Постанова

від 09.12.2020 по справі 522/20161/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

09.12.2020

Справа № 522/20161/20

Провадження № 3/522/12243/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та прокурора Острик О.В., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НПУ надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно протоколу № 551 від 12.11.2020 року про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка припинила з 15.02.2019 року державну службу та діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування на посаді старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, будучи суб`єктом декларування відповідно до пункту В , пункту першого частини першої статті третьої Закону України від 14.10.2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції (далі - Закон), а саме державним службовцем категорії В , в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 2-1 Розділу ХІІІ Закону несвоєчасно, без поважних причин подала 17.06.2020 року о 20 год. 33 хв. декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність, типу - після звільнення за 2019-й рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала та просила суворо не карати. Вказала, що дійсно несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність, типу - після звільнення за 2019-й рік.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи, а тому просила визнати її винною у вчиненні вказаного правопорушення.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах а і в пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Зібраними доказами встановлено: 02.01.2013 року ОСОБА_2 (дівоче ОСОБА_3 ) прийняла присягу державного службовця.

З 15.09.2017 року, відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 1321-к від 14.09.2017 року, ОСОБА_1 було призначено за переведенням на посаду старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, робоче місце розташовувалось в м. Одесі, по вул. 1-ша Сортувальна, 36г.

З 15.02.2019 року відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 187-к від 15.02.2019 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України Про державну службу за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення.

Відповідно до підпункту В пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, суб`єктами, особами на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України Про державну службу , інші посади державної служби, не віднесені до категорії А і Б віднесено до посад категорії В державної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України Про держану службу від 10.12.2015 рокудержавний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно п. 9 ст. 8 Закону України Про держану службу державний службовець зобов`язаний:додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Відповідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код 39907607, юридична адреса: Одеська область, м. Одеса, 1-ша Сортувальна, 36г) - орган виконавчої влади.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_2 займала посаду старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, була державним службовцем категорії В , є суб`єктом декларування відповідно до п. п. В , п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, на неї поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією. Відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 та п. 2-1 Розділу ХІІІ Закону, вона зобов`язана подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави типу після звільнення за 2019 рік.

Відповідно до абзацу другого абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону Про запобігання корупції , особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах а і в пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах а і в пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважений на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 року № 3 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.12.2019 року № 168/19), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089), суб`єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах а і в пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (№ 530-ІХ від 17.03.2020 року), Розділ ХІІІ Закону доповнено п. 2-1, відповідно до абзацу першого: встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подаються до 1 червня.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України Обчислення строків, передбачених цим Кодексом визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої, що припинила діяльність , зазначеного в абзаці другому ч. 2 ст. 45 Закону, є наступний день за останнім днем перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у розпорядженні про звільнення, та особа є такою, що припинила трудові права та обов`язки.

Враховуюче вказане, останнім днем роботи ОСОБА_1 , такою, що в часі припиняє діяльність , є 15.02.2019 року, та вона є звільненою, такою, що в часі припинила діяльність , є 16.02.2019 року.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 як особа, зазначена у підпункті Д , пункту 1, частини першої статті 3 Закону, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави у 2019 році, була зобов`язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність типу - після звільнення , до 00 год. 00 хв. 01.06.2020 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи обізнаною щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу другого ч. 2 ст. 45, п. 2-1 Розділу ХІІІ Закону, після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, подала декларацію, помилково визнавши тип щорічна за 2019 рік, замість визначення типу після звільнення за 2019 рік, лише 17.06.2020 року о 20 год 33 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого встановлено дату і час подачі ОСОБА_1 декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави типу - після звільнення , скрін-шотом і рапортом з сайту офіційної сторінки Реєстру НАЗК щодо фактичної дати і часу подачі декларації.

Листом заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (вихідний № 47-01/44121/20 від 27.08.2020 року), зазначено, що зважаючи на вищенаведені норми законодавства, а також беручи до уваги загальновідомий факт моменту настання календарної дати, декларації, які були подані до Реєстру до 23 год. 59 хв. 31 березня (включно) (до 23 год. 59 хв. (включно) 31 травня - для декларацій, які подаються у 2020 році), вважаються такими, що подані вчасно. Декларації, які були подані до Реєстру о 00 год. 00 хв. 01 квітня (включно і пізніше) (до 00 год. 00 хв. 01 червня (включно і пізніше) - для декларацій, які подаються у 2020 року), вважаються такими, що подані із порушенням термінів, встановлених ч. 1 ст. 45 Закону, за що ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність.

Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020 року), зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстру відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

Відповідно до наданої НАЗК роздруківкою послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 встановлено, що першою датою входу до особистого кабінету користувача ОСОБА_1 до кінцевого терміну подачі декларації особи, яка припинила діяльність типу після звільнення за 2019 рік (до 01.06.2020 року), є - 16.06.2020 року о 18 год. 57 хв. 46 с., однак декларацію подано не було. Далі, 17.06.2020 року о 20 год. 28 хв. 25 с. ОСОБА_1 розпочала сесію в особистому кабінеті Реєстру, та того ж дня, о 20 год. 33 хв. 53 с. декларацію було успішно подано.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в своїх поясненнях від 21.10.2020 року не змогла вказати поважних причин пропуску нею встановленого законодавством строку для подачі декларації типу після звільнення за 2019 рік.

Таким чином, встановлено та підтверджено НАЗК, факт несвоєчасного подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави типу після звільнення за 2019 рік ОСОБА_1 , але склад правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та інша конструктивна ознака вказаної статті - відсутність поважних причин, і сам факт вчинення правопорушення особою, відповідно до ст. 254 КУпАП, встановлюється лише протоколом.

Згідно відповіді НАЗК на запит ДСР НПУ від 17.06.2020 року № 5395/55/02-2020 щодо отримання інформації про роботу ІТС Реєстр, повідомляється про таке: у зв`язку з проведенням програмно-технічного обслуговування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, доступ до нього було частково обмежено у період з 21:07 год. 27.12.2019 року до 09:00 год. 28.12.2019 року. У період з 17:00 год. 03.01.2020 року по 12:40 год. 04.01.2020 року мала місце помилка у відсутності доступу до персонального електронного підпису. Також вказали, що за інформацією адміністратора П`Є Реєстр Державного підприємства Українські спеціальні системи (далі - ДІЇ УСС ), з 09:00 год. 15.01.2020 року по 12:25 год. 15.01.2020 року при спробі подання або збереження документів в ІТС Реєстр виникла помилка Помилка. Не вдалось з`єднатися з сервером. Спробуйте пізніше. . Також, з 10:00 год. 11.03.2020 року у окремих користувачів на етапі автентифікації та при спробах подання і збереження документів в ІТС Реєстр виникали помилки, які були усунуті 12.03.2020 року о 16:00 го. Інших технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр, які б завадили поданню документів до ІТС Реєстр у запитуваний період не зафіксовано.

Таким чином, у ОСОБА_1 було достатньо часу, можливостей та технічного стану ІТС Реєстр для своєчасної подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави типу після звільнення за 2019 рік.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі декларації особи, яка припинила діяльність, типу після звільнення за 2019-й рік, відсутність у неї поважних причин, і визнала вину повністю, також пояснила, що в період з 01.01.2020 року по 01.06.2020 року не намагалась подати відповідну декларацію та не входила до Реєстру.

Факт обізнаності ОСОБА_1 щодо обов`язку і способу та термінів подачі декларацій особою, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, підтверджується поясненням ОСОБА_1 , раніше своєчасно поданими деклараціями, відповідно із наданими копіями документів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно листа за підписом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Мангул О.А. (вихідний № 44-01/8418/19 від 06.02.2019 року), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами 1, 2 статті 172-6 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умовинесвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Факт несвоєчасності подачі відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасності подачі відповідної декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП, місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіально одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Колишній старший державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 не виконала вимогу абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 2-1 Розділу ХІІІ Закону, які виникли у неї, як у суб`єкта декларування, та несвоєчасно, без поважних причин подала відповідну декларацію за місцем мешкання: АДРЕСА_2 , що адміністративно-територіально відповідає Приморському району м. Одеси.

Датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної, за відсутності поважних причин, подачі декларації особи, яка припинила діяльність пов`язаної з виконанням функцій держави типу після звільнення за 2019 рік, тобто 16.06.2020 року о 20 год. 33 хв.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення, складання і оголошення протоколу за участю особи-громадянки ОСОБА_1 , а саме 12.11.2020 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, декларації особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Об`єктом правопорушення у даному випадку є суспільні відносини, які визначають зміст та законний порядок діяльності суб`єктів декларування, який встановлюється Законом, КУпАП.

Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо фінансового контролю у вигляді дії або бездіяльності, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у даному випадку дія ОСОБА_1 , що виражена у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, яка припинила діяльність особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2019 рік.

Суб`єкт - суб`єкт декларування відповідно п. п. В п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, старший державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 .

Суб`єктивна сторона ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначена тим, що ОСОБА_1 була обізнаною про вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 2-1 Розділу ХІІІ Закону, зокрема про встановлений обов`язок, терміни і спосіб подачі декларації особи, яка припинила діяльність, була ознайомлена з вимогами фінансового контролю згідно Закону, не виконала вимоги Закону, усвідомлювала порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону і передбаченої Законом та КУпАП відповідальності, передбачала наслідки своїх дій і свідомо допустила настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Згідно ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Відповідно до Положення про Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - УСР в Одеській області ДСР НПУ), затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 17 від 06.11.2019 року, завданням УСР в Одеській області ДСР НПУ є реалізація повноважень Національної поліції України та департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об`єктів права власності від протиправних посягань. Пунктом 3 Розділу ІІ Положення визначено завдання УСР в Одеській області ДСР НПУ - протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.

Пунктами 22-24 розділу ІІІ Положення визначено, що УСР в Одеській області ДСР НПУ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України Про запобігання корупції ; здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, за викладених вище обставин вбачається, що ОСОБА_1 , як особа, яка припинила з 15.02.2019 року державну службу та діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування на посаді старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, будучи суб`єктом декларування відповідно до пункту В , пункту першого частини першої статті третьої Закону України від 14.10.2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції (далі - Закон), а саме державним службовцем категорії В , в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 2-1 Розділу ХІІІ Закону несвоєчасно, без поважних причин подала 17.06.2020 року о 20 год. 33 хв. декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність, типу - після звільнення за 2019-й рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:протоколом № 551 від 12.11.2020 року про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП; рапортом старшого оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НПУ Вербицького Д. (а. с. 3, 22), в яких зазначається, що ним проводились заходи щодо збору фіксації фактів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 ; поясненнями ОСОБА_1 від 21.10.2020 року (а. с. 15-19); скріншотом сторінки витягу з Єдиного державного реєстру декларацій (а. с. 23), згідно з якої ОСОБА_1 декларацію за 2019 рік подала 17.06.2020 року; ксерокопією декларації ОСОБА_1 за 2019 рік (а.с.24-26);паперовою ксерокопією електронного документа Національного агентства з питань запобігання корупції (а.с.30-33), який адресований до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому зазначається, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; на вказаному документі наявна відмітка про його поступлення до ДСР НП України 01.03.2020 року, вхідний номер 12965; відповіддю Національного агентства з питань запобігання корупції на запит ДСР НП України від 24.06.2020 року та доданими до нього документами.

Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Санкція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника є її щире каяття.

Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь її вини, яка свою вину визнає та щиро розкаялась, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 34, 40-1, 172-6, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України Про судовий збір , суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Відповідно до Закону України Про судовий збір , стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 грн. 40 копійок (чотириста двадцять гривень сорок копійок) на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси І.В. Циб