Рішення

від 01.12.2020 по справі 367/2612/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2612/20

Провадження №2/367/3748/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І

при секретарі Герус Н

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому вказала, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала договір купівлі-продажу квартири та стала власницею квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що на час придбання нерухомості вона не перебувала у шлюбі і мала прізвище ОСОБА_1 .

19.03.2013р. вона зареєструвала шлюб з громадянином Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримала після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 .

Також зазначає, що вирішила розпорядитися вказаною квартирою. При підготовці документів нотаріус повідомив їй про те, що в Реєстрі заборон відчужень об`єктів нерухомого майна існує запис про існування обтяження у виді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 13229641, накладеного на підставі Постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, 32773982, 15.10.2012 р., обтяжувач - відділ ДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, код: 35035812 на П.І.Б. ОСОБА_1 , причина відсутності коду невідома.

Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку - Красіковим Н.С. в рамках невідомого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №32773982 від 15.10.2012 р. Обтяження у вигляді арешту усього нерухомого майна, яке належить її, створює перешкоди у здійсненні права володіти та розпоряджатися своїм майном.

Крім того, зазначає, що її представником - Савелова Ю.М. надіслано запит до Кіровського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про надання інформації щодо підстав винесення Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку постанови № 32773982 від 15.10.2012 р. про арешт майна, що належить гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код відсутній у виконавчому провадженні) та оголошено заборону на його відчуження. Надійшла відповідь на запит адвоката Савелової Ю.М. у якій зазначено наступну інформацію, що згідно даних АСВП виконавчого провадження де боржником є ОСОБА_1 на виконанні Кіровському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк, станом на 23.09.2019 р. не перебуває.

Згідно даних АСВП в Кіровському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк - 17.05.2012 р. було відкрите виконавче провадження ВП № 32773982 відповідно до судового наказу № 2н-2906 від 18.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 боргу 4023,95 грн. на користь КП Донецькміськводоканал . Виконавче провадження знаходиться в стані завершено . Детальну інформацію з наданням підтверджуючих документів не являється неможливим надати , оскільки у відділі не має доступу до електронного архіву АСВП. Всі виконавчі провадження, журнали реєстрації, ведення кореспонденції, залишені на тимчасово окупованій території. Матеріально- технічна база та документація відділу залишена за місцем попередньої реєстрації відділу ДВС у м. Донецьку, який відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Розпорядження Кабінету Міністрів України від листопада 2014 №1085-р).

На підставі вищевикладеного, просить суд зняти арешт з майна ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 , зокрема з квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставідублікату договору купівлі-продажу, серія та номер: 7324, виданий 08.11.2019 р., видавник: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзін М.С., а також іншого нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 32773982 від 15.10.2012 р., відділом ДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, номер про обтяження запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 13229641 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт квартири АДРЕСА_1 та всього майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності,позов просить задовольнити.

Представник відповідача Кіровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції, в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала договір купівлі-продажу квартири та стала власницею квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 12).

Встановлено, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку - Красіковим Н.С. в рамках невідомого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №32773982 від 15.10.2012 р. Обтяження у вигляді арешту усього нерухомого майна, яке належить її, створює перешкоди у здійсненні права володіти та розпоряджатися своїм майном .

Крім того, встановлено, що згідно даних АСВП в Кіровському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк - 17.05.2012 р. було відкрите виконавче провадження ВП № 32773982 відповідно до судового наказу № 2н-2906 від 18.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 боргу 4023,95 грн. на користь КП Донецькміськводоканал . Виконавче провадження знаходиться в стані завершено . Детальну інформацію з наданням підтверджуючих документів не являється неможливим надати , оскільки у відділі не має доступу до електронного архіву АСВП. Всі виконавчі провадження, журнали реєстрації, ведення кореспонденції, залишені на тимчасово окупованій території. Матеріально- технічна база та документація відділу залишена за місцем попередньої реєстрації відділу ДВС у м. Донецьку, який відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Розпорядження Кабінету Міністрів України від листопада 2014 №1085-р).

Відповідно до ст.41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Спорронг і Лоннрот проти Швеції (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями З 16-320,321,328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 в справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження , у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що наявність арешту на все належне позивачу нерухоме майно, перешкоджає останній в реалізації нею своїх прав власника щодо вказаного майна.

Беручи до уваги, що відповідачем не доведена необхідність у подальшому арешті майна позивача, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , знявши арешт з належного їй майна,

Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не викликались,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти арешт з майна ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 , зокрема з квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставідублікату договору купівлі-продажу, серія та номер: 7324, виданий 08.11.2019 р., видавник: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзін М.С., а також іншого нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 32773982 від 15.10.2012 р., відділом ДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, номер про обтяження запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 13229641.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт квартири АДРЕСА_1 та всього майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Копію рішення направити сторонам для відома.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Ірпінський міський суд апеляційної скарги протягом 30 днів з виготовлення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Оладько