Рішення

від 07.12.2020 по справі 540/2559/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2559/20 13 год. 52 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Вініченка О.В., представника відповідача Димченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Опт" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 508000/2020/000078/2 від 22.07.2020 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світло-Опт" (далі - позивач, ТОВ "Світло-Опт") звернулося до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про коригування митної вартості товарів від 22.07.2020 за №UA508000/2020/000078/2 .

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 22.07.2020 під час декларування товару за декларацією № UA508040/2020/006272 позивачем була заявлена митна вартість товару у розмірі 18758,90 дол. США, визначена ним самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України. Для здійснення митного оформлення товару (Товар № 1: люстри електричні для освітлення житлових приміщень, які підвішуються або закріплюються на стелі, призначені для використання з лампами розжарювання, металеві зі скляними плафонами, на напругу 220 В - 9405109190; Товар № 2: люстри електричні для освітлення житлових приміщень, які підвішуються або закріплюються на стелі, призначені для використання з будованими LED елементами випромінювання, з металевим корпусом та пластиковим оздобленням, з пультами дистанційного керування (принцип Wi-Fі) та без них - код товару - 9405109890; Товар № 4: запасні частини освітлювальних приладів побутових зі скла. Плафони скляні до стельових світильників. Не містять у своєму складі передавачі та приймачі - код товару 9405919000; Товар № 5: запасні частини освітлювальних приладів побутових - металеві пластини корпусу світильника; металеві частини (рожок) корпусу стельового світильника; металеві частини (чаша) корпусу стельового світильника; металеві частини (підкладка під плафон) корпусу стельового світильника з пластику. Не містять у своєму складі передавачі та приймачі. - 9405990090; Товар № 6: запасні частини корпусу освітлювальних приладів побутових пластикові. Не містять у своєму складі передавачів і приймачів - код товару - 9405920090) товариством подано до митного поста "Херсон" декларацію №UA508040/2020/006272. Разом з митною декларацією для митного оформлення товару митному органу надано пакет документів, передбачених законодавством, але 22.07.2020 відповідачем прийнято рішення №UA508000/2020/000078/2 про коригування митної вартості за резервним методом, внаслідок чого товариство було змушене додатково надмірно сплатити: за товар №1 суму мита в розмірі 7364,64 грн. та ПДВ в розмірі 30971,47 грн., за товар №2 суму мита в розмірі 7497,93 грн. та ПДВ в розмірі 31491,33 грн., за товар №4 суму мита в розмірі 580,27 грн. та ПДВ в розмірі 1276,59 грн., за товар №5 суму мита в розмірі 9,15 грн. та ПДВ в розмірі 20,12 грн., за товар №6 суму мита в розмірі 5,51 грн. та ПДВ в розмірі 12,13 грн. Коригування митної вартості, на думку позивача, є протиправним, оскільки відсутні обґрунтовані підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості та просить скасувати його, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 14.09.2020 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем 01.10.2020 подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Під час надходження декларації здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. АС АУР за митною декларацією виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур. Відповідач вказує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було вивчено договір купівлі-продажу та інші документи, подані декларантом для здійснення митного оформлення, а також додатково подані документи, за результатом чого було встановлено наступне. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, а саме: у наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 01.10.2019 року №НY20191001 вказана лише загальна ціна за товар, яка складає 45000 доларів США без зазначення ціни за одиницю товару, його кількості, найменування, артикулів (додатки до рахунку-проформи, надані позивачем при поданні позовної заяви, при митному декларуванні не надавались митному органу). В рахунку-фактурі СІ20200610 від 10.06.2020 загальна сума за товар становить 19127,88 доларів США, натомість в п.5.1 зовнішньоекономічного контракту зазначено, що покупець зобов`язаний сплатити 20% ціни товару після підтвердження замовлення та 80% протягом 7 днів з моменту отримання копії коносаменту по факсу або електронною поштою. Коносамент позивач отримав 17.06.2020, а митна декларація подана товариством 22.07.2020, отже, на момент подання митної декларації товариство повинно було сплатити 100% вартості товару за інвойсом. Декларантом надано два платіжних документи на суму 19127,88 доларів США, що значно менше ніж 45000 доларів США. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки "FOB - SHEKOU" відповідно до Інкотермс 2010. Згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB, покупець зобов`язаний самостійно укласти договір перевезення товару від місця поставки до кордону України. Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Як видно з матеріалів, наданих до декларації позивачем під час декларування товару, для підтвердження транспортних витрат ним було надано договір про надання транспортного експедирування між декларантом (позивачем у справі) та ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКC" (експедитор), а також було надано Коносамент SHWS 220060662 від 17.06.2020, де перевізником зазначено фірму GCLL (Global Container Lines Latvija Sea), та не надано будь яких доказів вартості послуг самого перевізника. Відповідно до п.п.1.1,1.2,1.3 договору транспортно - експедиторського обслуговування №020620-41 від 02.06.2020 експедитор укладає від свого імені договори та угоди з перевізниками, а відносини сторін регламентуються Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано копію митної декларації країни відправлення без переведення на державну мову, що не дає можливості з`ясувати її зміст, рахунок на оплату експедиторських послуг, заява на транспортно-експедиторські послуги та офіційний прайс-лист постачальника та заявлено, що інших документів надано не буде. Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем, у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного, відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

07.10.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив.

Ухвалою суду від 16.11.2020 суд вирішив в подальшому здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.12.2020.

07.12.2020 протокольною ухвалою за згодою представників сторін суд закрив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

01.10.2019 року між ТОВ "Світло-Опт" та компанією та Zhongshan Huayuan Lighting (former Multilight Lightning CO, LTD), Китай укладено контракт №011019 (далі-Контракт) на поставку товарів в номенклатурі, кількості та якості згідно супровідних документів на умовах FOB - SHEKOU відповідно до правил Інкотермс 2010. Відповідно до умов вказаного контракту, специфікації від 01.10.2019 року №011019, пакувального листа від 10.06.2020 року, рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №СІ-20200610 від 10.06.2020 року та транспортних документів, позивач отримав товар згідно переліку, наведеного в зазначених документах. Для здійснення митного оформлення товару товариством 22.07.2020 року було подано митну декларацію №UA508040/2020/006272 відповідно до якої митна вартість товарів визначена позивачем за ціною контракту 19127,88 доларів США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 10.06.2020, рахунок-проформа НY20191001 від 01.10.2019, рахунок фактура (інвойс) СІ-20200610 від 10.06.2020, коносамент SHWS 220060662 від 17.06.2020, автотранспортна накладна № 1204 від 21.07.2020, декларація про походження товару СІ-20200610 від 10.06.2020, заява про відкликання МД №85 від 22.07.2020, акт про проведення огляду UА508040/2020/006237 від 22.07.2020, платіжний документ про підтвердження вартості товару №1 від 10.10.2019 та№1 від 17.07.2020, платіжний документ про підтвердження вартості перевезення товару №190221 від 20.07.2020, зовнішньоекономічний договір від 01.10.2019 № 011019, договір про перевезення №020620-41 від 02.06.2020, заява декларанта від 14.07.2020, акт зважування від 21.07.2020, інші документи.

На виконання п.5 статті 54 Митного кодексу України у відповідності п.3 ст.53 для підтвердження заявленої митної вартості митний орган просив надати додатково відомості: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: копія митної декларації країни відправлення, рахунок на оплату експедиторських послуг, заява на транспортно-експедиторські послуги та офіційний прайс-лист постачальника та заявлено, що інших документів надано не буде.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товарів. За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави.

"… Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати га витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. В рахунку-проформі від 01.10.2019 № НY-20191001 вказана лише загальна сума за товар - 45000 доларів США, без зазначення ціни за одиницю товару, його кількості, найменувань, артикулів, тоді як в поданому рахунку - фактурі від 10.06.2020 № СІ-20200610 загальна сума за товар становить 19127,88 доларів США. Також, відповідно до пункту 5.1 контракту плата за товар здійснюється двома платежами: 20% - передплата після підтвердження замовлення, а решта 80%- протягом семи днів після отримання коносамента. При цьому, відповідно до наданого платіжного доручення від 10.10.2019 № 1, яке посилається на вказаний рахунок-проформу, передоплата за товар здійснена на суму 3500 доларів США, що становить лише 7,78% від суми рахунку-проформи. Це робить не можливим встановити достовірність заявленої фактурної вартості, а також ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за задекларований товар. Серед документів для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку від 21.07.2020 № 190221 та договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 020620-41 від 02.06.2020. Сума витрат пов`язаних із транспортуванням товару достовірно документально не підтверджена, адже вказана довідка не передбачена даним договором nа не містить посилання на визначення ціни перевезення безпосереднім перевізником товару, бо відповідно до п.1.1 даною договору Виконавець (ТОВ "Хіллдом Логістікс") зобов`язується надати послуги з організації перевезення вантажів Замовника (ТОВ "Світло-опт"), Із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ "Хіллдом Логістікс" встановлює вартість перевезення, адже відповідно до п.2.1.2 від свого та/або від імені клієнта укладає договори з перевізниками. Надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару (Global Container Lines Latvija Sea). Крім цього, серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація проте, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. А, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FОВ. продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для (отримання страхування. Додатково надані документи у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації, наявні розбіжності та відсутні усі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Додатково надана копія митної декларації країни-відправлення не має перекладу, що не дає можливості для порівняння інформації зазначеної в ній із заявленою. Також, декларантом неподані усі необхідні додаткові документи, витребуванні в рамках положень статті 53 МКУ, а саме: якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому, відповідно до ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.За результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митною кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 18.07.2020 № UА500110/2020/007707, а саме: 4,63дол. США/кт (числове значення митної вартості товару становить: 3276,66 * 4,63 = 15170,94 дол.США). За результатами проведеної консультації, митну вартість товару №2 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митною кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 11.06.2020 № UА500130/2020/220059, а саме 4,63 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3368,98 * 4,63 = 15598,38 дол. США). За результатами проведеної консультації, митну вартість товару №4 скориговано га визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 03.06.2020 № UА500020/2020/215223, а саме 3,76 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 274,45 * 3,76 = 1031.93 дол. США). За результатами проведеної консультації, митну вартість товару №5 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 18.06.2020 № UА500020/2020/216961, а саме 3.76 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 4,35 * 3,76 = 16,36 дол. США). За результатами проведеної консультації, митну вартість товару №6 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 27.06.2020 № UА500130/2020/221978, а саме 3,76 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2 * 3,76 = 7.52 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують мигну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числовою значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару."

22.07.2020 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA508000/2020/000078/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення:

- товару №1 до загальної суми 15710,94 дол. США,

- товару №2 до загальної суми 15598,38 дол. США,

- товару №4 до загальної суми 1031,93 дол. США,

- товару №5 до загальної суми 16,36 дол. США,

- товару №6 до загальної суми 7,52 дол. США.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товарів та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист б/н від 10.06.2020, рахунок-проформа НY20191001 від 01.10.2019, рахунок фактура (інвойс) СІ-20200610 від 10.06.2020, коносамент SHWS 220060662 від 17.06.2020, автотранспортна накладна № 1204 від 21.07.2020, декларація про походження товару СІ-20200610 від 10.06.2020, заява про відкликання МД №85 від 22.07.2020, акт про проведення огляду UА508040/2020/006237 від 22.07.2020, платіжний документ про підтвердження вартості товару №1 від 10.10.2019 та№1 від 17.07.2020, платіжний документ про підтвердження вартості перевезення товару №190221 від 20.07.2020, зовнішньоекономічний договір від 01.10.2019 № 011019, договір про перевезення №020620-41 від 02.06.2020, заява декларанта від 14.07.2020, акт зважування від 21.07.2020, інші документи, копію митної декларації країни відправлення без переведення на державну мову, рахунок на оплату експедиторських послуг, заява на транспортно-експедиторські послуги та офіційний прайс-лист постачальника.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.

Посилання митного органу на розбіжність числових показників вартості товару в рахунку-проформі від 01.10.2019 № НY-20191001 (45000 дол. США) та в рахунку-фактурі від 10.06.2020 № СІ-20200610 (19127,88 дол. США) суд до уваги не приймає з таких підстав. Контракт не містить показників загальної вартості товару, натомість встановлює умови оплати за товар, а комерційний інвойс від 10.06.2020 № СІ-20200610 містить вартість тієї частини товару, яка підлягає відвантаженню в червні 2020 року, а саме на суму 19127,88 дол.США . Проформа-інвойс від 10.01.2019 за № НY-20191001 була сформована на весь товар відповідно до контракту на суму 45000 дол. США.

Специфікація до рахунку-проформи від 01.10.2019 № НY-20191001 передбачає відвантаження товару за певні проміжки часу, а саме: - в червні 2020 року на суму 19127,88 дол. США; - в серпні 2020 року (вочевидь помилка замість липень 2020 року) на суму 11474,02 дол. США; - в серпні 2020 року на суму 14398, 10 дол. США. Всього на загальну суму 45000 дол. США.

Оплата першої партії товарів було здійснено два платіжними документами від 10.10.2019 та від 17.07.2020 в загальній сумі 19127,88 дол.США. Платіжні документи були надані митниці при митному оформленні товарів.

З урахуванням викладеного, позиція відповідача про порушення позивачем порядку оплати за товар не відповідає обставинам справи.

Посилання митного органу на ту обставину, що позивач зобов`язаний разом із митною декларацією надати страхові документи, суд вважає помилковим, з огляду на наступне. На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс - 2010 термін "франко-борт" (FOB ) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Продавець не має обов`язку зі страхування вантажу. Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження. Покупець не має обов`язку зі страхування вантажу. Тобто, обов`язок укладання договору страхування вантажу не відповідає умовам FOB, а тому позиція відповідача про необхідність страхування товару є помилковою.

Зважаючи на те, що перевезення товарів здійснювалося морем на умовах поставки FOB, суд вважає, що в даному випадку товариство не повинно додатково страхувати товари.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товарів за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.

В той же час матеріалами справи підтверджено, що позивач сплатив за послуги морського фрахту за межами митної території України рейс Шекоу, Китай- Одеса, України сплачено 59342,37 грн. Всього митна вартість товару (9 груп товарів) становить 588509,44 грн., або 21272,94 дол. США.

Посилання відповідача на недоліки при перевезенні вантажу (замість ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКC" (експедитор)), перевізником зазначено фірму GCLL (Global Container Lines Latvija Sea) не впливають на грошовий вираз вартості транспортно-експедиційних послуг. Представником позивач надані пояснення в судовому засіданні про те, що саме з ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКC" був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування, а останнє в свою чергу користувалось послугами інших експедиторів, в тому числі Global Container Lines Latvija Sea. Документи, які підтверджують вартість фрахт перевізника, були надані позивачем митниці ще 28.07.2020.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 18.07.2020 № UА500110/2020/007707, а саме: 4,63дол. США/кт (числове значення митної вартості товару становить: 3276,66 * 4,63 = 15170,94 дол.США); митну вартість товару №2 скориговано та визначено за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 11.06.2020 № UА500130/2020/220059, а саме 4,63 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3368,98 * 4,63 = 15598,38 дол. США); митну вартість товару №4 скориговано га визначено за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 03.06.2020 № UА500020/2020/215223, а саме 3,76 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 274,45 * 3,76 = 1031.93 дол. США); митну вартість товару №5 скориговано та визначено за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 18.06.2020 № UА500020/2020/216961, а саме 3,76 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 4,35 * 3,76 = 16,36 дол. США); митну вартість товару №6 скориговано та визначено за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 27.06.2020 № UА500130/2020/221978, а саме 3,76 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2 * 3,76 = 7,52 дол. США).

Втім, в даних МД зазначено інших виробників товару, товар не є ідентичним товару в МД позивача, оскільки різні моделі та потужності люстр, а також визначено інші умови поставки товару - СPT UA Kyiv, FOB Ningbo, СРТ Чорноморськ, FOB Нанша.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту № 01102019 від 01.10.2019 року згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA508000/2020/000078/2 від 22.07.2020 року, відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Судові витрати розподілити за приписами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA508000/2020/000078/2 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м.Херсон, вул.Гоголя,13) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Опт" (код ЄДРПОУ 42555429, 73025, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, буд.29) сплачений судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві ) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 грудня 2020 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

108020200