Рішення

від 03.12.2020 по справі 391/667/20

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/667/20

Провадження № 2/391/239/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2020р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Л.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт.Компаніївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.06.2010 державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори, він успадкував від матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 (2,4286 га) частину земельної ділянки загальною площею 7,29 га. Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.05.2015, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3522881600:02:000:2187. 06.10.2020 позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Кіровоградської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності за вказану земельну ділянку. Однак, 09.10.2020, рішенням державного реєстратора №54491560, йому було відмовлено у державній реєстрації права власності на дану земельну ділянку, оскільки подані для проведення державної реєстрації прав документи не дають змоги встановити набуття, зміну та припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Ухвалою суду від 04.11.2020 відкрито провадження у справі в поряду спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає та не має заперечень щодо нього.

Згідно з частиною 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.06.2010 позивачу належить 1/3 частина земельної ділянки загальною площею 7,29 га, яка належала померлій матері згідно державного акту на право приватної власності на землю виданого на підставі рішення №88 сесії Губівської сільської ради від 10.09.2001, державний акт зареєстровано в книзі державних актів на право приватної власності на землю №225.(а.с.9)

Відповідно до витягу № НВ - 3501826002015 від 19.05.2015 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, наданого на заяву позивача, земельна ділянка з кадастровим номером 3522881600:02:000:2187 має площу 2,4286 га, розташована на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с.10)

06.10.2020 позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Кіровоградської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності за вказану земельну ділянку.

Однак, 09.10.2020, рішенням державного реєстратора №54491560, позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на дану земельну ділянку, оскільки надані позивачем документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.(а.с.13)

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Судом встановлено, що позивачу державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна матері позивача, а саме земельної дільники площею 7,29 га.(а.с.8)

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В силу ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Позивач є спадкоємцем 1/3 частини майна матері за законом. Спадщину прийняв та бажає реалізувати свої спадкові права повною мірою.

Надані суду докази свідчать про волевиявлення спадкоємця і наміри набути ним права на 1/3 частину вищезазначеної земельної ділянки, розташованої на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та отримання цієї землі у спадок.

Статті 125, 131 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.

Відповідно до положень частини першої статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Як було з`ясовано судом у ході розгляду справи позивач, як спадкоємиць за законом після смерті матері спадщину прийняв фактично та не відмовляється від неї, що підтверджується постановою державного нотаріуса, та має намір оформити належним чином документи на це спадкове майно, але у позасудовому порядку зробити це не може.

Зважаючи на викладене вище, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, а також займана представником відповідача позиція щодо повного визнання пред`явленого позову, дають суду підстави вважати даний позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 200, 206, 209, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2, 15, 16, 317, 328 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522881600:02:000:2187, площею 2,4286 га, що розташована на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Губівська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області, адреса: вул.Радянська,7 с.Губівка Компаніївського району Кіровоградської області, код ЄДРПУО 04364963.

Суддя В.ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ