусу юридичної особи.

Як страхувальник ТОВ Укрнадророзробка надає Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування:

18 червня 2018 року поданий Звіт за травень 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 64 863,05 грн;

05 липня 2018 року поданий Звіт за червень 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 62 797,03 грн;

17 серпня 2018 року поданий Звіт за липень 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 69 688,24 грн;

18 вересня 2018 року поданий Звіт за серпень 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 72 479,29 грн;

16 жовтня 2018 року поданий Звіт за вересень 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 71 449,82 грн;

19 листопада 2018 року поданий Звіт за жовтень 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 65 783 грн;

18 грудня 2018 року поданий Звіт за листопад 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 61 970,26 грн;

17 січня 2019 року поданий Звіт за грудень 2018 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 53 145,26 грн;

18 лютого 2019 року поданий Звіт за січень 2019 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 42 224,24 грн;

14 березня 2019 року поданий Звіт за лютий 2019 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 38 026,83 грн;

15 квітня 2019 року поданий Звіт за березень 2019 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 37 434,24 грн;

16 травня 2019 року поданий Звіт за квітень 2019 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 32 153,45 грн;

18 червня 2019 року поданий Звіт за травень 2019 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 64 863,05 грн;

18 липня 2019 року поданий Звіт за червень 2019 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 24 454,54 грн;

19 серпня 2019 року поданий Звіт за липень 2019 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 23 935,01 грн.

ТОВ Укрнадророзробка своєчасно та в повному обсязі єдиний внесок не сплачувало, що мало наслідком виникнення недоїмки, яка відображена в інтегрованій картці платника єдиного внеску.

Станом на 31 серпня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становила 795 707, 15 грн, в тому числі пеня - 17 754,53 грн.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2018 року заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій області Троханенко О.В. прийняв рішення № 0209684610 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Цим рішенням на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 30 травня 2017 року по 03 жовтня 2018 року контролюючий орган застосував до ТОВ Укрнадророзробка штраф у розмірі 73 165,97 грн і нарахував пеню в розмірі 17 754,53 грн.

Рішення від 05 жовтня 2018 року № 0209684610 надіслане на адресу ТОВ Укрнадророзробка 10 жовтня 2018 року і вручено адресату 11 жовтня 2018 року, про що свідчать фіскальний чек і рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач надав письмові пояснення від 09 січня 2020 року № 0920-ю, в яких зазначив, що ТОВ Укрнадророзробка ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувало рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 05 жовтня 2018 року № 0209684610.

Разом з цим, позивач звертав увагу суду, що підставою позову є те, що до закінчення антитерористичної операції він звільнений від виконання обов`язку сплачувати визначений спірною вимогою борг; водночас позивач не заперечував наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

04 вересня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-62-46, відповідно до якої станом на 31 серпня 2019 року у ТОВ Укрнадророзробка існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 795 707, 15 грн, в тому числі недоїмка зі сплати єдиного внеску - 704 786,65 грн, штраф - 73 165,97 грн, пеня - 17 754,53 грн.

Як свідчить наданий відповідачем розрахунок, до вимоги включена недоїмка зі сплати єдиного внеску, що виникла за травень 2018 року - серпень 2019 року, а також штраф і пеня, застосовані на підставі рішення від 05 жовтня 2018 року № 0209684610.

Це узгоджується з даними інтегрованої картки позивача як платника єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу від 04 вересня 2019 року № Ю-62-46 надіслана на адресу ТОВ Укрнадророзробка 10 вересня 2019 року і вручена адресату 12 вересня 2019 року, про що свідчить конверт, в якому здійснено поштове відправлення; дані онлайн-сервісу Укрпошти Відстеження відправлень ; а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погодившись з цією вимогою, ТОВ Укрнадророзробка оскаржило її в адміністративному порядку, про що свідчать скарга до Державної податкової служби України від 13 вересня 2019 року № 13-09/1, опис вкладення до цінного листа, накладна і фіскальний чек про здійснення поштового відправлення; повідомлення про оскарження від 13 вересня 2019 року № 13-09/2, адресоване ГУ ДПС у Донецькій області, опис вкладення до цінного листа, накладна і фіскальний чек про здійснення поштового відправлення.

17 жовтня 2019 року в. о. директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України Павлович Д. розглянув скаргу ТОВ Укрнадророзробка від 13 вересня 2019 року № 13-09/1 і прийняв рішення про результати розгляду скарги № 5985/6/99-00-08-06-01, яким скарга залишена без задоволення.

Рішення Державної податкової служби України ТОВ Укрнадророзробка отримало 22 жовтня 2019 року, про що свідчить конверт, в якому здійснено поштове відправлення, а також дані онлайн-сервісу Укрпошти Відстеження відправлень .

Також судом встановлено, що 11 квітня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області отримало заяву ТОВ Укрнадророзробка від 10 квітня 2018 року № 10-04/2 про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного податку на підставі п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/2737/18-а за позовом ТОВ Укрнадророзробка до ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, яке набрало законної сили 10 серпня 2018 року, позов задоволено, а вимога ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 05 лютого 2018 року № Ю-62-46 визнана протиправною і скасована.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які не застосував суд, та мотиви їх незастосування. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч. 2 ст. 2 КАС України.

Отже, вирішуючи по суті публічно-правовий спір, суд має перевірити відповідність оскаржуваної вимоги критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464).

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску, що установлено ч. 2 ст. 2 Закону № 2464.

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 2464 діяв у редакції від 09 серпня 2019 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання соціальних виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, що визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків, що встановлено ч. 1 ст. 3 Закону № 2464.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Права та обов`язки платників єдиного внеску визначені ст. 6 Закону № 2464.

Відповідно до п. п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб; захищати свої права та законні інтереси, а також права та інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.

П.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ст. 25 Закону № 2464 регламентовані заходи впливу та стягнення за порушення вимог цього Закону.

Ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464 вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених вище положень Закону № 2464 зумовлює висновок, що за загальним правилом платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Невиконання цих обов`язків тягне за собою застосування заходів впливу і стягнення, передбачених ст. 25 Закону № 2464.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнятий Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669).

Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Ст. 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Ч. ч. 1-3 ст. 11 Закону № 1669 передбачають, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі пп. б пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнений пунктом 9-3 такого змісту:

9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Суд відзначає, що пп. 8 п. 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII (далі - Закон № 1636) внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3.

Внаслідок цього зміни до Закону № 2464, внесені на підставі пп. б пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669, включені до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 як пункт 9-4.

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження було зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р).

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

До спірних правовідносин суд застосовує наведені вище правові норми з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в рішенні від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18, в постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 812/1389/16 та інших.

Суд зазначає, що платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Разом із тим, Закон № 2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності ст. ст. 6, 25 та п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Подання такої заяви можливе не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташовано на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція.

Так, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р (є чинним) м. Маріуполь (місцезнаходження ГУ ДПС у Донецькій області та Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області), включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З огляду на положення п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника єдиного внеску на обліку в контролюючих органах, розміщених на території проведення антитерористичної операції.

Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

З огляду на те, що позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, він не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464 в частині невиконання обов`язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.

Заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, можуть вживатись контролюючим органом після закінчення антитерористичної операції.

Не впливає на вказаний зміст правового регулювання також і подальше виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України із Закону № 1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону № 2464 у зв`язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені абз. 3 п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464 за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, не застосовуються виключно в цей період. Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов`язків, які виникли до 14 квітня 2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу не було правових підстав для формування та направлення позивачу спірної вимоги. У вказаний період позивач за законом був звільнений від обов`язків щодо своєчасного нарахування єдиного внеску та його своєчасної сплати. Орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.

З цих міркувань суд відхиляє заперечення відповідача, наведені ним у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, вимога ГУ ДПС у Донецькій області від 04 вересня 2019 року № Ю-62-46 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 795 707,15 грн підлягає визнанню протиправною і скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Цей висновок суду ґрунтуються на тому, що позивач як платник єдиного внеску перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція; а до вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка є предметом спору, включена заборгованість (недоїмка, штраф і пеня), що виникла після 14 квітня 2014 року і до закінчення антитерористичної операції.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11 935,61 грн (платіжне доручення № 312 від 30 жовтня 2019 року).

Оскільки позовні вимоги задоволені, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають присудженню на користь ТОВ Укрнадророзробка за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Донецькій області.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1.Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрнадророзробка (ідентифікаційний код: 40950488, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, буд. 56) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 04 вересня 2019 року № Ю-62-46 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 795 707,15 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрнадророзробка (ідентифікаційний код: 40950488, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, буд. 56) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11 935 (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 61 копійка.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 14 січня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко