Ухвала

від 10.12.2020 по справі 910/11962/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.12.2020Справа № 910/11962/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни

у справі №910/11962/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС"

про стягнення 45185,62 грн.

представники учасників справи:

від ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ": не з`явився

від ТОВ "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС"

(скаржника): не з`явився

від органу державної виконавчої служби: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" (відповідач) 45 058,95 грн., з яких: 28513,24 грн. - заборгованість за послуги з централізованого опалення; 6467,33 грн. - пеня, 8480,30 грн. - інфляційна складова боргу, 1598,09 грн. - три відсотка річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/11962/17 від 19.04.2018 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та централізованого опалення у розмірі 29855,38 грн., пеню у розмірі 8956,96 грн., 3% річних у розмірі 1689,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 8621,61 грн., судовий збір у розмірі 1599,99 грн.

24.07.2018 на виконання рішення видано відповідний наказ.

20.05.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни повернуто скаржнику без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/11962/17 частково задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 № 910/11962/17 скасовано, матеріали справи повернуто суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження за скаргою на дії державного виконавця.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.10.2020 призначив розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни на 22.10.2020.

Судове засідання щодо розгляду скарги, призначене на 22.10.2020, знято з розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.11.2020 призначив розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни на 19.11.2020.

17.11.2020 через канцелярію суду від Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві надійшли матеріали виконавчого провадження №57240261 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі № 910/11962/17.

17.11.2020 через канцелярію суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

Протокольною ухвалою від 17.11.2020 суд відклав розгляд скарги на 10.12.2020.

02.12.2020 через канцелярію суду від скаржника надійшло клопотання, у якому скаржник просить суд задовольнити скаргу з урахуванням цього клопотання, визнати неправомірними дії старшого державного виконавця, визнати недійсними (скасувати) постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, зобов`язати ДВС повернути на поточний рахунок ТОВ "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" грошові кошти у сумі 56064,79 грн та покласти на відділ ДВС судові витрати у сумі 2102,00 грн, які скаржник сплатив за подання апеляційної скарги.

09.12.2020 через канцелярію суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника скаржника.

У судове засідання 10.12.2020 представники сторін та органу державної виконавчої служби не з`явилися.

У відповідності до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця, яких належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають розгляду скарги на дії або бездіяльність державного виконавця.

Розглянувши в судовому засіданні 10.12.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни, суд прийшов висновку про наступне.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У своїй скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" просить суд:

визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни;

визнати недійсною (скасувати) постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52740261 від 20.09.2018 та постанову про арешт коштів боржника ВП №52740261 від 06.04.2020 ДВ ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №52740261 від 20.09.2018 орган державної виконавчої служби не зазначив про можливість боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та наслідки не виконання рішення у зазначений строк; постанова містить неправомірні вимоги про зобов`язання боржника подати декларацію про доходи та майно та попередження боржника про відповідальність за неподану декларацію або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5072,34 грн. Боржник стверджує, що до 09.04.2020 йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження, боржник не мав можливості самостійно виконати рішення суду із вини державного виконавця, а також враховуючи, що для стягнення виконавчого збору з боржника державний виконавець повинен вчинити виконавчі дії, то у органу державної виконавчої служби були відсутні законні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (у редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

Згідно із матеріалів виконавчого провадження, 07.09.2018 стягувач звернувся до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві із заявою про прийняття наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі 910/11962/17 до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника , попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей .

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору , державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як встановлено судом, 20.09.2018 старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмаковою Оленою Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57240261 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі 910/11962/17.

У постанові про відкриття виконавчого провадження, на виконання ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 5072,34 грн.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відкриваючи виконавче провадження ВП №57240261 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/11962/17, державний виконавець діяв у відповідності до встановленого ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" порядку.

Водночас у даному випадку жодних передбачених Законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на час винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження не встановлено (протилежного скаржником не доведено). На час відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні.

Оскільки дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП №57240261 суд визнає законними, то підстави для скасування відповідної постанови державним виконавцем відсутні.

При цьому частина перша статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із ч.2 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У відповідності до ч.4 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №712/5014/17 від 20.02.2019.

Згідно п.8 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджено наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

З аналізу положення статей 26, 27 Закону Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Початок примусового виконання рішення виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

При цьому, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, що для стягнення виконавчого збору з боржника державний виконавець повинен вчинити виконавчі дії.

Щодо вимоги скаржника про визнання недійсною (скасування) постанови про арешт коштів боржника ВП №52740261, суд зазначає наступне.

Як підтверджено матеріалами виконавчого провадження 06.03.2020 старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмаковою Оленою Анатоліївною винесено постанову про арешт коштів боржника.

Нормами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Разом з тим частиною сьомою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

У даному випадку, виходячи зі змісту наявної у матеріалах виконавчого провадження копії заяви стягувача, останнім не було визначено конкретних рахунків або майна боржника, яке підлягало арешту.

Одночасно, для забезпечення реального виконання рішення за змістом статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних інтересів стягувача.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

З урахуванням наведеного, накладення у даному випадку арешту на кошти боржника було здійснене державним виконавцем у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Суд також враховує ті обставини, що постановою від 09.07.2020 державним виконавцем закінчено спірне виконавче провадження у зв`язку з виконанням рішення суду. Постановою від 09.07.2020 було знято арешт з усіх рахунків, накладений постановою ВП №57240261 від 06.03.2020.

Одночасно, враховуючи зняття державним виконавцем оспорюваного у цій скарзі арешту, провадження за скаргою в частині вимог про визнання недійсною (скасування) постанови про арешт коштів боржника ВП №52740261 підлягає закриттю.

У контексті посилань скаржника на неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Матеріали виконавчого провадження містять супровідний лист вих.№57240261 від 20.09.2018 про направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, вищевикладені норми визначають об`єктом судового захисту в процесі виконання рішення, порушене, невизнане або оспорюване матеріальне чи процесуальне право особи.

При цьому, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів сторони виконавчого провадження. Метою ж скарги на дії органу виконання рішень є розгляд скарги та захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів суб`єкта звернення.

Відтак, порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що дослідження факту наявності порушеного права на момент звернення до суду, в даному випадку, з відповідною скаргою на дії державної виконавчої служби повинно здійснюватися у взаємозв`язку з визначенням, чи відповідає обраний скаржником спосіб захисту порушеного інтересу тим, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення його порушеного охоронюваного законом інтересу сторони виконавчого провадження, який, в свою чергу, не повинен суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із скаргою на орган виконання рішень суду, сторона виконавчого провадження має вказати у скарзі яке його право у виконавчому провадженні, на його суб`єктивну думку, є порушеними органом стягнення, та які відповідні дії останніх вчинені з порушенням вимог законодавства.

Заявляючи вимогу про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни, скаржником конкретно не зазначено, які саме дії з боку державного виконавця, які порушили права боржника підлягають визнанню неправомірними.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни.

Щодо вимог скаржника, заявлених у клопотанні від 02.12.2020 про зобов`язання органу державної виконавчої служби повернути на поточний рахунок ТОВ "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" грошові кошти у сумі 56064,79 грн, то суд зазначає, що оскільки скаржником не було заявлено вказаної вимоги у скарзі, то її розгляд не здійснюється судом у межах відповідної скарги. З приводу витрат зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн, то суд звертає увагу скаржника, що вказані витрати не пов`язані з розглядом скарги у суді першої інстанції, а були понесені скаржником за подання апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Ураховуючи вище викладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни та визнання недійсною (скасування) постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52740261 від 20.09.2018 та закриття провадження у справі №910/11962/17 з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" в частині визнання недійсною (скасування) постанови про арешт коштів боржника ВП №52740261.

Керуючись ст. 231, 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Єрмакової Олени Анатоліївни та визнання недійсною (скасування) постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52740261 від 20.09.2018 - відмовити.

2. Провадження у справі №910/11962/17 з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА "ГРАФІК-МС" в частині визнання недійсною (скасування) постанови про арешт коштів боржника ВП №52740261 - закрити.

Ухвала набрала законної сили після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано: 14.12.2020.

Суддя С.О. Турчин