Постанова

від 08.12.2020 по справі 320/3427/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3427/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калитянської загальноовітньої школи I-III ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Калитянської загальноовітньої школи I-III ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Калитянської загальноовітньої школи I-III ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Калитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, смт.Калита, пров.Ювілейний, буд.2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 07.02.2020 № 80.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що подані позивачем до суду докази містять неактуальну інформацію та в акті від 06.07.2020 №208 за наслідками повторної перевірки відповідача встановлено вже інші порушення, отже частину порушень було усунуто та на даний час тривають роботи щодо повного усунення порушень, зафіксованих в акті від 06.07.2020 №208, однак такі заходи потребують виділення додаткових коштів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідачем не було усунуто 5 порушень у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Калитянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області перебуває в комунальній власності Виконавчого комітету Калитянської селищної ради, що підтверджується довідкою від 18.02.2020 вих.№106 (а.с.26).

27.01.2020 ГУ ДСНС України у Київській області прийнято наказ № 104 Про проведення позапланових перевірок відповідно до якого встановлено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки. У вказаному наказі у пункті 29 переліку підприємств, які підлягають перевірці визначено об`єкт перевірки: Калитянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів: Київська область, Броварський район, смт. Калита, провул. Ювілейний, 2 (а.с.10-14).

На виконання вказаного наказу видано посвідчення від 27.01.2020 № 847 про проведення заходу державного нагляду (котролю). Згідно з даними вказаного посвідчення у період з 03.02.2020 по 07.02.2020 головним інспектором ЗНС Броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Дмитриком С.В. буде проведено перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с.15).

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 07.02.2020 № 80 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки (а.с.16-25).

Зі змісту вказаного акта перевірки, вбачається, що позивачем виявлено п`ятнадцять порушень відповідачем правил пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, що створює загрозу для життя та здоров`я людей, а саме:

- захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ БВ.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (п.1.21. глава 1 розділ ІV ППБУ);

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності з наданням підтверджуючих документів щодо забезпечення І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 глава 2, розділ III, ППБУ);

- на будівлі не встановлено покажчик місця розташування найближчого водопостачання, зазначити цифрове значення відстані в метрах від покажчика до водопостачання, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (пп. 9, п.21 глава. 2, розділ V, ППБУ);

- приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (підпункт 3.6, пункт 3, розділ V, ППБУ);

- в будівлі не встановлено світлові покажчики "Вихід" з кожного евакуаційного виходу (п. 2.32 глава 2 розділу III);

- будівлю об`єкту не дообладнано системами протипожежного захисту додаток А, додатку Б таб. Б.І, Б.2, ДБН В.2.5.56-2014 (підпункт 1.2, пункту 1, розділу V, ППБУ);

- для кожного приміщення не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки (пункту 4, розділу II, ППБУ);

- не заборонили експлуатацію ламп освітлення з пошкодженим проводом (п.1.18 глава 1 розділу ІV, ППБУ) ;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електроламп освітлення, розподільчих коробок не здійснили за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в будівлі, підвальному приміщенні (п.1.6 глава 1 розділу IV, ППБУ);

- не заборонили використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) в підсобних приміщеннях, господарських приміщеннях (п.1.18 глава 1 розділу ІV, ППБУ);

- не заборонили улаштування та експлуатацію тимчасової електромережі в приміщеннях будівлі; (п.1.8 глава 1 розділу ІV, ППБУ);

- двері евакуаційних виходів не обладнали внутрішніми запорами, які відчиняються зсередини без ключа (п.2.27 глава 2 розділ III,);

- вогнегасники не розмістили шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (Розділ V п.3.10,ППБУ);

- двері горищі, електрощитових, підвалів постійно неутримують зачиненими та не зазначили на дверях місце зберігання ключів (п. 2.12 глава 2, розділ III, ППБУ);

- приміщення електрощитової не відокремлено від сусідніх приміщень протипожежними дверима 2-го типу (п. 2.3, глава 2, розділ III, ППБУ).

Вказаний акт перевірки був отриманий та підписано директором Калитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області без зауважень.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст.1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтями 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в період з 03.07.2020 по 06.07.2010 повторно проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 06.07.2020 №208 (а.с.70-83), в якому відображено, що неусунутими лишились порушення відповідачем:

- п. 1.21. глава 1 розділ IV ППБУ "Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконали відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

- п. 2.5. глава 2 розділ III, ППБУ "Деревяні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не обробили засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності з надання підтверджуючих документів щодо забезпечення І групу вогнезахисної ефективності";

- п. 2.32 глава 2 розділ III, ППБУ "В будівлі не встановили світлові покажчики "Вихід" з кожного евакуаційного виходу;

- підпункт 1.2, пункту 1, розділу V, ППБУ "Будівлю об`єкту не дообладнали системами протипожежного захисту додаток А, додатку Б таб. Б.1, Б.2, ДБН В.2.5.56-2014";

- п. 2.З., глава 2 розділу III, ППБУ "Приміщення електрощитової не відокремили від сусідніх приміщень протипожежними дверима 2-го типу".

У відповідності до п.п.25, 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Зазначені позивачем в акті від 06.07.2020 №208 порушення колегія суддів вважає пов`язаними з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Апелянт зазначає, що на даний час тривають роботи по встановленню протипожежних дверей другого типу на приміщення електрощитової, на сесії Калитянської селищної ради заплановано розгляд питання щодо виділення додаткових коштів для повного усунення порушень протипожежного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що усунення всіх порушень потребує додаткових коштів, при цьому порушення в частині не оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту планується усунути шляхом їх повної заміни, однак на даний час зазначене питання не вирішено.

Таким чином, апелянт частково усунув порушення, відображені в акті від 07.02.2020 №80 та здійснює заходи щодо усунення порушень, визначених в акті від 06.07.2020 №208.

В той же час, доказів усунення всіх порушень відповідачем надано не було.

Колегія суддів не погоджується з твердженням скаржника, що зазначені порушення не створюють загрози життю та здоров`ю осіб, що перебуватимуть у приміщенні закладу освіти.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На думку суду, наведені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що закріплене у ст.53 Конституції України право на освіту не повинно бути забезпечено шляхом нехтування ст.3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я , честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідачем до суду не було надано акту перевірки, проведеної з питань усунення раніше виявлених порушень вимог пожежної безпеки, тому на думку суду, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на користь усунення виявлених порушень.

При цьому, встановити факт усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень можна виключно шляхом проведення нової перевірки та оформлення її результатів, при цьому відповідач визнає, що порушення усунуто не в повному обсязі.

Твердження апелянта щодо необхідності виділення додаткових коштів для усунення всіх виявлених порушень в жодному разі не свідчить про відсутність потенційної загрози життю та здоров`ю людей.

Не дивлячись на часткове усунення з боку відповідача встановлених порушень, низка з них станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції залишались такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №812/2061/17, який має бути врахований судом.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а окремі порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Калитянської загальноовітньої школи I-III ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 11 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма