Рішення

від 10.12.2020 по справі 905/1685/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2020 Справа № 905/1685/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С. , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (код ЄДРПОУ 43106699; адреса: 08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35),

до відповідача : Фермерського господарства "Максімус-1" (код ЄДРПОУ 34433392; адреса: 84522, Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ, вул. Шосейна, буд. 29),

про: стягнення 2.087.317,41 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Максімус-1" заборгованості в сумі 2.087.317,14 грн., з яких: 1.579.989,33 - основного боргу, 224.401,77 грн. - 48% річних від простроченої суми основної заборгованості, 224.401,77 грн. - проценти за користування товарним кредитом, 58.524,54 грн. - пеня., крім того, судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені взяті на себе зобов`язання за договором поставки №679/20/125 від 13.04.2020 та додатку до нього № 679/20/125/03-н від 22.04.2020 щодо повної оплати за поставлений товар за видатковою накладною №35151 від 30.04.2020.

Нормативно вимоги обґрунтовано положеннями ст.ст. 9, 11, 16, 258, 509, 526, 530, 543, 549, 550, 551, 553, 554, 610, 625, 655 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір поставки № 679/20/125 від 13.04.2020; додаток № 679/20/125/03-н від 22.04.2020 до договору поставки № 679/20/125 від 13.04.2020; видаткова накладна №35151 від 30.04.2020; платіжні доручення: № 267 від 25.05.2020, № 272 від 29.05.2020, правовстановлюючі та статутні документи, копії яких долучено до матеріалів справи.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1685/20 визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 24.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1685/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; судове засідання (підготовче) призначено на 20.10.2020; визнано явку у повноважених представників не обов`язковою; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (для подання відзиву на позовну заяву відповідачем, відповіді на відзив за наявності - позивачем).

Така ухвала суду отримана позивачем - 03.10.2020; відповідачем - 02.10.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 20.10.2020 відкладено розгляд справи на 24.11.2020; визнано явку уповноважених представників сторін в судове засідання не обов`язковою; запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали від 24.09.2020 у справі № 905/1685/20; встановлено учасникам справи строк для подачі суду всіх пояснень, заяв, у тому числі по суті спору, клопотань та документів (доказів) в письмовій формі (включаючи докази направлення копій таких заяв, клопотань та документів іншій стороні у справі) - до 16.11.2020.

Ухвалою від 24.11.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1685/20; призначено розгляд справи по суті на 10.12.2020; визнано явку уповноважених представників сторін в судове засідання не обов`язковою.

В судове засідання 10.12.2020 представники сторін не з`явилися, про місце, час та дату слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано, про причини суд не повідомлено.

Суд виходить з того, що у відповідача було достатньо часу на формування своєї правової позиції і надання суду всіх письмових та електронних доказів, як шляхом направлення витребуваних судом документів поштою, так і шляхом направлення таких документів на електронну адресу суду. Належних та допустимих доказів неможливості виконання ухвал суду від 24.09.2020 про відкриття провадження у справі, від 20.10.2020 про відкладення розгляду справи - відповідач не надав.

Отже, внаслідок ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України.

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України ).

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому ст.120 Господарського процесуального кодексу України порядку, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України , висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе розглянути справу у цьому судовому засіданні без присутності представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (Позивач, Постачальник) та Фермерським господарством "Максімус-1" (Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки №679/20/125 (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1. - 1.2. Договору, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого Товару. Найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною.

Ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначаються у Додатках до цього Договору. Ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточною визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни Товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього Договору, є незмінним на весь період дії цього Договору. Загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, переваг має видаткова накладна. (п.п.2.1. - 2.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки Товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості Товару, що підлягає оплаті Покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківськиій валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (курс Міжбанку). Для визначення курсу Міжбанку Сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті mifnin.com.ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (п.3.2. Договору).

Оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3(три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В разі порушення строків оплат, визначених Рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється Постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Оплата Товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків здійснюється Покупцем, з дотримання умов пунктів 3.2. та 3.5. цього Договору. (п.3.3. Договору).

Відповідно до умов пунктів 6.1., 6.2. Договору, за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричиненні цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору. Крім відповідальності, встановленої п.6.1. Договору Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

В разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення нерозумінь, Сторони погоди, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені). Сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) (п.п.6.7 - 6.8. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.9.2. Договору).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" та Фермерським господарством "Максімус-1" також було підписано додаток №679/20/125/03-н від 22.04.2020 до договору поставки №679/20/125 від 13.04.2020, відповідно до умов якого поставці підлягають Товари в наступному асортименті - Примекстра TZ Голд 500 SC, к.с. (20л), в кількості 12200,00л, ціна за т., кг, л, в гривнях без ПДВ 191,20, сума в гривнях без ПДВ 2.332.640,00, період поставки з 30.04.2020 по 30.04.2020, ціна кг/л, дол.. США без ПДВ 7,05 usd, вартість дол. США без ПДВ 86010,00 usd, загальна сума з ПДВ 2.799.168,00 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору поставки, Сторонами погоджено наступне "Джерело курсу іноземних валют";""курс Міжбанку" на день підписання даного Додатку складає: 1дол. США - 27,120000 грн. (п.1. Додатку №679/20/125/03-н від 22.04.2020).

Загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ - 2.799.168,00 грн. (два мільйона сімсот дев`яносто дев`ять тисяч сто шістдесят вісім гривень, 00 коп.). Оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки не пізніше 29 календарних днів з моменту отримання Товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на момент отримання Товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок Постачальника Сторони визначили, що для Товару який постачається на умовах цього Додатку, термін дії рахунків-фактури складає 3 (три) банківських дні з моменту його оформлення. (п.п.2., 3. Додатку №679/20/125/03-н від 22.04.2020).

У разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару, що був поставлений на умовах відстрочення оплати у строк зазначений в п.3. цього Додатку, на строк понад 15календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст.536 та ч.6 ст.694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату та користування товарним кредитом у розмірі 48%. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару. (п.4, п.5 Додатку №679/20/125/03-н від 22.04.2020).

Договір №679/20/125 від 13.04.2020 та додаток №679/20/125/03-н від 22.04.2020 до нього підписані без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України .

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 525 , 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України. Презумпція правомірності правочину).

Договір №679/20/125 від 13.04.2020 року у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним повністю чи частково визнано не було, доказів протилежного матеріали справи не містять.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору поставки №679/20/125 від 13.04.2020 та додатку №679/20/125/03-н від 22.04.2020 до нього за видатковою накладною №35151 від 30.04.2020 позивач поставив, а відповідач прийняв без зауважень Товар: Примекстра TZ Голд 500 SC, к.с. (20л) в кількості 122000,00 л на загальну суму з ПДВ 2.799.168,00 грн.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження повернення отриманого товару позивачу, пред`явлення відповідачем будь-яких претензій позивачу щодо кількості, якості чи комплектності поставленого товару.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України ).

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України ).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У пункті 3. Додатку №679/20/125/03-н від 22.04.2020 до договору поставки №679/20/125 від 13.04.2020 сторони узгодили умови оплати повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку та визначили, що оплата здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору поставки не пізніше 29 календарних днів з моменту отримання Товару за видатковими накладними, шляхом перерахування суми належної до сплати на момент отримання Товару за видатковими накладними на розрахунковий рахунок Постачальника. Сторони визначили, що для Товару який постачається на умовах цього Додатку, термін дії рахунків-фактури складає 3 (три) банківських дні з моменту його оформлення.

З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок оплатити отриманий товар за видатковою накладною №35151 від 30.04.2020 на загальну суму з ПДВ 2.799.168,00 грн. у строк до 29.05.2020 включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 1.219.178,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 267 від 25.05.2020 на суму 615.000,00 грн. та № 272 від 29.05.2020 на суму 604.178,67 грн.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження здійснення відповідачем оплати залишку у сумі 1.579.989,33 грн. за отриманий товар за цим договором (платіжні доручення, виписки банку про рух коштів по рахунку тощо).

Такі обставини свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором поставки №679/20/125 від 13.04.2020 виконав належним чином, здійснив поставку товару на загальну суму з ПДВ 2.799.168,00 грн., однак відповідач свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати такого товару виконав лише частково, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд враховує, що статтями 525 , 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Проте, відповідачем відзив на позовну заяву не подано, доводів позивача щодо наявності основного боргу у пред`явленому до стягнення розмірі не спростовано, як і не доведено наявності інших обставин, які б давали достатньо підстав для невиконання взятих на себе зобов`язань.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" в частині стягнення основного боргу з Фермерського господарства "Максімус-1" в розмірі 1.579.989,33 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за договором №679/20/125 від 13.04.2020 в сумі 58.524,54 суд зазначає наступне.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Вказане узгоджується з правою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі №909/514/16.

Відповідно до умов пунктів 6.1., 6.2. Договору, за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричиненні цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору. Крім відповідальності, встановленої п.6.1. Договору, Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Згідно п.6.8. Договору сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).

На підставі вказаних пунктів договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в загальному розмірі 58.524,54 грн. за період з 29.05.2020 по 13.09.2020 на суму 1.579.989,33 грн.

Перевіривши поданий розрахунок, із врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та умов Договору, за допомогою калькулятора штрафів програмного комплексу "ЛІГА: Закон" судом встановлено, що загальний розмір пені складає 57.673,93 грн.

Судом встановлено, що період нарахування пені за накладною № 35151 від 30.04.2020 року відповідно до розрахунку встановлено з 29.05.2020 по 13.09.2020, проте з матеріалів справи вбачається, що за вказаною накладною кінцевий строк оплати отриманого товару триває до 29.05.2020 включно. Таким чином, позивачем не вірно визначено початкову дату для нарахування пені, оскільки право вимоги сплати боргу та на нарахування пені відповідно у нього виникає 30.05.2020.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково - в розмірі 57.673,93 грн.

Щодо нарахування позивачем 48% річних в сумі 224.401.77 грн. та процентів за користування товарним кредитом в сумі 224.401,77 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 4.1. та 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Право передбачити в договорі обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п`ятою статті 694 ЦК України , яка регулює правовідносини, пов`язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (така ж правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 по справі № 42/252).

Пунктом п.6.7. Договору визначено, в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення нерозумінь, Сторони погоди, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Відповідно до пунктів 4, 5 Додатку №679/20/125/03-н від 22.04.2020 до Договору поставки №679/20/125 від 13.04.2020, у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару, що був поставлений на умовах відстрочення оплати у строк зазначений в п.3. цього Додатку, на строк понад 15 календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст.536 та ч.6 ст.694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату та користування товарним кредитом у розмірі 48%. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

Позивачем відповідно до доданого розрахунку на підставі п.6.7. Договору нараховано до стягнення 48% річних від суми боргу 1.579.989,33 грн. в розмірі 224.401,77 грн. та на підставі пунктів 4, 5 Додатку №679/20/125/03-н від 22.04.2020 до Договору поставки №679/20/125 від 13.04.2020 процент за користування товарним кредитом від суми боргу 1.579.989,33 грн. в розмірі 224.401,77 грн., за період з 29.05.2020 по 13.09.2020,

Перевіривши відповідність здійснених позивачем обчислень з урахуванням дати виникнення грошового зобов`язання та дати оплати по зобов`язанню, судом встановлено, що розмір вимог 48% річних складає 221.716,54 грн. та процент за користування товарним кредитом 221.716,54 грн.

Як вже зазначалось судом, строк виконання відповідачем грошових зобов`язань тривав до 29.05.2020 включно, проте при розрахунку 48% річних та процентів за користування товарним кредитом позивачем визначено період нарахування з 29.05.2020 по 13.09.2020, що є не вірним.

Таким чином позовні вимоги в частині 48% річних та процентів за користування товарним кредитом підлягають задоволенню частково в сумі 221.716,54 грн. та 221.716,54 грн. відповідно.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України , належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аргументи, наведені позивачем щодо наявності підстав для задоволення позову, відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства, а права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду, були порушені відповідачем, тому відповідно підлягають захисту.

За таких обставин, оскільки відповідачем належними доказами не спростовано доводів позивача, враховуючи встановлені судом обставини, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13 , 74 , 76 , 86, 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Максімус-1" (код ЄДРПОУ 34433392; адреса: 84522, Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ, вул. Шосейна, буд. 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (код ЄДРПОУ 43106699; адреса: 08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35) основну суму заборгованості в розмірі 1.579.989,33 грн. (один мільйон дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень, 33 коп.), 48% процентів річних в розмірі 221.716,54 грн. (двісті двадцять одна тисячі сімсот шістнадцять гривень, 54 коп.), процент за користування товарним кредитом в розмірі 221.716,54 грн. (двісті двадцять одна тисячі сімсот шістнадцять гривень, 54 коп.), пеню в розмірі 57.673,93 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят три гривні, 93 коп.), судовий збір в сумі 31.216,44 грн. (тридцять одна тисяча двісті шістнадцять гривень, 44 коп.).

В іншій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2020.

Суддя Н.В. Величко