Рішення

від 10.12.2020 по справі 649/898/20

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/898/20

Провадження № 2/649/215/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Гапоненко Р.В.

секретаря судового засідання Філімоненко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 вересня 2010 року ОСОБА_3 йому було передано житловий будинок АДРЕСА_1 . Під час передачі будинку ОСОБА_3 написала розписку, відповідно до якої він їй сплатив гроші. З часу передачі йому будинку і по сьогоднішній день він відкрито, добросовісно, безперешкодно та безперервно користуюся вказаним будинком, який згідно технічного паспорту БТІ має 40,7 м 2 загальної площі та 31,0 м 2 житлової площі і складається з: Літ. А - житловий будинок; Літ. Б літня кухня; Літ. В вбиральня; Літ. Г сарай; Літ. Д сарай; Літ. Е сарай; Літ. Ж погріб з шийкою; Літ. З сарай; Літ. К гараж; Літ. Л літній душ; Літ. М гараж № 1 огорожа, № 2 ворота; № 3 водопровід. Загальна вартість будинку, набутого у власність згідно інвентарної оцінки, складає 89063,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у м. Енергодар, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Але будинок, який ми домовлялися переоформити, так і залишився не переоформленим. Відповідно до довідки Катеринівської сільської ради від 02.09.2020 року № 480, будинок на даний числиться за ОСОБА_3 , а фактично у ньому проживає він. Серед родичів ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 . Давність користування вказаним будинком підтверджується доданими копіями документів. Зокрема, копією його розрахункової книжки, відповідно до якої він тривалий час сплачував житлово-комунальні послуги, копією розписки та актом обстеження умов проживання, відповідно до якого, він з вересня 2010 року проживає у вказаному будинку. На підставі ст. ст. 16, 344, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 15,30, 60, 63, 212-215 ЦПК України просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Костянтинівка Великолепетиського району Херсонської області, право власності на: літ. А житловий будинок загальною площею 40,7 м 2 , житловою площею 31,0 м 2 , Літ. Б літня кухня; Літ. В вбиральня; Літ. Г сарай; Літ. Д сарай; Літ. Е сарай; Літ. Ж погріб з шийкою; Літ. З сарай; Літ. К гараж; Літ. Л літній душ; Літ. М гараж, № 1 огорожа, № 2 ворота; № 3 водопровід, - розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

12.10.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

26.11.2020 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У відкрите судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує та просить суд його задовольнити.

У відкрите судове засіданні представник відповідача Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області - Костецька Г.Г. не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

У відкрите судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що в 2010 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була досягнута усна домовленість про купівлю в останньої житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , на підставі якої, як стверджує позивач, він сплачував за житлово-комунальні послуги та почав проживати у вказаному будинку. Договір купівлі-продажу між сторонами у письмовій формі укладено не було та право власності позивача на вказаний будинок не реєструвалося.

В матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_3 про те, що вона 01.09.2010 року отримала від позивача грошові кошти у сумі 8000 грн. за житловий будинок, яку суд критично оцінює, оскільки в розписці відсутня адреса будинку.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 12.09.2018 Енергодарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 м. Енергодар Запорізької області.

Позивачем до матеріалів справи додано копію розрахункової книжки в якій зазначена адреса АДРЕСА_2 та копії повідомлень, які суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не мають відношення до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області № 480 від 02.09.2020 року житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 значиться за померлою ОСОБА_4 згідно погосподарської книги № 1, а фактично за цією адресою проживає ОСОБА_1 .

Згідно до довідки Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області № 493 від 16.09.2020 року померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а фактично проживає з вересня 2010 року за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту БТІ на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , виготовлено 07.09.2020 року, житловий будинок має 40,7 м 2 загальної площі та 31,0 м 2 житлової площі і складається з: Літ. А - житловий будинок; Літ. Б літня кухня; Літ. В вбиральня; Літ. Г сарай; Літ. Д сарай; Літ. Е сарай; Літ. Ж погріб з шийкою; Літ. З сарай; Літ. К гараж; Літ. Л літній душ; Літ. М гараж № 1 огорожа, № 2 ворота; № 3 водопровід. Загальна вартість будинку, набутого у власність згідно інвентарної оцінки, складає 89063,00 грн.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.

Як роз`яснено у пунктах 9, 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні встановити, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Згідно з положеннями ст. ст. 335 , 344 ЦК України , право власності за набувальною давністю може бути набуте на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.

Крім того, застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю.

У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння (наприклад, договір), а сторона посилається на строк набувальної давності, - то така сторона обрала невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.

Наведене свідчить про те, що для визнання права власності за набувальною давністю необхідно одночасно наявність, з одного боку, добросовісності володіння (коли особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності), з іншого - відсутність у володільця титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю.

Оскільки зі змісту позовної заяви, заявлених позовних вимог вбачається, що позивачу відомо, що спірний будинок успадкував третя особа ОСОБА_2 , і як на підставу своїх вимог позивач посилається саме на наявність цивільно-правового договору (розписки) між ОСОБА_3 та ним, таке виключає можливість визнання за позивачем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

На думку суду, підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне домоволодіння за набувальною давністю не має, оскільки, добросовісність ОСОБА_1 на зазначений ним як початковий момент заволодіння вищезазначеним будинком була відсутня, оскільки він знав, що після смерті ОСОБА_3 є інші особи, які мають право на спадщину - ОСОБА_2 .

Такий висновок суду узгоджується і з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ висловленою в ухвалі від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-26282св14 за позовом про визнання права власності за набувальною давністю, а саме, що не завжди суди беруть до уваги те, що позов про право власності за давністю володіння не може пред`явити законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником. Це призводить до помилки у правовідносинах, і до договірних правовідносин застосовуються правовідносини набувальної давності.

Крім того, такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України висловленою в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 911/130/14/3-87гс15 за позовом про визнання права власності за набувальною давністю, де зазначено, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Згідно з ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім

випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження позовних вимог, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись п. 9, п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , ст. 344 ЦК України , ст. ст. 10 , 12 , 13 , 81 , 263-265 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Катеринівська сільська рада Великолепетиського району Херсонської області, місце знаходження: 74520, Херсонська область, Великолепетиський район, с. Катеринівка, вулиця Центральна, будинок 23, ідентифікаційний код 04401546.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий підпис