Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/836/20
№ провадження 2/624/361/20
РІШЕННЯ
іменем України
смт. Кегичівка 10 грудня 2020 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:
головуючого судді - Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/836/20,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Рояківська сільська рада Кегичівського району Харківської області,
вимоги позивача: про визнання права на земельну частку (пай),-
ВСТАНОВИВ:
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Спілки селян ім. Шевченка, с. Рояківка Кегичівського району Харківської області, розміром 5,17 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №023365, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області 05 серпня 1996 року, на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області №205 від 13 червня 1996 року.
Згідно з викладеними в позовній заяві обставинами, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав по АДРЕСА_1 з 1984 року до моменту його смерті. Позивач разом з батьком проживав та був зареєстрований за вищевказаною адресою з 1984 року по день смерті батька.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку позивач фактично прийняв, але юридично її не оформив, оскільки не мав оригіналу сертифікату на право на земельну ділянку.
Відповідно до довідки №218/113-20 від 29 вересня 2020 року наданої Відділом у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, згідно записів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавався Кегичівською районною державною адміністрацією по Спілці селян ім. Шевченка за № НОМЕР_1 ОСОБА_2 05 серпня 1996 року отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР №023365, розмір земельної частки (паю) згідно розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 13 червня 1996 року №205 - 5,17 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) 20745 грн 10 коп., та відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди на земельні ділянки на території Кегичівського району зареєстровано право власності та право оренди, державний акт взамін сертифікату ОСОБА_2 не отримував. На сьогодні сертифікати на право на земельну частку (пай) та Державні акти на право власності на земельні ділянки не друкуються і не реєструються.
05 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності, звернувся в моїх інтересах до Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, проте постановою від 05 листопада 2020 року було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій оскільки документ, що посвідчує право власності на вищевказану земельну частку (пай) для оформлення спадщини, до нотаріальної контори не надано.
Сертифікат на право на земельну частку (пай) було втрачено, у зв`язку з чим позивачем було подано оголошення до газети Наш край , проте сертифікат так і не був знайдений.
Інших спадкоємців немає, заповіт ОСОБА_2 не залишав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 грудня 2020 року.
Учасники справи у підготовче засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:
- позивач про підтримання позову.
- відповідач про визнання позову.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст.200 ЦПК України встановлено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як передбачено ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується записом акта про смерть №2 від 11 січня 2002 року (копія, а.с.7).
Відповідно до довідки №218/113-20 від 29 вересня 2020 року наданої Відділом у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, згідно записів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавався Кегичівською районною державною адміністрацією по Спілці селян ім. Шевченка за № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , 05 серпня 1996 року отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР №023365, розмір земельної частки (паю) згідно розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 13 червня 1996 року №205 - 5,17 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) 20745 грн 10 коп., та відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди на земельні ділянки на території Кегичівського району зареєстровано право власності та право оренди, державний акт взамін сертифікату ОСОБА_2 не отримував. На сьогодні сертифікати на право на земельну частку (пай) та Державні акти на право власності на земельні ділянки не друкуються і не реєструються (а.с. 14).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (копія, а.с.7).
Згідно з відомостями довідки №218 від 24 вересня 2020 року ОСОБА_2 проживав з 1984 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , разом з ним проживав та був зареєстрований син ОСОБА_1 по день смерті батька (а.с. 11).
З 2003 року ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №67 від 03 листопада 2020 року (а.с. 12).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 листопада 2020 року №807/02-31 ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Спілки селян ім. Шевченка, с. Рояківка, Кегичівського району, Харківської області, розміром 5,17 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №023365, виданого Кегичівською РДА Харківської області, 05 серпня 1996 року на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Кегичівського району Харківської області №205 від 13 червня 1996 року (а.с.15, із зворотною сторінкою).
Крім того, у судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 (а.с.5-6), рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 06 травня 1994 року(копія, а.с.7), свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія, а.с.8), рішення від 04 квітня 2002 року Октябрського районного суду м. Полтави(копія, а.с.9-10), довідка Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області №278 від 13 листопада 2020 року про те, що ОСОБА_2 на день смерті мав такий склад сім`ї - син ОСОБА_1 (а.с.13), оголошення в газеті Наш край про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай), що видався Кегичівською РДА по спілці селян ім. Шевченка за №222 серія ХР №023365 від 13 червня 1996 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , вважати недійсним(а.с.20), довіреність від 10 вересня 2020 року надана ОСОБА_1 ОСОБА_3 (а.с. 16), спадкова справа №163/2020 (а.с.30-37).
Аналізуючи досліджені докази, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості), земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа.
Відповідно до частини 3 ст. 1 вищезазначеного Закону право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону України основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) ч. 2. ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .
Відповідно до п.п. 4, 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , затвердження розміру земельної частки (паю) та видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Пунктами 10, 11, 12 додатку №1 до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №11 від 20 лютого 1996 року було передбачено, що сертифікати про право власності на земельну частку (пай) видаються відповідною районною державною адміністрацією особі, яка має на це право. Відновлення втрачених сертифікатів проводиться тими ж органами, що їх видали. Однак на даний час немає можливості видачі нового сертифікату замість втраченого, про що свідчить лист відділу у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п.24 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за ним права власності на сертифікат на земельну частку (пай).
Позивач заявив, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст.198,200,206,263-265,273,354-355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Спілки селян ім. Шевченка, с. Рояківка Кегичівського району Харківської області, розміром 5,17 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №023365, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області 05 серпня 1996 року, на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області №205 від 13 червня 1996 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Красноград Харківської області, паспорт НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ,
відповідач: Рояківська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місце знаходження: 64030, Харківська область, Кегичівський район, с. Рояківка (код 04399513).
Суддя Н.М. Куст
Суд | Кегичівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93515244 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кегичівський районний суд Харківської області
Куст Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні