Постанова

від 10.12.2020 по справі 408/762/20-ц

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Булгакова Г.В.

Доповідач -Коновалова В.А.

Справа № 408/762/20-ц

Провадження № 22-ц/810/803/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Луганської В.М.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової В.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області,

третя особа - Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,

на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 28 вересня 2020 року, ухвалене у складі судді Булгакової Г.В. в смт Біловодськ Луганської області,

за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області про зняття арешту з нерухомого майна та виключення запису щодо реєстрації обтяження, третя особа - Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовом до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області про зняття арешту з нерухомого майна, в обґрунтування якого зазначив, що 02 листопада 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу придбали земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 4424880500:34:001:0218, площею 0,1690 га.

09 червня 2018 року державним реєстратором КП Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Є.В., на підставі ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 23 травня 2018 року внесено запис про обтяження (арешт майна), згідно якого накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №4424880500:34:001:0218. Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Військова прокуратура Південного регіону України.

Згідно відповіді Суворовського районного суду міста Одеси від 18 лютого 2020 року за даними суду відсутні будь-які справи по яким постановлено ухвалу суду від 23 травня 2018 року про накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року визнано недійсними установчі (засновницькі) документи комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, та припинено юридичну особу комунальне підприємство "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, та її відокремлені підрозділи - Київську філію комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, Київську обласну філію комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Позивач просив суд зняти арешт з нерухомого майна, а саме земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 4424880500:34:001:0218, площею 0,1690 га, та виключити запис щодо реєстрації обтяжень з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: реєстраційний номер обтяження 26543048, зареєстроване 09 червня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області про зняття арешту з нерухомого майна відмовлено.

Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що у справі не вбачається спір про зняття арешту з нерухомого майна, а дослідженню підлягають виключно дії та рішення щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому вважав, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права. Вимоги про визнання запису щодо реєстрації обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно недійсним позивачем не заявлялися.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 22 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 зазначає, оскільки рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року визнано недійсними установчі (засновницькі) документи комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, та припинено юридичну особу комунальне підприємство "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, і її відокремлені підрозділи, то й інформація щодо обтяження прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 4424880500:34:001:0218, площею 0,1690 га, внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно, без будь-яких на то правових підстав, а отже підлягає скасуванню.

Також посилається на те, що відповідно до листа від 18 січня 2020 року за підписом заступника селищного голови, державна реєстрація припинення обтяження речових прав на нерухоме майно можлива лише за наявності судового рішення про зняття арешту з майна, тому для ефективного захисту майнових прав позивача необхідно отримати ухвалу про зняття арешту з майна, та як наслідок внести інформацію до реєстру.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року Біловодській селищній раді Біловодського району Луганської області роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі та Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області роз`яснювалося право подання до апеляційного суду пояснень на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області та Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області отримали копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та апеляційну скаргу 10 листопада 2020 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 172, 173), проте від відповідача та третьої особи не надійшло відзиву та пояснень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, представник Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень і у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до ст. 1-1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції .

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у справі не вбачається спір про зняття арешту з нерухомого майна, а дослідженню підлягають виключно дії та рішення щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому вважав, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права. Вимоги про визнання запису щодо реєстрації обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно недійсним позивачем не заявлялися.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2010 року між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (покупці) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1690 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №4424880500:34:001:0218, посвідчений приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Незнайко Є.В., реєстраційний номер 1534, та зареєстрований 02 листопада 2010 року в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів № 9192425 (а.с. 7-9).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №198540873 від 31 січня 2020 року, 09 червня 2018 року державним реєстратором КП Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Є.В., на підставі ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 23 травня 2018 року внесено запис про обтяження, згідно якого накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №4424880500:34:001:0218. Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Військова прокуратура Південного регіону України.

В листі Військової прокуратури південного регіону України від 10 січня 2020 № 15/1-63 вих.-20 зазначено, що відповідно до повідомлення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 січня 2020 року рішення про накладення у 2018 році обтяження на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , не виносилось.З метою встановлення підстав накладення обтяжень запропоновано звернутися до державного реєстратора, який безпосередньо вносив відомості про обтяження

З листа Суворовського районного суду міста Одеси від 18 лютого 2020 року вбачається, що згідно перевірки в автоматизованій системі документообігу КП Д-3 Суворовського районного суду міста Одеси за 2010-2020 року, відсутні будь-які справи, по яким виносилася ухвала суду від 23.05.2018, щодо накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 4424880500340010218, площею 0,1690 га, де позивачем або заявником виступала Військова прокуратура Південного регіону України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі №1240/2886/18 визнано недійсними установчі (засновницькі) документи комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДРПОУ 41892134), затверджені рішенням від 23 січня 2018 № 30/19 Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області з моменту реєстрації. Припинено юридичну особу комунальне підприємство "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДРПОУ 41892134) та її відокремлені підрозділи - Київську філію комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДРПОУ 41911586), Київську обласну філію комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДРПОУ 41912019).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (ст. 319 ЦК України)

Згідно із ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна № 5 від 03 червня 2016 року зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Звертаючись до суду із позовом про зняття арешту з майна та виключення запису щодо реєстрації обтяжень з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: реєстраційний номер обтяження 26543048, зареєстроване 09 червня 2018 року позивач пред`явив позов до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідачами в справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 198540873 від 31 січня 2020 року, 09 червня 2018 року державним реєстратором КП Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Є.В., внесено запис про обтяження в інтересах Військової прокуратури Південного регіону України.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з`ясувавши всіх обставин у справі і не вирішивши питання в порядку, передбаченому ст. 51ЦПК України дійшов помилково висновку про те, що відповідачем у даній справі повинна виступати Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області, проте остання зверталася до суду із клопотанням про залучення до участі у справі належного відповідача, яке судом першої інстанції у передбаченому ЦПК України порядку розглянуто не було.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс19) зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18).

За таких обставин колегія суддів вважає, що Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області не є належним відповідачем у даній, оскільки особою, в інтересах якої встановлено обтяження є Військова прокуратура південного регіону України.

Щодо вимоги про виключення запису щодо реєстрації обтяжень

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Пунктом першим частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункти 8, 9 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідності до частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.

Так, відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, тлумачення наведеної норми права у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки наведені упостанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19-ц.

Таким чином, з 16 січня 2020 року, тобто на час звернення позивача до суду із позовом та ухвалення судом першої інстанції рішення, такого способу захисту порушених речових прав як виключення запису щодо реєстрації обтяжень з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: реєстраційний номер обтяження 26543048, зареєстроване 09 червня 2018 року закон не передбачав, тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, оскільки позивач заявив позов до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, яка є неналежним відповідачем, а суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу не може усунути порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки не наділений повноваженнями залучення до участі у справі відповідача на стадії апеляційного провадження, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволенні такого позову слід відмовити з цих підстав, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи належного відповідача. При скасуванні рішення суду з зазначених підстав апеляційний суд вважає також недоцільним робити аналіз іншим доводам апеляційної скарги, так як вони можуть стати предметом розгляду справи при зверненні позивача до суду з позовом до належного відповідача.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області про зняття арешту з нерухомого майна та виключення запису щодо реєстрації обтяження.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 28 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області про зняття арешту з нерухомого майна та виключення запису щодо реєстрації обтяження відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2020 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.М. Луганська

О.Ю. Карташов