Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 657/935/17
провадження № 61-8923св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, Каланчацька районна державна лікарня ветеринарної медицини,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у складі колегії суддів:
Базіль Л. В., Бугрика В. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держспоживслужби у Херсонській області про усунення перешкод у праві на працю та стягнення середнього заробітку при звільненні.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 1985 року прийнятий на роботу в Каланчацьку державну ветеринарну лікарню Херсонської області водієм автомобіля, на якій перебуває і на теперішній час.
За час його роботи підприємство було реорганізовано на Каланчацьке управління ветеринарної медицини, яке в 2016 році реорганізовано.
Маючи намір влаштуватися на іншу роботу він 20 березня 2017 року шляхом поштового зв`язку направив відповідачу заяву про його звільнення з роботи на підставі статті 38 КЗпП України (за власним бажанням) з одночасним проханням видати трудову книжку та розрахунок. 22 березня 2017 року відповідач отримав його заяву, однак питання про його звільнення не вирішив, розрахунку не провів, та не видав трудової книжки.
Такими неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, суму якої він оцінює в 5 000,00 грн.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди у праві на працю та звільнити його з роботи на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням; зобов`язати відповідача видати йому трудову книжку та виплатити належні йому грошові кошти при звільненні станом на день ухвалення рішення.
Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 08 серпня
2017 року до участі в справі залучено в якості співвідповідача Каланчацьку району державну лікарню ветеринарної медицини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 12 вересня
2018 року позовні вимог задоволено частково.
Зобов?язано Головне управління Держспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
Зобов?язано Головне управління Держспоживслужби в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 належні йому кошти при звільненні та середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з моменту звільнення по день постановлення судом рішення у справі, а саме по 12 вересня 2018 року.
Стягнуто з Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 200,00 грн та моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області на користь держави в судовий збір в сумі 1 280,00 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та покладаючи обов`язок на Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України, виплатити належні йому кошти при звільненні та середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягуючи з управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 200,00 грн та моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що трудові права позивача порушені з вини Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, як правонаступника Головного управління ветеринарної медицини в Херсонській області.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області задоволено частково.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 12 вересня
2018 року в частині зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та виплати належних йому коштів при звільненні та середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягненні моральної шкоди, витрат на правову допомогу, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні цих вимог.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 12 вересня
2018 року в частині стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області судових витрат на користь держави в сумі 1 280,00 грн скасовано.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про частині зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та виплати належних йому коштів при звільненні та середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягненні моральної шкоди, витрат на правову допомогу, апеляційний суд виходив із того, що належним відповідачем є Головне управління ветеринарної медицини у Херсонській області, а апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду справи позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну або залучення до участі у справі належного відповідача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
24 квітня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 12 вересня
2018 року.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що висновок апеляційного суду щодо неналежного відповідача у справі є неправильним та не відповідає дійсності.
Доводи інших учасників справи
16 липня 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Каланчацького районного суду Херсонської області.
У липні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст фактичних обставин справи
ОСОБА_1 перебував з Головним управлінням ветеринарної медицини в Херсонській області у трудових відносинах. Наказом Головного управлінням ветеринарної медицини від 31 жовтня 2014 року ОСОБА_1 переведено на посаду водія Каланчацької районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Однак, між ОСОБА_1 та Каланчацькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини було укладено трудовий договір на період
з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2015 року, що підтверджується копією даного договору, яка міститься в матеріалах справи. Даний договір було розірвано за угодою сторін 20 березня 2015 року.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивач працював водієм в Каланчацькій районній лікарні ветеринарної медицина підставі трудової угоди, тому ведення трудової книжки в даному випадку не є обов?язковою. Позивачем трудова книжна Каланчацькій районній лікарні ветеринарної медицина не надавалася, що підтверджується журналом реєстрації трудових книжок, який міститься в матеріалах справи.
Натомість, останній запис в трудовій книжці було здійснено в 2013 році в той час, як позивач працював в Головному управлінні ветеринарної медицини у Херсонській області, правонаступником якого є Головне управління держспоживслужби у Херсонській області. Дана обставина підтверджується копією трудової книжки позивача, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління ветеринарної медицини в Каланчацькому районі, з яким позивач перебував в трудових правовідносинах і на його думку продовжує перебувати, як юридична особа, має ідентифікаційний код 26284704, і ця ж юридична особа із вказаним ідентифікаційним кодом на день подачі позову не є припиненою, а з 28 січня 2016 року перебуває в стані припинення.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області в частині зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та виплати належних йому коштів при звільненні та середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягненні моральної шкоди, витрат на правову допомогу, апеляційний суд виходив із того, що належним відповідачем є Головне управління ветеринарної медицини у Херсонській області, а апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду справи позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну або залучення до участі у справі належного відповідача.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
У статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд наведеного не врахував та зробив передчасний висновок про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що належним відповідачем у справі повинно бути Головне управління ветеринарної медицини у Херсонській області, не встановивши при цьому чи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення Головного управління ветеринарної медицини у Херсонській області та хто саме є його правонаступником.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи, перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення.
За таких обставин оскаржувана постанова Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та винесена з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року скасувати,а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93505127 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні