Ухвала

від 10.12.2020 по справі 161/19323/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/19323/20 Провадження №11-сс/802/677/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майнаДоповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника володільця майна ОСОБА_7 ,

представника Боратинської сільської ради - ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження № 22020030000000070 за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2020 року, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчийв ОВСслідчого відділуУправління СБУкраїни уВолинській області ОСОБА_10 звернувсядо суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 0722880500:04:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:04:000:0007, 0722880500:03:000:0015, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500:04:000:0002, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:05:000:0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03:000:0011, 0722880500:04:000:0006, шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року клопотання задоволено, накладено арешт на вказане майно.

В поданій апеляційній скарзі представник володільця майна, вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволені клоптання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Волинській області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно відмовити.

Заслухавши доповідача, який виклав суть та доводи апеляційної скарги, представника володільця майна, який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, та представника потерпілого, які апеляційну скаргу заперечили, представника Боратинської сільської ради, який поклався на розсуд суду, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженняслідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод тазаконних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існуванняобґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів,що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арештумайна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арештумайна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захистправ та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власностіповинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як встановлено апеляційним переглядом, за наслідками розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов до необґрунтованого висновку про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

Так з матеріалів провадження вбачається 16.07.2020 року до ЄРДР внесена інформація про те, що службові особи Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, зловживаючи службовим становищем, здійснили незаконне відчуження земельних ділянок, які належать Державному підприємству «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, що спричинило тяжкі наслідки. Вказані дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.

Однак на даний час в ході досудового розслідування в межах кримінального провадження не здобуто доказів того, що самі по собі земельні ділянки, на які пропонується накласти арешт, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, що такі ділянки були об`єктами протиправних дій, набуті внаслідок вчинення протиправних дій.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що у даному кримінальному провадженні відсутня обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того встановлено, що з аналогічними клопотаннями про арешт цього ж таки майна в рамках даного кримінального провадження старший слідчий в ОВС СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_10 звертався до слідчого судді Луцького міськрайонного суду.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 29 жовтня 2020 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно.

Разом з тим ухвалою Волинського апеляційного суду від 10.11.2020 року ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суд Волинської області від 29 жовтня 2020 року було скасовано, а в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовлено.

Під час апеляційного розгляду вказаного провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопад 2020 року про задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Волинській області ОСОБА_10 про арештмайна,колегією суддіввстановлено,що будьяких новихобставин,які бсвідчили пронеобхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно не вбачається, а проведенів рамкахкримінального провадженняслідчі діїтаких підставне утворюють, оскільки у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування підозра будь-кому не оголошувалась, санкція статті за якою внесені відомості до ЄРДР додаткової міри покарання у виді конфіскації майна чи спеціальної конфіскації майна не передбачає, цивільний позов у кримінальному провадженні ніким не заявлений, ризиків знищення чи пошкодження майна не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий та прокурор не навели законних підстав для арешту земельних ділянок з кадастровими номерами 0722880500:04:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:04:000:0007, 0722880500:03:000:0015, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500:04:000:0002, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:05:000:0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03:000:0011, 0722880500:04:000:0006, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своє інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Оскільки слідчим та прокурором у своєму клопотанні та у суді апеляційної інстанції не наведено підстав для арешту вказаних земельних ділянок, то у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2020 року про накладення арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Волинській області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22020030000000070внесеному доЄРДР 16.07.2020р.за ознакамизлочину,передбаченого ч.2ст.364КК України, відмовити.

Ухвала в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий:

Судді: