Постанова

від 14.12.2020 по справі 360/1756/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року справа №360/1756/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 360/1756/20 (головуючий І інстанції В.С. Шембелян) за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 144688,56 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році 144428,58 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, яка нарахована за період з 16 квітня 2020 року по 21 квітня 2020 року у розмірі 259,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з інформації за Звітом 10-ПІ за 2019 рік, який був надісланий на адресу позивача відповідачем, встановлено не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2019 році, у зв`язку з чим нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 144428,58 грн за невиконання нормативу щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю (необхідно було створити 5 робочих місць, а фактично у відповідача працювало 3 особи з інвалідністю в 2019 році), яку відповідач, враховуючи норму частини четвертої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , повинен був сплатити до 15 квітня 2020 року, про що був повідомлений позивачем листом від 06.02.2020 № 110/03-09.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Для виконання нормативу створення робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавець має створити робоче місце, на яке повинен працевлаштувати особу з інвалідністю, брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості, спрямованих на забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю.

Виконанням нормативу робочих місць в розумінні ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні вважається саме працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, а не лише створення робочих місць для таких осіб.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» (далі також - КП «ЛЖЕК № 5» ), ідентифікаційний код 20184663, є юридичною особою та зареєстроване як роботодавець Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 28 вересня 2009 року за № 44/118/75, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.6-9) та довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 03.05.2018 № 328 (т.1 а.с.10).

На виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, відповідачем подано до позивача 06 лютого 2020 року за вхідним номером 559 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 126 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) становить 3 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) становить 5 осіб; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) становить 9099,00 грн; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) становить 6013,88 грн; сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - 12027,80 грн (т.1 а.с.18).

06 лютого 2020 року за вих. № 110/03-09 позивачем на адресу відповідача направлено лист з проханням своєчасно здійснити сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році до 15 квітня 2020 року в сумі 144428,58 грн, не допускаючи нарахування пені (т.1 а.с.19).

За несвоєчасну сплату КП «ЛЖЕК № 5» адміністративно-господарських санкцій за 2019 рік позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 259,98 грн, яка нарахована за період з 16 квітня 2020 року по 21 квітня 2020 року, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (т.1 а.с.35).

Інформацією Головного управління ДПС у Луганській області підтверджено, що середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році становила: січень - 126; лютий - 124; березень - 123; квітень - 130; травень - 128; червень - 129; липень - 132; серпень - 136; вересень - 129; жовтень - 126; листопад - 126; грудень - 126, з яких мали інвалідність: січень - 3; лютий - 4; березень - 4; квітень - 3; травень - 3; червень - 3; липень - 3; серпень - 3; вересень - 3; жовтень - 3; листопад - 3; грудень - 3 (т.1 а.с.201-202).

Отже середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача в 2019 році складає 128 осіб, 4% норматив створення робочих місць для інвалідів дорівнює: 128:100х4=5,12, тобто 5 робочих місць.

Відповідач щомісяця протягом 2019 року подавав до Лисичанського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , у яких роботодавцем визначено потребу в робочій силі (вакансії) за професією столяр, робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями: січень - 2; лютий - 1; березень - 2; квітень - 2; травень - 2; червень - 2; липень - 2; серпень - 2; вересень - 2; жовтень - 2; листопад - 2; грудень - 1 (т.1 а.с.71-93).

Листом від 20.02.2020 № 304/05-20 у відповідь на запит позивача Лисичанський міський центр зайнятості населення підтвердив подання відповідачем протягом 2019 року звітів про наявність вакансій для осіб з інвалідністю, випадків відмови в працевлаштуванні особам з інвалідністю протягом 2019 року не було, 1 особу з групою інвалідності було працевлаштовано у вересні 2019 року за професією робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями. КП «ЛЖЕК № 5» у 2019 році не надало замовлень на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю за відповідними професіями для вирішення питання працевлаштування (т.1 а.с.27-28).

Спірним питанням цієї справи є правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Оцінка суду.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

За приписами пункту 6 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю; організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; обліку підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю; збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тощо.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів (пункт 1 Положення).

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (далі - Закон № 875).

Відповідно до статті 7 Закону № 875 законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875).

Статтею 18-1 Закону № 875 визначено, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця(частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону(частина третя).

Аналіз вказаних норм свідчить, що обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для їх працевлаштування. Такий обов`язок покладений на державну службу зайнятості.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17 та від 15 квітня 2019 року у справі № 825/699/17.

За правилами частини першої статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення» , звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

За приписами пункту 5 вказаного Порядку форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Аналіз вказаних норм свідчить,що законом покладено обов`язок на підприємства забезпечити працевлаштування особи з інвалідністю шляхом створення робочих місць для осіб з інвалідністю, з урахуванням стану здоров`я, здібностей і професійних навичок таких осіб, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону № 875.

Пунктом 3 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2017 року № 70 (далі - Порядок № 70), встановлено, що виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний період також може бути забезпечене шляхом виконання однієї з таких умов:

загальна чисельність працевлаштованих з урахуванням вимог пункту 2 цього Порядку осіб з інвалідністю на підприємствах, що входять до складу господарського об`єднання, є не меншою, ніж сума нормативів для кожного з таких підприємств;

кількість працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що перевищує 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що входить до складу господарського об`єднання, є більшою, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на всіх інших підприємствах, що входять до складу відповідного господарського об`єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць;

розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об`єднання, або на підприємстві із чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами, за умови, що сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму адміністративно-господарських санкцій, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких таке місце роботи є основним (п. 2 Порядку № 70).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 70 розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об`єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 31.01. 2007 № 70, визначено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінсоцполітики.

Матеріали справи свідчать, що наказом від 04.01.2019 № 23 прийняте рішення щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю (посади столяра та робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями) (т.1 а.с.70).

04.01.2019 на КП «ЛЖЕК № 5» прийнято наказ № 20, яким визначено кількість робочих місць для осіб з інвалідністю та на яких посадах, дані особи мають право працювати (посади столяра - 1 особа та робітників з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями - 4 особи) (т.1 а.с.174).

В зв`язку з тим, що посада столяра потребує тяжких фізичних навантажень, відповідачем 06.02.2019 було прийнято наказ № 5-к про внесення змін до вищезазначеного наказу. Згідно з даним наказом виключено посаду столяра та включено посаду головного бухгалтера з переліку створених робочих місць для осіб з інвалідністю(т.1 а.с.175).

05 березня 2019 року прийнято наказ №11-к, яким було внесено зміни до наказу № 20 від 04.01.2019. Згідно з даним наказом було виключено посаду головного бухгалтера з переліку робочих місць для інвалідів та включено посаду робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями (т.1 а.с.176).

Наявність зазначених посад підтверджено штатним розкладом відповідача т.1 а.с.177-182).

Судами встановлено, що в січні 2019 року на підприємстві КП «ЛЖЕК № 5» працювало троє осіб з інвалідністю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - робітниками з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями, що підтверджено копіями трудових книжок, довідок про встановлення інвалідності та наказами на призначення вказаних осіб на відповідні посади (т.1 а.с.165-173).

У лютому 2019 року, окрім вищезазначених трьох осіб працювала на робочому місці для осіб з інвалідністю, ще й головний бухгалтер ОСОБА_4 (т.1 а.с.161-164).

В березні 2019 року вона звільнилася. У грудні 2019 року на підприємство працевлаштувалася особа з інвалідністю - ОСОБА_5 - робітником з комплексного прибирання та утримання будинків (т.1 а.с.158-160).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем щомісяця протягом 2019 року подавалася до Лисичанського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , у яких роботодавцем визначено потребу в робочій силі (вакансії) за професією столяр, робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями: січень - 2; лютий - 1; березень - 2; квітень - 2; травень - 2; червень - 2; липень - 2; серпень - 2; вересень - 2; жовтень - 2; листопад - 2; грудень - 1 (т.1 а.с.71-93).

Враховуючи викладене, в 2019 році відповідачем виконано норматив щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю відповідно до середньооблікової кількості працівників, а саме створено 5 таких робочих місць.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем з метою виконання забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю вчинено всі необхідні відповідно до вимог чинного законодавства заходи, а тому відсутність відповідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю не залежала від волевиявлення відповідача.

В свою чергу апелянтом не надано жодних доказів, які б вказували на відмову від працевлаштування осіб з інвалідністю зі сторони відповідача.

Решта доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 360/1756/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 360/1756/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 14 грудня 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова