Постанова

від 14.12.2020 по справі 140/6569/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/6569/20 пров. № А/857/10973/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Раджас Торгстрой до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Вандизель-19 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Костюкевич С.Ф.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 16 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Раджас Торгстрой (далі - ТОВ Раджас Торгстрой ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДПС) від 25 березня 2020 року №1497895/42632533 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі - ПН) №11 від 17 лютого 2020 року та комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДПС) від 10 квітня 2020 року №13544/42632533/2 про відмову у реєстрації ПН №11 від 17 лютого 2020 року;

зобов`язати Державну податкову службу України (далі - ДПС) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ПН №11 від 17 лютого 2020 року датою її подання.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 140/6569/20, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані рішення контролюючих органів були прийняті без належного обґрунтування, що свідчить про їх протиправність та необхідність скасування із зобов`язанням ДПС зареєструвати ПН №11 від 17 лютого 2020 року ТОВ Раджас Торгстрой датою її подання.

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Раджас Торгстрой у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що виписана ТОВ Раджас Торгстрой ПН від 17 лютого 2020 року № 11 відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН у ЄРПН. Для підтвердження реєстрації податкових накладних ТОВ Раджас Торгстрой було надано пояснення та ряд документів, однак не надано копії документів щодо складського обліку, а товаросупровідні документи подані неналежної форми.

Додатково звертає увагу апеляційного суду на те, що у матеріалах справи наявні 5 різних товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) по одній господарській операції, хоча мала би бути одна ТТН.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ Раджас Торгстрой здійснює свою господарську діяльність у вигляді оптової торгівлі у складському приміщенні, розташованому у м. Миколаєві, вул. Кагатна, 1/10, Секція №4, яке орендується на підставі договору № 02/02-20 від 02.02.2020 у ТОВ СТЕФ-НІК .

03 січня 2020 року між ТОВ Раджас Торгстрой та ТОВ Геоплюс-Опт було укладено договір купівлі-продажу № 0003, за умовами якого позивачем було придбано картоплю, фасовану у сітки полімерні по 20 кг кожна, урожаю 2019 року у кількості 19950,00 кг за ціною 5,0 грн/кг без ПДВ, на суму 99 750,00 грн без ПДВ.

Отримання товару підтверджується видатковою накладною № 1 від 03 січня 2020 року на суму 99750,00 грн та ТТН №1 від 03 січня 2020 року.

На виконання умов пункту 4.1. договору купівлі-продажу № 003 від 03 січня 2020 року 06 березня 2020 року ТОВ Раджас Торгстрой перерахувало на рахунок продавця ТОВ Геоплюс-Опт 99750,00 грн платіжним дорученням № 93 від 06 березня 2020 року.

17 лютого 2020 року між ТОВ Раджас Торгстрой та ТОВ Вандизель-19 було укладено договір № 11 про купівлю-продаж картоплі, фасованої у сітки полімерні по 20 кг кожна, урожаю 2019 року, у кількості 1350 кг за ціною 5,5 грн/кг без ПДВ на суму 8222,50 грн без ПДВ на загальну суму 9867,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 1 644,50 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 11 від 17 лютого 2020 року на суму 9867,00 грн та ТТН № 11 від 17 лютого 2020 року вказаний товар передано ТОВ Вандизель-19 . За умовами пункту 3.3 договору купівлі-продажу № 11 від 17 лютого 2020 року перевезення товару відбувається транспортними засобами покупця.

17 лютого 2020 року ТОВ Раджас Торгстрой сформовано рахунок-фактуру № 11 на суму 9867,00 грн і 05 березня 2020 року ТОВ Вандизель-19 було перераховано на рахунок позивача 9867,00 грн платіжним дорученням № 12 від 05 березня 2020 року.

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) позивачем за результатами вказаної господарської операції складено ПН № 11 від 17 лютого 2020 року на суму 9867,00 грн, яку 28 лютого 2020 року направлено для реєстрації в ЄРПН до ГУ ДПС.

Відповідно до отриманої позивачем квитанції, ПН № 11 від 17 лютого 2020 року була прийнята, однак її реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК. При цьому контролюючим органом вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

Відтак, ТОВ Раджас Торгстрой направлено на адресу ГУ ДПС пояснення від 12 березня 2020 року №11-02 та перелік первинних документів, однак рішенням Комісії від 25 березня 2020 року № 1497895/42632533 у реєстрації ПН №11 від 17 лютого 2020 року було відмовлено з підстав ненадання позивачем копій документів, а саме: дані складського обліку, товаросупровідні документи неналежної форми .

ТОВ Раджас Торгстрой 06 квітня 2020 року оскаржило до ДПС вказане рішення Комісії ГУ ДПС, однак 10 квітня 2020 року Комісією ДПС рішенням №13544/42632533/2 у задоволенні скарги було відмовлено.

Із зазначеними рішеннями контролюючих органів ТОВ Раджас Торгстрой не погодилося та за захистом своїх прав звернулося до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок №1246).

За правилами пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку №1 до Порядку №1165, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що у Квитанції ГУ ДПС не вказано належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ Раджас Торгстрой до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Контролюючим органом не надано належних доказів включення позивача до переліку ризикових, а також доказів наявності податкової інформації, зазначеної у пункті 8 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із приписами пункту 5 вказаного Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що нечітке формулювання контролюючим органом у Квитанції підстав для зупинення реєстрації спірної ПН із вказівкою на те, що ТОВ Раджас Торгстрой відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання товариством Комісії ГУ ДПС 12 березня 2020 року усіх документів, якими була оформлена відповідна господарська операція, на свій розсуд.

Згідно із положеннями пунктів 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Окрім того, слід погодитися із судом у тому, відповідачами не надано до суду доказів виконання вимог пункту 44 Порядку №1165, а саме результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Водночас суд першої інстанції вірно зауважив, що у оскаржуваних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні поданих позивачем документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи ГУ ДПС про наявність п`яти різних ТТН по одній господарській операції, оскільки такі мотиви не були відображені у оскаржуваних рішеннях контролюючого органу.

При цьому апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків. Тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкових накладних документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки постачальника та покупця у порядку, встановленому законом.

Одночасно суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що оскаржувані рішення контролюючого органу є актами індивідуальної дії, визначальними рисами яких є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, що видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; відповідності такого акту нормам чинного законодавства. Відтак, оскільки оскаржувані рішення відповідачів таким критеріям не відповідають та породжують їх неоднозначне трактування, що впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, то вказане свідчить про їх протиправність.

Окрім того, суд апеляційної інстанції в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховує під час вирішення цього спору правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, відповідно до якої можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. При цьому невиконання ним законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

На підставі наведеного, на думку апеляційного суду, у суду першої інстанції були належні правові та фактичні підстави для висновку про протиправність та необхідність скасування оспорюваних рішень Комісії ГУ ДПС №1497895/42632533 від 25 березня 2020 року та Комісії ДПС №13544/42632533/2 від 10 квітня 2020 року про відмову у реєстрації ПН ТОВ Раджас Торгстрой № 11 від 17 лютого 2020 року.

Підсумовуючи викладене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив за наслідками вирішення позовних вимог судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 140/6569/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко