Постанова

від 10.12.2020 по справі 766/11781/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД_____

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Херсон

єдиний унікальний номер справи: 766/11781/18

номер провадження 22-ц/819/1753/20

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя (суддя-доповідач) Базіль Л.В.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Приходько Л.А.,

секретар Дундич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01.04.2020 року ухвалене у складі судді Прохоренко В.В. у справі №766/11781/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

21.06.2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила стягнути з нього на її користь аліменти на утримання їх спільних дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, у розмірі 7000,00 грн, щомісячно на кожну дитину, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона перебуває з відповідачем ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, та мають спільних дітей: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час вона з відповідачем не проживає разом, шлюбних відносин не підтримують через втрату почуття любові та поваги один до одного, діти залишились проживати разом з нею, що підтверджується довідкою про склад сім`ї та знаходяться на її повному утриманні, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає.

Позивач вказує, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців немає, не є інвалідом та немає хронічних захворювань, які б обмежували його працездатність, займається підприємницькою діяльністю, а також є учасником декількох юридичних осіб, тому має можливість сплачувати на утримання своїх дітей аліменти щомісячно у розмірі 7000,00 грн. на кожного.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 квітня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.06.2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн. на кожну дитину та стягнути аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо розміру аліментів безпідставно залишив поза увагою його твердження з приводу перебування його у скрутному матеріальному становищі, який не дозволяє йому сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки він залишається без грошових коштів на існування.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що стверджуючи про відсутність доходів, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту. Вказує, що відсутність доходів, не звільняє відповідача від обов`язку утримувати своїх дітей, при цьому посилається на правову позицію Верховного Суду у справі №234/6207/17 від 15.05.2018 року. В обґрунтування спроможності відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі звертає увагу суду на задекларовані відповідачем обсяги доходу, як фізичної особи-підприємця за період з 2013 по 2017 рік. Зауважує, що на теперішній час на ім`я відповідача в банківських установах відкриті рахунки, оборот коштів по яких за період з 2015 року по 2018 рік склав 1007250,67 грн, та 2134515,34 грн. Відповідач є керівником та засновником ТОВ Будтех-2007 , ТОВ Херсонагро ТОВ Югтранстейд , а відсутність податкової звітності щодо вказаних підприємств не свідчить, на думку позивача, про неотриманням прибутків. З огляду на викладене просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав в ній викладених.

Позивач ОСОБА_3 та її представник, адвокат Гонтар П.А., заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника позивача, адвоката Гонтар П.А., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , було зареєстровано шлюб, про що було складено відповідний актовий запис № 52, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні 29 березня 2008 року.

Сторони мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження дітей, серії НОМЕР_2 , та серії НОМЕР_3 .

Факт того, що діти проживають разом з матір`ю, а відповідач окремо від них сторонами не оспорюється.

Задовольняючи позов частково, суд враховуючи матеріальний стан відповідача, з урахуванням обставин справи, вважав за можливе стягнути аліменти з відповідача в розмірі 4000,00 грн. на утримання кожної неповнолітньої дитини, оскільки, такий розмір аліментів відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести батьки на утримання дітей.

Колегія суддів оцінюючи висновки суду першої інстанції в цій частині виходить з наступного.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України , мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України , батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України , за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України , при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач зобов`язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, створювати необхідні умови для їх розвитку та життя нарівні з позивачем, тобто витрати на утримання дітей мають нести спільно обоє батьків.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, та є керівником і засновником таких юридичних осіб, як ТОВ Югтранстрейд , ТОВ Будтех-2007 , ТОВ Херсонагро , за 2017 рік задекларував обсяг доходу в сумі 640000,00 грн, має відкриті банківські рахунки.

Відповідач заперечуючи проти розміру аліментів, визначених судом, зазначив, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі й отримує щомісячно дохід у розмірі 4000,00 грн, проте жодних відповідних доказів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції викладеними в рішенні суду в частині виду та розміру стягнутих аліментів, а посилання апелянта оцінює критично, оскільки вони є не доведеними, а отже, не є підставами для зміни чи скасування судового рішення.

Переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів.

Доводи апеляційної скарги, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів, є недоведеними належними та допустимими доказами та жодним чином не спростовують висновки суду, викладені в рішенні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути змінено чи скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 374,375, 381- 383 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01.04.2020 року залишити без змін.

Постанова суд апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених абзацом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Базіль Л.В.

Судді Бездрабко В.О.

Приходько Л.А.