Постанова

від 14.12.2020 по справі 120/1757/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1757/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

14 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

02 листопада 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

04 листопада 2020 року від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 листопада 2020 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву та відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції здійснено перевірку інформації з приводу порушення права позивача на відправку звернень у вигляді рекомендованої кореспонденції за його власний рахунок, за результатами якої затверджено висновки службової перевірки інформації від 05 лютого 2020 року та 10 лютого 2020 року.

У даних висновках відповідач встановив, що порушень вимог статей 8, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України з боку адміністрації Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" в частині відправлення кореспонденції не виявлено.

В подальшому Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції листами №10/78-20/П-24,П-26, П27 від 28 січня 2020 року та №10/97-20/П-65 від 05 лютого 2020 року повідомило ОСОБА_1 про відсутність у діях третьої особи порушень вимог статей 8, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України в частині відправлення кореспонденції.

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невизнанні неправомірними дій адміністрації Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" у зв`язку із порушенням його прав на відправку рекомендованої кореспонденції за власний рахунок протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 113 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.

Наказом Міністерства юстиції України №1304/5 від 02.07.2013 року затверджено Інструкцію з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу 2 Інструкції вказано, що кореспонденція засуджених та осіб, узятих під варту, отримується та відправляється в приміщенні найближчого поштового відділення уповноваженим представником установи виконання покарань (слідчого ізолятора) на підставі довіреності, оформленої в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу 2 Інструкції рекомендовані листи, листи з оголошеною цінністю, кореспонденція, передбачена абзацом другим пункту 4 розділу І цієї Інструкції, та листи, що містять відомості про смерть близьких або інші термінові повідомлення, що надходять з поштових відділень або надсилаються за реєстром, реєструються окремо у журналі обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі виконання покарань (слідчому ізоляторі), форма якого визначена в додатку 3 до цієї Інструкції

Аналізуючи доводи апелянта стосовно бездіяльності відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи 05 лютого 2020 року затверджено висновок службової перевірки інформації, зазначеної у зверненні засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 , який відбуває покарання у державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)", яке надійшло до міжрегіонального управління з Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, щодо відмови адміністрацією установи здійснення відправки звернень у вигляді рекомендованої кореспонденції за його власний рахунок.

Із висновку службової перевірки вбачається, що під час розгляду звернення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 встановлено, що останній до адміністрації державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" з приводу здійснення відправки звернень у вигляді рекомендованої кореспонденції за його, власний рахунок з листопада 2019 року по теперішній час не звертався.

За вказаний період засудженим до довічного позбавлення волі ОСОБА_2 згідно журналу № 6214Н "Обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі виконання покарань" 15.11.2019 року за вих. П-2709 було направлено звернення до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Вінниця, вул. Порика, 29.

Зазначене звернення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 відправлено з супровідним листом від імені начальника державної установи після реєстрації у журналі №6214Н "Обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі виконання покарань".

При цьому, порушень статей 8, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України в частині відправлення кореспонденції з боку адміністрації установи не виявлено.

Вказане підтверджується витягом з журналу № 6214Н "Обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі виконання покарань", довідкою, наданою молодшим інспектором ВРіО державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_3 та рапортом начальника відділення соціально-психологічної служби сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_4 .

Крім того, 10 лютого 2020 року затверджено висновок службової перевірки інформації, викладеної у листі засудженого ОСОБА_1 з приводу порушення його права на листування в державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)".

Із висновку вбачається, що 06.11.2019 року заявник через Вінницьку місцеву прокуратуру Вінницької області подав письмову заяву на ім`я начальника державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" в якій він просив провести перевірку щодо не відправлення рекомендованим листом, за його особистий рахунок, звернення адресоване у Вінницький місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги.

Дана заява надійшла до виконання на адресу установи 12.11.2019 та 15.11.2019 даний лист працівниками установи було направлено адресату.

При цьому, заявник повідомляє, що відповідний талон-підтвердження йому було надано 19.11.2019 року, тобто в порушення вимог наказу Міністерства юстиції України №1304/5 від 02.07.2013 "Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах". Також заявнику не було надано відповідний чек про відправлення рекомендованого листа.

З метою підтвердження інформації викладеної у заяві було опитано засудженого до ДПВ Плотнікова І.В., який повністю підтвердив викладену у скарзі інформацію та додав, що у заяві, яку він подав на начальника установи через Вінницьку місцеву прокуратуру він просив направити його кореспонденцію рекомендованим листом, в разі відмови надати йому офіційну відповідь з роз`ясненнями.

Дійсно, 12.11.2019 на адресу установи із Вінницької місцевої прокуратури за вх. №17591 надійшов лист із заявами засудженого ОСОБА_1 для прийняття рішення згідно чинного законодавства. Згідно журналу "Обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі виконання покарань" заяву адресовану Вінницькому місцевому центру з надання безоплатної правової допомоги було направлено 15.11.2019 на адресу вказаного центру, тобто у відповідності до вимог пункту 4 розділу 2 наказу Міністерства юстиції України №1304/5 від 02.07.2013 "Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах".

Іншу заяву, в якій заявник просив надати йому мотивовану відповідь щодо відправлення кореспонденції рекомендованим листом з невідомих причин виконано не було.

Під час опрацювання документації встановлено порушення пункту 4 розділу 1 наказу Міністерства юстиції України №1304/5 від 02.07.2013 "Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах", оскільки талон-підтвердження про прийняття кореспонденції адміністрацією установи було видано засудженому 19.11.2019, тобто через чотири дні після фактичного відправлення листа.

В своєму письмовому поясненні молодший інспектор відділу режиму та охорони прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_3 зазначила, що листування засуджених, які тримаються в установі здійснюється виключно на підставі наказу Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2019 "Про затвердження правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", а також відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1304/5 від 02.07.2013 "Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах". Опитана також зазначає, що згідно журналу "Обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі" даний лист було направлено 15.11.2019.

На момент відправлення засуджений ОСОБА_1 до керівництва установи із відповідною заявою, щодо відрахування коштів з його особового рахунку для відправлення даного листа не звертався.

Отримання та вручення рекомендованих листів особам узятим під варту та засудженим, що надходять з поштових відділень, здійснюється у відповідності до розділу 2 Наказу Міністерства юстиції України №1304/5 від 02.07.2013 року. Відправку кореспонденції визначеної, як "рекомендований лист" від осіб, які утримуються в установі, даний нормативний акт не передбачає.

Враховуючи вищенаведені обставини, дослідивши зміст висновків службових перевірок та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та об`єктивність проведених перевірок, а також відсутність порушення прав позивача та порушень з боку державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" на відправку рекомендованої кореспонденції за рахунок засудженого.

Одночасно суд звертає увагу, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у не здійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У даному випадку, відповідач 05 лютого 2020 року та 10 лютого 2020 року здійснив службові перевірки інформації, викладеної позивачем у зверненнях та встановив відсутність порушень, як прав позивача на відправку рекомендованої кореспонденції за його власний рахунок, так і не встановлено порушень у діях державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" на забезпечення такого права.

Отже, на переконання колегії суддів відповідачем допущено активну поведінку (вчинення дій), що виключає можливість встановлення факту допущеної бездіяльності, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.