ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20712/20
провадження № 3/753/9419/20
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної фіскальної служби про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, працюючу головою ліквідаційної комісії ТОВ Метро систем Україна , код ЄДРПОУ - 35391296, місцезнаходження: м. Київ, пр. Григоренка, 43, проживаючої/зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 163 2 КпАП України, суддя -
ВСТАНОВИВ:
Державною фіскальною службою при перевірці ТОВ Метро систем Україна , код ЄДРПОУ - 35391296, місцезнаходження: м. Київ, пр. Григоренка, 43, встановлено, що згідно акту Державної фіскальної служби від 16 листопада 2020 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Метро систем Україна , код ЄДРПОУ - 35391296, головою ліквідаційної комісії якого є ОСОБА_1 , тобто посадовою особою вказаного товариства, встановлено несвоєчасно веднення товариством податкового обліку, а саме - з порушенням податкового законодавства, у результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 174 220 грн., у тому числі за період з 01.01.2020 року по 09.11.2020 року, заниження податку на прибуток на загальну суму 3 278 грн, що стало наслідком порушення ч.1 ст. 163 2 КпАП України.
Правопорушник на виклик суду не з"явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення - рекондованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду). Водночас, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності із визнанням вини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України ).
За таких підстав суддя визнав за можливе розглядати даний матеріал у відсутності правопорушника на підставі доказів, наявних у ньому.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина правопорушника повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення, актом податкової перевірки тощо, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , зі змісту яких вбачається визнання вини.
Таким чином, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у порушенні ч. 1 ст. 163 2 КпАП України.
Вивчивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності, та приймаючи до уваги особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, як це передбачено санкцією ч.1 ст. 163 2 КпАП України.
Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, відповідно до ч.1 ст. 163 2 КпАП України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України (з відсиланням на п. 282 рішення у справі Авшар проти Туреччин ), згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом .
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, наслідки вчиненого правопорушення, сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак, за якими можна констатувати винуватість правопорушника доведеною, суддя вважає за необхідне застосувати до такого правопорушника адміністративне стягнення, як це передбачено диспозицією та санкцією ст. ч.1 ст. 163 2 КпАП України.
Відповідно до ст. 40 1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283-285, 163 2 ч. 1 КпАП України, Закону України "Про судовий збір", суддя -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення за частиною першою статті 163 2 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 (нуль) коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок ) копійок.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення через Дарницький районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Копію постанови невідкладно направити для відома правопорушнику, та для виконання - до ВДВС РУЮ за територіальністю.
Строк звернення до виконання - три місяці.
СУДДЯ:
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93522983 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Дарницький районний суд міста Києва
Коренюк А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні