Постанова

від 01.10.2020 по справі 910/16616/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р. Справа№ 910/16616/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Довбні А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 (повний текст підписано 20.05.2020)

у справі №910/16616/19 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТРА"

до Київської міської ради

про визнання договору укладеним

В судовому засіданні 01.10.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯНТРА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, відповідачем рішення про відмову в поновленні Договору оренди не приймалося і не надано позивачу письмових заперечень щодо поновлення Договору оренди. Поряд із цим, позивач вказує на те, що після спливу строку дії Договору оренди він продовжує користуватися земельною ділянкою та у нього відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, позивач не відмовлявся від користування земельною ділянкою та не вчиняв будь-яких дій щодо її повернення відповідачу, натомість відповідач примірники договору про поновлення Договору оренди не підписав, будь-яких зауважень щодо їх підписання не висловив.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/16616/19 позов задоволено.

Визнано укладеним Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010 укладеного між Орендодавцем та Орендарем, посвідченого Дем`яненко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 01.10.2010 по реєстру за №1137 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2012 за №82-6-00653 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі у тексті - Договір оренди), з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.11.2015 між Орендодавцем та Орендарем, посвідченого Литвин А.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 18.11.2015 по реєстру за № 5300 з моменту набрання чинності судовим рішенням в наступній редакції:

"ДОГОВІР

про поновлення договору оренди земельної ділянки

м. Київ "_____"

Київська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи: 22883141, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36 - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯНТРА", ідентифікаційний код юридичної особи: 22867685, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мічуріна, будинок 56, далі у тексті - "Орендар", в особі Директора Тригубенка Валерія Івановича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, на підставі статей 21, 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цей Договір про таке:

1. Поновити на 3 (три) роки термін дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.10.2010 р. між Орендодавцем та Орендарем, посвідченого Дем`яненко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 01.10.2010 по реєстру за № 1137 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2012 за № 82-6-00653 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі у тексті - Договір оренди), з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.11.2015 р. між Орендодавцем та Орендарем, посвідченого Литвин А.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 18.11.2015 р. по реєстру за № 5300.

2. Всі інші умови Договору оренди залишаються без змін.

3. Цей Договір є невід`ємною частиною Договору оренди.

4. Цей Договір укладений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Орендодавець

Орендар

Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТРА" 1 921, 00 грн. судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на теперішній час між сторонами продовжують існувати правовідносини, які виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010, позивачем підтверджено факт відсутності у відповідача заборгованості з платежів по земельній ділянці, що орендується за договором та Сторонами не спростовано той факт, що земельна ділянка досі перебуває в орендному користуванні позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 28.05.2020 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Узагальнені доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів як забудови земельної ділянки протягом шести років поспіль, так і виконання вимог, викладених у листах.

Отримання позивачем містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, а також відповідне повідомлення про початок виконання підготовчих робіт про зміну даних у повідомленні про початок виконання робіт (реєстраційний номер КВО10160530116 від 22.02.2016), не є доказами забудови земельної ділянки, а надані позивачем дані не дають відповіді на проблемне питання не забудови земельної ділянки протягом шести років поспіль, та не розкривають причин, за яких з 13.04.2012 по даний час не забудовано земельну ділянку, що в свою чергу, спростовує твердження та доводи позивача щодо належного виконання договірних зобов`язань позивачем, який не забудував земельну ділянку.

Апелянт просить врахувати ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , за якою орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору, і за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист - повідомлення про прийняте орендарем рішення.

Відповідач наголошує, що волевиявлення Київської міської ради щодо розпорядження земельними ділянками територіальної громади міста Києва здійснюється шляхом ухвалення відповідних рішень на її пленарних засіданнях, на яких за поданням Київського міського голови депутатами затверджується порядок денний.

Частиною 4 ст. 32 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради №579/579 від 07.07.2016 визначено, що президія Київради не може рекомендувати Київському міському голові включити до проекту порядку денного пленарного засідання Київради проекти рішень, що на день проведення засідання Президії не були попередньо розглянуті відповідно до вимог ст.ст. 30-31 цього регламенту.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що задовольняючи позов суд виходив з того, що підстави поновлення договору оренди земельної ділянки передбачені у ч.ч. 1-5, 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі та спростовує доводи апелянта про те, що для поновлення договору оренди земельної ділянки було необхідним прийняття відповідачем відповідного рішення.

У поясненнях щодо нормативно - правового обґрунтування позовних вимог у справі представник позивача вказує, що із приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі вбачається, що законодавець передбачив обов`язкове укладання додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, як з підстав у ч.ч. 1-5, так і у ч. 6 зазначеної статті.

Звертає увагу, що договором оренди земельної ділянки не встановлено обов`язку позивача побудувати об`єкт забудови в межах обмеженого строку, а тому той факт, що позивач не завершив будівництво об`єкта нерухомості не може бути свідченням того, що позивач неналежно виконує умови договору, а також того, що договір не може бути поновлений на новий строк на тих же умовах.

Посилання відповідача на ст. 416 ЦК України в обґрунтування висновку про порушення позивачем умов використання земельної ділянки (в частині здійснення її забудови) є помилковим та неналежним, оскільки вказана правова норма регулює відносини користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), а тому не поширюється на спірні орендні правовідносини, які врегульовані Законом України "Про оренду землі", як спеціальним законом.

Приписи ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі спростовують доводи апелянта про те, що для поновлення договору оренди є необхідним прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Крім того, позивачем подані пояснення щодо нормативно - правового обґрунтування позовних вимог у справі, у частині формулювання позовних вимог визнати укладеним договір… , з урахуванням того, що Законом України Про оренду землі передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі при його поновленні на підставі ст. 33 зазначеного закону.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 23.07.2020.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020, від 17.09.2020 оголошувалась перерва у справі, останній раз на 01.10.2020.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.10.2020 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та в додатково поданих поясненнях, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі рішення Київської міської ради від 26.02.2010 № 72/3510 між Київською міською радою (за договором - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтра" (за договором - Орендар) 01.10.2010 був укладений договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2012 за № 82-6-00653 у книзі записів державної реєстрації договорів, (надалі - Договір оренди).

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Мічуріна, 56 у Печерському районі м. Києва; розмір - 3325 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельно-розважального комплексу з підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:82:100:0049 (надалі також - земельна ділянка).

Згідно із п. 3.1. Договору оренди його укладено на 3 (три) роки.

18.11.2015 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтра" був укладений договір про поновлення договору оренди земельної ділянки (надалі - Договір про поновлення), який був нотаріально посвідчений 18.11.2015.

Відповідно до п. 1 Договору про поновлення, Договір оренди погоджено поновити на 3 (три) роки. Договір оренди земельної ділянки укладений між Орендодавцем та нотаріального округу, 01.10.2010 по реєстру за № 1137 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2012 за №82-6-00653, строк дії якого закінчився (далі у тексті - Договір оренди).

При цьому відповідно до п. 3. Договору про поновлення, даний Договір є невід`ємною частиною Договору оренди, укладеного між Орендодавцем та Орендарем, посвідченого Дем`яненко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 01.10.2010 по реєстру за № 1137 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2012 за №82-6-00653 та набуває чинності з дня його нотаріального посвідчення в установленому порядку.

Пунктом 8.4. Договору, в редакції договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 18.11.2015, встановлено наступні зобов`язання Орендаря:

- завершити забудову Земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку;

- використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- у випадку зміни нормативної грошової оцінки Земельної ділянки або при зміні функціонального використання об`єкта нерухомості, що розташований на Земельній ділянці, у десятиденний термін в письмовій формі замовити в установленому порядку витяг з технічної документації (довідку) про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін. Після одержання цього витягу (довідки) передати його (її) до органу доходів і зборів за місцезнаходженням Земельної ділянки, копію витягу з технічної документації, засвідчену печаткою та підписом керівника Орендаря, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання Земельної ділянки. У випадку, якщо Орендар має намір припинити право користування Земельною ділянкою (її частиною), цей Договір розривається за згодою сторін, або до цього Договору вносяться відповідні зміни при виникненні відповідного права на землю у нового власника об`єктів, які були відчужені;

- забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів;

- повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед органом доходів і зборів за місцезнаходженням Земельної ділянки про сплату орендної плати;

- після подання до відповідного органу доходів і зборів податкової декларації з плати за землю, не пізніше 01 квітня та 01 жовтня поточного року, письмово інформувати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату орендної плати, надавши засвідчені печаткою та підписом керівника Орендаря підтверджуючі документи, а саме: податкову декларацію з відміткою органу доходів і зборів про внесення даних до електронної бази податкової звітності та платіжні документи з відповідною відміткою банку про сплату коштів;

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.11.2007 № 19-13695 та від 30.10.2008 №09-13485, Київської міської санепідстанції від 24.01.2008 № 514, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 01.10.2008 № 05-08/6460 та від 28.11.2008 № 05-09/6459, Головного управління охорони культурної спадщини від 01.02.2008 № 684, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 22.02.2008 № 22-332/35, дочірнього підприємства "Інститут генерального плану міста Києва" від 23.10.2007 №3261, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" від 08.10.2008 № 148-2392, відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" від 21.05.2008 № 8/1-760, Головного управління земельних ресурсів від 04.12.2008 № 05-4005 та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.07.2015 №057041-13488;

- питання пайової участі вирішити відповідно до законодавства;

- питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень (висновки обстеження зелених насаджень від 24.02.2008 № 37, № 39) та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- проектом будівництва передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім! відкритих автостоянок) із кількістю машиномісць відповідно до державних будівельних норм;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах Земельної ділянки;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до органу доходів і зборів за місцезнаходженням Земельної ділянки.

Згідно п. 11.1. Договору оренди всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміну та/або доповнення договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 11.7. Договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено цей договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право перед іншими особами на поновлення договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим договором.

Так, в матеріалах справи міститься копія листа-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки, за формою встановленою Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія листа позивача від 20.09.2019 № 1-09.19, надісланого на адресу відповідача, з проханням повідомити про стан розгляду заявленого позивачем раніше листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається із листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2019 № 05716-18441, копія якого міститься в матеріалах справи, останнім підтверджено факт надходження листа-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки 01.11.2018 (реєстраційний номер КОП-1292), а також повідомлено позивача про те, що його лист від 20.09.2019 № 1-09.19, за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, розглянутий та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі звернення позивача до Київської міської ради щодо поновлення договору оренди сформував кадастрову справу А-26183 та про результати розгляду зазначеного листа-повідомлення, а саме необхідність надання додаткових документів, Департамент повідомив позивача листом від 25.02.2019 №0570202/1-4143.

З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.02.2019 №0570202/1-4143 вбачається, що позивача зобов`язано надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) актуалізовану інформацію на сьогоднішній день від контролюючого органу (лист/довідка) щодо нарахованих та сплачених позивачем платежів за земельну ділянку на вул. Мічуріна, 56 у Печерському районі м. Києва.

Виконання позивачем вказаної вимоги підтверджується листом позивача від 08.10.2019 № 1-10/2019, копія якого також міститься в матеріалах справи, яким надало Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) довідку ГУ ДПС у м. Києві від 07.10.2019 № 141106 про відсутність у позивача заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (відправлення № 04176 03872140) та відповідним фіскальним чеком, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається із листа позивача від 11.10.2019 № 3-10/2019, останній звернувся до Київської міської ради з пропозицією (офертою) укласти договір про поновлення договору оренди з доданням 3 (трьох) примірників договору про поновлення договору оренди.

Доказів укладення відповідної додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010 між позивачем та відповідачем суду не надано.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справіSunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику у даній справі таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за ст.ст. 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а ст. 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (ст.15 Закону України "Про оренду землі").

За приписами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено поновлення договору оренди землі в наступному порядку.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк (1) як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1 - 5 цієї норми), (2) так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч.ч. 1-5 і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не пов`язані одна з іншою.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: (1) користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і (2) відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

У ч. 1 ст. 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (ч.ч. 2-5 цієї статті).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договорів оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Поряд із тим, рішенням Київської міської ради № 241/2463 від 20.04.2017 затверджений Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі - Порядок). Розділом 9 Порядку визначено порядок поновлення договору оренди земельної ділянки, внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Так, відповідно до п. 9.11 Порядку договори оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчився, поновлюються на той самий строк без прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення цього строку листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та за умови згоди орендаря на приведення розмірів орендної плати за земельну ділянку та інших умов договору у відповідність до вимог законодавства, а також у випадку внесення змін до змісту договору в частині виключення слів "будівництва", "реконструкції", "реставрації", в разі здійснення цих робіт та надання матеріалів та документів, що їх підтверджують (сертифікат прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, декларація про готовність об`єкта до експлуатації тощо).

Згідно з п. 9.12 Порядку розгляд питання щодо поновлення договорів без прийняття Київською міською радою рішення здійснюється постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Комісія) на підставі поданих Департаментом земельних ресурсів документів та підготовленого висновку щодо можливості поновлення договору, проект якого передається на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування через секретаріат Київської міської ради разом з кадастровою справою.

Відповідно до п. 9.13 Порядку якщо Комісія погоджується з проектами документів, підготовленими Департаментом земельних ресурсів, то за результатами розгляду голова та секретар Комісії підписують відповідний висновок, який разом з кадастровою справою передається до Департаменту земельних ресурсів для повідомлення орендарю про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та надсилання його копій Департаменту містобудування та архітектури і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі прийняття постійною Комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування рішення про поновлення договору оренди, прийняття окремого рішення Київською міською радою на пленарному засіданні не вимагається. При цьому, наявність такого рішення є волевиявленням відповідача на поновлення (продовження) дії договору.

З огляду на листування між позивачем та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позивач звернувся з відповідним листом-пропозицією про поновлення договору оренди 01.11.2018, тобто після закінчення терміну дії Договору оренди, та з пропуском встановленого умовами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 11.7 Договору оренди строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не набув права на поновлення договору оренди землі на підставі ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Поряд із тим, факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору відповідачем не спростовано та доказів надання відповідного заперечення про поновлення дії договору оренди протягом строку, встановленого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суду не надано.

Відповідач, натомість вказує на те, що позивач не виконав взяті на себе відповідно до Договору оренди зобов`язання із завершення забудови земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

За приписами ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Земельна ділянка, яка є предметом договору, знаходиться в місті Києві та надана в оренду для "будівництва, експлуатації та обслуговування нежитлового будинку з адміністративними приміщеннями, кафе-баром та дитячим кафе". Таким чином, земельна ділянка за своїм основним цільовим призначенням відноситься до категорії "землі житлової та громадської забудови".

Судом встановлено та представниками сторін не заперечується, що будівництво вищевказаного об`єкта нерухомості не завершено.

Разом з тим, Договір оренди не містить обов`язку позивача побудувати цей об`єкт протягом обмеженого строку, він вказаний в договорі лише в розрізі виду використання земельної ділянки.

Отже, той факт, що позивач не завершив будівництво об`єкта нерухомості, не може свідчити про неналежне виконання позивачем обов`язків за договором оренди.

Невикористання ділянки для забудови вважається порушенням та підставою для припинення права користування земельною ділянкою виключно в розрізі відносин суперфіцію (ст. 416 ЦК України, ст. 102-1 ЗК України). В розрізі відносин оренди це не є порушенням (в умовах, коли в договорі оренди немає відповідного обов`язку).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/321/18, від 06.12.2018 у справі № 910/18875/17.

Тобто, відсутність забудови на земельній ділянки не є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушенням договору оренди.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було розпочато процедуру створення об`єкта архітектури вказаного у Договорі оренди, зокрема, отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а також надано відповідне повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт (реєстраційний номер КВО10160530116 від 22.02.2016).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність порушення позивачем Договору оренди та порушень щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідач вказує на те, що позивач зобов`язався виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.11.2007 № 19-13695 та від 30.10.2008 № 09-13485, Київської міської санепідстанції від 24.01.2008 № 514, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 01.10.2008 № 05-08/6460 та від 28.11.2008 № 05-09/6459, Головного управління охорони культурної спадщини від 01.02.2008 № 684, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 22.02.2008 № 22-332/35, дочірнього підприємства "Інститут генерального плану міста Києва" від 23.10.2007 № 3261, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" від 08.10.2008 № 148-2392, відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" від 21.05.2008 № 8/1-760 та Головного управління земельних ресурсів від 04.12.2008 № 05-4005 та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.07.2015 № 057041-13488.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на теперішній час між сторонами продовжують існувати правовідносини, які виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010, позивачем підтверджено факт відсутності у позивача заборгованості з платежів по земельній ділянці, що орендується за договором та при цьому сторонами не спростовано той факт, що земельна ділянка досі перебуває в орендному користуванні позивача.

Відповідач, в свою чергу, рішень про припинення спірного договору не приймав, а також не висловлював заперечень щодо продовження користування позивачем земельною ділянкою, в тому числі шляхом прийняття відповідного рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку.

Судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги факт порушення позивачем умов п. 11.7 договору, який визначає обов`язок орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору оренди землі, що кореспондується з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Водночас, як вже зазначалося, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1 - 5 та частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 названого Закону, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Зазначене спростовує доводи відповідача щодо обрання позивачем невірного способу захисту власних порушених прав шляхом укладення додаткової угоди, позаяк даний спосіб захисту прямо випливає з приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Щодо нормативно - правового обґрунтування позовних вимог у справі, у частині формулювання позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступні пояснення позивача.

Чинна редакція ЦК України не містить поняття Угода , а передбачає поняття Договір , як конкретну форму правочину.

Главою 16 Правочини ЦК України врегульовані ті ж самі правовідносини, що були врегульовані главою 3 Угоди Цивільного кодексу 1963 року. Як правочин (зокрема договір), так і угода спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналіз спеціальних законів та нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок, що посилання в них на угоди здійснюється в розумінні договорів , визначених чинним Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні серед повноважень міських голів передбачено укладення від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договорів відповідно до законодавства, з питань, віднесених до компетенції ради та не передбачено повноважень щодо укладення будь-яких угод.

Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України від 24.11.2018 Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що поява терміна правочин не виключає вживання терміна угода у значенні домовленості між щонайменше двома сторонами. Перший з них є більш широким та включає в себе терміни договір , угода , домовленість . Щоб запобігти неоднаковому застосуванню норм про правочин у практиці судів, слід зазначити, що договір та угода є тотожними поняттями, тому дво- і багатосторонні правочини є водночас як договорами, так і угодами, а термін домовленість слід розуміти як договір чи угоду, якщо така домовленість досягнута з дотриманням вимог, встановлених для укладення договору.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів щодо наявності заперечення щодо поновлення договору оренди відповідно до вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та відсутність укладеної між сторонами відповідної додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010 є обґрунтованими та правомірними.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Спростовуючи доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, слід зазначити, що договором оренди земельної ділянки не встановлено обов`язку позивача побудувати об`єкт забудови в межах обмеженого строку, а тому той факт, що позивач не завершив будівництво об`єкта нерухомості не може бути свідченням того, що позивач неналежно виконує умови договору, а також того, що договір не може бути поновлений на новий строк на тих же умовах.

Посилання відповідача на ст. 416 ЦК України в обґрунтування висновку про порушення позивачем умов використання земельної ділянки (в частині здійснення її забудови) є помилковим та неналежним, оскільки вказана правова норма регулює відносини користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), а тому не поширюється на спірні орендні правовідносини, які врегульовані Законом України "Про оренду землі", як спеціальним законом.

Приписи ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі спростовують доводи апелянта про те, що для поновлення договору оренди є необхідним прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Інші доводи відповідача не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та в додаткових поясненнях по суті спору, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/16616/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/16616/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/16616/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16616/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 15.12.2020 після виходу судді Михальської Ю.Б. з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська