Рішення

від 11.12.2020 по справі 588/1738/20

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1738/20

2/588/500/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2020 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Семенішина С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

09.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, який мотивувала тим, що вона перебуває із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, із яким має спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У період шлюбу, 20.03.2019, ними був придбаний жилий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв.м., жилою площею 39,6 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0570 га, кадастровий номер 5925010100:00:009:0032, із цільовим призначенням-для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд.

У договорах купівлі-продажу указаного домоволодіння покупцем зазначений відповідач. Вона, як дружина відповідача, давала згоду на укладання цих договорів купівлі-продажу.

Із питання поділу спільного майна подружжя сторони не дійшли згоди, тому позивач звернулася до суду із даним позовом, у якому просить:

- визнати жилий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв.м., жилою площею 39,6 кв.м., позначений під літерою -А 1ж, а-прибудова, Б-сарай, В-погріб, Г-сарай, №1 хвіртка, №2 огорожа та земельну ділянку під указаним домоволодінням площею 0,0570 га, кадастровий номер 5925010100:00:009:0032, із цільовим призначенням-для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд, спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину жилого будинку із належними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв.м., жилою площею 39,6 кв.м., позначений під літерою -А 1ж, а-прибудова, Б-сарай, В-погріб, Г-сарай, №1 хвіртка, №2 огорожа та на 1/2 частину земельної ділянки під указаним домоволодінням площею 0,0570 га, кадастровий номер 5925010100:00:009:0032, із цільовим призначенням-для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд;

- судові витрати стягнути із ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 10.11.202020 указана позовна заява була залишена без руху та ухвалою від 24.11.2020 після усунення недоліків позивачем, провадження у справі було відкрите та призначене судове засідання.

У судове засідання 11.12.2020 сторони не з`явились, подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, позивач підтримує позов, а відповідач позов визнає у повному обсязі.

Ураховуючи заяви сторін, суд визнав за можливе розглянути справу без їх участі та без фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст.247 ЦПК України, постановивши рішення, на підставі матеріалів справи, про задоволення позовних вимог із огляду на наступне.

Матеріалами справи установлено, що сторони із 22.11.2008 знаходяться у зареєстрованому шлюбі (а.с.5), мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7).

У період шлюбу, 20.03.2019, сторонами був придбаний жилий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв.м., жилою площею 39,6 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0570 га, кадастровий номер 5925010100:00:009:0032, із цільовим призначенням-для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд (а.с.10-15).

Як указаний жилий будинок, так і земельна ділянка під ним були зареєстровані на ОСОБА_2 (а.с.10-15).

Мотивуючи рішення про задоволення заявленого позову суд також ураховує наступне.

Так, згідно ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п.п.23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.

Згідно ч.ч.2,3 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Отже, зважаючи на вищевказані норми, суд вважає, що жилий будинок із господарськими будівлями і спорудами, земельна ділянка, що розташовані по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, частки у праві спільної власності якої є рівними, тобто по 1/2 частці кожному.

Таким чином, із урахуванням досліджених доказів, що підтвердили обставини, на яких ґрунтується позов, а також визнання відповідачем заявленого позову, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат у справі суд керується ст.142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого нею судового збору, що становить 614,12 грн., так як відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а інші 50% судового збору, що становить 614,12 грн. стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,142, 259,264,265,279,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати жилий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв.м., жилою площею 39,6 кв.м., позначений під літерою -А 1ж, а-прибудова, Б-сарай, В-погріб, Г-сарай, №1 хвіртка, №2 огорожа та земельну ділянку під указаним домоволодінням площею 0,0570 га, кадастровий номер 5925010100:00:009:0032, із цільовим призначенням-для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд, спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину жилого будинку із належними до нього будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,5 кв.м., жилою площею 39,6 кв.м., позначений під літерою -А 1ж, а-прибудова, Б-сарай, В-погріб, Г-сарай, №1 хвіртка, №2 огорожа.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0570 га, кадастровий номер 5925010100:00:009:0032, із цільовим призначенням-для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Тростянецькому районі Сумської області повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 50% судового збору у сумі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 12 коп., сплаченого при поданні позову згідно квитанції АТ "Укрпошта" №1012914629 від 19.11.2020 (одержувач коштів: УК у Тростянецькому р-ні Тростянецький р-н 22030101, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37344688, МФО 899998, рахунок одержувача UA498999980313151206000018388, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 12 коп.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення судового рішення 11 грудня 2020 року

Суддя О.С.Линник