Рішення

від 10.12.2020 по справі 520/14640/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"10" грудня 2020 р. № 520/14640/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Полухін А.В.,

представник відповідача - Носов К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОС" (62313, Харківська обл., Чергачівський район, с. Гоптівка, вул. Центральна, буд. 1) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна екологічна інспекція у Харківській області, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КОЛОС (код ЄДРПОУ 32938560) у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря а саме: 2 складських приміщень для зберігання зернових, ділянки току, зерноочисного агрегату (ЗАВ 20), сепаратора САД-10, машини МВД-900, зерносушарки, складу ПММ обладнаного ємністю (15 м 3 ) та 1 паливороздавальної колонки (розташовується на території тракторної бригади у закритому приміщенні (бокс), будівлі свинарника, твердопаливного котлу, встановленого у будівлі свинарника та які розташовуються по вул. Центральній, 1, в с. Готівка, Дергачівського р-ну, Харківської області, твердопаливного котлу КСТБ-50, встановленою в адміністративній будівлі за адресою: вул. Центральна, 1, с. Готівка, Дергачівський р-н, Харківська область до отримання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КОЛОС (код ЄДРПОУ 32938560) відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

2. Контроль за виконанням рішення покласти на Державну екологічну інспекції у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначено, що за наслідками здійснення позивачем планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності відповідача було встановлено, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовий від наступних джерел утворення викидів, які знаходяться на балансі та (або) у використанні відповідача, а саме: 2 складських приміщення для зберігання зернових (здійснюється розвантажувально-навантажувальиі роботи, у т.ч. за допомогою зернонавантажувачів); ділянка току; зерноочисний агрегат (ЗАВ 20); сепаратор САД-10; машина МВД-900; зерносушарка; склад ПММ обладнаний ємністю (15 м 3 ) та 1 паливо-роздавальною колонкою (розташовується на території тракторної бригади у закритому приміщенні (бокс); будівля свинарника; твердопаливний котел, встановлений у будівлі свинарника та які розташовуються по вул. Центральній, 1, в с. Готівка, Дергачівського .р-ну, Харківської області; твердопаливний котел КСТБ-50, встановлений у 2017 році в адміністративній будівлі за адресою: вул. Центральна, 1, с. Готівка, Дергачівський р-н, Харківська область, у зв`язку з чим просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики). Встановлені викиди мають бути зафіксовані в акті перевірки, крім того мають бути розраховані маса таких викидів, їх якісний склад забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Держекоінспекції, не містять жодних даних про проведення інструментально-лабораторних вимірювань, що в свою чергу не дає можливості встановити факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також відповідачем зазначено, що 12.05.2020 ТОВ СП КОЛОС був укладений Договір з розробки нормативно-технічної документації №21/2102-20 з ТОВ НЕЗАЛЕЖНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ (код 42160865), предметом якого є виконання робіт по проведенню та складанню звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в анмосферне повітря на об`єктах за адресою: 62313, Харківська область, Дергачівський район, с. Гоптівка, вул. Центральна, 1.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачем - Державною екологічною інспекцією у Харківській області, на підставі ст. 20- 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 14 січня 2020 року за № 46/11-02, в термін з 17 січня 2020 року по 30 січня 2020 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОС".

За наслідками перевірки позивачем було складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 46/11-02/03-06 від 30.01.2020, відповідно до якого встановлено, що ТОВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОЛОС здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин від наступних джерел утворення викидів, які знаходяться на балансі та (або) у використанні ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КОЛОС , а саме: 2 складських приміщення для зберігання зернових (здійснюється розвантажувально-навантажувальні роботи, у т.ч. за допомогою зернонавантажувачів); ділянка току; зерноочисний агрегат (ЗАВ 20); сепаратор САД-10; машина МВД-900; зерносушарка; склад ІІММ обладнаний ємністю (15 м 3 ) та 1 паливо-роздавальною колонкою (розташовується на території тракторної бригади у закритому приміщенні (бокс); будівля свинарника; твердопаливний котел, встановлений у будівлі свинарника та які розташовуються по вул. Центральній, 1, в с. Готівка, Дергачівського р-ну, Харківської області; твердопаливний котел КСТБ-50, встановлений у 2017 році в адміністративній будівлі за адресою: вул. Центральна, 1, с. Готівка, Дергачівський р-н, Харківська область.

Також судом встановлено, що з мстою усунення зазначеного порушення, Інспекцією було видано припис від 30 січня 2020 року № 14/03-13 яким зобов`язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

З метою перевірки виконання відповідачем вказаного припису від 30.01.2020 № 14/03-13 Інспекцією на підставі ст. 20- 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 06 травня 2020 року за № 381/11-02, в термін з 13 травня 2020 року по 18 травня 2020 року проведено позапланову перевірку відповідача.

За наслідками перевірки відповідача - ТОВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА КОЛОС , Інспекцією було складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №381/11-02/03-06 від 18.05.2020.

Актом перевірки встановлено, що відповідачем не виконано зазначений вище припис Інспекції та продовжує здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

З метою усунення зазначеного порушення, Інспекцією видано повторно припис від 18 травня 2020 року № 88/03-13 яким зобов`язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Так, Інспекцією па підставі ст. 20- 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 19 серпня 2020 року за № 763/12-02, в термін з 21 серпня 2020 року по 25 серпня 2020 року проведено позапланову перевірку відповідача на предмет виконання припису від 18.05.2020 № 88/03-13, за наслідками якої позивачем складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 763/12-02/03-06 від 25.08.2020.

Актом перевірки встановлено, що відповідач не виконує приписи Інспекції щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із положеннями ч.4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються, зокрема, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до приписів п.7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, природоохоронного законодавства.

Як передбачено положеннями ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно із приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Стаття 1 Закону України Про охорону атмосферного повітря визначає, що джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин; забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Відповідно до ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 цього закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

Проаналізувавши положення чинних актів законодавства з питань захисту атмосферного повітря, суд дійшов висновку, що законодавець не сформулював вичерпного переліку джерел викидів, що обумовлено об`єктивною неможливістю передбачити наперед технологічні процедури та пристрої, котрі можуть бути задіяні у виробничих процесах.

При цьому визначення у ст.1 Закону України Про охорону атмосферного повітря забруднення атмосферного повітря та забруднюючої речовини, що у поєднанні з викладеним у цій же статті визначенням джерела викидів дає всі підстави для висновку про те, що як джерело викиду може бути кваліфікований будь-який об`єкт, існування (функціонування) якого не відкидає беззаперечно зміну стану атмосферного повітря внаслідок надходження фізично та хімічно непритаманних повітрю речовин.

Відповідно до пункту 1.15.5 наказу Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві № 7 від 10.02.1995 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Вищевказане свідчить про те, що 2 складських приміщень для зберігання зернових, ділянки току, зерноочисного агрегату (ЗАВ 20), сепаратора САД-10, зерносушарки, складу ПММ обладнаного ємністю (15 м 3 ) та 1 паливороздавальної колонки (розташовується на території тракторної бригади у закритому приміщенні (бокс), будівлі свинарника, твердопаливного котлу, встановленого у будівлі свинарника та які розташовуються по вул. Центральній, 1, в с. Гоптівка, Дергачівського р-ну, Харківської області, твердопаливного котлу КСТБ-50, встановленою в адміністративній будівлі за адресою: вул. Центральна, 1, с. Гоптівка, Дергачівський р-н, Харківська область є стаціонарними джерелами викидів у розумінні вказаних вище норм права.

Такі висновки суду спростовують аргументи позивача щодо невіднесення вищевказаних об`єктів до Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 N 317.

Додатково суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону атмосферного повітря норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел затверджений на виконання Порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1780, що визначає вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря із стаціонарних джерел.

Вищевказані нормативно-правові акти прийняті законодавцем з метою розроблення нормативів гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела та не встановлюють режиму правового регулювання отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а тому аргументи відповідача в цій частині є неприйнятними.

З урахуванням змісту Інструкції про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.02.1995р. №7, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1995р. за №61/597; далі за текстом - Інструкція №7), зокрема, п.18, п.1.9, п.1.13, суд вважає, що законодавець саме суб`єкта господарювання обтяжив обов`язком довести той факт, що будь-який пристрій, обладнання, устаткування, інша аналогічна річ тощо або не є джерелом викидів, або не вимагає одержання відповідного дозволу на експлуатацію з інших причин.

Відповідач в позовні заяві посилається на те, що Інспекцією не здійснено встановлення жодних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також не встановлено кількісний та якісний склад забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також відповідачем зазначено, що акти перевірки не містять жодних даних про проведення інструментально-лабораторних вимірювань, що в свою чергу не дає можливості встановити факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому суд зазначає, що здійснення відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря є правом Інспекції, яке вона реалізує під час встановлення факту наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Інспекція, здійснюючи державний нагляд за додержанням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, уповноважена досліджувати як питання щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин, так і щодо додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря.

У актах перевірки відсутня інформація про те, що відповідачем здійснюються наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, до суду не надано доказів проведення позивачем розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, саме з метою здійснення якого проводиться відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря.

Суд наголошує, що спірні правовідносини між сторонами склались саме щодо відсутності у відповідача необхідних дозволів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Згідно з ст. 50 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч.5 ст.4 вказаного Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення, визначено що до функцій Інспекції належить звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

На підставі викладеного вбачається, що чинним законодавством передбачено право Інспекції на звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду (контролю), а саме: щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому доказів одержання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами до суду не надано, тобто, відповідачем не надано до суду доказів щодо усунення порушень, встановлених актом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до норм ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з положеннями ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Крім того суд наголошує, що підставою звернення позивача до суду є саме невиконання відповідачем приписів позивача від 30.01.2020 року № 14/03-13 та від 18.05.2020 року № 88/03-13, якими зобов`язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Доказів виконання вказаних приписів позивача, відповідачем до суду надано не було, а отже відповідач здійснює свою господарську діяльність без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 32938560) у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря а саме: 2 складських приміщень для зберігання зернових, ділянки току, зерноочисного агрегату (ЗАВ 20), сепаратора САД-10, зерносушарки, складу ПММ обладнаного ємністю (15 м 3 ) та 1 паливороздавальної колонки (розташовується на території тракторної бригади у закритому приміщенні (бокс), будівлі свинарника, твердопаливного котлу, встановленого у будівлі свинарника та які розташовуються по вул. Центральній, 1, в с. Гоптівка, Дергачівського р-ну, Харківської області, твердопаливного котлу КСТБ-50, встановленою в адміністративній будівлі за адресою: вул. Центральна, 1, с. Гоптівка, Дергачівський р-н, Харківська область до отримання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 32938560) відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 32938560) у вигляді повного зупинення роботи джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря а саме: машини МВД-900 до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області, то суд зазначає наступне.

Обов`язковими ознаками стаціонарного джерела: є віднесення його до нерухомих об`єктів та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Судовим розглядом було встановлено, що машина внесення добрив МВД-900 не має обов`язкової ознаки стаціонарного джерела - вона не є нерухомим об`єктом, а є обладнанням яке встановлюється на трактор для поверхневого внесення твердих мінеральних добрив в гранульованому і кристалічному вигляді на полях і в садах, а також для внесення піщано-соляних сумішей.

За таких обставин, машина внесення добрив МВД-900 не є стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин і дія Постанови КМУ від 13.03.2002 №302 Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи на її експлуатацію не поширюється.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОС" (62313, Харківська обл., Чергачівський район, с. Гоптівка, вул. Центральна, буд. 1) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 32938560) у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря а саме: 2 складських приміщень для зберігання зернових, ділянки току, зерноочисного агрегату (ЗАВ 20), сепаратора САД-10, зерносушарки, складу ПММ обладнаного ємністю (15 м 3 ) та 1 паливороздавальної колонки (розташовується на території тракторної бригади у закритому приміщенні (бокс), будівлі свинарника, твердопаливного котлу, встановленого у будівлі свинарника та які розташовуються по вул. Центральній, 1, в с. Гоптівка, Дергачівського р-ну, Харківської області, твердопаливного котлу КСТБ-50, встановленою в адміністративній будівлі за адресою: вул. Центральна, 1, с. Гоптівка, Дергачівський р-н, Харківська область до отримання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 32938560) відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 грудня 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.