Постанова

від 26.11.2020 по справі 280/2816/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/2816/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю: представника позивача - Ткаченко Т.М., представника відповідача - Воронкова Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року в адміністративній справі №280/2816/19 (суддя у 1 інстанції Бойченко Ю.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГС" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГС" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06.03.2019 року №0002861411.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючий орган дійшов хибного висновку щодо обов`язку позивача сплачувати орендну плату за землю з наступних підстав. По-перше, позивачем не було укладено договір земельної ділянки. По-друге, ТОВ «ПГС» має у власності приміщення, які знаходяться переважно на третьому поверсі та в надбудові (приміщення першого поверху не належать позивачу) та не використовує земельну ділянку а ні площею 0,2391 га., а ні площею 0,1338 га. (55,96%), площа земельної ділянки під будівлею складає усього 0,0815 га. По-третє, законодавством не встановлено яким чином визначається частка земельної ділянки, на якої розташований багатоповерховий будинок, відсутнє право спільної власності на будівлю та відсутня згода власників приміщень на визначення порядку користування земельною ділянкою, таким чином, ТОВ «ПГС» не має можливості самостійно ані визначити, ані розмір земельної ділянки, що знаходиться у користуванні, ані укласти договір оренди (відсутня згода інших власників будівлі). По-четверте, відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:024:0070 до державного земельного кадастру не внесені, координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі відсутні; право оренди у реєстрі речових прав не зареєстровано, таким чином, не існує, як об`єкта права, земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:024:0070, відповідно вона не може бути передана в оренду будь-кому, до її формування у порядку, встановленому законодавством.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06 березня 2019 року №0002861411. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13458 гривень 78 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент винесення спірного рішення між позивачем (Орендар) та Запорізькою міською радою (Орендодавець) було укладено договір орендної земельної ділянки від 15.01.2004 року, відповідно до якого в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,2391га. В подальшому до вказаного договору було укладено додаткову угоду від 20.03.2008 року. Інформація щодо розірвання вказаного договору або укладення нового відсутня, земельна ділянка не була розділена (вона є єдиною і частки не виділені), а отже у позивача був обов`язок щодо сплати орендної плати відповідно до умов вказаного договору.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ПГС» (код ЄДРПОУ 31637822) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 03.10.2003р. та 17.11.2004р. відомості про підприємство включені до Єдиного державного реєстру (номер запису: 1 003 120 0000 001810).

На підставі наказу від 11.01.2019р. №100 та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України фахівцем ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 роки.

За результатами перевірки відповідачем складений відповідний акт від 31.01.2019 року №57/08-01-14-11/31637822, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «ПГС» п.288.1, п. 288.2, п. 288.3 ст.288 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено розмір орендної плати за землю в сумі, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 717 801,71 грн., у т.ч. за: 2016 рік - 230 064,65 грн., 2017 рік - 243 868,53 грн., 2018 рік- 243 868,53 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 15.01.2004 №799, укладеного між Запорізькою міською радою (Орендодавець) з одного боку та ТОВ «ПГС» (Орендар), Орендодавець, відповідно до рішення восьмої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 28 від 25.04.2003р., та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25/9 від 20.01.2003р. передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,2391 га. Згідно з Розпорядженням Запорізького Міського Голови від 06.05.2008р. № 389р затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію торговельного комплексу по АДРЕСА_1 (поштова адреса: вул. Дудикіна, 28). Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 16.04.2009р. № 61/66 було передано в спільну часткову оренду, без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), терміном до 20.01.2052р. земельну ділянку площею 0,2391га (кадастровий номер 2310100000:04:024:0070) для розташування торгового комплексу, в межах раніше затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2003р. №25/9 «Про передачу в оренду ТОВ «ПГС» земельної ділянки по Дніпровському шосе/вул. Дудикіна для розташування торгового комплексу» за рахунок земель право оренди якими припиняється пунктом 2 даного рішення, в тому числі: ТОВ «ПГС» земельну ділянку площею 0,1338 га, що дорівнює 55,96 % від загальної площі 0,2391 га; Приватному підприємству «Реарді» земельну ділянку площею 0,0716 га, що дорівнює 29,95 % від загальної площі 0,5391 га.; Приватному підприємству «Торгова компанія Сальве» земельну ділянку площею 0,0337 га, що дорівнює 14,09 % від загальної площі 0,2391 га. Проте, інформація про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,2391 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе/вул. Дудикіна землі, укладеного з Запорізькою міською радою за номером державної реєстрації 799 від 15.01.2004 відсутня, відповідно і новий договір оренди земельної ділянки площею 0,1338 га, що дорівнює 55,96 % від загальної площі 0,2391 га також відсутній. 13 березня 2012 року Донецьким апеляційним господарським судом прийнято постанову по справі №5/5009/712/11 щодо змінення п. 9 договору оренди від 15.01.2004р. №799 земельної ділянки площею 0,2391 га, яка знаходиться по вул. Дніпропетровське шосе/вул. Дудикіна, укладеного між Запорізькою міською радою, виклавши його в такій редакції: «п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, що складає 128 540,88 грн. - з відсотка від нормативної оцінки землі за календарний рік в цінах 2011 року.» . 19.06.2012р. Вищим господарським судом постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. залишено без змін. Отже, підставою для нарахування та сплати орендної плати за землю у ТОВ «ПГС» є постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012р., відповідно до якої річна сума орендної плати за земельну ділянку площею 0,2391 га складає 128 540,88 грн. в цінах 2011 року. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 484 696,00 грн.

Заперечені подані позивачем на вказаний акт перевірки залишені контролюючим органом без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем 06 березня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002861411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 897 252,14 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 717 801,71 грн. та за штрафними санкціями 179 450,43 грн., яке вручене поштою уповноваженому представнику позивача 11 березня 2019 року.

Вказане рішення в адміністративному порядку залишено без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Положеннями пп. 14.1.136, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно з пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є землекористувачі.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України, землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 285.1 ст. 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктами 288.2, 288.3 ст. 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Разом із цим, відповідно до положень п. 286.5 ст. 286 ПК України, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Тобто, орендна плата сплачується орендарем за період фактичного перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Нормами ч. 1 та 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення ст. 377 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

У розумінні вищенаведених правових норм платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №807/292/18 (адміністративне провадження №К/9901/118/19).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже було зазначено раніше, між Запорізькою міською радою і ТОВ «ПГС» укладено договір оренди землі від 15.01.2004р., за номером державної реєстрації 799. Як вбачається з Договору оренди від 15.01.2004р., підставою для його укладання є рішення восьмої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 28 від 25.04.2003р. та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25\9 від 20.01.2003р.

Додатковою угодою від 20.03.2008р. пункт 9 договору оренди викладені в наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 8035 грн. 92 коп. на протязі строку будівництва об`єкта, у розмірі 40176 грн. 69 коп. з дня введення в експлуатацію , що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 р.»

Згідно з Розпорядження Запорізького Міського Голови від 06.05.2008р. № 389р затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію торговельного комплексу по Дніпровському шосе /вул. Дудикіна (поштова адреса: вул. Дудикіна, 28).

В зв`язку з набуттям права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці, переданою в оренду позивачу на підставі Договору оренди від 15.01.2004, Приватним підприємством «Реарді» та Приватним підприємством «Торгова компанія Сальве» , Запорізькою міською радою прийнято рішення № 61/66 від 16.04.2009р. «Про передачу в спільну часткову оренду товариству з обмеженою відповідальністю «ПГС» , ПП «Реарді» та ПП «Торгова компанія Сальве» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування торгового комплексу.»

Пунктом 2 цього рішення припинено ТОВ «ПГС» право оренди земельної ділянки площею 0,2391 га (площа землі іншого комерційного використання), раніше наданою рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2003р. №25/9 «Про передачу в оренду ТОВ «ПГС» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування торгового комплексу» . Земельну ділянку передано за належністю. Цим же пунктом Договір оренди землі № 799 від 15.01.2004р. розірвано. Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2003р. № 25/9 визнано таким, що втратило чинність.

Пунктом 3 рішення Запорізької міської ради передано в спільну часткову оренду терміном до 20.01.2052р. вищезазначену земельну ділянку загальною площею 0,2391га для розташування торгового комплексу, в тому числі:

- ТОВ «ПГС» земельну ділянку площею 0,1338 га, що дорівнює 55,96% від загальної площі 0,2391 га;

- ПП «Реарді» земельну ділянку площею 0,0716га, що дорівнює 29,95% від загальної площі 0,2391 га;

- ПП «Торгова компанія Сальве» земельну ділянку площею 0,0337 га, що дорівнює 14,09% від загальної площі 0,2391 га.

Пунктом 5 рішення Запорізької міської ради № 61/66 від 16.04.2009р. ТОВ «ПГС» , ПП «Реарді» та ПП «Торгова компанія Сальве» зобов`язані у двомісячний термін укласти договори оренди землі, подати їх на реєстрацію та одержати в установленому законом порядку.

На замовлення ТОВ «ПГС» ПП «Реарді» та ПП «Торгова компанія Сальве» у 2008 році було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання договорів оренди землі.

У подальшому ТОВ «ПГС» продало 2/25 приміщення 3, загальною площею 1541,3 кв.м. (площа змінилася за результатами інвентаризації, проведеної 23.01.2009р.) за договором купівлі-продажу, серія та номер: 2152, посвідченому 23.11.2011р. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Китаєвою О.О. Самарському Т.С. У процесі реєстрації права власності на 2/25 приміщення 3, його визначили, як приміщення 5, площею 128,6 кв.м.

ОСОБА_1 продав за договором купівлі-продажу, серія та номер: 543, посвідченого 14.02.2014р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. приміщення 5, площею 128,6 кв.м. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/2 частині).

За результатами інвентаризації, проведеної 23.08.2012р., площа приміщення 3 склала 1365,9 кв.м.:

ТОВ «ПГС» 11/100 продало приміщення 3, загальною площею 1365,9 кв.м. за договором купівлі-продажу, серія та номер: 1111, посвідченому 31.05.2012р. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М., ОСОБА_4 ;

ТОВ «ПГС» продало 9/50 приміщення 3, загальною площею 1365,9 кв.м. за договором купівлі-продажу, серія та номер: 2627, посвідченому 30.11.2012р. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М., ОСОБА_5 .

У свою чергу, Торгова компанія «Сальве» та ПП «Реарді» у подальшому продали свої приміщення ТОВ «Південна реєстраційна компанія» , яка займає приміщення № 1, літера А-3, площею 237,4 кв.м.; приміщення № 2, літера А-3, площею 259,5 кв.м. та приміщення № 4, літера А-3, площею 506,5 кв.м. що усього складає 40,15% від загальної площі будівлі.

Вказані вище обставини містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на даний час увесь комплекс нежитлових будівель за вказаною адресою є спільною частковою власністю, і відповідно такою земельною ділянкою користуються не тільки позивач, як власник частини нежитлових будівель, а й інші суб`єкти господарювання.

Також слід врахувати, що позивач неодноразово звертався до Запорізької міської ради з питання укладення договору оренди земельної ділянки та порядку розрахунку частки земельної ділянки, що має стати об`єктом укладання договору з урахування того, що окрім власності ТОВ «ПГС» , є інша частина забудови, що перебуває у власності ТОВ «Південна реєстраційна компанія» , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , однак відповідь отримано не було.

Посилання скаржника на існування нерозірваного в період 2016-2018 років договору оренди земельної ділянки від 15.01.2004 року №799 та на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року по справі № 5/5009/712/11, як на підставу для продовження обов`язку позивача по сплаті орендної плати за таку ділянку, є безпідставними, оскільки за період після винесення зазначеної постанови змінилися обставини справи, а саме розмір належної позивачу частки будівлі у спільній частковій власності.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що після переходу від позивача до нових власників частини об`єктів нерухомості, до останніх також перейшли як право користування відповідною земельною ділянкою та обов`язок зі сплати податку за неї (орендної плати) у відповідній частині.

Про перехід обов`язку сплати орендної плати за укладеним договором оренди земельної ділянки до нового власника об`єкту нерухомості не у порядку повторного надання земельної ділянки, а шляхом автоматичної заміни сторони у такому договірному зобов`язанні, свідчить правова позиція Верховного Суду, висловлена, зокрема, у постановах від 04.04.2019р. у справі № 910/7197/18, від 31.07.2019р. у справі № 922/1349/18.

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

При цьому, дійсно у позивача виникає обов`язок щодо сплати орендної плати відповідно до належної частці будівлі у спільній частковій власності, проте здійснити відповідний розрахунок є обов`язком саме контролюючого органу, а не суду.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року в адміністративній справі №280/2816/19 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року в адміністративній справі №280/2816/19 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 листопада 2020 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст. 243 КАС України.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва