Рішення

від 26.11.2020 по справі 947/29782/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/29782/20

Провадження № 2/947/4422/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О..,

за участю секретаря судового засідання Макаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до приватного підприємства Авто плюс (ідентифікаційний номер юридичної особи 37278771), приватного підприємства Авто Тест (ідентифікаційний номер юридичної особи 37279808) про визнання трудових відносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 року з позовом про визнання припиненими трудових відносин з ПП Авто Плюс та ПП Авто Тест до суду звернувся ОСОБА_1 , в якому просить трудові відносини між ним та ПП Авто Плюс визнати припиненими з 15.12.2016 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст. 38 ч.1 КЗпП України, а також визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ПП Авто Тест припиненими з 15.12.2016 у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 ч 1 КЗпП України.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 05.11.2020 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, копію якої надіслано учасником справи.

25.11.2020 року з боку позивача до суду надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити і розглядати справу за його відсутністю.

Представник відповідача ПП Авто Плюс в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача ПП Авто Тест в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суд встановив наступні обставини.

Рішенням від 27.08.2010 про створення та діяльність підприємства ОСОБА_2 заснувала ПП Авто Плюс та ПП Авто Тест , у п.4 зазначених рішень призначено на посаду директора даних підприємств ОСОБА_1 , відомості про якого як керівника та підписанта внесені Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань при призначенні йог на відповідну посаду, що підтверджено відомостями з єдиного реєстру, які розміщені на ресурсі Міністерства юстиції України. Станом на теперішній час в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань містяться відомості, що ОСОБА_1 є директором ПП Авто Плюс та ПП Авто Тест , однак останній ще 01.12.2016 року надавав заяву про звільнення за власним бажанням з 15.12.2016 року на підставі ст. 38 ч.1 КзПП України.

Станом з 03.11.2014 р. та по цей час єдиним власником ПП АВТО ПЛЮС та ПП АВТО ТЕСТ є ОСОБА_3 , адреса засновника: АДРЕСА_1 , ЩО підтверджується Протоколом загальних зборів учасників ПП АВТО ПЛЮС №1 від 03.11.2014 р. та Протоколом загальних зборів учасників ПП АВТО ТЕСТ №1 від 03.11.2014 р. та відомостями у ЄДР.

З огляду на те, що одноособовий засновник ПП АВТО ПЛЮС та ПП АВТО ТЕСТ фактично не опікується своїми підприємствами, ПП АВТО ПЛЮС та ПП АВТО ТЕСТ не мають працівників у штаті, окрім директора не виконують поставлених економічних завдань, фактично не здійснюють господарську діяльність, позивач втратив економічну чи будь-яку зацікавленість у зайняті посади директора у ПП АВТО ПЛЮС та зайняті посади директора у ПП АВТО ТЕСТ та в цілому у перебуванні в трудових відносинах з зазначеними підприємствами.

Припинення повноважень позивача, як директора ПП АВТО ПЛЮС та ПП АВТО ТЕСТ належить виключно до компетенції власника приватних підприємств.

Право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, передбачено ч.1, ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Заявами від 01.12.2016 року ОСОБА_1 попередив власника ПП АВТО ПЛЮС та власника ПП АВТО ТЕСТ ОСОБА_3 про своє бажання звільнитися за власним бажанням з 15.12.2016 р ., що підтверджується копіями заяв про звільнення.

Відповідно до наказу ПП АВТО ТЕСТ №15/12 від 15.12.2016 р. Про звільнення та наказу ПП АВТО ПЛЮС № 15 від 15.12.2016 р. Про звільнення позивач фактично припинив повноваження директора ПП АВТО ПЛЮС та повноваження директора ПГІ АВТО ТЕСТ , звільнившись за власним бажаним, згідно ст. 38 КЗпП.

Позивач своє бажання щодо звільнення не змінював, заяву про звільнення не відкликав, місце роботи залишив, будь-яких рішень щодо діяльності підприємств в подальшому не приймав.

Однак уповноважений орган - засновник та одноособовий учасник ПП АВТО ПЛЮС - та ПП АВТО ТЕСТ з моменту направлення заяви про звільнення, та на дату звернення з позовом до суду не вчинив будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача про звільнення, шодо створення нового виконавчого органу підприємств та дій щодо внесення змін до відомостей у ЄДР про керівників та підписантів, чим порушив право позивача вільний вибір роботи.

Уповноважений на звільнення директора орган ПП АВТО ПЛЮС та ПП АВТО ТЕСТ проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав обов`язки по створенню нового виконавчого органу (призначення директора). З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у не розгляді заяви та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача ПП АВТО ПЛЮС та ПП АВТО ТЕСТ були порушені права позивача на звільнення із займаної посади директора та право на обрання місця роботи на власний розсуд.

Згідно частини другої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно зіст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно зіст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зіст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Суд зазначає, що з прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права. Так, як зазначено у рішенні по справі Серявін та інші проти України; від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Тому, обґрунтовуючи рішення у цій справі суд наводить аргументацію, що стосується виключно спірних - трудових - правовідносин щодо оспорювання Позивача права на звільнення за власним бажанням, до яких не відносяться корпоративні питання, зокрема щодо порядку скликання, проведення, діяльності, компетенції тощо загальних зборів учасників (засновників) товариства, компетенції директора товариства.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що уповноважений орган - засновник та одноособовий учасник ПП АВТО ПЛЮС - та ПП АВТО ТЕСТ з моменту направлення заяви про звільнення, та на дату звернення з позовом до суду не вчинив будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача про звільнення, шодо створення нового виконавчого органу підприємств та прийняття дій щодо внесення змін до відомостей у ЄДР про керівників та підписантів питання щодо звільнення Позивача не вирішено. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб- фізичних осіб підприємців та громадських формувань досі містяться відомості, в яких зазначається, що ОСОБА_1 є директором ПП Авто Плюс та ПП Авто Тест .

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 43 Конституції України, ст.ст. 21, 22, 38 КЗпП України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) до приватного підприємства Авто плюс (ідентифікаційний номер юридичної особи 37278771), приватного підприємства Авто тест ( ідентифікаційний номер юридичної особи 37279808) про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити повністю.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) та Приватним підприємством Авто Плюс ідентифікаційний код юридичної особи 37279771 місцезнаходження 65091 м.Одеса, вул. Південна,26) припиненими з 15.12.2016 року у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 Кодексу Законів про Працю України.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) та Приватним підприємством Авто Тест ідентифікаційний код юридичної особи 37279808 місцезнаходження 65091 м.Одеса, вул. Південна,26) припиненими з 15.12.2016 року у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.