Рішення

від 23.11.2020 по справі 910/11411/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/11411/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР"

до відповідача ШЕРЕМЕТ ТЕТЯНИ ВАСИЛІВНИ

про стягнення 268 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАУЕРСТОУН ПАРТНЕРС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ШЕРЕМЕТ ТЕТЯНИ ВАСИЛІВНИ про стягнення заборгованості у розмірі 268 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув грошові кошти, які позивач надав на виконання умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації направлено запит щодо доступу до персональних даних фізичної особи ШЕРЕМЕТ ТЕТЯНИ ВАСИЛІВНИ за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016, зобов`язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ШЕРЕМЕТ ТЕТЯНИ ВАСИЛІВНИ .

07.09.2020 до Господарського суду міста Києва від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація на запит суду від 12.08.2020 щодо місця реєстрації ШЕРЕМЕТ ТЕТЯНИ ВАСИЛІВНИ .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 07.10.2020.

10.09.2020 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заява №1 та заява №2 про збільшення позовним вимог від 08.09.2020. В заяві №1 про збільшення позовним вимог позивач просить поновити строк для звернення з заявою про збільшення позовних вимог та стягнути суму нарахованої пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних у розмірі 36 501,94 грн. В заяві №2 про збільшення позовним вимог позивач просить стягнути з відповідача суму нарахованої пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних у розмірі 16 416,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, яка надійшла до суду від позивача 14.09.2020.

21.09.2020 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло повідомлення про зміну найменування позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 повернуто заяву №1 та заяву №2 про збільшення розміру позовних вимог від 08.09.2020 позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 змінено найменування позивача з Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАУЕРСТОУН ПАРТНЕРС" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" у зв`язку з перейменуванням сторони, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; відкладено розгляд справи на 02.11.2020.

26.10.2020 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог від 21.10.2020

Судове засідання, призначене на 02.11.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 призначено судове засідання на 23.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2020 повернуто заявникові без розгляду на підставі ч. 5 ст. 46 ГПК України.

У судове засідання 23.11.2020 представник позивача не з`явився. При цьому, судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Представник відповідача у судове засідання 23.11.2020, як і у попередні судові засідання, не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду міста Києва у даній справі надсилалися рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу місця реєстрації відповідача, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена відомостями, що надійшли від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на запит суду від 12.08.2020, а саме: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, конверти з поштовими відправленнями повернулися до суду без вручення з поміткою: адресат відсутній за вказаною адресою .

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Станом на день вирішення даного спору жодних заяв по суті спору відповідач до суду не подав.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 1 статті 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи факт того, що строк, передбачений для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, закінчився, приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, не заявив інших заяв та клопотань по суті спору, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ПАУЕРСТОУН ПАРТНЕРС (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР", позивач) та Фізичною особою - підприємцем Шеремет Тетяною Василівною (припинення підприємницької діяльності у березні 2020; відповідач) були укладені три аналогічні за істотними умовами Договори про надання поворотної фінансової допомоги, а саме:

- Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 4 від 04.06.2019. Розмір поворотної фінансової допомоги становить 37 000 грн. Строк поворотної фінансової допомоги до 31.08.2019 (п. 2.1., 4.1.);

- Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 5 від 08.08.2019. Розмір поворотної фінансової допомоги становить 145 000 грн. Строк поворотної фінансової допомоги до 31.08.2019 (п. 2.1., 4.1.);

- Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 6 від 21.08.2019. Розмір поворотної фінансової допомоги становить 86 000 грн. Строк поворотної фінансової допомоги до 30.09.2019 (п. 2.1., 4.1.).

Відповідно до п. 1.1 вищезазначених Договорів, позивач передає у власність Відповідачу грошові кошти, у розмірі визначеному у п. 2.1. кожного окремого Договору, а Відповідач зобов`язується повернути грошові кошти у строк, визначений п. 4.1. кожного з Договорів.

Спір у справі виник внаслідок того, що, за доводами позивача, відповідач не повернув грошові кошти, які позивач надав на виконання умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1 Договорів, Договір вважається укладеним та набирає чинність з моменту зарахування коштів.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем на виконання умов Договору № 4 від 04.06.2019 було здійснено перерахування грошових коштів частинами, відповідно до наступних платіжних доручень:

- платіжного доручення № 13 від 05.06.2019 року на суму 22 000 грн.;

- платіжного доручення № 14 від 10.06.2019 року на суму 15 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем на виконання умов Договору № 5 від 08.08.2019 було здійснено перерахування грошових коштів на суму 145 000 грн. єдиним платежем, відповідно до платіжного доручення №20 від 08.08.2019.

Також матеріалами справи підтверджується, що Позивачем на виконання умов Договору № 6 від 21.08.2019 було здійснено перерахування грошових коштів на суму 86 000 грн. єдиним платежем, відповідно до платіжного доручення №22 від 21.08.2019.

Таким чином, загальна сума перерахованих позивачем грошових коштів на виконання умов вищезазначених Договорів склала 268 000 грн. При цьому, з урахуванням положень п. 4.1. Договорів строк виконання обов`язків відповідача з повернення фінансової допомоги по кожному окремому Договору станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду є таким, що настав.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Доказів повного або часткового повернення відповідачем спірної суми грошових коштів матеріали справи не містять.

Обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не наведено. Контррозрахунку позовних вимог суду не надано.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не подав відзив на позовну заяву, не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 268 000 грн.

Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ШЕРЕМЕТ ТЕТЯНИ ВАСИЛІВНИ ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, поверх 6, ідентифікаційний код 39741691) суму основного боргу у розмірі 268 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 020,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020.

Суддя І.В. Приходько