11.12.2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2020 року м. Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Курдюков В.М. розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко Сергій Дмитрович до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні,
ВСТАНОВИВ:
09.12.2020 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні.
Разом з позовною заявою, до відкриття провадження у справі, представник позивача надав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
В обґрунтування заяви представник позивача посилається на положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України. Перераховує майно, яке придбано під час перебування у шлюбі, та зазначає, що оскільки позивачем подано позов до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні, існує вірогідність, що відповідач може продати або іншим чином розпорядитися спірним майном, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, у зв`язку з чим просить постановити ухвалу про накладення арешту на спірне майно.
Дослідивши заяву та додані документи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, відповідно до вимог ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Представник позивача в порушення п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України необґрунтував необхідності забезпечення позову.
Положенням частини першої статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, дотримуючись при цьому, встановленого процесуальним законодавством порядку такого звернення.
Відповідно до положень статей 150, 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення.
З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Згідно зі статтею 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, у тому числі, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, предмет і ціну позову, інші відомості, необхідні для вирішення питання про забезпечення позову.
За системним аналізом наведених норм права можна зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.
Представник позивача в заяві про забезпечення позову зазначає, що оскільки позивачем подано позов до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні, існує вірогідність, що відповідач може продати або іншим чином розпорядитися спірним майном, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, тобто представник позивача лише припускає якісь дії відповідача, належним чином не обґрунтував необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, доданою до позовної заяви, слідує, що більшість земельних ділянок перебуває в оренді у третіх осіб.
Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
В порушення п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України представник позивача не обґрунтував необхідність такого заходу забезпечення позову як арешт майна.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що подану заяву про забезпечення позову необхідно повернути заявнику.
Керуючись ст. 62, 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката Лисенка Сергія Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Суд | Токмацький районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93518418 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Токмацький районний суд Запорізької області
Курдюков В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні