Рішення

від 14.12.2020 по справі 709/1571/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1571/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Романової О.Г.,

при секретарі: Соломки Л.М.,

за участі:

позивачав - ОСОБА_1 ,

представника позивача -адвоката Гаврилова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі судових засідань № 4 Чорнобаївського районного суду Черкаської області скаргу ОСОБА_1 до Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області на постанову по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області зі скаргою до Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування скарги зазначено, що стосовно ОСОБА_1 10 жовтня 2020 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою вона визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та просить її скасувати з наступних підстав.

Протокол № 000539 від 10.10.2020 складено посадовою особою Державного агенства рибного господарства, а постанову по справі про адміністративне правопорушення № 000539 від 10.10.2020 винесено посадовою особою іншого органу - Управління Державного агенства рибного господарства в Черкаській області.

Розгляд справи відповідачем носив формальний характер, оскільки між стадією складання протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду справи по суті не існував часовий інтервал достатній для підготовки позивача до захисту. ОСОБА_1 , під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виявила бажання скористатись правовою допомогою, про що зазначила у поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення, однак інспектором не було вжито жодних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

У протоколі № 000539 зазначено, що справа буде розглянута за місцем скоєння правопорушення РПП Жовніно . Однак, зазначає, що розгляд справи, у даному випадку, за місцем вчинення правопорушення є протиправним, оскільки державний інспектор, відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 258 КУпАП, мав право розглянути справи про адміністративне правопорушення на місці скоєння правопорушення, якби розмір штрафу не перевищував трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51 грн., а інспектором в порушення зазначених норм накладено стягнення в розмірі 170 грн.

Під час складання протоколу № 000539 від 10.10.2020 головний державний інспектор Коханов А.М. не роз`яснював їй права, передбачені ст. 268 КУпАП, про що зроблено відповідний запис в протоколі про адміністративне правопорушення.

Також зазначає про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, оскільки вся виловлена риба була вписана рибалкою ПСРБ Рибартіль ОСОБА_2 у Журнал обліку вилучених водних біоресурсів № 4. Прийшовши на берег, ОСОБА_2 здав всю рибу на рибоприймальний пункт, про що йому було видано квитанцію. Остання приймала рибу та одночасно зважену рибу завантажували в автомобіль для подальшого транспортування. Після завантаження риби в автомобіль, видачі квитанції про приймання риби позивач мала намір вписати виловлену рибу в Журнал обліку прийнятих водних біоресурсів, але працівниками управління оперативного реагування Держрибагенства було вилучено вказаний Журнал, у зв`язку із чим позивач була позбавлена можливості внести відповідні записи до Журналу обліку прийнятих водних біоресурсів.

Працівниками управління оперативного реагування протиправно вчинено проникненння до автомобіля та вигружено з неї всю рибу, при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.10.2020 не зазначено про здійснення огляду транспортного засобу. Окремого протоколу про огляд транспортного засобу працівниками органу рибоохорони не складалось.

У протоколі про адміністративне правопорушення в якості свідків вписано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є працівниками управління оперативного реагування Державного агенства рибного господарства, що підтверджується адресою їх проживання - АДРЕСА_1 , що є юридичною адресою Державного агенства рибного господарства України.

Також, у протоколі не зазначено суму збитків, які завдані рибному господарству, лише зазначено, що збитки будуть розраховані за Методикою, за якою у протоколі не зазначено.

Крім того, виявлена в автомобілі риба не є водними біоресурсами в розумінні ЗУ Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів а є вже продуктами переробки - охолоджені водні біоресурси, оскільки риба піддана технологічній обробці у вигляді охолодження за допомогою льоду та вважається вже продуктом харчування.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області № 000539 від 10.10.2020 та закрити провадження у справі. Стягнути з Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області витрати на послуги з правничої допомоги в розмірі 15 000 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.10.2020 відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала скаргу, просила задовольнити з підстав, викладених у позові. Додатково пояснила, що вона не мала умислу на порушення п.п. 6.1.1, 9.13.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах, оскільки не мала намір не вносити запис про прийняту рибу до Журналу обліку прийнятих водних біоресурсів. Вона прийняла рибу у рибалки ОСОБА_2 , виписала йому квитанцію. Після цього хотіла внести відомості про прийняту рибу до Журналу обліку прийнятих водних біоресурсів, але не встигла це зробити, оскільки приїхали працівники оперативного реагування Держрибагенства та вилучили вказаний Журнал. Відомості про прийняту рибу були внесені до Журналу обліку вилучених водних біоресурсів рибалки ОСОБА_2 . Також зазначила, що працівниками Держрибагенства протиправно був проведений огляд транспортного засобу, який належить на праві власності її чоловіку та проведення якого не відображено ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у постанові. Крім того, їй не були роз`яснені права та на її прохання не було забезпечено участь, під час розгляду справи, захисника.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Гаврилов Д.О. скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у ній.

Представник відповідача Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області в судове засідання не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

03.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Управління Державного агенства рибного господарства в Черкаській області, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги позивача та просить в їх задоволенні відмовити повністю з наступних підстав. Відповідно до положень ст. 240 КУпАП органи рибохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені ст. 50, ч. 3 ст. 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу.

Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Також зазначають про те, що нормами КУпАП не передбачено, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи повинні бути розділені в часі, а в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові наявні підписи позивача про роз`яснення їй прав та обов`язків.

У скарзі ОСОБА_1 стверджує, що рибалка ОСОБА_2 зробив запис в журналі вилучених водних біоресурсів, а скаржниця приймала рибу та завантажувала в автомобіль для подальшого транспортування, а запис в Журнал обліку прийнятих водних біоресурсів лише мала намір здійснити, що суперечить Інструкції з ведення журналу обліку прийнятих водних біоресурсів затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.01.2016 № 17. Відповідальним за правильне і своєчасне ведення Журналу є особа, відповідальна за приймання та облік добутих (виловлених) водних біоресурсів у структурному підрозділі користувача водних біоресурсів.

Стосовно посилання ОСОБА_1 про те, що працівниками Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області неправомірно було проведено огляд автомобіля зазначають, що дана дія не являється предметом спору, а припущення про свідків є тільки припущенням скаржника.

Також, зауважують, що оскільки розрахунок збитків вимагає необхідних знань, тому розмір збитків у таких справах додається окремо.

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_5 , який суду пояснив, що 10.10.2020 він перебував на РПП Жовніно, оскільки приїхав до своєї матері - ОСОБА_1 , яка працює приймальником на ПСРБ Рибартіль . Остання приймала виловлену рибу у рибака ОСОБА_2 . Після того, як вона прийняла рибу та виписала квитанцію, приїхали працівники Держрибагенства та вилучили у неї Журнал обліку прийнятих водних біоресурсів, не дав можливості внести до нього запис про прийняту рибу. Дії працівників Держрибагенства ним було зафіксовано на власний мобільний телефон Samsung Galaxy A5.

Заслухавши пояснення позивача, думку представника позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП постановою від 10.10.2020, копію якого остання отримала цього ж дня, із позовною заявою звернулася до місцевого загального суду 19.10.2020, суд констатує про дотримання позивачем, передбаченого ч. 2 ст. 286 КУпАП, строку оскарження рішення суб`єкта владних повноважень (постанови).

Положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 10.10.2020 № 000539, винесеною головним державним інспектором Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області Чорноконь Д.В., ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 170,00 гривень (а.с. 55).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10 жовтня 2020 року об 13:00 було виявлено правопорушення скоєне приймальником риби ПСРП Рибартіль ОСОБА_1 , а саме: остання вела неточні облікові дані свіжовиловленої риби - не внесла запис до журналу обліку прийнятих водних біоресурсів свіжовиловлену рибу, а саме: лящ - 454 екз., загальною вагою - 275 кг., судак - 320 екз., загальною вагою - 112 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 6.1.1., 9.13.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пп. 6.1.1Правил промислового рибальства в рибгосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33 (надалі - Правила), обов`язком користувача при здійсненні промислу водних живих ресурсів здійснювати промисел згідно з правилами, режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. Не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів.

Підпунктом 9.13.3 вказаних правил користувачам водних живих ресурсів забороняється: вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про райони та об`єкти промислу, обсяги вилучення водних живих ресурсів.

За змістом ст. 242-1 КУпАП державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою, відповідно до закону, кримінальної відповідальності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП). Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про інформацію , інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Ст. 34 Конституції України закріплено право кожного вільно збирати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до положень ст. 21 ЗУ Про інформацію інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості, у тому числі: про факти порушення прав і свобод людини, про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб тощо.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 99 КАС України).

У судовому засіданні був досліджений відеозапис наданий суду ОСОБА_1 разом із матеріалами скарги. Судом, в ході розгляду справи, було встановлено, що вказаний відеозапис зафіксований свідком ОСОБА_5 на мобільний телефон Samsung Galaxy A5, моделі: SM-A520F, серійний номер: НОМЕР_1 , автентичність копії дослідженого судом відеозапису його оригіналу була перевірена судом шляхом огляду оригіналу вказаного відеозапису на мобільному телефоні свідка.

Із вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області повідомляла про відсутність у неї умислу на невнесення запису про дійсну кількість виловленої риби до журналу обліку прийнятих водних біоресурсів. Намагалася показати останнім Журнал обліку вилучених водних біоресурсів користувача ОСОБА_2 , квитанцію про кількість прийнятої риби від 10.10.2020 та пояснювала, що мала намір внести вказану інформацію пізніше, після того як відпустить рибалку. Також, із інформації, яка міститься на відеозапису дослідженому судом, не вбачається, що під час документування правопорушення були присутні свідки, які би не були працівниками Держрибагенства.

Відповідно до відомостям протоколу про адміністративне правопорушення від 10.10.2020 в графі свідки зазначені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , місцем проживання яких зазначена юридична адреса Державного агентства рибного господарства України (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а).

При цьому, посилання позивача ОСОБА_1 у скарзі про те, що зазначені у протоколі свідки є працівниками Державного агентства рибного господарства України з огляду на зазначену їх адресу проживання, належним та достатнім чином не спростована відповідачем у своєму відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст.65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Отже, із вищевказаного вбачається, що не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Вказана позиція узгоджується з висновками зробленими Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.04.2020, справа № 161/5372/17.

Натомість сам протокол про адміністративне правопорушення від 10.10.2020 № 000539, не може бути оцінений судом як беззаперечний доказ винуватості позивача у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.

Судом, в судовому засіданні, був досліджений Журнал обліку вилучених водних біоресурсів № 4 користувача водних біоресурсів ОСОБА_2 , який наданий суду прошитим та пронумерованим, засвідченим печаткою, на 29 арк. якого (зі зворотнього боку) міститься запис про здавання улову відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів ОСОБА_2 наступною вагою та видом водних біоресурсів: лящ великий - 208 екз., лящ маленький - 404 екз., судак дрібний - 123 екз., судак середній - 45 екз., карась - 38 екз., квитанція № 527.

Відповідно до відомостям копії квитанції № 527 від 10.10.2020 виданої ПСРП Рибартіль було прийнято рибу та інші водні живі ресури від Желяк , Супрун : лящ великий - 208 екз., лящ маленький - 404 екз., судак дрібний - 123 екз., судак середній - 45 екз., карась - 38 екз., всього 818 екз.

Згідно відомостям відеозапису про наявність вказаних записів у Журналі обліку вилучених водних біоресурсів № 4 та наявність квитанції № 527 було повідомлено ОСОБА_1 співробітників Державного агентства рибного господарства України.

Також, судом був досліджений Журнал обліку прийнятих водних біоресурсів № 2, який наданий суду прошитим та пронумерованим,засвідчений печаткою, на 30 арк. (зі зворотнього боку) якого міститься запис про прийняття водних біоресурсів від користувача водних біоресурсів ОСОБА_2 загальної кількості 818 екз., квитанція № 527. Із пояснень позивача вказані записи нею були зроблені після повернення їй вказаного Журналу працівниками Державного агентства рибного господарства України.

Відповідно до положень ч.ч. 3-5 ст. 264 КУпАП огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митного органу, органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також поліцейські, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Із відомостей відеозапису вбачається, що працівниками Державного агентства рибного господарства України був проведений огляд транспортного засобу Ford Transit, в ході якого був проведений огляд ящиків з охолодженою рибою.

Відповідно до відомостям копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_8 (а.с. 34-35).

Однак, всупереч положенням ч. 5 ст. 264 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомості щодо проведення огляду вказаного транспортного засобу. Також, у суду відсутні відомості щодо складання співробітниками Державного агентства рибного господарства України окремого протоколу огляду транспортного засобу.

Суд не погоджується із твердженням відповідача у відзиві на скаргу про те, що зауваження ОСОБА_1 про неправомірність проведення огляду транспортного засобу не стосується предмету спору, оскільки суд, під час розгляду справи про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зобов`язаний перевірити правомірність отримання доказів органом державної влади, враховуючи, що вказані докази були в подальшому покладені відповідачем в обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному прав, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, з огляду на досліджені судом докази, суд констатує, що в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтвердив беззаперечне порушення позивачем п.п. 6.1.1, 9.13.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах.

Отже, суд констатує, що працівниками Державного агентства рибного господарства Українипри складанні постанови були порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників Державного агентства рибного господарства України, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи.

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.

Разом з тим суду не надано належних і допустимих доказів, що позивач саме зберігала необліковану рибу, тобто не спростовано пояснення останньої, що вона на момент виявлення вказаної риби не встигла здійснити її належний облік та мала намір здійснити його в подальшому.

На підставі викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає до скасування, провадження по справі до закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 76 від 23.10.2020, вказані судові витрати підлягає стягненню з Державного агентства рибного господарства України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 242-246, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Скаргу ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області на постанову по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області № 000539 від 10.10.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (18035, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 10 А, код ЄДРПОУ 41594560) судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Романова